Кооперацію в Україні часто асоціюють з радянськими колгоспами, але Наталія Табінська, голова кооперативу  «Фермерська родина» та засновниця сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна», доводить, що аграрна кооперація — це зовсім інша, взаємовигідна форма об'єднання. Про це вона розповіла під час виступу на конференції про технології та людей Re:Farm-2025.

«Кооперація — це не формула колгоспу, це не формула про якусь там соціальну відповідальність чи просто справу, це є дійсно бізнес. Й у сучасних реаліях українського агробізнесу такі тренди, як кооперація, допомагають фермерам не лише виживати, а й успішно розвиватися», — розповіла Наталія Табінська.

Важкі часи дали поштовх новим можливостям

Історія «Фермерської родини» почалася під час пандемії COVID-19. Крафтові виробники Львівщини, які мали налагоджені канали збуту до карантину, раптово опинилися відрізаними від споживачів.

«Крафтові виробники на Львівщині, які мали доволі зрозумілі канали збуту по області, фактично втратили їх під час пандемії. Тобто по всій області на відстані від 20 до 70 км від Львова, звідки доставляли продукцію, все зупинилося», — згадує Наталія.

Саме тоді вона, оскільки сама була споживачем цих продуктів і проживала у Львові, кинула клич до створення кооперативу і запропонувала виробникам зустрітися.

«На зустріч з'їхалися кілька десятків виробників. Ми підготувалися юридично, наскільки могли: взяли юриста, склали протокол, і на тій же зустрічі у 2020 році ми провели протоколом заснування кооперативу «Фермерська родина», — розповідає Наталія. 

Ціллю його створення було допомогти спільному маркетингу, спільним продажам, якось це все об'єднати в один «кошик» і спробувати потрапити до львів'ян, адже для кожного окремо на той час це стало нереальним.

Станом на сьогодні «Фермерська родина» налічує 30 членів, і готується розглянути ще кілька нових заявок на вступ.

Читайте також: 3 фермери, що релокували бізнес — успіх наперекір війні

«Фактично ми починали з 25 членів, потім мали трошки відкат, згодом — збільшення. Зараз нас 30. І от в лютому на нових зборах ми розглядаємо шість нових заявок на вступ до кооперативу. Але це вже свідомий вибір фермерів — з огляду на нашу діяльність, на конкретні дії нашого кооперативу», — ділиться Наталія.

Вона зазначає, що з 30 членів активними є 20. Зрештою, усі люди дуже різні, як і в житті: хтось бере на себе активну роль, хтось просто долучається до процесів, а хтось каже: ось мої кошти, будь ласка, робіть все те, що маєте робити. 

Наталія розвінчує міфи про кооперацію і говорить, що маючи спільне бажання, цілком можливо дійти згоди.

«Бачили б ви наші загальні збори на початку. Ну, зараз вже спокійніше. Але насправді є фотографії, я у своєму архіві це завжди зберігаю, потім на якомусь етапі всім показую. Вирує завжди дуже різний емоційний стан. Але нам вдається врешті дійти згоди», —  додає голова кооперативу.

Увесь розподіл майна і прибутку відбувається прозоро. Тобто усі 30 членів кооперативу є власниками обладнання, вони є власниками і унікальної автокрамниці. Крафтова автокрамниця є прибутковою, і частину прибутку в кооперативі направляють на розвиток. 

«Поки що нашим кооперативом прийнято рішення не розподіляти частини прибутку, а накопичувати, аби далі інвестувати, наприклад, в ремаркетинг, в рекламу, для того, щоб ще більше просуватися», — додала Наталія.

Хто фінансував появу і розвиток кооперативу?

Перші кошти на розвиток кооперативу були кредитними, а також внесками від членів кооперативу. А вже у 2023 році з'явилася можливість отримати фінансову підтримку на розвиток проєкту від канадського уряду.

«На початку ми закупили холодильники, обладнання різне, для різної нарізки. Тобто все, що потрібно, щоб робити передпродажну підготовку», — пояснює Наталія.

Учасники кооперативу провели маркетингове дослідження, аби чітко дізнатися, хто є основними їхніми споживачами. 

«На основі дослідження ми мали змогу зробити маркетингову стратегію, бо ми зрозуміли, що наші клієнти, які сьогодні свідомі до справжніх натуральних продуктів, вони десь є невеликими групками. Тобто це є айтівці, молоді мами, які дбають про свою родину. Якісь такі категорії», — ділиться досвідом Наталія. 

Після дослідження учасники кооперативу почали думати, яким чином точково потрапити прямо до своїх клієнтів. Рішення прийшло у вигляді ідеї автокрамниці.

«Ми цю ідею виношували, але не уявляли, що це можна втілити. Хоча і бачили такі приклади в Європі. Ми просто брали листочок у клітинку і всередині такої будки малювали все, щоби кожен, хто є в кооперативі, кожна продукція мала свою поличку. Чи морозильник, чи холодильник. Відповідно, це така дуже унікальна автокрамничка. Готову таку складно було б придбати», —  розповіла голова кооперативу.

Крамниця крафтових виробів на колесах

Так з’явилася виїзна автокрамниця — як мобільна торгівельна точка. Асортимент продукції виїзної крамниці включає весь спектр місцевих крафтових продуктів. 

«Наша крамниця —  це фактично кошик, який уміщає майже весь асортимент крафтових продуктів області. До речі, у нашому кооперативі є сім сироварів. Й іноді мене питають про конкуренцію всередині кооперативу. Але її немає. Бо ж усі крафтові вироби унікальні. Особливо сири. Кожен сировар у нас має свій асортимент, зовсім не схожий на продукцію іншого», — розказала Наталія.

