Ефективність агротехнологічних заходів залежить від багатьох чинників. Коли йдеться про засоби захисту рослин, то передусім звертають увагу на діючі речовини та схеми застосування. Безумовно, ці фактори основні, однак не єдині.
Про певні моменти, на які аграрії не завжди звертають увагу, а тим часом вони відіграють значну роль для отримання максимального ефекту від ЗЗР, йшлося на Дні поля, який пройшов на початку червня на Черкащині, у ФГ «Кищенці».
До слова, саме фермерське господарство добре відоме своїм передовим досвідом і застосуванням найновіших технологій. А також готовністю ділитися власним досвідом.
Підприємство обробляє понад 15 тис. га у двох районах Черкаської області. Незважаючи на чималенький земельний банк, категорично не погоджується називатись агрохолдингом. І, за словами Хенріка Лаурсена, директора з виробництва, бачить свій розвиток не у збільшенні кількості оброблюваних гектарів, а в отриманні вищих, якісніших врожаїв та підвищенні прибутків з 1 га. Цим, напевно, пояснюється те, що господарство не боїться експериментувати з новинками, не шкодує площ під випробувальні ділянки й відкрите до інновацій.
На експериментальних ділянках випробовували все — від способів обробітку ґрунту, гібридів, густоти висіву, і до технологій живлення та застосування ЗЗР у різних нормах.
Послухати і подивитися і справді було на що. А ми зупинимося на декількох моментах, на які не кожен господар звертає увагу, а дарма.
Зокрема, чи всі українській аграрії вимірюють і враховують показник кислотності води, яку використовують для розчинів ЗЗР та в бакових сумішах? Відверто кажучи, — не всі. А при цьому вплив pH води, наприклад, на дію гербіцидів — досить вагомий. Зокрема, як зазначив у своїй доповіді Олександр Жиглатий, директор ТОВ «Біодобрива», рівень pH 8 і більше при використанні в обприскуванні може викликати деградацію деяких гербіцидів (МЦПА, гліфосату) та інсектицидів.
Тому варто не лише слідкувати за рівнем кислотності використовуваної води, а й мати під рукою засоби, які допомагали б контролювати цей показник.
Про цей самий чинник згадав у своїй доповіді й Павло Бондаренко, директор по роботі з ключовими клієнтами компанії CHEMISCHE GUTER. За його словами, минулого року у традиційну схему застосування гербіцидів вирішили ввести pH-контроль. Результати перевершили усі сподівання. Наприклад, у разі використання препарату Бетарен® Супер (це системний гербіцид для захисту посівів цукрових буряків, масляний концентрат емульсії) із додаванням підкислювача, норму внесення можна значно знизити.
«Традиційно використовували норму 1,25 л/га, з нинішнього року рекомендуємо 0,9 л/га, якщо господарство контролює рівень кислотності води. А по такому препарату, як Мітрон (також системний гербіцид для захисту посівів буряків), дозу можна зменшити втричі», — зазначив Павло Бондаренко.
І при цьому висловив подяку Хенріку Лаурсену, адже ідею включити у схеми застосування препаратів від CHEMISCHE GUTER тих засобів, що контролюють кислотність води, підказав саме пан Хенрік. Павло Бондаренко також додав, що за такою схемою цього року почали працювати три великі агропідприємства. Результати новації можна буде побачити восени.
За його словами, фахівці компанії спеціально проводили тестування деяких водойм у Київській та Черкаській областях. І виявили, наприклад, що у річці Рось pH — на рівні 8,6. А в деяких озерах Васильківського району на Київщині — pH 9. Це занадто високі показники, тож місцевим аграріям, які користуються водою з цих водойм, варто замислитися над таким аспектом.
«Для більшості наших продуктів загалом прийнятна кислотність води на рівні pH 6,0–7,0 але не вище. Винятком є хіба що Беназол® (фунгіцид системної та викорінюючої дії для захисту зернових і овочевих культур) — його ефективність, навпаки, підвищується удвічі, якщо розчин підкислити», — зазначив Павло Бондаренко.
Він же підняв іще одну важливу тему. А саме роль формуляцій препаратів в ефективності їхньої дії. Варто зазначити, що більшість засобів, які пропонує аграріям компанія CHEMISCHE GUTER — це колоїдні розчини або масляні емульсії. Такі препаративні форми дають змогу діючим речовинам швидше проникати в рослину і швидше спрацьовувати. Крім того, дисперговані розчини не утворюють осаду, завдяки чому вони більш оптимальні для використання в бакових сумішах.
