Нині площі посіву кукурудзи в Україні значно більші, аніж її прямого, і вигіднішого, до речі, конкурента — сорго. Хоча невибагливе сорго, виведене у Старому Світі тисячі років тому, добре витримує засуху і є трендовою фуражною та харчовою, і, що важливо, безглютеновою культурою Америки, Австралії, Африки.

Сорго можна назвати нішевою рослиною, але це в Україні. Бо якщо тут «велика сімка» сільськогосподарських культур починається із пшениці, ячменю та кукурудзи, то для Африки, наприклад, сорго є провідною харчовою та кормовою культурою. У Європу культура завезена у XV ст.

За зовнішнім виглядом сорго нагадує кукурудзу. Коренева система потужна, проникає на глибину 2-2,5 м. Стебло пряме, карликові види мають висоту близько 0,5 м, тропічні форми досягають висоти 7 м. Більшість сортів зернового і віничного сорго стає сухим при дозріванні, в той час, коли цукрове сорго під час дозрівання стає соковитим.

Зерно сорго містить 61-83% крохмалю, 7,8-16,7% білку, 1,7-6,5% жиру. З нього виготовляють борошно, крупу, спирт, патоку (сорговий мед) тощо. Стебла цукрового сорго містять до 18% цукру. Зернятка і зелену масу використовують на корм для великої  рогатої худоби. Солома також використовується у господарствах, а із сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір.

Сорго відрізняється легкою пристосованістю до ґрунтових і кліматичних умов. Це теплолюбна, засухостійка рослина, що добре переносить підвищену концентрацію солей у ґрунті, зростає на територіях із низькою вологістю. Жартома його називають «верблюдом царства рослин».

Найбільше площ під сорго відведено в Америці й Австралії. Зокрема в Австралії, де 95% території — пустеля, сорго є фактично єдиною культурою, що може рости на таких грунтах.

«У найзасушливіших Штатах США, таких як Техас, де не росте кукурудза і так-сяк виживає соняшник, головна культура нині — це сорго, вирощене на великих площах. Саме за рахунок величезних територій посівів сорго, в Техасі добре розвиваються тваринницькі ферми, адже 80% раціону ВРХ складає сорго», — говорить Ігор Гаврилюк.

Спеціалісти пропонують Україні розвивати гібриди зернового (червоні й білі зерна) сорго і силосного.

Знахідка для українських фермерів

Для аграріїв, що розчаровані несталими врожаями ярого ячменю та кукурудзи у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, а також для Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Донецької областей сорго є хорошим варіантом. Адже у ранніх сортів вегетативний період триває до 105 днів. Його можна використовувати на другий урожай після раннього збирання — 50-52 дні до цвітіння.

Швидкостиглі гібриди підходять для «набиття ґуль» початківцями у вирощуванні сорго. Таке сорго має трохи нижчий потенціал, але є й переваги: короткий вегетативний період, пластичність та ультрараннє дозрівання. Густота на момент збирання ранніх сортів сорго — 130 000 шт./га.Тобто норму висіву треба розрахувати відповідно до посівних кондицій майбутнього насіння.

Більш пізньостиглі гібриди сорго мають вегетаційний період 115 днів, менший ріст і хороший потенціал. Рекомендована густота на момент збирання — не більше 120 000 шт./га. Таке сорго вимагає більше уваги до себе: якісних добрив, прискіпливішого догляду тощо.

Силосні сорти сорго ідеально підійдуть тваринникам і тим, хто цікавиться відновлюваними джерелами енергетики. Вони досягають трьох метрів у висоту, мають хорошу масу, високі показники вмісту масла, малу кількість лігніну. Вегетативний період триває 115-125 днів. Таке сорго підходить як для заготівлі силосу, так і для переробки на біогазових станціях.

Силосно-зернові сорти ростуть до 1,8-2 м у висоту. Окрім зеленої маси формують добрий урожай зерна.

Технологія вирощування: на що звернути увагу?

Сорго можна висівати після будь-яких культур польової сівозміни, але лише на полях, повністю очищених від бур’янів. Бажаним попередником є озимі: пшениця, ячмінь та ріпак, а також інші культури, які не засмічують поле і залишають після себе великий запас вологи. Але це ідеальний варіант. Насправді попередником може бути й кукурудза, і навіть є успішний досвід українських аграріїв із попередником-соняшником.

Обробіток полів для цієї культури потребує мінімуму: ранньої оранки, і попереднього осіннього знищення бур’янів та падалиці з одночасним вирівнюванням ґрунту.

