До яких тільки експериментів не вдаються сільгоспвиробники, щоб отримати кращий врожай та більші прибутки. Тим більше зараз є безліч можливостей для експериментів — новітні розробки, сучасна техніка, цікаві рішення та купа агро-техно стартапів. Дрони ж уже важко назвати чимось новим для українського виробника, адже їх все частіше використовують на українських полях для моніторингу стану посівів. Тим часом варто звернути увагу на використання безпілотників для внесення пестицидів.

Що треба знати про особливості такого обробітку полів ми розпитали у керівника проекту AeroDrone Юрія Педерія.

Хто ви, AeroDrone?

Компанія AeroDrone займається розробкою, виробництвом та експлуатацією безпілотних літаків для захисту рослин. Ми займаємося цим понад п’ять років, спочатку це було більше хобі, ніж бізнесом. Але років два тому ми почали перевіряти нашу технологію у польових умовах. Те, що почули від аграріїв, нас вразило, тож ми почали далі працювати, удосконалювати технологію. Минулого року створили безпілотний апарат із корисним навантаженням 60 кг. Це, мабуть, один із найбільших безпілотників нині в Україні. Цього року плануємо його випустити на поля, щоб обробляти посіви та допомагати аграріям.

Особливості «безпілотного внесення»

Ми застосовуємо дрібнокрапельне обприскування. Розмір краплі — близько 100 мікрон. Головна відмінність від традиційного способу обробки посівів у тому, що ми практично не використовуємо воду. Ми використовуємо пестициди із мінімальною кількістю води, знижуючи норму її використання приблизно у 100 разів. Норма внесення становить близько 1-3 л/га робочої рідини. Тобто, це метод ультрамалооб’ємного внесення.

У чому переваги?

Аграріям потрібно встигнути вчасно захистити свій урожай. Тому для них темпи вирішують усе. Встиг захистити — переміг, не встиг — програв і втратив урожай. А наземні машини для обробки посівів — повільні, важкі, керуються оператором, а отже, можливий вплив людського фактору. Дрони у рази продуктивніші.

По-друге, це зменшення капітальних витрат на купівлю техніки. Тут, думаю, докладно пояснювати не треба. Один безпілотник здатен замінити одразу кілька наземних машин.

По-третє, це зниження операційних витрат: на пальне, на воду для робочих розчинів, на логістику, адже цю воду потрібно привезти, хтось має слідкувати за її якістю, робити робочий розчин, тощо. Якщо ж говорити про витрати на захист одного гектару, то трактору потрібно мінімум 1 л пального. Безпілотник витрачає 100 мл пального на 1 га. Іншими словами, це набагато ефективніше і з погляду витрат та логістики, і з погляду економії часу. Особливо, якщо у господарства тисячі гектарів земель.

І наостанок, це економія на персоналі та заробітній платні. Якщо за наземного обприскування для роботи одного комплексу потрібно 4-5 працівників, то в нас усю роботу з безпілотним комплексом виконує двоє людей. Один сидить за монітором і відслідковує виконання польотного завдання, інший виконує функції механіка та заправника, іншими словами, працює безпосередньо із технікою. Ось за цими трьома пунктами я бачу можливість скоротити витрати господарства в кілька разів.

Чи не потребує таке внесення більшої кількості пестицидів?

Наразі ми дотримуємося рекомендованих виробниками норм. Готуємо бакову суміш з урахуванням вказаних ними вимог. Якщо температура повітря така, що потрібні антивипаровувачі, ми їх додаємо. Якщо потрібні прилипачі — додаємо прилипачі.

Які є обмеження?

