В Україні розведення осетрів і одержання з них ікри в штучних умовах почало розвиватися не так давно. Осетрові, а також супутня продукція з них, і перш за все, чорна ікра, мають значну вартість і високий попит. Тому для підприємців вихід у цей сегмент рибного ринку може стати перспективним та рентабельним бізнесом. З чого ж почати цю справу?

Можливими є кілька варіантів. По-перше, розведення осетрини у садках. Садки бувають різної форми. В основному, вони мають вигляд прямокутних «мішків», що вільно звисають у воду. Зазвичай такі садки встановлюють в захищених від вітру затоках, площею 50-200 м² і глибиною 5-6 м. Садкові господарства можна розміщувати безпосередньо у водоймах, в тому числі, комплексного призначення. Це дозволяє використовувати одні й ті ж водні ресурси як для рибництва, так і для інших галузей народного господарства. Під час вирощування риби в садках не потрібно примусового водообміну і витрат електроенергії на перекачування води.

По-друге, із застосуванням замкнутих систем (так званих РАС систем). Рециркуляційна аквакультурна система — це комплекс пристроїв з повністю контрольованими людиною параметрами середовища (температура, проточність тощо), який спрямований на зменшення ризиків захворювання риби та інших гідробіонтів. На практиці РАС — це ємності для вирощування риби та система водопідготовки, що містять механічне та біологічне очищення, стерилізацію, температурну стабілізацію, насичення киснем, закільцьовані в єдину систему.

Щоб розпочати садкове розведення (садкову аквакультуру) потрібно:

• орендувати частину водного об’єкта
• отримати дозвіл на спецводокористування
• розробити та затвердити проект рибницького господарства
• сертифікувати виробничий процес за допомогою системи НАССP
• побудувати садки та закупити зарибок

Відповідно до Закону України «Про аквакультуру» орендодавцем частини рибогосподарського водного об’єкту є орган державної влади, що розпоряджається земельною ділянкою під водою. Наприклад, обласна державна адміністрація, якщо частина водного об’єкту знаходиться поза межами населеного пункту або органи місцевого самоврядування, якщо частина водного об’єкту розташована в межах населеного пункту. Для отримання договору оренди частини водного об’єкту потрібно звернутися до розпорядника з пакетом документів, вказаних у ст. 123 Земельного кодексу України.

«Якщо коротко, то потрібна заява щодо надання ділянки в оренду та географічні координати цієї ділянки. Крім того, необхідно вказати орієнтовний розмір та цільове використання землі», — пояснює керівник Методично-технологічного центру з аквакультури Юрій Шарило.

ОДА розглядає заяву протягом місяця і надає вмотивовану відповідь. Отримання дозволу або розпорядження про оренду водного об’єкта є безкоштовним. Земельна ділянках в оренду надається разом з водним об’єктом. Додаткових дозволів не потрібно.

Після цього підписується договір про оренду відповідно до постанови КМУ №981 від 30.09.2015 «Про затвердження типових договорів користування на умовах оренди частиною рибогосподарського водного об’єкта, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури». Цим документом затверджено і приклад типового договору оренди. Максимальна тривалість оренди можлива до 49 років. Але остаточне рішення приймає орендодавець. Вартість оренди складає до 12% від нормативної оцінки землі за гектар. За деталями можна звертатись у Держгеокадастр.

Якщо потрібен спуск води, щоб здійснювати вилов риби, наприклад, на зимування чи для здійснення санітарної обробки — слід мати дозвіл на спеціальне водокористування. Для отримання комплексного роз’яснення щодо процедури потрібно звернутись до Держводагентства (наказ Мінприроди №321 від 06.08.2010 «Про затвердження форми спеціального дозволу на користування надрами»).

Що стосується розробки та затвердження проектної документації для розміщення плавучих садків та побудови садкової лінії — відповідальними за це є проектні організації. Отримання документації є платним. Вартість залежить від установи, куди вирішить звернутись підприємець, а також площі підприємства. Ціна на розробку проекту може коливатись від 50-70 тис. грн і вище.

Щодо сертифікації за НАССP детальні консультації надає Українська лабораторія якості та безпеки продукції. Загалом, HACCP — це система контролю рівня безпечності продукції в процесі її виробництва. Система дозволяє виділити всі потенційно небезпечні чинники та запобігти їх виникненню. Її впровадження, в тому числі для суб’єктів аквакультури, передбачено Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». За словами одного з підприємців, отримання всіх документів — це доволі затяжний процес. Йому для цього знадобилось близько року.

Останній пункт з переліку, необхідного для розведення осетрових у садках, стосується безпосередньо побудови садків. Їх можна зробити самостійно за наявності відповідних спеціалістів або закупити у приватних установ.

Андрій Карпій представляє групу компаній «Аквасіті». Підприємець займається вирощуванням осетрових у Білій Церкві. Він пояснює, що детальну інформацію про те, де придбати мальок можна отримати в Українській агенції стандартизації. 

«У 2015 році я купував мальок по 13 гривень за  штуку. Маточне поголів’я також придбати не проблема. Постачальників в Україні вистачає. Як варіант, наприклад, звернутись до Одеського осетроводчого комплексу», — додає він.

Створення осетрового господарства з використанням системи РАС 

Для створення такого підприємства найкраще не орендувати, а купити землю. Відповідно до ст. 22 Земельного Кодексу України, розпорядником землі в межах населеного пункту є органи місцевого самоврядування (селищні, сільські або міські ради), поза межами — обласні державні адміністрації. Ділянка купується за конкурсом на земельних торгах. Тому вартість — це найвища пропозиція, яку нададуть на торгах. Крім того, потрібно закупити обладнання, побудувати приміщення з системою басейнів і підвести воду. Тобто створити систему замкнутого водопостачання. 

