Сьогодні ми продовжуємо розбиратись в еволюції тепличного бізнесу в Україні. І якщо в першому матеріалі ми говорили переважно про зміни в візуальному вигляді, конструкціях та накритті теплиць, то сьогодні поговоримо про те, що заважає українським тепличникам розвиватись.
Великі тепличні господарства частіше орієнтувалися на продаж продукції на внутрішньому ринку. Зовнішні контракти укладались переважно з росією. З 2014 р. фермери почали шукати збут у напрямку Європи й взагалі не могли зайняти там місце.
«В Україні, хоч і була дешевша робоча сила, порівняно з Польщею чи Туреччиною, але ми не вміли торгувати. Бізнес був неорганізованим. Коли за кордоном хотіли купити у нас фуру на 3 т тепличної полуниці, то зрозуміло, що таких обʼємів в одного фермера не було. І не один був випадок, коли партію формували 4 фермери, а перед самим виїздом фури один з них казав: «Хлопці, вибачайте, я продав свою полуницю на 1 грн дорожче». І таким чином ми просто не вміли продавати, бо культура кооперації у нас відсутня», — розповідає Валерій Озолін, засновник ТОВ «Грінтек», яка займається тепличним обладнанням.
До того ж поляки демпінгували на українському ринку. Ще 10-15 років тому вони завозили тепличну продукцію, продавали її просто за ціною виробництва для того, щоб наші фермери опускали ціну. І українським тепличним аграріям ставало невигідно вирощувати, а вже через сезон поляки заповнювали цю нішу з зовсім іншими цінами.
Читайте також: Сучасна теплиця: перспективні конструкції, матеріали та технології
«Поляки кажуть — ви дуже роботящі, можете працювати, але не вмієте торгувати. А на ринку виграє той хто вміє продавати», — каже підприємець.
Зрозуміло овочі чи квіти — це той бізнес, який для українських власників теплиць був базовим. Сьогодні ж Валерій Озолін бачить ще одну тенденцію, повʼязану з побудовою теплиць під ягідні культури. І йдеться не про класичну полуницю, а, наприклад про лохину чи органічні ягоди.
«Українці шукали нішу, якою можна заповнити європейський ринок і знайшли її в ягідних культурах. Дуже гарно сприймається за кордоном наша органічна ягода. Також зараз тренд на лохину. Наші ягідники почали вирощувати її у теплицях, що дозволяє на 2-3 тижні вийти швидше на ринок зі своєю продукцією. І хоча перша ягода на ринку дорога, але люди сумують за нею, тому навіть у невеликих кількостях, але купують її», — розповідає підприємець.
Він каже, що вирощувати лохину у теплицях вигідно. Наприклад цього року, дуже багато ягоди у відкритому ґрунті постраждало через травневі заморозки і ягідники недоотримали до 40-60% врожаю. До того ж і далі погодні умови, град, посуха не сприяли. А теплиця нівелює погодні ризики.
«Вирощування ягідних культур у відкритому ґрунті — це початок. А далі я бачу, що все ж біля ягідних плантацій будують теплиці для полуниці, малини чи лохини. Теплична ягода на ринку перша і продавати її вигідно. А ще вигідніше експортувати, бо ціна європейська», — каже підприємець.
Відтак економіка вирощування та рентабельність культури у теплицях вища. І якщо, наприклад, врожайність полуниці у відкритому ґрунті — 8 т/га, то у теплиці вона може сягнути 20 т/га. Також плюс теплиці в тому, що вона приносить фермерові перші гроші в сезоні, якими він оперує допоки збере врожай з відкритого ґрунту.
Однією з тенденцій останніх років є те, що фермери масово кинулись у вирощування овочів і фруктів. І це роблять не тільки ті фермери, які вимушено переїхали і намагалися відновити свій бізнес, а й агрокомпанії з досвідом на ринку. В цій ніші держава намагається стимулювали саме розвиток тепличної справи. Комерційний директор компанії «Планета Пластик» Олександр Пех каже, що справді на початку війни попит на тепличну плівку дещо зріс і цьому сприяла система грантів. Але останніх рік-півтори він знаходиться на довоєнному рівні.
