За офіційними даними, понад 30% території країни потенційно заміновано, що робить Україну однією з найбільш замінованих країн у світі.  Масштаби забруднення територій вибухонебезпечними предметами безпрецедентні. Ці території потребують обстеження, очищення та відновлення нормального життя для мільйонів українців. Сьогодні говоримо про те, які кроки Україна робить, щоб пришвидшити розмінування та чи реально фермерові дочекатись очищення його полів.

В Україні є 53 оператори протимінної діяльності і це тільки початок

За даними Міністерства оборони України, близько 128 000 м2 суші та 14 тис. км2 акваторії, що становить 1/3 загальної площі України, потенційно забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними залишками війни. 

Уряд України вже впровадив Національну стратегію протимінної діяльності на 2023–2025 роки, яка передбачає план дій для ефективного розмінування критичних територій, таких як сільськогосподарські угіддя, житлові райони, транспортна інфраструктура та інші об'єкти. Ця стратегія має на меті не тільки усунення мін та вибухонебезпечних предметів, але й створити умови для безпечного повернення населення на звільнені території, а також для економічного відновлення країни.

Держава активно співпрацює з міжнародними партнерами, залучаючи експертів і технічну підтримку для реалізації Стратегії розмінування. Ключовими партнерами мають свої програми розвитку та безпеки, згідно з якими діють в рамках взаємодії з Урядовою Стратегією: Програма розвитку ООН (ПРООН), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). 

Важлива частина Стратегії полягає в залученні приватних операторів протимінної діяльності для формування конкурентного ринку розмінування. Це критично важливий крок, оскільки Україна не має можливості самостійно забезпечити всі необхідні ресурси та персонал. 

Співпраця з приватними компаніями відкриває шлях до залучення додаткових інвестицій, які можуть пришвидшити очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Крім того, комерційні оператори активно впроваджують інноваційні рішення та технології, що сприяють скороченню термінів розмінування потенційно забруднених територій.

На сьогодні в Україні працюють 53 сертифіковані оператори протимінної діяльності, серед яких як міжнародні організації, так і українські військові установи та приватні компанії. Близько 25 операторів очікують на сертифікацію, що свідчить про швидке зростання ринку. Державна програма націлена на ефективну координацію операторів ПМД для досягнення максимальної швидкості та якості розмінування.

Скільки потрібно років на розмінування України?

ТОВ «Шериф Розмінування» (SHERIFF Demining), який є сертифікованим оператором протимінної діяльності, провела оцінку та аналіз потенційного масштабу потреб у розмінуванні територій України.

Таблиця розрахунків показує загальні дані площі замінованих територій та середню продуктивність просування саперів, що проводять обстеження територій. А також, загальні цифри щодо річного та десятирічного потенціалу на одне відділення саперів, задля розуміння, що саперна справа – це не тільки дуже небезпечний, а і досить повільний процес який потребує великої концентрації та уваги.

Загальна площа потенційно замінованих територій	142 000 км² \ 14 200 000 га
Продуктивність одного сапера (середньостатистичні дані: площа розмінування на одного сапера при середній забрудненості ґрунту в день)	30 м² \ 0,003 га
Одне відділення складається з 4-х саперів, медичного працівника та командира групи (еквівалент території розмінування одного відділення саперів в день)	120 м² \ 0,012 га
Середня кількість робочих днів (змін) на рік	261
Кількість робочих змін саперів для повного розмінування	1 183 333 333
Площа розмінування на одне відділення на рік, га	3,132
Площа розмінування на одне відділення на 10 років, га	31,32

Також фахівці підрахували співвідношень періодів часу та кількість профільного персоналу, яка потрібна для розмінування деокупованих територій та тих, що забрудненні вибухонебезпечними предметами через ведення бойових дій.

Період, років	Кількість відділень	Сапери (1 відділення - 4 сапери)	Командир групи (1 на відділення)	Інженер піротехнічних саперних та підривних робіт (1 на 5 відділень)	Інженер з якості (1 на 5 відділень)	Фахівець управління інформацією (1 на 5 відділень)	Інженер з охорони праці (1 на 100 осіб)	Медичний працівник (1 на відділення)	Всього персоналу
1	4 533 844	18 135 377	4 533 844	906 769	906 769	906 769	181 354	4 533 844	30 104 725
10	453 384	181 354	453 384	90 677	90 677	90 677	18 135	453 384	3 010 473
100	45 338	181 354	45 338	9 068	9 068	9 068	1 814	45 338	301 047

Відтак, щоб розмінувати всю територію України яка замінована та забруднена ВНП за рік, потрібно залучити понад 30 млн спеціалістів, за 10 років – біля 3-х млн, а за 100 років – не менше 300 тис. саперів та фахівців з гуманітарного розмінування. Варто врахувати, що цифра щодня змінюється не в кращу сторону. Статистика вражає і викликає жах. 

