Торік на Одещині фермери проводили експерименти з вирощування бавовника. До участі залучили вісім фермерських господарств і одну науково-дослідну ділянку. Ця ініціатива — фактично вимога часу, спрямована на забезпечення України стратегічною сировиною для виробництва пороху.

«Через війну країна та світ зіткнулися з гострим дефіцитом цього ресурсу, тому налагодження власного виробництва бавовни як основи для пороху є надзвичайно важливим завданням», — говорить Степан Чернявський, народний депутат України, заступник комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Саме завдяки його ініціативі в Україні розпочалася реалізація цього проєкту. Першим кроком стало ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні», який значно спростив реєстрацію насіння, яка раніше тривала від 2 до 5 років.

Для підвищення врожайності треба змінювати розмір міжряддя і сорти

У травні, відразу після прийняття закону, аграрії, які погодилися долучитися до експерименту, отримали насіння бавовнику. Це стало початком другого етапу — дослідження культури та вивчення її особливостей в українських умовах. Адже бавовник — нова не випробувана культура. І хоча десятки років тому Україна мала досвід його вирощування, технологічні карти 80-х років вже не працюють, через кліматичні зміни.

Перший рік випробувань показав середній урожай близько 1 т/га. Хоча це невеликий показник, він став важливим досвідом для подальшого вдосконалення технологій.

На СФГ «Балкани» для підвищення ефективності подальших експериментів вже залучили фахівця із досвідом у вирощуванні бавовни, який допоміг виявити помилки та розробити рекомендації для наступного сезону. Одним із важливих висновків є необхідність використання інших сортів бавовнику, які краще підходять до місцевих умов.

«Ми висадили на своєму полі три сорти бавовнику. Не всі сорти показали очікувану продуктивність через неповне розкриття коробочок. Крім того, були визначені недоліки у технології посадки, зокрема розмір міжряддя», — розказав Микола Златов, співзасновник  СФГ «Балкани».

СФГ «Балкани» — одне з восьми фермерських господарств, які разом з Українським інститутом експертизи сортів рослин взяли участь в експерименті. На невеликих ділянках площею від 0,2 до 0,5 га аграрії Одещини спробували виростити бавовник європейських та турецьких сортів. 

«У жовтні ми зібрали врожай і в середньому вийшли приблизно на 1 т/га врожаю. Це не дуже багато, але з урахуванням того, що це перший рік, і вже зараз ми знайшли спеціаліста, який на практиці займався бавовником 20 років, то перспективи є. Фахівець проаналізував наш досвід,  вказав нам на всі наші помилки. І він погодився на наступний рік приїхати до нас вже у період посівної та керувати процесом до найменших нюансів», —  поділився досвідом Федір Златов, головний технолог СФГ «Балкани». 

Які помилки були допущені?

Аграрії, які вирощують бавовник, зізнаються, що перший рік експериментів супроводжувався насправді цілою низкою помилок. Основні проблеми стосувалися технологічних аспектів вирощування.

«Ми допустили кілька ключових помилок. По-перше, неправильно визначили густоту посіву. Замість рекомендованих 115-150 тисяч рослин на гектар, ми посіяли лише 60-70 тисяч. Через це рослини пішли у надмірний ріст, і ми навіть раділи, що вони добре ростуть. Але згодом зрозуміли, що під час активного росту бавовник не формує коробочки й не цвіте. Нам потрібно було регулювати ріст хімічними препаратами, але ми дізналися про це надто пізно», — розповідають фермери.

Також однією з головних помилок були запізнілі строки посіву. Замість висіву до 5 травня, посівна кампанія почалася наприкінці місяця — з 22 по 25 травня.

«Перед посівом слід було провести попередню оранку. Ми цей момент не врахували, і це також вплинуло на результати», — додають на СФГ «Балкани».

Проблеми виникли й через брак спеціалізованих препаратів для регулювання росту, яких в Україні не було.

«Ми проводили механічне прищипування, сподіваючись, що це дасть ефект, але виявилося, що потрібні спеціальні хімічні засоби, про які ми дізналися пізніше. Крім того, не вдалося вчасно налагодити співпрацю з експертами, які мають досвід у вирощуванні бавовнику», — підкреслили аграрії.

За словами Степана Чернявського, основним завданням даного експерименту було, з одного боку, зацікавити аграріїв у вирощуванні бавовнику, відповідно впровадивши державну дотаційну програму, з іншого —  розібратися у технології вирощування цієї культури на українських ґрунтах та умовах клімату, зокрема на Одещині.

Загалом на усіх дев’яти дослідних ділянках бавовник продемонстрував гарні результати. Навіть на полях без зрошення, за умов аномальної спеки.

«Досвід інших країн, які вже займаються вирощуванням бавовнику, показує, що сировина продається за $100/т, а врожайність досягає 6 т/га, як свідчать дані турецьких фермерів. Попит на продукцію є, але тепер потрібно налагодити виробничий процес. Це завдання для нас, законотворців, виконавчої влади та науковців. До того ж вже є інвестори, які готові купувати цю сировину», — зазначив Степан Чернявський.

У СФГ «Вікторія» також планують дещо змінити в майбутньому. Минулого року тут використовували одну зрошувальну стрічку на два рядки, з міжряддями близько 70 см. 

«Наступного року плануємо збільшити ширину міжрядь до одного метра і прокладати стрічку для кожного рядка окремо. Також розглядаємо можливість збільшення густоти посіву. Це може трохи зменшити кількість коробочок на одній рослині, але дозволить підвищити врожайність на гектарі», — пояснив агроном.

Для сівби тут використовували звичайну просапну сівалку. 