Автокрамниця є важливим досягненням «Фермерської родини» — вона дозволила кооперативу знайти свого клієнта. Наталія з ентузіазмом розповідає: «Сьогодні ми не їдемо просто так десь зупинитися і продавати. Ми їдемо до тих, з ким попередньо провели перемовини та приїжджаємо дуже цільово. Це IT-компанії, це різні заводи. Ми їдемо в обідню перерву, відкриваємося, виходять працівники, швидесенько в нас все розкупляють за годину часу. На другий день ми вантажимо свіжу продукцію і їдемо до наступних клієнтів». 

Щодо сприйняття споживачами, Наталія ділиться спостереженнями про те, що сьогодні сприйняття крафтової продукції значно краще, аніж ще 5 років тому.

«Коли ми починали у 2020-му році, то стикалися з тим, що  нам іноді говорили: «та ціна така, що я краще французького наїмся або італійського»… Та сьогодні ситуація значно змінилася, хоча ще й не досягла бажаного рівня», — каже голова фермерського кооперативу.

З 2020 року «Фермерська родина» спільно з міською владою також організовує Львівський фермерський ярмарок. Ярмарок відбувається щосуботи на площі Ринок у Львові, з травня по листопад. 

«І це не про ярмарок в тому розумінні, до якого звикла більшість. Наш ярмарок це про те, що кожен львів’янин може прийти до нас щосуботи о 9 ранку, купити якісну фермерську продукцію, аби почастувати свою родину», — каже Наталія Табінська.

Масштабування: бути чи не бути?

За словами Наталії Табінської, для крафтового бізнесу — це некомпромісне питання. Виробники, які хочуть мати перевагу називатися крафтовими, мають певні обмеження за обсягами, і це навіть фігурує у законі. 

«Якщо ти виходиш на промислові об'єми — ти вже не крафтовий виробник. Ти маєш поступитися якістю або походженням сировини, або ще якимись моментами. І це завжди певний баланс», — каже Наталія Табінська.

У Львівській області кооператив «Фермерська родина» має співпрацю з локальними торгівельними мережами «Арсен» і «Рукавичка». Однак поки що це не окремі стенди для крафтової продукції, а загальні полиці.

Масштабуватися виробники наразі не планують. Наталія пояснює це тим, що їм таких об’ємів виробництва достатньо. Бо фактично всі бренди — це сімейні бізнеси й за кожним членом кооперативу не виробництво як таке, а частіше за все — родина, яка займається фермерською справою і переробкою.  

«Ми маємо один приклад члена кооперативу, який до певної межі був крафтовим, а потім наростив об’єми виробництва і дійсно пішов у гуртові продажі. Він ще є членом кооперативу, але йому не цікаво з нами. Разом з тим, на ринку він втрачає свою крафтовість», — розказала Наталія.

Вона наголошує, що ключовою метою «Фермерської родини» є збереження якості продукції.

«За кожною позицією цієї продукції — ім'я виробника, їхні унікальні назви. Якщо сир, то це не просто сир — це «Гарбузовий рай» або «Волинські сири». І вони можуть сказати, звідки їхні корівки, як вони їх годують, як оцей весь процес відбувається. Тому це більше про родинність, про локальність, про традиції. І такими ми хочемо залишатися», — каже Наталія Табінська.

Юридична та фінансова модель кооперативу

У 2024-му році вийшов новий закон «Про кооперацію» — база для фермерів, що бажають об'єднуватись. Він якраз і надає фермерам механізми для створення прибуткових об'єднань. Зокрема за цим законом унормовано і процедуру реалізації продукції кооперативом та сплату ним податків.

«Всі члени кооперативу укладають з кооперативом договір про комісію. Тобто кооператив бере у фермерів продукцію на реалізацію, продає без націнки, віддає ці кошти фермеру. А він вже платить комісію, визначену згідно з тим, наскільки ми затратили ресурсів на те, щоб продати цю продукцію», — додала Наталія.

Щодо податків, то кооператив функціонує за спрощеною системою на третій групі. Фактично він сплачує податок не з усієї  валової суми, яка проходить через кооператив, а лише з отриманої комісії.

«Податкова дуже довго нам не вірила, але на сьогодні ми маємо роз'яснення, і ця модель справді дозволяє працювати на комісії. Ми працюємо в середньому на комісії  22-25%, за деякими позиціями продуктів може бути близько 30%», — поділилася Наталія Табінська.

Кооперація — це не лише бізнес

Наприкінці доповіді Наталія підсумувала, що кооперація насправді — це не лише про бізнес.

«Ми дуже оперативно реагуємо на різні соціальні ініціативи. Для допомоги армії чи якимось соціальним верствам. Ми за секунду в нашій групі приймаємо колосальні рішення. Ми скидаємося тими ж продуктами  для допомоги. Тобто це вже не просто агрокооперація — це така спільнота, яка не замислюється, треба чи не треба. Ми віримо один одному і в один одного, тому разом можемо зробити чимало корисних речей», — додала Наталія.

«Фермерська родина» готова ділитися досвідом. Готова запрошувати до себе у кооператив, навіть на загальні збори усіх, кому потрібен практичний досвід.

Свій виступ Наталія Табінська завершила такими словами: «Бажаю вам бути частиною будь-якої спільноти, яка відбудовує Україну і вірить в Україну. Слава Україні!»

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.