Херсонщина традиційно відома своїми посушливими умовами, що робить її зоною ризикового землеробства. Цей регіон завжди поставав перед труднощами через обмежену кількість опадів і постійну нестачу води. У 2024 р. ці фактори стали ще більш актуальними, адже посуха залишила свій відбиток на врожайності. 

Один пропущений агросезон — мінус врожайність

У період з 2021 по 2024 рр. урожайність основних сільськогосподарських культур у Херсонській обл. зазнала значних змін. Аналіз цих років демонструє чіткі тенденції, які залежать від кліматичних умов, економічних факторів та наслідків війни.

«Херсонська обл. завжди була зоною ризикового землеробства через брак води. У нас посушливий клімат, тому зрошення стало життєво необхідним. В цьому році ситуація була особливо складною через посуху, і без зрошувальних систем ми не змогли б отримати жодного задовільного врожаю», — зазначили в господарстві «Сапфір Агро». 

Попри встановлення зрошувальних систем у 2021 р. врожайність пшениці та ячменю склала 6-7 т/га, що було досить високим показником для регіону. Проте врожайність інших культур, таких як ріпак і соняшник, також залежала від наявності зрошення.

А ось про результати у сезоні 2022 важко сказати, бо їх майже немає. Регіон був під окупацією, а після звільнення Херсону аграрії не змогли готувати поля до наступного врожаю через «вбиті» землі снарядами.

«Безумовно, наслідки майже річної окупації залишили свої відбитки й на 2023 році. Врожайність значно знизилася, бо земля рік не працювала, а для агропідприємств — це дорівнює втратам», — міркують в господарстві. 

Станом на 2023 р. Херсонщина має такі середні показники врожайності:

• Пшениця — 4,2 т/га; 
• Ріпак — 1,5 т/га;
• Соняшник — 2,1 т/га;

Для порівняння, у 2020 році, коли не було повномасштабного вторгнення, а економіка країни була на більш-менш стабільному рівні, врожайність пшениці була на рівні 4,8 т/га. Така ситуація у 2023 році була тісно пов’язана зі зниженням кількості опадів та економічними труднощами.

Фактори, що вплинули на врожайність культур у сезоні 2024

Погодні умови у 2024 р. виявилися особливо несприятливими для землеробства. Тривала посуха та нерівномірний розподіл опадів суттєво вплинули на розвиток рослин. Наприклад, без зрошення врожайність соняшника могла впасти до 0,5-1 т/га, що є критичним показником. 

Якщо порівнювати щорічну кількість опадів з 2021 по 2024 рр., то вона суттєво знизилася.

Значне підвищення цін на паливо стало ще одним фактором, який негативно вплинув на врожайність. Якщо на початку війни паливо коштувало близько 20 грн/л, то у 2024 р. ціна зросла до 53 грн/л.Це збільшило витрати на вирощування культур, що своєю чергою знизило рентабельність виробництва.

Через економічні та логістичні труднощі аграрії змушені були переорієнтуватися на вирощування більш маржинальних культур. Наприклад, соняшник та ріпак, які мають вищу рентабельність і менші витрати на логістику, стали пріоритетними культурами, тоді як обсяги виробництва пшениці зменшилися.

Жнива 2024 на Херсонщині: обстріли, пожежі та замінування

Активна війна й досі залишає свій відбиток на сільському господарстві Херсонщини. Багато земель було пошкоджено через будівництво фортифікаційних споруд, замінування та ракетні удари по полях, що призвело до втрати значних площ під обробітком. Крім того, постійні обстріли та пожежі на полях також сприяли зниженню врожайності та фінансовим втратам, які на превеликий жаль, ніхто не може відшкодувати. 

Лише через будівництво окопів, підприємство може втратити до 2,5 млн грн за один сезон. А все через те, що окопи займають велику частину полів. Тому херсонські аграрії не мають можливості обробляти землю та збирати врожай з неї. Таким чином ситуація з доступу до землі стала ще складнішою. 

«Є ще одна проблема, про яку постійно забувають — це люди. Якщо говорити саме про ФГ «Сапфір Агро», то наша команда оновилася на 80%. А все через те, що частина працівників мобілізувалася, переїхала через окупацію та постійні обстріли, а хтось виїхав за кордон», — кажуть в господарстві. 

---

Жнива-2024 на Херсонщині стали справжнім випробуванням для аграріїв. Комбінація негативних кліматичних умов, економічних труднощів та наслідків війни призвела до зниження врожайності основних сільськогосподарських культур. Проте, завдяки переорієнтації на більш маржинальні культури та застосуванню зрошувальних систем, аграрії намагаються мінімізувати втрати та забезпечити стабільний дохід у складних умовах. Це ще раз підкреслює важливість адаптації та гнучкості у сучасному сільському господарстві.

© Сергій Сорокунський, співзасновник «Сапфір Агро», Kurkul.com, 2024 р.