Коли фермери втрачають тисячі чи мільйони гривень через неврожай на полі, то, однозначно, хочуть вияснити причину. Однак краще попередити такі явища, ніж потім шукати винних. Тож профілактика хвороб рослин та інших проблем на полях — набагато кращий спосіб позбутися небажаних наслідків.

На що фермерам варто звертати увагу перед тим, як купувати й сіяти насіння, команді Kurkul.com розповів керівник незалежної випробувальної лабораторії «АГРОГЕН НОВО» Віталій Попов.

Генетична чистота насіння = висока рентабельність

Кожен сільгоспвиробник бажає отримувати постійно високий і стабільний врожай, щоб отримати максимальний прибуток. Але на цьому шляху часто можуть виникати приховані перепони, які завадять успішному сезону. Такими ризиками можуть бути:

• неякісний посівний матеріал;
• недотримання технології вирощування;
• неоптимальні умови вирощування;
• виникнення нових рас фітопатогенів, що в комплексі призводить до неоднорідності партій насіння, та, як наслідок, різних особливостей окремих рослин у партії і зниження технологічності.

Отож, для отримання стабільного врожаю важливо використовувати якісний посівний матеріал та підтримувати його генетичну чистоту на високому рівні, ґрунтуючись на рекомендованій технології вирощування. Але як уникнути неякісного насіння?

Надійними помічниками фермерів у цьому питанні є лабораторні дослідження, які дозволять визначити типовість та сортову чистоту сільськогосподарських культур, їхню гербіцидостійкість. Також фахівці радять проводити класичний фітопатологічний та імуноферментний аналіз, полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР або PCR) й дослідження посівних якостей насіння.

Що треба знати фермерові?

Чому на етапі вибору насіння важливо знати типовість або сортову чистоту обраної культури? Це дуже важливий показник, який допоможе зорієнтуватися фермеру у виборі насіннєвого матеріалу тієї чи іншої торгової марки й уникнути небажаних сюрпризів. Так, за словами Віталія Попова, зараз на ринку України є багато фальсифікованого, неоригінального насіння та часто спостерігається порушення технології вирощування гібридного насіння.

Генетична чистота насіння — це відповідність певної його партії еталонному зразку. Найчастіше в лабораторіях є колекції еталонного насіння переважної більшості культур від офіційних компаній-виробників певних гібридів. І саме в лабораторних умовах спеціалісти порівнюють партію насіння від фермера з еталоном.

Визначити цю відповідність за морфологічними ознаками можливо під час проведення ВОС-тесту, але цей процес є довготривалим, потребує високої кваліфікації співробітників та часто — суб’єктивний. Тоді як метод ПЛР-аналізу дозволяє проводити аналіз типовості на будь-якому етапі розвитку рослини та за короткий час.

«Якщо насіння не відповідає еталонному зразку, то можна купити «кота у мішку». І це часто буває у виробництві. До нас зверталися сільгоспвиробники,  які купували «оригінальне» насіння, але, по суті, воно було фальсифіковане. У результаті фермери втрачали до 1 млн грн», — розповідає Віталій Попов.

Згадаймо, як отримують еталон — гібридне насіння. Для створення простих гібридів, наприклад, соняшнику, виробникам потрібно мати стерильну материнську форму. Далі обов'язково висівають фертильну батьківську форму (відновник фертильності пилку). Закладають ділянку гібридизації, і згодом пилок із фертильної рослини потрапляє на стерильну материнську рослину. Так  формується гібридне насіння, яке згодом доробляють, протруюють, пакують і реалізують. Саме на цьому етапі часто виникає багато проблем, через які фермер може отримати неврожай і величезні збитки.

«Еталонні» проблеми

На етапі вирощування насіннєвих еталонів також може виникнути низка проблем, котрі згодом негативно позначаться на майбутньому  врожаї. Для більш широкого розуміння розглянемо, що варто знати про виробництво зразків-гібридів і на що треба завжди звертати увагу сільгоспвиробникам.

Перша проблема — це наявність великої кількості неоригінального, фальсифікованого насіння. Як правило, упаковують насіння іншого, простого гібрида, другого покоління гібридів (отримують на основі першого покоління) або навіть суміш такого насіння в оригінальний мішок будь-якої відомої селекційної компанії і реалізують фермерам. Саме тому відомі компанії-виробники розробляють все нові й нові методи захисту своєї продукції та застерігають купувати посівний матеріал у неперевірених продавців.

Оригінальні упаковки з насінням

Друга проблема — порушення технології отримання гібридного насіння. Під таким порушенням розуміють біологічне засмічення посіву інбредних ліній та недотримання просторової ізоляції на ділянках гібридизації.

