Зовсім недавно разом із українськими сільгоспвиробниками та менеджерами нідерландського державно-приватного партнерства FoodTechLink ми побували на голландській землі й вивчили досвід місцевих колег. Їм справді було що показати!

Читати по темі: Наші в Нідерландах: як українські сільгоспвиробники переймали досвід колег

Головний сайт для фермерів Kurkul.com зібрав для вас 10 цікавих фактів про особливості сільського господарства в Нідерландах.

1. Сільське господарство Нідерландів — світовий лідер

Успішний досвід голландців у сільському господарстві добре відомий у всьому світі. Ця невелика за розміром країна (усього 4,2 млн га) із обсягом експорту  €101 млрд займає перше місце в ЄС і друге — у світі (після США). У першу п’ятірку експортних продуктів входять матеріали та технології (€9,1 млрд), квіти (€9,1 млрд), молочні вироби та яйця (€8,9 млрд), м’ясо (€8,3 млрд) та овочі (€6,7 млрд).
Так, нідерландські виробники найбільше у світі виробляють цибулі, на чверть забезпечують світ помідорами і майже на 22% — картоплею.

За рівнем продуктивності сільського господарства (виробництво продукції на одного зайнятого) Нідерланди поступаються лише Новій Зеландії, Австралії і США, а за його інтенсивністю (виробництво продукції на 1 га сільськогосподарських земель) стоять на першому місці у світі.

2. Вектор сільського господарства змінюється

Однак подальше зростання продуктивності вже більше не є пріоритетною метою розвитку сільського господарства Нідерландів. Такими тепер є охорона довкілля, покращення умов утримання тварин та підвищення якості продукції. У пріоритеті також є виробництво екопродукції. Так, при «біологічно чистому» веденні сільського господарства фермер майже не використовує хімічно-синтезованих засобів захисту рослин та штучних добрив.

3. Мало землі — малі ФГ

Основою сільськогосподарського сектору економіки Нідерландів є сімейні фермерські господарства. Як правило, вони невеликі, особливо в районах розвитку садівництва. Майже 45% усіх ферм мають наділи менше 10 га, середні фермерські господарства мають близько 25-30 га землі.

«Земельний банк господарств, які спеціалізуються на рослинництві складає 100-150 га. У господарствах, що займаються тваринництвом, — це стабільно 50-100 га. У середньому вони утримують до 1 тис. голів ВРХ», — уточнює координатор державно-приватного партнерства FoodTechLink і  і менеджер Нідерландсько-українського молочного центру Рене Кремерс.

4. Купити  землю можна, але дорого.

У Нідерландах всі сільськогосподарські землі перебувають у приватній власності, при цьому немає ніяких обмежень на право розпорядження ділянками.

Вільні сільськогосподарські землі тут буквально на вагу золота. Ціна може сягати €60-100 тис./1 га і більше. Покупцем може виступити будь-хто, важливо лише оплатити 6% податку від вартості угоди. Мінімальний термін здачі землі в оренду — 6 років, для фермерських господарств — 12 років. При продажу ділянки в аукціоні, орендар має пріоритетне право на покупку.

Також у Нідерландах висока земельна рента. За словами Рене Кремерса, ціна оренди 1 га землі тут прямо залежить від регіону і може варіюватися від €300 до €3 тис.

Через це та ряд інших причин багато фермерів із Нідерландів розглядають можливість придбати господарство й працювати в Україні.

«Ми точно знаємо, що багато нідерландських фермерів шукають можливості працювати в Україні. Однак вони не дуже люблять працювати з партнерами і люблять самостійно вирішувати бізнес-задачі», — зазначив Рене Кремерс.

5. Більшість земель — пасовища

Нідерландські фермери віддають перевагу тваринництву. Особливо племінній справі та виробництву молочних і м‘ясних продуктів. Тому не дивно, що більшу частину сільгоспземель використовують як пасовища.

Рослинництвом займаються переважно для виготовлення кормів для тварин. Наступним за пріоритетом є вирощування овочевих і садових культур на експорт.

6. Здоров’я тварин — понад усе

У тваринництві Нідерланди відомі завдяки надійній системі забезпечення здоров’я тварин та ефективному контролю якості продукції. За словами радника з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролі Спаанс, ця система функціонує завдяки тісній співпраці приватних компаній, науково-дослідних і державних установ.

