Рейдери й корупція стали невід’ємною частиною агробізнесу в Україні. Чи не кожен фермер за останні 5 років точно чув і гарантовано назве з-поміж своїх колег постраждалого від рейдерської атаки. А дехто точно поділиться власною історією про «наїзди» з боку силовиків чи інших зацікавлених осіб, «благодійні внески» для Держгеокадастру чи не зовсім законні прохання та дії служителів української Феміди.

Самі ж фермери і юристи кажуть, що рейдерство існуватиме до того часу, поки наша держава не створить єдину дієву систему правосуддя й покарань для замовників та реалізаторів рейдерських атак.

Але поки що українська влада показує своє безсилля або небажання викорінити цю проблему в Україні. У більшості випадків розслідування численних атак на агропідприємства усіляко «гальмують», а їхні ініціатори досі залишаються без покарань.

«Щодо тих справ, які були у нас раніше і які ми подавали у адміністративний суд, — про визнання договору дарування господарства стороннім особам недійсним, то на даний момент вони знаходяться у Вищій раді правосуддя. Тобто якщо справа з місця не зрушить, то далі вже тільки Європейський суд», — розповів співвласник господарства «Нива-2010» Олег Трибиненко.

Нагадаємо, торік про спробу рейдерського захоплення господарства «Нива-2010» в Бережинці на Кіровоградщині дізналася вся Україна. На початку травня 2017 року невідомі з'явилися в офісі господарства і назвалися новими власниками «Ниви-2010», пред'явили виписки з держреєстру, виштовхали керівника Миколу Трибиненка з кабінету і поставили свою охорону.

Пізніше сталося збройне зіткнення між пайовиками підприємства «Нива-2010» та охороною нинішнього власника підприємства. Ситуація ускладнилася сутичками з Нацполіцією. До вирішення проблеми приєдналися представники громадської організації «Аграрна самооборона України» та народний депутат України Іван Мірошніченко, але навіть за такої підтримки конфлікт досі не вирішено.

«Протягом останнього року проти Миколи Павловича Трибиненка завели вже дві кримінальні справи, а днями ми дізналися, що проти нього сфабрикували ще третю. Таким чином хочуть нас ще раз рейдернути. Ніяк не заспокояться», — додав Олег Трибиненко.

Рейдерство мовою цифр

Статистика рейдерських захоплень за даними ГПУ за останнє п’ятиріччя безапеляційно говорить: із 2013 року в Україні відбулося 1 690 рейдерських захоплень, причому 539 — за останні півтора роки. Лише торік офіційно зафіксували 400 таких випадків. 

Такі дані недавно опублікував OpenDataBot — сервіс моніторингу реєстраційних даних компанії для запобігання рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

У звіті заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Олени Сукманової було вказано, що лише з 15 липня по 15 листопада 2017 року до антирейдерських штабів при Мін’юсті надійшло 500 звернень, із них близько 130 — з ознаками рейдерства.

А скільки спроб незаконного заволодіння сільгосппідприємствами залишилося поза увагою правоохоронців та громадськості в силу різних причин?

Члени громадської організації «Бізнес-варта» говорять, цифра насправді значно більша. Це можна пояснити тенденцією останніх двох років, яка вказує на зростання кількості рейдерських атак у 1,5 рази.

Голова Ради ГО «Бізнес-варта» і народний депутат України Іван Мірошніченко переконаний: завдяки такій «прогресії» наприкінці 2018 року ризикуємо отримати не 400, а 700-800 випадків силового захоплення фірм.

«Рейдерство сьогодні не зменшується. 2 липня оприлюднили офіційну статистику: за 2017 рік офіційно зафіксували 400 випадків. За нашими ж даними, цифра має бути більшою. Тенденція в останні 2 роки свідчить про зростання темпів рейдерства в 1,5 разу. Тож наприкінці 2018 року матимемо не 400, а всі 700 і 800 випадків. Це свідчить про те, що вся наша робота не дає результату», – пояснює він.

Натомість радник міністра МВС Михайло Апостол оцінює ситуацію з рейдерством в Україні дещо інакше. В одному з коментарів у мережі Facebook громадський діяч оперує трошки іншими статистичними даними.

«Не знаю, де взяли такі цифри про рейдерство, посилаючись на те, що їх надано Національною поліцією. НП ніколи такої нісенітниці нікому не надавала. Я Вас розчарую і надам фактичні цифри: зареєстровано фактів, що пов’язані з порушенням прав законних власників та силовим захопленням підприємств (рейдерство) за 6 місяців 2018 року становить 37 (тридцять сім), а за 2017 рік — 39 (тридцять дев’ять)», — спростовує Михайло Апостол дані про кілька сотень рейдерських захоплень.

Інші ж джерела називають більш вражаючі цифри: насправді рейдерських атак лише протягом 2016-2017 років в Україні сталося понад 7 тис.

«Я тебе породив, я тебе і вб'ю»?