Цю властивість Павло Бондаренко навіть продемонстрував безпосередньо під час своєї доповіді — «наколотивши» розчини декількох препаратів у скляних колбах. Присутні могли переконатися, що суміш виходить прозорою, не каламутною, а отже, не осідатиме на листі «нальотом».
«За рахунок того, що відбувається дуже швидке проникнення в рослини, потрібно значно менше концентрації діючої речовини. При цьому ефективність її дії буде значно вищою. Отже, маємо економію коштів на препараті, з одного боку, і кращий кінцевий результат — з другого боку», — резюмував Павло Бондаренко.
Результати застосування агротехнічних прийомів по кожній із ділянок господарі підприємства пообіцяли надати всім охочим восени, після збирання на них врожаїв.
А тим часом, оглядаючи посіви цукрових буряків, ми зустріли Василя Пензая, агронома ФГ «Кищенці». Він розповів, що цього року на підприємстві було відведено 1630 га цю солодку культури. Тут намагаються дбати про врожай, застосовуючи новітні технології, але при цьому перевірені на власному досвіді.
«Наприклад, вперше ми випробували препарати CHEMISCHE GUTER для цукрового буряку декілька років тому. Побачили ефективність, три роки тому внесли їх у свою схему захисту в промислових посівах. І зараз практично увесь масив цукрових буряків ми обробляємо гербіцидом Митрон та використувуємо гербіцид Бетарен Супер. Цікавий він, зокрема, тим, що дає змогу працювати зменшеними нормами, отже, хімічне навантаження на рослину нижче. Плюс спрацьовує економічний фактор — гербіцидна обробка потребує менших витрат», — зазначив Василь Пензай.
Ефективність та вигідність препаратів CHEMISCHE GUTER підтверджує і сам Хенрік Лаурсен. Він додає, що на підприємстві застосовують пестициди від цієї компанії не лише на буряку, а й на пшениці, ячменю, сої, соняшнику, фактично — на всіх культурах, які вирощують в компанії.
«Нас приваблює висока якість продукції та ефективність засобів цього бренду. А також результативність спільної роботи. Ми співробітничаємо вже протягом 5 років, і протягом усього періоду обсяги використання продукції CHEMISCHE GUTER лише збільшуються», — підкреслив Хенрік Лаурсен.
Поки присутні аграрії оглядали демо-ділянки, ми поцікавилися, що привело їх на цю подію, та що зацікавило у почутому й побаченому.
Микола Гаркавенко, агроном компанії «Сіріус-Агро» (Черкаська обл.):
«Взагалі-то у нас підприємство ягідне — вирощуємо суницю, вишню, малину. Але для побудови правильної свіозміни нам потрібні й інші польові культури. Раніше ми ту ж пшеницю і кукурудзу розглядали саме з цього погляду, тепер же хочемо займатися ними повноцінно, отримуючи прибутки. У нас і щодо засобів захисту особливих варіацій не було — користувалися в основному одним відомим брендом. Сьогодні ж почули багато цікавого про препарати, про які раніше не чули. Зацікавила також інформація і про кислотність води та препаративну форму. Будемо тепер більше звертати уваги на такі речі».
Богдан Басанець, агроном по мінеральних добривах і насінню ТОВ «Агрокрай» (UkrLandFarming, Сумська обл.):
«Приїхали на цей День поля за 500 км, адже знали, що тут буде на що глянути. Зацікавив досвід «Кищенців» у випробуванні різних технологій. Подивились на нову для нас техніку. Інформація про кислотність води для нас не новинка. Маємо pH-метр і при використанні води завжди вимірюємо її кислотність. І якщо щось не так, то застосовуємо власні методи для доведення до потрібних показників. Але тепер ще будемо знати, що при цьому можна економити на нормах препаратів. Зокрема, виробництва CHEMISCHE GUTER. Адже засоби цієї компанії ми використовуємо давно. Наприклад, гербіцид Гермес у страховій схемі на соняшнику, Зонтран® — у ґрунтовій на сої. Досить добре себе зарекомендували ці препарати. Я б навіть сказав, що у захисту сої CHEMISCHE GUTER може скласти достойну конкуренцію деяким більш відомим і поширеним брендам-«гігантам».
Що ж, аграрії ще довго блукали поміж посівів, прискіпливо їх оглядали, вичитували на табличках застосовувані агротехнічні заходи. Дещо занотовували, щоб і собі скористатися. Але роз’їжджалися, іще раз взявши обіцянку з господарів «Кищенців» щодо інформування про результати, отримані на кожній з експериментальних ділянок. Можливо, саме на їх основі, й будуть приймати рішення на майбутній сезон.
© Алла Гусарова, Kurkul.com, 2018р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.