В середині жовтня у с. Жовтневе, що на Сумщині, відкрили унікальний стадіон. Домашня арена футбольного клубу «Вікторія» – це єдиний в Україні стадіон такого рівня, розміщений у сільській місцевості. Стадіон збудовано за всіма вимогами Федерації футболу України, газон має систему зрошення, а поле – сучасне освітлення. На території комплексу збудована двоповерхова будівля, в якій знаходяться роздягальні, душові та навчальні класи, а трибуни вміщують 1,5 тисячі вболівальників.

Це далеко не єдиний приклад того, як аграрії ставляться до розвитку футболу в своїй місцевості. Серед команд, спонсорованих фермерами, чимало прикладів успішних інвестицій у спорт та здоровий розвиток сільської молоді.

«Агробізнес ТСК»

Наприклад, суперником «Вікторії» у фіналі цьогорічного розіграшу кубку області з футболу виступила команда «Агробізнес ТСК», яка за рік до цього виграла обласний чемпіонат. Команда з Ромнів має великі амбіції і планує обзавестись професійним статусом, заявившись у Другу лігу чемпіонату України з футболу. Потенціал у «аграріїв» дуже великий, оскільки на шляху до фіналу обласного кубку вони здолали професіоналів з ПФК «Суми» – постійного учасника Першої ліги. Це й не дивно, адже капітаном команди є екс-сумчанин Олександр Шимко, а в її складі грає багато колишніх професійних футболістів. Усе в порядку й зі спонсором – агрофірма «Агробізнес ТСК» розпочала свою діяльність у 2005 році і на даний момент обробляє більше 5 тисяч га земель, на яких вирощує картоплю, овочеві та зернові культури, а клієнтами фірми є великі мережі супермаркетів.

«Велетні» з Глухова

До того, як настала епоха роменчан, в аматорському футболі Сумщини лідирував глухівський «Велетень». Команда з Глухова також вигравала кубок і чемпіонат області впродовж одного року. Головним спонсором клубу виступає однойменне фермерське господарство, яке відоме своїм поголів’ям корів, а також вирощує соняшник, пшеницю та ріпак. Більше цікавої інформації про це господарство ви зможете дізнатися, прочитавши блог нашої «молочної» АгроЕкспедиції.

«Велика Багачка» з Полтавщини

Але ці футбольні клуби поки що представляють обласний рівень. Якщо ж подивитись на всеукраїнські турніри, то і там засвітилось (або й зараз світиться) досить багато «фермерських» команд. Однією з них була «Велика Багачка» з однойменного селища на Полтавщині. Цей колектив брав участь у аматорському чемпіонаті і Кубку України, що проходили в 2007-2008 роках під егідою Асоціації аматорського футболу України (ААФУ). І якщо з розіграшу чемпіонату команда вилетіла, зайнявши друге місце в групі, то в Кубку великобагчани змогли вийти в одну восьму фіналу, де поступилися дублю «Єдності» з Плісок.

Це був піковий період в історії клубу, який став п’ятикратним чемпіоном Полтавської області і володарем обласного Кубку. В 2009-2010 роках команда вже не заявлялася на всеукраїнському рівні, граючи лише в місцевих турнірах, а потім взагалі зникла з поля зору футбольних уболівальників. Можливо це пов’язано з фінансовими проблемами спонсора, чи президент клубу Володимир Журавель, директор ТОВ «Багачанське» просто охолов до спорту.

«Нове життя»

Цікавим явищем для українського футболу стала ще одна команда з Полтавщини – «Нове життя». Вона брала участь в аматорських чемпіонатах України, вигравши турнір у 2011 році. В Кубку гравці з Андрієвки двічі доходили до півфіналу, а в 2012 році стали тріумфаторами. Тренував команду колишній гравець київського «Динамо» і збірної України Олександр Мелащенко. Після 2013 року цей клуб також зник з поля зору вболівальників.

«ВПК-Агро»

Завершила свої виступи в цьогорічному чемпіонаті ААФУ команда «ВПК-Агро» з Магдалинівки Дніпропетровської області. І якщо ФК вилетів, зайнявши останнє місце в групі, то його спонсор встановив своєрідний рекорд – компанія «ВПК-Агро» обробляє найбільше в Україні сельдерейне поле. Поле має площу в 25 га і врожайність 45 т/га.

«Балкани» з Одещини

Значно кращих результатів досягла команда «Балкани» з с. Зоря Одеської області, яке в давнину заснували переселенці з Болгарії.

Клуб став чемпіоном України серед аматорів у цьому році, а це означає, що в наступному він буде представляти країну на Кубку Регіонів УЄФА.

В складі «балкарців» грають такі відомі в минулому футболісти, як Анатолій Опря та двічі бронзовий призер чемпіонату України і володар Кубку Швейцарії легендарний Валентин Полтавець (у «Балканах» він є граючим тренером).

Головним наставником команди виступає також відома футбольна постать – Андрій Пархоменко, який свого часу визнавався кращим тренером України серед аматорських колективів.

Перспективи клубу великі, і, можливо, в майбутньому команда зможе отримати професійний статус. Тим більше, що в цьому році вона взяла участь в Кубку України, де змогла переграти «Скалу» зі Стрия, але в наступному раунді поступилася чинному фіналісту Ліги Європи дніпропетровському «Дніпру».

