Обліпиха входить до тієї підгрупи ягід, що вирощують в Україні давно. Вона є трендовою на сьогодні в світі, проте залишається малопоширеною (як іще ожина й аґрус, наприклад). Деякі плодові господарства вводять обліпиху до структури площ задля експерименту, щоб урізноманітнити ягідну лінійку. Питома вага таких насаджень, як правило, не перевищує 1-1,5%, проте подекуди вони можуть дати навіть більший урожай, аніж звичні для «плодовиків» культури. Особливо цікаво вирощувати ягоди обліпихи тим господарствам, які бажають збільшити асортимент та знайти покупців закордоном. Адже навіть за заморожену обліпиху там можна отримати ціну, яка покриє усі витрати.
Постачання якісної обліпихи у великих масштабах цікавить нині ті фірми, які займаються трейдингом лікарських рослин. Адже у Європі та світі загалом усе більше зростає попит на корисні в фармацевтиці, косметології та харчуванні «супер-плоди».
Яким є ринок обліпихи сьогодні?
Нині в Україні основним джерелом продукції для переробників і трейдерів залишається дикоросла обліпиха. На цьому наголосила консультант із якості та безпечності харчових продуктів Юлія Шулімова-Мовчан під час третьої національної конференції «Мільйон із гектара» у Запоріжжі.
«Саме зараз, у сезоні 2017-2018 для нашої українсько-польської компанії «Гербатіка» було неочікувано зіткнутися із гострим дефіцитом якісної обліпихи. Її неможливо придбати в Україні в необхідній нам кількості. Досвід закупівель на ринку не лише в Україні, але також у Сербії, Польщі, Молдові, Білорусі свідчить, що така проблема характерна лише для України. І якщо тут є бажаючі фермери — вирощування обліпихи варто розглядати, бо, скажу чесно, півмільйона з гектара заробити можна», — стверджує експерт.
Хто є основним виробником обліпихи в світі?
Насправді ринок обліпихи сегментований дуже невдало. Так, що 70% її виробництва зосереджено в Росії, Монголії й Китаї. Наразі попит шалено піднявся, а пропозиція впала до мінімуму.
«Обліпиха — продукт нішевий, інформації про неї мало. І якщо перші ж знайдені статистичні дані перевірити детально, з'ясовується, що не все так, як гадалося спочатку. Легко знайти цифру, що у світі існує 1,5 млн га плантацій обліпихи. Але якщо порівняти з англомовними джерелами, перевірити перші топ 10 гравців цього ринку, з'ясовується, що є не більше 700 тис. га», — продовжує Юлія Шулімова-Мовчан.
Чому зріс попит саме у нинішні дні?
У першу чергу його сформувала Франція та її експерименти щодо косметики (особливо засобів догляду за шкірою). Тут мова йде не лише про плоди обліпихи для виробництва олії, але навіть про кісточки з неї. Рівно ж як про кісточки шипшини, кавуна тощо. Нині багато трейдерів звертаються до фермерів із запитами, дивними на перший погляд: замовляють масштабні партії кісточок із яблука, груші, персика, малини, обліпихи та навіть кісточок із полуниці.
Також попит на обліпиху провокує Сингапур, де населення катастрофічно швидко старіє й тому переходить на продукти харчування з високим вмістом антиоксидантів. Ще подібна ситуація в Японії та, особливо, у Південній Кореї. Адже за 2017-2018 роки ринок обліпихи виріс аж на 40% саме у Південній Кореї.
Що сталося з основними постачальниками обліпихи?
З огляду на особливості вирощування, донедавна основними країнами- експортерами «золотої ягоди» були Китай, Монголія, Росія.
Китай не справляється із забезпеченням попиту на обліпиху й потихеньку закриває ринок. Насамперед тому, що основні насадження обліпихових плантацій у Піднебесній зроблені в 1985-87 роках. Зараз чагарники переросли вік інтенсивного плодоношення і вмирають. Залишилося приблизно 300 тис. га плодоносних обліпихових господарств.
У Росії росте близько 15 тис. га насаджень обліпихи, і 75% з них розташовані на Алтаї. Чому Росія не може вийти і замістити пропозицію Китаю? По-перше, тому що це не зовсім характерний напрямок для сільського господарства Росії. По-друге, у них дорожчає праця в регіонах, а обліпиха часто пов'язана з ручним збором. По-третє, у них немає можливості перекрити нестачу сировини поставками Японії, тому що вони не витримують гарантійні вимоги. По-четверте, для них досі закритий і зарегульований ринок Європейського Союзу, щоб постачати продукти переробки обліпихи.
«Третім драйвером поки залишається Монголія, але Монголія і садівництво, напевно, викликають у вас асоціації такі ж, як у мене. Минулого року вони змогли продати буквально на $1 млн продукції, незважаючи на те, що у них дуже багато обліпихи-дикоросу», — зазначає експерт.
Які ціни на обліпиху в Україні?