«Грант має умови, серед яких — повернення коштів у формі податків. А по-друге, це вимоги щодо робітників. Тепличний бізнес сезонний, тому ти не будеш взимку тримати робітників. І тому простіше будувати щось на своїх коштах», — додає Валерій Озолін.
Після того, як Запорізька, Херсонська обл. працюють не на повну потужність через часткову окупацію та бойові дії, то справді в інших, більш західних областях зросла кількість тих, хто займається овочівництвом, ягідництвом чи баштанними. Але починають вони з відкритого ґрунту. Заходити в тепличну нішу ризикують тільки ті, хто протягом 10-15 років в тепличному бізнесі.
Однією з особливостей цього бізнесу є можливість злетів і падіння. Тому власники теплиць, попри зменшення прибутків, продовжують працювати, бо ситуація за сезон може змінитись.
Читайте також: Альтернатива силосній ямі, або Як зберігати зелений корм без втрат
«Пригадайте, активні воєнні дії в Україні почались в лютому. А це час, коли власники теплиць виходять на ринок з квітами. Тоді вони вклали великі кошти в цибулинки тих же тюльпанів, але квітка була нікому не потрібна. І сезон був змарнований. З усім тим, вони не відмовляються від амбіцій. І здавалось, зараз в країні менше населення, попит на квіти менший, але маємо клієнтів, які нарощують у цьому напрямку потужності. Тому якщо ти вже у цій ніші, то нелогічно зупинятись, якщо один сезон невдалий», — пояснює Валерій Озолін.
Також існує тенденція з реконструкції старих комплексів. Наприклад, 6-гектарного тепличного комбінату «Укртрансгазу» на Івано-Франківщині, який простоював 8 років. В більшості такі проєкти базуються на тому, що старе покриття знімають і замінюють на плівку.
«Реконструкція теплиць завжди залежить від фінансових можливостей. Полікарбонат не вічний і має термін служби до 10 р. Коли покриття потрібно замінити, то часто його наступником стає плівка. Потрібні незначні конструктивні зміни, як мінімум кріплення під плівку, а все решта залишається аналогічним. Чи буде це економічно доцільно? Скоріш за все так, тому що поліетиленова плівка — найдоступніший матеріал для накриття теплиць», — каже Олександр Пех.
Якщо говорити про скляні теплиці, то їх термін роботи тривалий. Але при реконструкції скло також можна замінити на тепличну плівку. Тому що плівка кріпиться до різних матеріалів, з яких будуються теплиці. До того ж поліетиленова плівка легка, доступна за ціною та виконує всі необхідні функції.
«В іншу сторону така реконструкція не працює: ви ніколи не зможете перекрити спроєктовану під поліетиленову плівку теплицю склом», — додає комерційний директор.
Якщо звичайний аграрій відстежує погодні аномалії, то агроном теплиці робить це вдвічі пильніше. Град чи сильний снігопад, може не тільки знищити врожай, а й перекриття теплиці. Олександр Пех рекомендує при плівковому покритті теплиці дотримуватись таких правил:
Таким чином, розвиток тепличного бізнесу в Україні має значний потенціал, але стикається з численними викликами. Демпінг та відсутність кооперації серед фермерів уповільнюють процес виходу на міжнародні ринки. Водночас нові тенденції, такі як вирощування ягід у теплицях, демонструють перспективу підвищення рентабельності. Реконструкція старих теплиць і впровадження сучасних матеріалів допомагають фермерам захищати свої врожаї від погодних ризиків. Проте, щоб успішно конкурувати на глобальному рівні, українським власникам теплиць потрібно покращувати організацію бізнесу, кооперуватись і впроваджувати передові технології.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.