Для ультрамалооб’ємного обприскування можемо застосовувати не всі препарати. Є препарати, норма внесення яких складає від 5 до 10 л/га, і це саме чистого пестициду, а не в робочому розчині. Їх ми виключаємо. Також є препарати, які не призначені для внесення авіаційним методом. І такі обмеження обов’язково враховуємо. Але в цілому, якщо поглянути на весь спектр ЗЗР, дозволених для використання в Україні, у кожній групі препаратів — фунгіциди, гербіциди, інсектициди, регулятори росту, десиканти — є найменування, які можна успішно використовувати і для ультрамалооб’ємного внесення. Щодо препаративних форм, нам потрібна рідка однорідна бакова суміш, тож дивимося і на водорозчинність, звичайно.

А дрібна крапля не зноситься вітром?

Дійсно, для цього методу внесення пестицидів є обмеження за силою вітру. Якщо вітер 5 м/с і більше, знесення стає неконтрольованим. Тож у цей період робити обприскування просто недоцільно. Знесення є завжди, навіть за швидкості вітру 1 м/с, але до певних меж (саме до 5 м/с), ми цей процес контролюємо. Ми знаємо чітко, у якому напрямку та з якою силою йде знесення, тому коригуємо наші точки GPS входу/виходу з поля. Таким чином завжди маємо змогу переконатися, що препарат потрапляє саме на поле і за його межі не виноситься. Перед кожним обприскуванням ми заміряємо силу вітру та коригуємо польотне завдання з урахуванням цих замірів. Якщо протягом дня вітер змінюється, коригування проводяться перед виходом на кожне нове поле.

До того ж розпилювачі AeroDrone дають досить високий ступінь монодисперсності (понад 80% крапель у нас монодисперсні у діапазоні 100 мікрон). Водночас за розпилення форсунками наземного обприскувача полідисперсність дуже висока, розмір крапель коливається від 50 до 200 мікрон. У цьому випадку навіть за незначного вітру знесення буде неконтрольованим, адже дрібніші фракції летітимуть далі, ніж інші, а великі краплі падатимуть безпосередньо під обприскувачем.

Ми можемо точно розрахувати знесення крапель, але зі свого досвіду скажу вам, що невелике знесення — то навіть на користь. Тому що все одно є певна крива розподілу густини крапель під час розпилювання. Тобто, є ділянки із більшою густиною внесення, є такі, де густина зменшується. Коли невеликий вітер, подібна картина починає «розмазуватися», середнє відхилення від рівномірної густини поступово вирівнюється.

Чи не висохне крапля, ще не долетівши до рослини?

Ми всіляко намагаємось зменшити ступінь випаровування розчину, для цього додаємо певні ад’юванти, робимо масляні розчини. Тож можу запевнити, що у повітрі краплі не висихають і ефективність внесення через розмір краплі не знижується.

Чи достатньо рідини для змочування листкової поверхні?

Наше завдання — доставити пестицид до рослини. Змочуваність листка уже залежатиме від того, які агенти додано до самого пестициду. Існує цілий спектр поверхнево-активних речовин (ПАР), які дають змогу змочувати рослину та проникати всередину, ми їх будемо використовувати.

Як щодо безпеки праці з концентрованими розчинами?

Із будь-якими пестицидами небезпечно працювати без належних заходів захисту. Є певні норми індивідуального захисту працівників та санітарно-епідеміологічні норми обробки посівів. Ми їх обов’язково дотримуємося, до того ж ризики знижуються ще й за рахунок точного внесення препаратів.

До речі, якщо на рослину потрапляють великі краплі розчину при внесенні саме концентрованих пестицидів, а особливо гербіцидів, відбувається опік листка. У нашому випадку дрібні краплі не спричиняють опіків і водночас, у порівнянні із наземним внесенням, на 1 кв. см листка крапель потрапляє більше.

Хто є клієнтами вашої компанії?

Зазвичай великі компанії більш легко готові випробовувати технологію і потім інтегрувати її у своє виробництво. Ми вже працюємо або ведемо переговори із кількома великими агрохолдингами. Що ж стосується середніх господарств, то тут інколи виникає бар’єр від інвестицій у попередню технологію. Це коли фермер нам каже: «Я минулого року вклав півмільйона у нові обприскувачі, а тепер що — ви будете працювати, а обприскувачі стоятимуть?». Але і з цим сегментом, я впевнений, ми будемо успішно працювати: є новатори, які зацікавлені у впровадженні технології ультрамалооб’ємного обприскування посівів.