Єдине, чого сорго не терпить — болотистих і кислих ґрунтів.

Посів сорго треба починати тоді, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см становить 14-16°C. Насіння дрібне, глибина висіву 4-5 см. Перші сходи з’являються на 10-12 день. При температурі 25-28°C — на 5-6 день.

Досліди показали, що ранні — «холодні» — терміни посіву сорго є неефективними. Якщо температура ґрунту на глибині 10 см лише 7-8°C, то сходить воно тільки через 30-35 днів, і нерівномірно, втрачаючи до 30% проростків.

Спосіб посіву — пунктирний, із шириною міжрядь 45-70 см. Він дозволяє контролювати бур’яни на початкових етапах повільного росту сорго. Оптимальна густота стояння рослин — 100-110 тис. шт./га, хоч вона, звісно, неоднакова у різних ґрунтово-кліматичних умовах.

На дуже чистих полях можна використати суцільний посів з міжряддям 19-21 см. Після посіву обов’язкове коткування.

Треба зважати на те, що молоді рослини багатьох видів сорго отруйні.

Африканська «кров»

Температуру 40-45°C сорго переносить практично без наслідків. Може витримати навіть до 55°C (для порівняння, кукурудза, наприклад, не витримує тих же 40-45°C і при такій температурі має проблеми з запиленням, оскільки пилок стає стерильним, і це часто викликає череззерницю).

Якщо спека зростає, сорго може припинити ріст і вегетаційні процеси, але відновити їх, коли опади повернуться. Інші культури такої властивості не мають. Проте, при спаді температури нижче 9°C після посіву, сорго втрачає схожість, а морози -2-3°C повністю його знищують. Тож сіяти культуру потрібно лише при 100% упевненості, що холоди не повернуться.

На внесення як органічних, так і мінеральних добрив сорго відгукується добре. Хоча слабо реагує на родючість ґрунтів загалом.

На формування одного центнера зерна, в залежності від клімату, сорго витрачає:

• азоту — 1,7-3,6 кг;
• фосфору — 0,45-0,95 кг;
• калію — 1,8-2,6 кг;
• кальцію — 0,8-1,2 кг;
• магнію — 0,7-0,9 кг.

Азотно-фосфорні добрива краще вносити під час передпосівного обробітку, на глибину 8-10 см, або вже одночасно із посівом. Але у випадку одночасного — вносити добрива треба пообіч та на більшу глибину, ніж саме насіння.

Досліди показали: якщо внести добрива разом із насінням, схожість насіння зменшується на 15%, а у вологі роки навіть більше.

Хімічний захист проводять іще до сівби, або в фазі 3-5 листків. При використанні гербіцидів обов’язково обробляють насіння антидотом.

«Єдина проблема сорго, якої немає у кукурудзи — це попелиця. Але вона шкодить лише до фази викидання волоті. Нюанс, що до цього періоду потрібно частіше бувати на полі, не упустити момент появи попелиці, зняти її першу хвилю будь-яким відповідним препаратом. Не допустити, щоб тля зайшла в пазуху листа. І якщо ви цю фазу впустили — потрібно робити 2-3 обробки ефективнішими препаратами», — додає Ігор Гаврилюк.

Збирають урожай сорго прямим комбайнуванням. А перед тим, за 12-14 днів, досвідчені фермери рекомендують провести десикацію — таким чином на склади сорго потрапить з оптимальною вологістю.

Сорго є альтернативою кукурудзі ще й тому, що нині собівартість останньої дуже зросла. Навіть в USDA оголосили про сільськогосподарську стратегію до 2027 р., що передбачає збільшення площ посіву сорго на 400 тис. га у 2018 р. до 2,7 млн га загалом, що більше на 17%, ніж у 2017 р. Каталізатором приросту виробництва сорго став попит з боку Китаю, через їхню політику високих цін на кукурудзу. 60% сорго, вирощеного в Америці у 2017/18 МР, планується експортувати в Китай. Але ж українські культури і можливості не поступаються американським.

Представник «Агромаркетинг Груп» Дмитро Шацман стверджує, що максимальний результат можна отримати лише працюючи комплексно. Треба обирати правильне насіння, міндобрива й агрохімію для кожного окремого регіону, на кожному господарстві. Уважно треба віднестися і до дезінсекції, дератизації та фумігації. Також частіше проводити аудит, щоб продукція відповідала міжнародній сертифікції по ІСО 2000, і була придатна для експорту.