Так, часто не дуже добросовісні виробники насіння ігнорують генетичну чистоту вихідних батьківських форм, а саме — інбредних ліній.

Наприклад, якщо вихідні форми засмічені, отримують гібрид із низькою типовістю. Засмічення може мати різну природу: як біологічну, так і механічну. Саме від цього показника залежить, наскільки високоякісне гібридне насіння можна отримати на ділянках гібридизації.

Зазвичай, материнські рослини розмножують шляхом висіву стерильного аналогу та закріплювача стерильності. Тож якщо на ділянці серед стерильних аналогів рослин є  інший закріплювач стерильності, то останній бере участь у запиленні материнської стерильної форми. Отож, через недотримання чистоти вихідних форм знижується типовість насіння, яке отримують на ділянках гібридизації.

Негативно вливає на якість насіннєвого матеріалу недотримання просторової ізоляції при закладанні ділянки гібридизації. Мінімальна відстань між товарним посівом та ділянкою гібридизації повинна бути щонайменше 3 км, але насправді цієї вимоги насіннєві господарства дотримуються дуже рідко. Коли відстань менша за 3 км, пилок із товарного посіву може потрапляти на материнські рослини, які потім дають гібридне насіння.

«За останніми даними, в Україні у 2017 р. площі під товарними посівами соняшнику склали приблизно 6 млн га. Ще 7-10 років тому їх було лише 4 млн га. Тож знайти в Україні й закласти за усіма правилами ділянку гібридизації дуже й дуже складно», — зазначає Віталій Попов.

Сівба неоригінального насіння: загрози

Низький рівень типовості отриманого насіння тягне за собою багато негативних наслідків для сільгоспвиробника.

Якщо на полі було посіяне неякісне або фальсифіковане насіння, то, найімовірніше, у товарних посівах з’являться нетипові рослини. Вони відрізнятимуться за посівним вегетаційним періодом, виглядом, висотою тощо. Також будуть зустрічатися розгалужені рослини.

Загалом, фітосанітарний стан посівів може погіршитися. Чому? Бо гібридне насіння — це абсолютно новий організм і має усі властивості, які були притаманні материнській інбредній лінії та батьківський лінії (особливо це стосується стійкості до біотичних чи абіотичних факторів середовища). І коли рослина не відповідає вимогам до свого гібрида, можуть з’явитися проблеми на полях.

Іше один негативний наслідок — пошкодження нестійких рослин гербіцидами. Якщо посіви з неоригінальним насінням оброблятимуть гербіцидом, то діючі речовини можуть завдати шкоди не лише бур’янам, а й цим «чужим» рослинам.

Це може призводити до зниження врожайності, а агрокомпанії, відповідно, не зможуть отримати очікуваний прибуток.

Стандарти якості насіння

Якість насіння в Україні та Європейському Союзі має відповідати визначеним стандартам. У 2015 році в ЄС вийшло два стандарти ІSО для соняшнику та кукурудзи:  ISO/TR17622:2015 та ISO/TR17623:2015. Вони базуються на застосуванні молекулярних технологій, а саме полімеразної ланцюгової реакції для визначення типовості гібридного насіння.

В Україні досі діють стандарти: «ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови» та «ДСТУ 6068:2008 Насіння соняшнику. Сортові та посівні якості. Технічні умови». У них типовість визначають за ґрунт-контролем, але для цього потрібна теплиця чи висів насіння на наступний рік. Це уповільнює перевірку посівного матеріалу — рідко хто чекатиме цілий рік, перш ніж придбати партію насіння.

Лабораторні аналізи насіння

Найбільш надійно можна визначити генетичну чистоту гібридного насіння в лабораторних умовах із застосуванням молекулярних технологій.

Завдяки методу полімеразної ланцюгової реакції типовість визначають за певними ділянками молекули ДНК. Тобто, легко можна встановити наявність у гібриду материнських та батьківських компонентів схрещувань. Отже, так можна визначити три варіанти результатів аналізу якості насіння:

• Висока типовість, гібрид являє собою гетерозиготний генотип.
• Низька типовість, коли мова про порушення технології отримання гібридного насіння;
• Невідповідність еталонному гібриду. Тобто, йдеться про фальсифіковане насіння, коли в оригінальну упаковку певної селекційної компанії можуть фасувати будь-який інший гібрид. У випадку продажу гібриду другого покоління у посівах спостерігатимуться розчеплення за певними морфологічними ознаками.

Для визначення сортової чистоти зернових культур використовують метод електрофорезу запасних білків, який проводять за європейським стандартом відповідності. Популярність цього методу обумовлена відносно невисокою собівартістю, а також високим рівнем поліморфізму запасних білків. Існують три варіанти за аналізу насіння:

• Зразки насіння із високою сортовою чистотою і відповідністю стандарту;
• Зразки насіння з домішками іншого сорту;
• Зразки з високою сортовою чистотою, але сорт не відповідає стандарту.