Чи забезпечує дрон рівномірність внесення ЗЗР? Адже вага баку змінюється протягом польоту.

Інерційність має велике значення, особливо для втримання висоти. Оскільки безпілотник летить досить низько, на висоті 5-10 м, залежно від рослини, що обробляється, утримання висоти є дуже важливим моментом. І ми з командою витратили близько двох років, щоб «навчити» його утримувати висоту на усіх стадіях наповненості баку. Це наше ноу-хау налаштування автопілота. Все відбувається повністю автоматично: безпілотник сам знижується, сам заходить на поле, вмикає насоси, летить, розпилює, доходить до точки виходу, вимикає насоси, підіймається, розвертається, знову опускається. Єдине, що вимагається від оператора — правильно запланувати польотне завдання, врахувати усі параметри поля, усі можливі перешкоди, параметри вітру.

Чи впливає рельєф поля на роботу безпілотника?

У нас встановлено лазерний висотомір, тож безпілотник іде по рельєфу. Він утримує висоту у межах 1 м. Це дуже точний комплекс: машина вагою 150 кг мчить на швидкості 100 км/год на висоті 5 м з точністю утримання до 1 м. Тобто, будь-які пориви вітру компенсуються. Досить довго нам довелося «вчити» свою техніку з однаковою ефективністю працювати і з повним навантаженням, і з порожнім баком. Але ми цього досягли.

По-перше, це зменшення капітальних витрат на купівлю техніки. Тут, думаю, докладно пояснювати не треба. По-друге, це зниження операційних витрат: на пальне, на воду для робочих розчинів, на логістику, адже цю воду потрібно привезти, хтось має слідкувати за її якістю, робити робочий розчин, тощо. По-третє, це економія на персоналі та заробітній платні. Якщо за наземного обприскування для роботи одного комплексу потрібно 4-5 працівників, то в нас усю роботу з безпілотним комплексом виконує 2 людей. Один сидить за монітором і відслідковує виконання польотного завдання, інший виконує функції механіка та заправника, іншими словами, працює безпосередньо із технікою. Ось за цими трьома пунктами я бачу можливість скоротити витрати господарства в кілька разів.

Яка окупність дронів для внесення пестицидів?

Якщо порівнювати із наземною технікою, то витрати на купівлю нижчі на порядок. Якщо ж казати про сервісну модель та операційні витрати, а також прибуток від наданих послуг — такий комплекс окупиться менш ніж за сезон. Наприкінці сезону партнер може отримати непоганий прибуток від сезонної роботи із використанням наших безпілотників.

Чи потребує застосування дронів певної інфраструктури?  

У нашої техніки набагато скромніші вимоги до інфраструктури, ніж у наземної техніки чи звичної сільгоспавіації. Нам потрібен майданчик розмірами 150м/15 м, причому це може бути дорога, луг, навіть клаптик скошеного поля. І з цього майданчика ми не лише обробляємо поле поряд, а й усі поля в радіусі до 10 км.

Є багато подібних іноземних розробок. Чим вирізняється AeroDrone?

Так, є розробки китайських компаній, які здатні узяти на борт не більше 10 кг і обробляють виключно невеликі площі. Щоб обробити таким безпілотником середнє поле площею 100-200 га, потрібно 50-60 вильотів, це затратно і неефективно. Тобто, наразі ми не маємо прямих конкурентів — це як порівнювати звичайний автомобіль та іграшковий. Але не виключаю, що в майбутньому такі конкуренти з’являться, адже ринок дійсно цікавий.

© Яна Красновська, Олена Басанець, Kurkul.com, 2018