Опікується клубом фермерське господарство «Балкани».

«Єдність» з Чернігівщини

Утримувати професійний клуб – досить витратна справа, тому здебільшого це собі можуть дозволити лише великі агрохолдинги. Але серед фермерських команд є два виключення з правил.

Протягом восьми сезонів професійний статус мала команда «Єдність» з села Пліски, що на Чернігівщині. Клуб виступав у Другій лізі чемпіонату України. Найвищим досягненням його стало третє місце в своїй групі в сезоні 2006-2007. Найзнаковішим же для плісчан став 2009 рік, коли дубль «Єдності» зробив своєрідний хет-трик, вигравши чемпіонат і Кубок Чернігівщини та ставши чемпіоном України серед аматорів. Основна ж команда добралась до однієї восьмої фіналу Кубку України, що дозволило привезти до Плісок чинного володаря Кубку УЄФА, донецький «Шахтар». Явний аутсайдер цього протистояння програв з рахунком 1:3, а один з голів у складі «гірників» став першим у професійній кар’єрі Ярослава Ракицького, який згодом опиниться у збірній України з футболу в якості основного захисника. Треба зазначити, що на стадіоні «Єдності», що розрахований на 1050 вболівальників, того дня зібралось більше 6 тисяч глядачів!

Наступного 2010 року «Єдність-2», як чинний чемпіон України серед аматорів, представляв країну на міжнародному рівні: команда зайняла 7 місце на Кубку Регіонів УЄФА. Але згодом у спонсора клубу ТОВ «Агросервіс» виникли фінансові проблеми. Команда залишилась без професійного статусу, але досі грає в чемпіонаті Чернігівщини, сподіваючись на повернення до Другої ліги.

До речі, стадіон є візитною карткою клубу: арена має сучасну інфраструктуру, а перед входом на п’єдесталі стоїть справжня газонокосарка.

«Мир» з Херсонщини

Другим виключенням є футбольний клуб «Мир» з Горностаїівки, що на Херсонщині. Команду було засновано ще в 1994 році. З того часу вона чотири рази вигравала чемпіонат області з футболу, двічі перемагала в Кубку, а в 2010 році стала чемпіоном України серед аматорських колективів. Після цього в клубі було прийнято рішення переходити в професійний статус. Але процес підготовки зайняв не один рік, а побути у професійному стані довелося недовго.

В сезоні 2013-2014 команда з Горностаївки заявилась у Другу лігу, але вже під час зимової перерви знялась із змагань через фінансові труднощі. Клуб був розформований, і здавалося, що на цьому історія цієї симпатичної і самобутньої команди завершиться. Але в поточному сезоні колектив було відновлено і він знову заявився для участі в турнірі Другої ліги. На зимову перерву команда пішла, посідаючи 9 місце з 14 команд.

Інші «аграрні» клуби

Звичайно, це не повний перелік українських футбольних клубів з аграрним корінням. Окрім численних команд, котрі можна нарахувати в чемпіонатах кожної області і кожного району країни, багато й тих, хто підтримувався більш крупними агрофірмами та холдингами, і в той чи інший час був представлений на всеукраїнському рівні.

Можна згадати і розформовані клуби окупованого Криму – «Кримтеплицю» та «Фенікс-Іллічівець», що демонстрували досить суттєві успіхи на професійному рівні. Були команди, які мали деякий час зносини з агрофірмами – каховський «Меліоратор» (нині ФК «Каховка») та «Збруч-Агро» (нині ФК «Збруч»). В цьому році через нестачу фінансів була розформована культова для футболу Миколаївщини команда державного підприємства Племрепродуктор «Колос» зі Степового. ФК «Інгулець» і «Колос» з Ковалівки зараз складають компанію «Миру» в Другій лізі. До речі, команда з Ковалівки завершила першу частину сезону в лідерах і вже готується для можливого підвищення у класі. ФК «УкрАгроКом», який презентував однойменний холдинг, в минулому році об’єднався з ПФК «Олександрія», щоб представляти Кіровоградщину на найвищому рівні в Прем’єр-лізі. Ну і, звісно, цей перелік був би не повний без тернопільської «Ниви», яка вже добрий десяток років має дуже нестабільне фінансування, але якимось чином тримається на плаву. Команду було засновано колгоспом села Підгайці Бережанського району в 1978 році, а вже через чотири роки клуб став чемпіоном УРСР серед колективів фізичної культури. Згодом переїхавши до обласного центру, «Нива» протягом багатьох років представляє футбол Тернопільщини на всеукраїнському рівні, де її найвищим показником є 4 місце в своїй групі у першому ж чемпіонаті незалежної України.

Як ми бачимо, фермери з різних куточків країни піклуються про здоров’я нації, пропагуючи спорт у своїх регіонах. Майже при кожному футбольному клубі існує своя невеличка футбольна академія, в якій можуть займатися діти місцевих селян. І хто знає, можливо, з часом із цих хлопців виростуть нові Шевченки та Блохіни, які прославлять свою малу батьківщину на міжнародному рівні.

Андрій Губін, Kurkul.com