Найчастіше такий аналіз проводять компанії, які закуповують ячмінь пивоварного напряму (наприклад, солодові заводи) й експортують насіння.

Ще один важливий аналіз для визначення посівних якостей та типовості — стійкість до гербіцидів за технологією Гранстар та Євро-Лайтнінг®. Цю методику було розроблено в Євросоюзі й нині такий аналіз можна зробити за короткий  термін. Цей аналіз виявляє стійкі та нестійкі до гербіциду проростки. Якщо рослина добре переносить дію гербіциду, то вона має нормальну кореневу систему. Якщо ж проростки матимуть затримку росту, потовщення або несформовану кореневу систему, то йдеться про нестійкі типи.

«Якщо ви посієте нестійке до гербіцидів насіння у полі йі обробите його гербіцидом, то, як правило, гербіцид знищить такі рослини або сильно їх пошкодить», — застерігає Віталій Попов.

Інший — фітопатологічний аналіз насіння — теж часто використовують у лабораторній практиці для визначення зараженості посівного матеріалу. Цей аналіз дозволяє визначити в лабораторних умовах кількісний і видовий склад патогенів, що можуть передатися з посівним матеріалом. Адже більшість хвороб сільськогосподарських рослин пов’язана із зараженням посівного (садивного) матеріалу. У посівах зернових-колосових найчастіше проявляється комплекс різноманітних хвороб: тверда та летюча сажка, кореневі гнилі, борошниста роса, снігова пліснява, гельмінтоспоріоз, септоріозистя, іржасті хвороби, септоріоз та фузаріоз колосу.

На жаль, зараз  небагато сільгоспвиробників звертає увагу на зростання темпу поширення вірусів рослин. Наприклад, нині в науковій літературі описано вже аж 67 вірусів, які уражають сою, із них 27 є економічно небезпечними.

«Безпосередньо боротися з вірусами неможливо, але боротьбу можна вести опосередковано. Як правило, це боротьба з комахами, котрі є переносниками вірусних хвороб. Іноді віруси можуть розповсюджуватися з пилком рослин. А також потрібно звернути увагу на те, що в 5 % випадків вірус мозаїки сої може переноситися через насіння», — розповідає керівник лабораторії.

До чого можуть призвести вірусні хвороби рослин? До зниження врожайності. Так, відсоток зниження врожайності залежить від того, яким вірусом уражено посіви, і він може досягати 100%. Загалом, якщо фермери отримують неякісне насіння, то можна спостерігати не тільки падіння урожайності, а й якісних показників  насіння.

Діагностика вірусів імуноферментним аналізом і полімеразною ланцюговою реакцією — надійні, сучасні засоби подолання ризиків.

І насамкінець у лабораторіях традиційно проводять ще один аналіз — визначення посівних якостей насіння згідно з чинними нормативними документами. У цьому випадку лаборанти визначають енергію проростання, схожість, масу 1000 насінин, чистоту, фракційний склад, а також наявність домішок насіння інших культур тощо.

За словами Віталія Попова, деякі аналізи коштують недешево, тому часто аграрії сумніваються у потребі їх проводити. Але, відмовляючись від проведення подібних аналізів, насправді сільгоспвиробники сильно ризикують: іноді їм доводиться витратити великі суми на закупівлю посівного матеріалу, та через його низьку якість отримати бажаний прибуток стає нереально.

«А якщо все ж перевірити хоча б ті ж самі посівні якості насіння перед посівом, то вже є гарантія, що ви отримаєте прибуток. Але за умови, що ви дотримуватиметесь усіх технологічних процесів», — каже Віталій Попов.

Що ж необхідно для аналізу?

Перевірку насіння на відповідність можна проводити на будь-якому етапі купівлі-продажу: це безпосередньо залежить від договору між компанією-продавцем і сільгоспвиробником. Загалом, фермерам радять спочатку купити невеличку партію посівного матеріалу й віддати її на аналіз. І вже відповідно до результатів досліджень вирішувати щодо придбання або відмови від купівлі насіння.

Якщо якість матеріалу не влаштовує аграрія, але він придбав його офіційно та має відповідний договір, завжди є шанс повернути насіння назад.

«Часто ж у нас насіння купують за готівку, тож шанси довести й повернути неякісний товар реалізатору майже нульові. Тому варто завжди працювати офіційно, так би мовити», — додає керівник лабораторії.

Отож, і справді, іноді краще попередити проблему, ніж боротися з її наслідками.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.