«Я переконаний, що бавовник — це перспективна культура. Наші кліматичні умови для неї підходять, і попит на сировину на ринку є. Треба продовжувати дослідження і вдосконалювати технології вирощування», — додав він.

Витрати на гектар стартують від $800

Як зазначають учасники проєкту, вже є розуміння того, які сорти, технології та підходи до вирощування є оптимальними. Дослідники й аграрії готові співпрацювати для вдосконалення технологій і підвищення ефективності.

Під час експерименту фермери Одещини відмітили, що потенціал урожайності бавовнику був значно вищим, ніж досягнутий результат. 

«Потенціал цієї культури більший, але для реалізації проєкту потрібен науковий підхід і дотації. Без підтримки з боку держави вирощування бавовнику буде надто дорогим і складним. Тобто якщо витати складають близько $800-1000/га, то дотація має бути хоча б на рівні 40-50%», — каже Федір Златов.

Додатково, кажуть аграрії, потрібен ще один рік випробувань для визначення потенціалу культури на зрошуваних і богарних землях, а також для точного розрахунку економічної доцільності. 

Вирощувати бавовник на етапі фактично дослідження технології виявилося економічно невигідним через низький урожай та високі витрати. Тож, на переконання аграріїв, для розширення площ необхідні дотації на підтримку справи. І вони готові бути на прориві запровадження виробництва бавовнику в Україні.

«Ми вирощували бавовник на зрошенні й поливали щодня. Основна проблема полягає у вартості зрошення: електроенергія для подачі води подорожчала з 7 до 12 грн/кВт, а воду з Дунаю нам рахують по 3,5 грн/м куб. Для зрошення потрібні тисячі кубів, тому собівартість дуже висока. Тож, як на мене, добре, якби держава покривала близько 50% витрат. Також потрібно розв'язати питання спеціалізованих комбайнів для збору. Вирощування бавовнику — стратегічно важливий напрям, але співпраця з державою має бути тісною», — зазначив Андрій Лапа, голова СФГ «Лапа і К».

Комбайн для збору бавовни коштує $250 тис.

Однією з головних проблем у вирощуванні бавовнику є відсутність спеціалізованих комбайнів. І якщо сівалки можна використовувати ті, що й для сівби кукурудзи, то збір бавовнику все ж специфічний. Для промислового виробництва необхідна спеціалізована техніка, зокрема комбайни, вартість яких навіть у вживаному стані становить близько $250 тис.

«Фермерам важливо побачити реальні результати. Вони — консервативні люди, яким потрібно не лише чути про перспективи, а й бачити їх на власні очі. Тільки так можна запустити масштабний проєкт», — коментує Федір Златов.

Без державної підтримки у вигляді дотацій, реалізація проєкту неможлива, додає він. 

«Ми підрахували витрати на вирощування бавовнику, вони складають близько $800-1000/га, із можливим коливанням у межах $200. Тож за нинішніх умов, враховуючи всі ризики та особливості цієї культури, без економічної підтримки держави займатися цим буде вкрай складно», — каже Федір Златов.

Ефективніше вирощувати бавовник на поливних землях, адже там можна досягти вищої врожайності та кращої економічної ефективності.

«Проте встановлення зрошення потребує складнішої технології та суттєвих додаткових витрат. Орієнтовні витрати на полив становитимуть близько $1,5-1,8 тис./га. При цьому потенційна врожайність може сягати 3-4 т/га. Такий рівень уже дозволяє отримати економічно обґрунтований результат. Щоб культура отримала масове поширення, потрібен поштовх із боку держави. Фермери мають бути впевнені у беззбитковості цього процесу», — додає технолог.

Фахівці вивчали багато літератури та порівнювали досвід інших країн. У більшості регіонів, де вирощується бавовник, переважає поливне землеробство, тоді як в Україні культура часто стикається з екстремальними погодними умовами. Наприклад, минулого року бавовник пережив сильну посуху, тоді як кукурудза, яка росла поруч, значно постраждала, показавши врожайність усього 1-1,5 т/га.

«Йти одразу на великі площі без фінансування та підготовки ризиковано. Якби держава компенсувала хоча б 50% витрат, ми б готові були ризикнути», — зазначають аграрії.

Фактично переробка бавовнику стає рентабельною лише за умови масового виробництва. Якщо не забезпечити достатніх обсягів вирощування, інвестиції у спеціалізовану техніку та переробку будуть невиправданими.

«Для посіву кількох тисяч гектарів потрібно не менше двох комбайнів, адже вручну зібрати таку кількість бавовнику неможливо. Вхід у цю технологію коштуватиме підприємству близько пів мільйона доларів», — підсумували аграрії.

Наступний рік буде визначальним…чи не буде

Міністр аграрної політики Віталій Коваль пообіцяв включити поправку народного депутата Степана Чернявського щодо державної підтримки вирощування бавовнику до бюджету на 2025 рік, раніше цій програмі підтримки не приділили увагу в Державному бюджеті 2025 року. Так, під час засідання аграрного комітету, присвяченого звіту міністра за 2024 рік, Степан Чернявський звернувся до Віталія Коваля з двома питаннями:

• Чому міністр не підтримав поправку щодо виділення 300 млн грн на вирощування бавовнику?
• Чи готовий він оперативно розробити нову поправку з відповідним фінансуванням?

Депутат зазначив, що міністр не пояснив, чому ініціативу було відхилено раніше, але запевнив, що міністерство готує нову поправку для подання її на розгляд комітету та уряду.

«Хоча строки виконання обіцянки поки невідомі, діяти потрібно терміново, адже аграріям вже зараз потрібно планувати посіви, закуповувати насіння та готувати площі для вирощування бавовнику. Без державної підтримки це неможливо», — підкреслив Степан Чернявський.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com