Підприємство за системою РАС відрізняється від садкового, по-перше, площею. Для створення першого потрібно в кілька разів менше землі. Наприклад, господарство Андрія Карпія розмістилось на 10 га, потенціал до вирощування м’яса риби складає 100 т та 10 т ікри в рік. По-друге, це екстенсивна аквакультура, тому забезпечується процес прискореного вирощування риби.

Стартовий капітал для створення осетрового господарства може коливатись.

«За мінімальними підрахунками, якщо використовувати звичайний плавальний басейн до 25 кубометрів, повітряний аератор, циркуляційний насос для очистки басейнів та зарибок до 15 грамів, можна стартувати від кількох тисяч доларів», — пояснює Андрій Карпій.

Незважаючи на досить високу рентабельність, осетрівництво відноситься до довгоциклових виробництв. Тому вкладені гроші не дають швидкої віддачі.

«Основна стаття затрат, яка займає до 50%, а інколи і до 70% — це корми. Крім того, електроенергія та оплата праці», — пояснює керуючий партнер науково-виробничого сільськогосподарського підприємства «Бестер» Юрій Яременко.

За тиждень його ферма, яка складається з десятків тисяч дорослих рибин, споживає понад тону кормів. Кілограм імпортної продукції коштує в середньому 55 грн.

Представник компанії «Осетр» Сергій Мешков додає, що в Україні корм на 30% дорожчий, ніж в Європі і на 50% — ніж в Китаї. Вони закуповують корм, проте в Україні є досвід самостійного виготовлення кормів для осетрових, наприклад, у підприємства «Бестер». Секрет виробництва Юрій Яременко не відкриває, лише наголошує, що він не містить шкідливих хімічних домішок, в тому числі, гідролізованого пір’я.  

Перші кошти від осетрового господарства можна отримувати вже на третій рік.

«В 25 кубовому басейні є можливість вирощувати до 2 тонн риби. Десь на третій рік можна відділити самців від самок і направити самців на м'ясо. Припустимо, половина риби в басейні — самці. Кілограм м’яса коштує близько 200 грн. Ось вам і перші кошти. До 200 тис. грн за рік», — підраховує Андрій Карпій.

Однак, щоб осетрові почали давати ікру потрібно більше шести років. За правильного утримання ця риба може дожити і до 100 років, при цьому давати ікру. Юрій Яременко розповідає про свій досвід.

«Шість років тому, коли я розпочинав бізнес, мій стартовий капітал складав близько 2,5–3 млн грн. Вкрай важливим є дотримання температурного режиму. Риба на відкритій воді харчується практично півроку. Якщо температура води нижча, ніж 12 °C, то риба не їсть. Якщо підвищується до 28 °C — ситуація аналогічна. Відповідно, в цей час вона і не росте», — пояснює він.

Але без труднощів, як і на будь-якому господарстві, нікуди. Представник компанії «Осетр» поділився, з чим довелося зіштовхнутися йому — це нестача кисню в дніпровській воді.

«Хотіли перейняти досвід садкового розведення Норвегії, Польщі та Італії — вони ставлять установку з рідким киснем. Це займає тиждень в Польщі. В Україні — це тимчасове будівництво. Тож потрібно мати його проект, в якому розраховувати вплив будівництва на екологію. Проект виходить дорожчий, ніж його реалізація. Тому ми насичуємо воду, використовуючи звичайні аератори. Однак, за рахунок цього можемо виростити менші об’єми», — додає Сергій Мешков.   

Більшість підприємців аквакультури говорить про перспективність цієї справи. 

«Реалізувати розвиток вирощування, а не тільки вилову риби — це те, чого ми прагнемо в Україні. Я впевнений, якщо підприємці захочуть зробити щось подібне, вони мають гарні приклади від бізнесу, в кого можна запозичити досвід.Держрибагентство, в межах компетенції, однозначно буде підтримувати бізнес та надавати відповідні консультації», – наголосив Голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

Якщо говорити про ікру, то вартість 100 г якісного продукту становить від 1,5 тис. грн, залежно від виробника. Ікра білуги — найдорожча, стерляді — вважається менш «престижною». Вартість є доволі високою, адже отримати ікру з риби можна не одразу. Щоб осетер почав давати ікру, в середньому потрібно 10 років. Стерлядь удвічі оперативніша — досягає зрілості за 5-6 років. Але є види риб, які починають «плодоносити» тільки через 15 років. Щодо прибутку, то перші надходження починаються лише через 10 років. Період окупності ікорного бізнесу — не менше 15 років. А якщо враховувати постійні планові інвестиції на розвиток, то цей період може сягнути і 20 років.

«Потрібно розвивати культуру споживання осетрових та продукції з них. М'ясо осетрів, яке вирощене в Україні, є дешевшим, ніж норвезький лосось і коштує близько 200 грн. Але люди все одно купують лосось», — розказує Сергій Мешков.

Тому важливо створювати умови для бізнесу. Наприклад, в Китаї є цільова програма розвитку осетрових. Підприємці отримують дотації на вирощування осетрових і корм у них коштує вдвічі дешевше.

Андрій Карпій додає, що також є недостача кваліфікованого персоналу та знань щодо основ інтенсивного вирощування і якісних очисних споруд. В свою чергу, представники Методично-технологічного центру з аквакультури запрошують звертатись за консультаціями до них. Співробітники центру можуть надати консультації та роз’яснення щодо створення та розвитку подібних підприємств.

За інформацією Держрибагентства України, Kurkul.com, 2018 р.