Фермерам, які лише хочуть спробувати себе у вирощуванні сорго, експерт радить запрошувати для допомоги спеціалістів-технологів, що не лише перевірять, але й підкажуть, якщо є помилки у сівбі, дозуванні, обробці тощо.  

«Є науковці, які займаються підвищенням кваліфікації фермерів. Адже  неправильно підібраний гібрид є причиною негативних відгуків про вирощування сорго. Є «поля знань», де випробовують системи захисту культур, різну висоту посіву, досліджують, як діє той чи інший препарат, як рослина себе поводить в тому чи іншому середовищі. Такий досвід справді потрібний кожному фермеру», — зазначає Дмитро Шацман.

Сорго у харчуванні: попкорн і дієтичний хліб

У світовому масштабі зерно сорго стоїть на третьому місці після пшеничного та рисового в раціоні людини. Упаковка крупи білозерного сорго з приміткою «без глютену» у трендових еко-крамницях коштує близько 50 грн за 500 г. Вона придатна для приготування плову, супів та салатів.

Зерно сорго містить вітамін В1, біотин (вітамін Н), фосфор тощо. А як антиоксидант і протизапальний засіб чи не корисніше, ніж чорниця й гранат: 1 г сорго містить до 62 мг поліфенольних сполук. Для порівняння, у чорниці, яку завжди вважали «чемпіоном» за вмістом цих складників, їх усього лише 5 мг на 100 г.

Калорійність сорго різниться, залежно від сорту. Але в середньому крупа має близько 300 ккал. А у 100 г соргового борошна міститься 350 ккал. Якщо ж взяти 90% пшеничного борошна та додати 10% соргового — вийде дієтичний хліб, що повільніше черствіє і має довший термін зберігання.

Що ж стосується ціни, то зерно сорго дороге зовсім не через спосіб його вирощування, а саме через складність обробки. Зернятко має щільну гірку оболонку, яку необхідно видалити. А перед приготуванням крупу сорго краще надовго замочити і добре промити.

Цікаво: під час домашньої кіновечірки з друзями повітряне сорго може повноцінно замінити попкорн. Спосіб приготування не відрізняється від традиційного попкорну з кукурудзи.

Окрім безглютенового борошна користується популярністю і крохмаль із сорго. Відомо, що виробництво крохмалю в Україні здійснюється за рахунок картоплі, і це навіть у засухонебезпечних південних областях. При тому, що зерна деяких сортів сорго містять до 83% крохмалю (до речі, у кукурудзі крохмалю не більше 74%). За структурою сорговий крохмаль мало відрізняється від картопляного і значно кращий за кукурудзяний.

З 1 т зерна сорго можна отримати 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж із 1 т кукурудзи.

Окрім цього сорго використовують для виробництва патоки й сиропу (варення, цукерки, пиво), спирту, а також для видобутку води у Мексиці. Є ще й технічний напрямок переробки сорго: альтернативне паливо (пелети, біогаз, етанол), виробництво паперу, одягу, будівельних матеріалів.

Отож сорго — теплолюбива, найбільш засухостійка та солестійка культура, ситний корм і для худоби, і для птиці й риби. Значно переважає такі традиційні культури як ячмінь, кукурудза й горох як за урожайністю, так і за виробництвом кормових одиниць на 1 га.

«У того ж фермера в Техасі, де крім сорго, грубо кажучи, нічого не росте, це основна культура для годівлі бичків. Там, фактично, вирощують зернові сорти і закладають 75-80% плющеного сорго в раціон. Додають іще соєвий шрот, трошки люцерни та борошна. При такій системі відгодівлі в Техасі досягають 1-1,2 кг приросту ваги бичків на добу. Тож не варто думати, що сорго — культура, що орієнтована лише на зовнішній ринок. Воно насправді цікавіше, ніж кукурудза саме для відгодівлі великої рогатої худоби та у птахівництві, особливо у регіонах, проблемних для отримання добрих урожаїв кукурудзи», — розповідає Ігор Гаврилюк.

За останнє десятиліття агрономи відпрацювали технологію вирощування сорго, завдяки чому урожайність цієї культури зросла в два рази: з 19 ц/га у 2006 р. до 39 ц/га у 2016 р. Також за даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2016/17 МР наша країна увійшла у десятку світових лідерів за урожайністю сорго.

© Орина Григоренко, Kurkul.com, 2018 р.