Перспективи галузі, безпосередньо пов’язані із необхідністю збереження та подальшого зростання досягнутих останніми роками обсягів виробництва. Для цього слід розвивати цю галузь не лише серед любителів, але й підприємців. Майбутнє медового ринку України буде залежати від успішної співпраці цих категорій виробників при формуванні ефективної системи збуту.

Компанія Beehive, може стати відчутним поштовхом для такої співпраці, запустивши завод по переробці меду.  За словами представників компанії, вже на сьогодні є домовленості про прийом продукції пасічників з 10 областей країни.

Команда Kurkul.com побувала на відкритті цього заводу, та спробувала розібратись, що ж очікує на бджільництво в Україні, та які перспективи відкриваються з запуском таких підприємств.

«Для нас це дуже особиста річ, це не просто бізнес, ми прагнемо перебудувати всю галузь а також зайняти достойне місце в світі», — повідомив голова ради директорів Ефективні інвестиції Ігор Ліскі.

Завод по переробці меду Beehive, розташований в с.Чорнявка, Черкаської області на площі в 5 тис м2, був введений в експлуатацію в 2016 р., завдяки українським та австрійським інвестиціям. Виробничі потужності — 16 тис. т меду на рік. Підприємство успішно пройшло сертифікацію за міжнародною системою менеджменту харчової безпеки FSSC 22000, та щодня може виробляти до 40т меду. На даному етапі, компанія налагоджує зв’язки з національними та іноземними торговими мережами

 

Поруч з заводом, розташована експериментальна пасіка Beehive. На даний момент її обслуговує всього лиш 3 пасічника.

«Це перша промислова експериментальна пасіка, на даний час ми маємо близько 1100 бджолиних сімей. Пасіка була створена цього року, який видався найскладнішим для пасічника. Попри це, ми наростили кількість сімей та маємо свою продукцію. З нашої пасіки, за сезон, можна отримати 50 кг на бджолину сім’ю, це близько 50 т з усієї пасіки», — розповів головний пасічник Beehive Іван Волошук.

У власній лабораторії Beehive проводить контроль якості, а остаточний аналіз здійснює лабораторія в Німеччині. Однією з основних вимог країн ЄС є відсутність залишків антибіотиків. Тому, кожна партія меду, що потрапляє від пасічника на підприємство, проходить ряд відповідних лабораторних аналізів.

 

«При аналізі визначаються фізико-хімічні показники та вміст антибіотиків згідно з вимогами нашого законодавства, та специфікаціями тих країн, для яких постачатиметься мед. Не увесь мед, що до нас потрапляє, відповідає суворим вимогам. Такий продукт ми бракуємо», — розповіла нам працівниця лабораторії, з якою вдалось поспілкуватись під час екскурсії на заводі.

Beehive має на меті побудувати взаємовигідні відносини з пасічниками. Цьому сприятиме фіксована закупівельна ціна, прозорі умови співпраці та виконання зобов’язань щодо вартості партії, строків та порядку виплат. За словами представників підприємства, послуги заготівельників надаються у 7 закупівельних пунктах в 6 областях України. За планами Beehive, до 2018 р. їхня продукція з’явиться на полицях українських торгових мереж.

 

«Ми віримо, що бренд українського меду буде №1 у світі. Та для цього потрібно багато працювати. Треба по іншому підходити до бджільництва,  це не має бути хобі, а процес в якому поєднані наука та виробництво. В нас є пілотний проект який ми назвали технопасіка, в якому багато процесів автоматизовано та головне, що на кожному етапі відбувається контроль якості», — поділився думками Ігор Ліскі.

Президент спілки пасічників України Володимир Стретович, коментуючи відкриття заводу по переробці меду Beehive, закликав пасічників та переробників меду об’єднуватись для усунення з ринку недобросовісних гравців.

«Мед роблять не тільки бджоли, а й пасічники. Сьогодні наше завдання — об’єднати і направити їх на правильний шлях, шоб не застосовувались антибіотики, щоб пасічники відчували відповідальність за цей мед. В лабораторії заводу, мені підтвердили, якщо вміст антибіотиків перевищує 7мкг/кг — продукт не приймається. Куди ж він потрапляє? Ви купуєте його на ринках, у сусідів, у випадкових людей. Наша мета — мати добрий генний код, щоб наші з вами діти споживали чистий мед. Щоб людина пишалась тим, що вона відноситься до спільноти пасічників і видає на гора якісний мед», — повідомив Володимир Стретович

 

За останні роки відбулися значні зміни в структурі виробництва меду за категоріями господарств. Так якщо в 90-му році частка професійних с/г підприємств що займалися виробництвом меду складала 21%, в 2000-му -7%, то  в 2016 р. питома вага цих господарств скоротилась до 1,5%.

Ще в радянські часи, бджолині пасіки були невід’ємною частиною колгоспів та використовувалися не тільки для запилення посівів с/г культур, а й для отримання меду та воску. З розпадом Союзу, поступово відбулось і скорочення кількості пасік, спричинене реорганізацією колгоспів. Більшість підприємців переорієнтувались на інші види с/г діяльності, такі як вирощування високорентабельних культур.

Інтеграція нашої країни в міжнародну економіку потребує адаптації медової галузі до міжнародних умов торгівлі і стандартів, що за умови високої якості нашого меду гарантує її конкурентоспроможність та вихід на ринки як Європи, так і інших країн

З появою таких заводів та з пожвавленням експорту, можна очікувати, що виробництво меду на професійному рівні буде планомірно збільшуватись, а дрібні виробники меду отримають надійні канали збуту, що стимулюватиме їх подальше зростання.

© Андрій Олексин, Kurkul.com, 2017