«Масштаб необхідних робіт з гуманітарного розмінування вимагає залучення близько 2 млн саперів. Однак вже зараз ми відчуваємо кадровий голод, який тільки загострюватиметься. Щоб подолати цю проблему, необхідно збільшити кількість спеціалізованих навчальних центрів, запровадити програми підготовки нових фахівців і активно співпрацювати з міжнародними партнерами для залучення ресурсів та передових технологій у розмінуванні» — наголошує Євгеній Антипенко, CEO SHERIFF Demining.

Сапер і демінер — в чому різниця?

Спираючись на дані розрахунки, та зважаючи на нестачу кваліфікованих саперів, наприклад SHERIFF Demining відкрив на своїй базі навчальний центр підготовки спеціалістів з гуманітарного розмінування. А також ініціював впровадження нового для України професійного стандарту оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер). 

«Ця професія відрізняється від традиційної професії сапера тим, що демінери зосереджуються на гуманітарному розмінуванні, що дозволяє залучати до цієї діяльності осіб з інвалідністю без фізичного ризику контакту з вибухівкою», — зазначають в компанії. 

Після аналізу кількості персоналу та перспектив розмінування українських територій, важливо також оцінити освітній потенціал з підготовки нових фахівців з гуманітарного розмінування. Наразі в Україні є 13 навчальних закладів, що пропонують підготовку саперів на різних рівнях. Найбільші потужності є у Кам'янці-Подільському (400 осіб) та у військових частинах. Всього: перший рівень – 1155 осіб, другий – 535, третій – 120. 

Якщо припускати, що навчання триває 1-3 місяців, відповідно до рівня, та рахувати середній показник, всі навчальні заклади в рік при повному завантаженні навчальних груп, можуть підготувати всього 10 860 нових саперів. Ця статистика помітно зміниться в більшу сторону, коли буде прийнятий освітній стандарт оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер), адже готувати демінерів можна буде майже у 2 рази швидше за саперів.

Також в Україні діють 5 кваліфікаційних центрів, що видають дипломи державного зразка, та підтверджують кваліфікації, що надані міжнародними організаціями з розмінування та видають документ, що надає можливість працювати в Україні на рівні з українськими колегами.

У 2024 р., на тлі третього року повномасштабної війни, суттєво зростає інтерес до професій у сфері розмінування серед цивільного населення, військовослужбовців і ветеранів. Водночас навчання в цьому напрямі є досить дорогим і недоступним для широкого кола охочих. Державні програми та гранти надають певні можливості для часткової компенсації вартості навчання, однак більшість кандидатів не відповідають усім критеріям для отримання такої підтримки. 

«Нам важливо привернути увагу міжнародних партнерів та донорів до фінансування програм підготовки та підвищення кваліфікації саперів, адже без кваліфікованих фахівців неможливо забезпечити безпечне розмінування територій – техніка є важливою, але людська праця залишається незамінною», —  наголошують у SHERIFF Demining.

Першому фермеру вже відшкодували кошти за розмінування

Особлива увага має приділятися сільськогосподарським землям, адже Україна є важливим глобальним постачальником зернових культур. Розмінування сільгоспугідь дасть можливість відновити аграрне виробництво, яке було значно підірване через війну. Вкрай важливо проводити знешкодження вибухонебезпечних предметів на полях, де вирощують сільськогосподарську продукцію. Це допомагає забезпечити безпеку та зберегти врожай. 

Після 2022 р. сапери стикаються з новітніми та вдосконаленими вибухонебезпечними предметами, які є більш небезпечними, ніж ті, з якими працювали раніше. Це вимагає від спеціалістів підвищеної уваги, додаткових знань та технологій для ефективного і безпечного знешкодження. Безпека на цих територіях є основним кроком для відновлення національної економіки, оскільки аграрний сектор є одним із ключових її драйверів.

Читайте також: Заміновані поля: як повернути безпеку під час посівної

У вересні Уряд України анонсував державну програму компенсації 100% витрат на гуманітарне розмінування деокупованих земель для фермерів, які працюють на власній або орендованій землі. Ця програма має на меті полегшити аграріям можливість сіяти та збирати врожай на очищених ділянках. У державному бюджеті на це виділено 3 мільярди гривень. Через платформу Prozorro держава відкрила ринок для тендерних закупівель послуг з розмінування. Основна увага приділяється обстеженню територій, розмінуванню та постачанню сучасної техніки, включаючи механізовані системи. Також планується розвиток навчальних програм для українських саперів із врахуванням міжнародного досвіду.

І вже 1 жовтня 2024 року Центр гуманітарного розмінування підписав перший договір на розмінування сільськогосподарських земель через відкриті торги в системі Prozorro. Переможцем стала компанія «Українські сервіси розмінування», яка займеться очищенням 86 га землі в Шевченківській громаді Миколаївської обл. На зазначеній території, яка раніше перебувала на лінії фронту, зафіксовані різні типи вибухонебезпечних предметів, включаючи касетні боєприпаси та міни. Вартість робіт складає 4,85 млн грн, а територія, що потребує розмінування, включає 12 ділянок з різними рівнями складності.