Внутрішні ціни на ягоди дикорослої обліпихи коливаються від 60 до 120 грн/кг. Сильного обвалу цін на обліпиху не варто чекати ― він відбудеться через 5-6 років, із поступовим розростанням і вступом у плодоношення закладених раніше плантацій. Однак пропозиція якісної обліпихи на ринках може збільшитися вже у найближчі рік-два, — це і стане передумовою для невеликого зниження ціни.
Чому варто починати саме зараз?
Ринок щорічно викуповує у фермерів і заготівельників дикорослої обліпихи на $1 млрд. Продуктів переробки обліпихи продається на $17 млрд, зростає попит, падає пропозиція. Можливо, Україні й українським фермерам варто захопити цю нішу. Чому зараз? Тому що це вікно можливостей, і коли Україна почала «заходити» в малину, було вже трохи пізно ― уже минув період тих надприбутків, які отримували Сербія і Польща.
«Обліпиха — це якраз ось такий тренд, який тільки-тільки відчувається. Ми звернулися по саджанці лише влітку 2017 року, коли курсували розсадниками Польщі. Виявилося, що у них черги на обліпиху розписані аж до 2020 року, а в Росії — до 2019 року. Окреслюються всі ознаки тренду, і хто стрибне у поїзд — той і зірве собі надприбутки на старті ринку», — рекомендує експерт.
Потенціал обліпихового ягідництва з точки зору економіки можна оцінити дуже високим на сьогодні. Мета, звісно, — вийти на широкий світовий ринок, налагодивши експорт до ЄС тощо. Розрахунки на базі практичних кейсів із досвіду промислового вирощування цього чагарника показують, що плантація обліпихи, можливо, довго виходить на повне плодоношення, зате довго й родить на повну.
Як саджати обліпиху?
В основному, схема насаджень така: або 2×2 — це загущені щільні посадки, або 4×4 і 4×3 — це те, що робить Польща для механізованого подальшого збирання врожаю.
Яка ціна саджанців?
Найрізноманітніша, починаючи від $3 за штуку. Але за низької ціни, при виборі саджанця, треба уважно оглянути чи часом не накупите обліпихи-дички із найближчої лісопосадки. Тож надійніше брати рослину по 7-9 євро за штуку, приїхавши у розсадне господарство, яке культивує плодоносну великоплідну промислову обліпиху.
Чи робити систему зрошення?
Досвід ЄС, зокрема польських фермерів, показує, що обліпиху не потрібно зрошувати — вона досить засухостійка.
«Непоганої якості обліпиха, що росте у східних регіонах Польщі — зокрема в Люблінському воєводстві, — з її вирощуванням ознайомилися наші трейдери. Вона не потребує жодних підземних, надземних, крапельних чи дощових систем», — запевняє експерт.
Щоправда, часто в посадках обліпихи паралельно «закладають» міжряддя, засаджуючи чорною бузиною дикою, яка зараз теж є трендовою у Європі.
Яка врожайність?
На 3-ій та 4-ий рік обліпихове господарство дає біля 50-60 ц/га. А вже на 5-7-ий рік вона вступає у період інтенсивного плодоношення — 100 ц/га. І це не максимальні цифри, бо промислові великоплідні сорти обліпихи дадуть навіть 120-140 ц/га.
Які є способи збору?
З огляду на те, що ягода дуже дрібна, від способу збору обліпихи залежить також її ціна. Способів збору є три.
Перший, який донині використовується в Росії та Монголії — це ручне збирання. Пальцями відривається від кожної гілки кожна ягідка.
Другий, поширений у Алтаї — зашморг — петля, зроблена із твердого гнучкого дроту, що його накидають на гілку й зісмикують плоди униз.
Третій — більш автоматизований і поширений у Польщі, Канаді, також Китаї — механізований. Зрізаються плодоносні частини гілки, на яких висять грона обліпихи. І вже тоді ці гілочки віддаєте на переробку. Разом із листям і плодами їх заморожують або висушують. А потім на вібромашинах від гілок відділяють плоди.
Яку ж обліпиху купують?
Відповідно до способів заготівлі, переробники купують обліпиху в двох варіантах: перший — сира, свіжа ягода; другий — обліпиха, яка пройшла первинну переробку.
Яка ціна закупівлі?
У минулому році трейдери закуповували свіжу обліпиху на гілках по 22 тис. грн/т — для власної заморозки. Сушені ж ягоди обліпихи з високим рівнем чистоти коштують 170 тис. грн/т (без ПДВ).
«Але у грудні 2017 року ми знайшли тільки одного постачальника сушених ягід і підписали з ним контракт лише на 2 тонни», — зауважує Юлія Шулімова.
За обліпиху із сертифікатом «organic» і всіма відповідними аналізами платять 190 тис. грн/т (без ПДВ). Мова йде про сушений продукт.
Які шляхи збуту продукції?
Фермер, який закладе обліпиховий сад, навіть звичайний, неорганічний, по-перше, може звернутися до компаній, які надають послуги заморозки, або до тих, які купують свіжу ягоду під заморозку.
По-друге, якщо фермерові вдасться забезпечувати від 5-ти тонн гілочок замороженої обліпихи — він може претендувати на підвищення ціни на 18% і більше. Кількатонна якісна партія продукту, що заощадить логістичні витрати, є особливо виграшною.