Саме тут діють великі мережі ветеринарних лабораторій як, наприклад, GD Animal Health або CRV. Спеціалісти таких організацій уповноважені проводити моніторинг стану здоров’я тварин у господарствах із визначеною регулярністю та вносити всю інформацію в єдину базу даних. Кожен із учасників агроринку має доступ до цієї бази і може відстежувати ситуацію.

«У нас існують єдині правила для всіх гравців ринку. Наприклад, у МакДональдсі діє єдина інструкція приготування страв і її притримуються в мережі в усіх куточках світу. Так і в Нідерландах діє подібна інструкція для сільгоспвиробників. Є певні правила і якщо ти дотримуватимешся їх, то зможеш досягнути успіху. Якщо ні — тебе просто «попросять» із ринку», — розповів Рене Кремерс.

7. Низькі кредитні ставки

Для розвитку власного агробізнесу голландські фермери теж, як і в Україні, можуть звертатися до банків. Натомість ставки відсотків по кредитах тут варіюються в межах 1-2%.

«Ми звертаємося в банки за додатковим фінансуванням, щоб придбати землю чи побудувати нові корівники. А з початку 2018 року ми маємо платити ще й за викиди фосфату, що виробляється із коров’ячого гною. А це  8 тис. за корову», — говорить місцевий фермер Яп Шеп.

Довідка:
З 1 січня 2018 року в Нідерландах діє нове законодавство, яке зобов'язує фермерів платити за викиди фосфатів на фермі. Таким способом влада хоче, щоб поголов'я ВРХ в країні скоротилося, а фермери стали виробляти менше молока.

Зберігання значних обсягів гною може шкодити навколишньому середовищу. При зберіганні гною в лагунах протягом тривалого часу можливі викиди в навколишнє середовище. Гній може потрапляти в землю в кількості, що значно перевищує норму. При попаданні у воду азот та фосфор, що містяться в гної, роблять її непридатною для пиття. Голландський тваринницький сектор повинен був розробити план скорочення виробництва фосфатів, у 2002 році він складав 172 млн кг.

8. Кооперація іде на спад

Голландські фермери все частіше відмовляються від роботи в кооперативах.  Зараз тут працюють три великі кооперативи. Але, за словами Рене Кремерса, називати ці об’єднання кооперативами вже не зовсім правильно. Вони зараз нагадують більше своєрідних трейдерів, які забезпечують транзакції від фермера до споживача. Якщо в недалекому минулому члени кооперативів знали один одного в обличчя, то зараз у цій галузі бізнес став безликим: фермер віддав у кооператив свою продукцію, отримав плату і нічого більше.

«Зараз у найбільшому молочному кооперативі триває боротьба. Його керівництво вирішило контролювати обсяги поставок молока від фермерів і ціну на нього. У минулому фермер міг виробляти стільки молока, стільки в нього виходило і кооператив мав його переробити і продати. Але через перенасичення ринку молоком ціна падає. Тому у цьому кооперативі встановили навіть своєрідний штраф: якщо фермер здає більше молока, ніж повинен, то купують його на 10 центів дешевше», — каже Рене Кремерс.

9. З опорою на генетику

Уже зараз провідні генетики й селекціонери Нідерландів працюють над тим, щоб голландські корови могли давати молоко з більшою кількістю жирів і білків (4,5% і 3,6% відповідно). Саме завдяки такій інтенсифікації у Нідерландах є корови, які дають таке молоко протягом 5-6 лактацій, але за розмірами вони суттєво поступаються звичайним. А також у цій країні вчаться виробляти молоко, котре зможуть пити люди з непереносимістю лактози. За словами Рене Кремерса, ця тенденція зумовлена потребами ринку Китаю, який голландці вже давно освоюють і  мріють завоювати повністю.

10. Лідери машинобудування

Нідерланди є одним з провідних світових розробників і виробників обладнання для сільського господарства і харчової промисловості. Країна постачає 80% машин з переробки птиці у світі, а також значну кількість обладнання для виробництва сиру та широкого спектру молочної продукції. Голландські сільськогосподарські підприємці використовують ефективні та екологічні системи і процеси виробництва, що має відображення у продуктивності, яка в п'ять разів вища від середньоєвропейської.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018