Це перший випадок, коли в рамках державної програми розмінування аграрних земель держава компенсує вартість послуг фермерам. В ході торгів початкова вартість була знижена більш ніж на 1 млн грн.

Кошти на розмінування та пріоритетність

Нещодавно, Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України, представив концепцію системи пріоритезації в гуманітарному розмінуванні, розроблену Мінекономіки спільно з Центром гуманітарного розмінування за підтримки ООН. 

В основі концепції лежить так званий алгоритм пріоритезації. Тобто, розробляється система для визначення пріоритетності розмінування ділянок на основі зібраних даних. Прозорість процесу забезпечується алгоритмом, який використовує кілька коефіцієнтів, серед яких економічний, соціальний, екологічний та безпековий.

Для присвоєння ділянці ступеня пріоритетності використовується формула для розрахунку пріоритетності, де ключовим є безпековий коефіцієнт, що відображає рівень ризику для людей.

Концепція передбачає створення системи, яка буде швидко і прозоро обробляти дані, визначати пріоритети не тільки для гуманітарного розмінування, але й для подальшого відновлення України. Важливим аспектом є побудова реєстру забруднених територій.

Ігор Безкаравайний закликав урядові та неурядові організації долучитися до роботи над формуванням коефіцієнтів, які є критичними для роботи системи. Це допоможе запобігти можливим маніпуляціям з даними в майбутньому.

Фінансування проєктів з гуманітарного розмінування є одним з найбільших викликів для України. Загальна вартість розмінування за даними Світового банку оцінюється у $50 млрд. Велика частина цієї суми має бути покрита коштом міжнародної допомоги та донорських коштів.

На сьогодні, фінансування гуманітарного розмінування в Україні складається з декількох джерел:

• Державні бюджети: український уряд виділяє значні кошти на розмінування, проте вони, як правило, недостатні для покриття всіх потреб і мають військово направлене цільове призначення.
• Міжнародні донорські організації: Європейський Союз, США, Канада, Норвегія та Великобританія є найбільшими донорами. Вони надають як фінансову допомогу, так і технічну підтримку.
• Приватні фонди та корпорації також долучаються до фінансування гуманітарного розмінування.
• Міжнародні фінансові інституції: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні фінансові інституції надають кредити та гранти на проєкти з розмінування.

Кошти, які виділяються на гуманітарне розмінування, в ідеалі мають бути розподілені для закупівлі обладнання (комплекти захисту, металодетектори, міношукачі, роботизовані системи, вибухотехнічні матеріали тощо), на навчання персоналу (підготовку саперів, інженерів, медиків та інших фахівців), на організацію робіт з розмінування, як оплата праці саперів, логістики, а також на проведення інформаційних кампаній, що складається з поширення інформації про мінну небезпеку серед населення. Наразі ми спостерігаємо розвинену підтримку технічним устаткуванням для розмінування та особливу увагу по інформування населення про мінну небезпеку та правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів. Особлива увага націлена на інформування дітей. А організація робіт, зокрема оплата ручної праці саперів – на жаль не фінансується в гуманітарному розмінуванні зовсім.

Читайте також: Зуби дракона чи унікальні вина — сімейна виноробня «Курінь» на межі зникнення

Серед країн лідерів, що надають допомогу Україні в рамках проєкту з гуманітарного розмінування, можемо виділити країни Європейського Союзу, що вкладають кошти в програми фінансування навчання саперів, закупівлю обладнання та підтримують розвиток національних систем протимінної діяльності. США надають Україні сучасну техніку для розмінування, зокрема роботизовані системи. Також фінансують програми з підвищення обізнаності населення про мінну небезпеку. Канада зосереджується на програмах підтримки місцевих громад, які постраждали від мінного забруднення. Норвегія надає фінансування для розвитку потенціалу українських організацій, які займаються гуманітарним розмінуванням. А Велика Британія підтримує проєкти з використання роботизованих систем для пошуку та знешкодження мін.

Міжнародні стандарти, такі як IMAS, відіграють важливу роль у забезпеченні ефективності та безпеки робіт з розмінування. Вони встановлюють єдині правила та процедури, що дозволяють покращити координацію між світовими зацікавленими організаціями та пришвидшити комунікацію, сподіваючись на розширення проєктів з розподілення коштів. Завдяки стандартам IMAS ми говоримо «однією мовою» і керуємося загальними принципами та вимогами з іноземними партнерами.

Одним з ключових завдань є подальше масштабування зусиль з розмінування Українських територій за допомогою розвитку власного українського виробництва техніки та підтримки іноземних компаній, що сприятиме створенню робочих місць і збільшенню податкових надходжень до бюджету. Також важливою частиною стратегії є вдосконалення стандартів підготовки саперів і співпраця з міжнародними партнерами для впровадження найкращих практик.

© Kurkul.com, 2024 р.