По-третє, якщо фермер сам оббирає обліпиху, щоб збувати її не на гілочках, а окремо, то закупівельна ціна — біля 35 грн за кілограм сирого продукту. За умови, що витрати на логістику й оформлення документів трейдер несе сам.
По-четверте, заготівля сушеної обліпихи, що має ціну 170-190 тис./т (без ПДВ), як уже зазначено вище. Для отримання найвищої ціни має бути «organic» сертифікат із усіма даними лабораторії в Гамбурзі.
«Цього року склалася така ситуація, що трейдери готові були платити ще більше, ніж 190 тис./т, була можливість вивести українську обліпиху із маркуванням «organic» на експорт. Нас чекали, але, на жаль, в Україні не знайшлося потрібної сировини», — каже Юлія Шулімова.
Чи складною є заморозка?
Якщо говорити про заморожування обліпихи, підходить все обладнання, яке фермери використовують для заморозки малини, полуниці, смородини, аронії (горобина чорноплідна) та інших ягід, з якими працюють на сьогодні.
«Зрештою, якщо обліпиха заморожена (чи навіть висушена), можна відокремити кісточку від м’якоті. А на кісточку зокрема ціни не гірші, ніж на плоди загалом», — зізнається експерт.
Що таке глибока переробка?
Під «глибокою переробкою обліпихи» мають на увазі метод холодного віджиму ягоди на олію. В Україні нині існує біля 20-ти виробників такого нішевого продукту. Виробництво часто аматорське, без жодних «organic-сертифікатів», але ринок ЄС наразі це споживає, бо має величезний дефіцит.
«Олію возять в каністрах офіційно й неофіційно, за участю багатьох українських трейдерів. Ця «глибока переробка» під силу кожному. Обладнання коштує біля 80 тис. грн», — стверджує експерт.
Що показує український ринок обліпихи?
В Україні є два фермери, що займаються обліпихою всерйоз, але до них черга на 2-3 роки вперед. Тому основним джерелом обліпихи для переробників і трейдерів є «дикорос».
Дикорослу обліпиху переважно заготовляє населення, невеликі ферми. Заготівельники перекуповують, допрацьовують це все і продають трейдерам. На жаль, обсяги виходять невеликі, іноді 200-400 кг, що дуже знижує ціну, адже трейдери мають немалі логістичні витрати.
Щодо врожайності дикорослої обліпихи, вона не знижується з роками. Але сьогодні зменшується кількість самих дерев, які є в Україні.
«На жаль, сільське населення рідко думає про те, що коли вже є можливість на обліписі заробити сьогодні, як же я буду на ній заробляти завтра? У роки дуже високих цін на цей продукт люди масово зрубували дерева, везли їх додому, там обсушували й обскубували ягоди... Крім того, вирубуються місця колишніх посадок обліпихи. Адже густі обліпихові гаї формують іноді до гектара невикористовуваних фермерами площ. Тож вирубують ці території під інший вид діяльності, який більш оплачуваний заготівельниками, наприклад», — зазначає експерт.
Отже, прогноз такий, що дефіцит обліпихи буде формуватися й надалі. Адже за останній рік з України вивезли 200 т свіжих плодів обліпихи. Це дуже мало — всі трейдери зіткнулися з дефіцитом, хотіли вивезти більше, але продукту немає.
Що можна сказати про імпорт?
Тут парадоксальна ситуація. Адже в Україні уже існує багато нішевих переробників, які роблять олійку з кісточки обліпихи. Є ті, що пропонують обліпиховий жом, ті, що продають окремо кісточку, і також ті, що роблять первинну переробку, — і вони працюють, в основному, на Євросоюз.
Найцікавіше, що деякі фармацевтичні компанії були змушені в умовах нестачі сировини імпортувати з-за кордону в Україну обліпихову олію та олію з обліпихової кісточки.
Як зайти на ринок?
Якщо фермер боїться починати й заходити в цей бізнес самостійно, експерти радять шукати партнерів. Традиційно в цьому і є найбільша проблема в Україні: фермери не хочуть вирощувати, поки не будуть впевнені у збуті, — а переробники не беруться за продукцію, поки впевняться у забезпеченості сировиною.
«На сьогодні ситуація по обліписі така, що переробники і трейдери готові до партнерства на різноманітних умовах. Не лише в Україні, — також у Польщі, Молдові, Сербії та в інших країнах. Якщо ви маєте партнерів там чи свої підприємства в Україні — переробники і трейдери готові працювати в форматі форварду, видавати фінансування на початку сезону, розглядати варіанти спільного інвестування», — обнадіює Юлія Шулімова.
Експерти готові «поставити» зараз на обліпиху, бо аналіз західноєвропейського та східноєвропейського ринку показує, що дефіцит «золотої ягоди» буде відчутним у найближчі 5-10 років. І хто ризикне першим, той і зірве «карт-бланш».
© Орися Григоренко, Kurkul.com, 2018 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.