Розбіжності в даних, наданих громадськими активістами і представниками владних структур, щодо кількості рейдерських атак суттєві. Очевидно, проблема у сприйнятті самого явища рейдерства бізнесом та владою. Імовірно, через це з боку держави досі немає повномасштабної кампанії для запобігання рейдерських атак, ліквідації наслідків та покарання винних.

Фермери розцінюють як рейдерську атаку будь-які спроби нелегального втручання в їхній бізнес — починаючи від «дивних» дій у реєстрах юридичних осіб і ФОПів та закінчуючи нахабним збором урожаю на орендованих ними полями.

Органи влади, зі свого боку, фіксують як рейдерські атаки лише кінцеві результати протиправних дій, коли чужинці силою захоплюють офіси агрофірм, вивозять техніку та жнивують на фермерських полях. Знову-таки радник міністра МВС Михайло Апостол каже, що в Україні немає прямого рейдерства, тим більше силових захоплень. За його словами, є тільки господарські спори і судові процеси та невелика частина порушень реєстраторів.

Зауважимо, що поняття «рейдерство» давно увійшло в енциклопедичні словники українських юристів. Свого часу кандидат юридичних наук Анатолій Єфименко охарактеризував його як «вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо)». Тож «не бійтесь заглядати у словник», панове державники, щоб зрозуміти причину і суть такого явища як рейдерство.

І поки «сильні світу цього» сперечаються, що є рейдерством, а що ні, сотні українських фермерів змушені наймати адвокатів, власноруч освоювати юриспруденцію, посилювати охорону на господарстві і навіть брати до рук зброю, аби захистити свій роками збудований бізнес.

Насправді якби державні механізми функціонували належним чином і убезпечували український бізнес від зазіхань рейдерів, то й проблеми б не було.

Реалії сьогодення уперто вказують: у більшості випадків рейдерських захоплень фігурують працівники судів, прокуратури, силових відомств, державних адміністрацій чи інших пов’язаних із державою установ.  

Першими «дзвіночками», із чого починають діяти рейдери, є несанкціоновані зміни в реєстрах господарств. Такі реєстри — це пряма відповідальність Міністерства юстиції України. Питання, чому досі очільник цього відомства Павло Петренко і його команда не спромоглися захистити систему від дій «чорних реєстраторів» та інших «шкідливих» суб’єктів, очевидно, є риторичним.

«Кожна рейдерська атака була не без мовчазної згоди провладних структур», — переконана нотаріус і адвокат Людмила Дашицька.

Крім того, на сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства України фактично самоусунулося від вирішення проблеми з аграрним рейдерством, яка накрила аграрний сектор.

«Мінагрополітики не тільки не співпрацює з аграріями, але й взагалі не бере участі у процесах подолання рейдерства. У всіх наших зустрічах я жодного разу не бачила участі Мінагрополітики, зокрема в урядовій комісії за головуванням Степана Кубіва. На мою думку, вони взагалі дистанціювалися. Я дуже добре пам’ятаю випадок, коли приймалися соєві правки. Одного разу в.о. міністра прийшов на кілька хвилин, але до кінця зустрічі не побув, а наступного дня не з’явився взагалі. З точки зору практики я не бачу їхньої участі ніде», — каже голова громадської організації «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва.

Раз держава сама «породила», як писав Микола Гоголь, лазівки для рейдерів у своїй структурі, то, може, вона б їх і «вбила»?

«Тихе полювання» на фермерів

Живемо в такий час, коли в розпал жнив фермери змушені не тільки думати про врожай та майбутню посівну, а й мають бути пильними, аби уникнути чужих загребущих рук.

Уже ні для кого не є секретом, що нині найбільший пріоритет рейдерів зосереджений у бік середніх господарств — тих, що обробляють від 5 до 20 тис. га. За даними Асоціації фермерів та приватних землевласників України, це 70-75% всіх рейдерських атак. Колись рейдери цілилися у невеликі господарства, але сьогодні таких випадків (господарства, які обробляють до 100 га) лише 1%.

«Рейдерство — це непростий і недешевий процес. Тут мають бути задіяні правоохоронні органи, юристи, суди, виконавча влада, тітушки, громадські організаціі, преса. Маленькі одноосібники чи ФГ розміром до 3 тис. га рейдерам просто нецікаві. Бо запустити весь цей маховик — затратно. Це людський і матеріальний ресурс. Ті, наприклад, хто мають більше 10-15 тис. га, «відіб’ються баблом». У наших рейдерів цільова аудиторія — це фермери з 4-6 тис. га землі», — уточнює адвокат Людмила Дашицька.

Схеми використовують різні, починаючи від несанкціонованої зміни власників у ЄРДПОУ і закінчуючи навіть фіктивними договорами дарування господарства третім особам (так-так, свого часу власник «Ниви-2010» Микола Трибиненко нібито підписав договір дарування корпоративних прав на користь невідомої компанії).

Але рейдерській атаці простіше запобігти, ніж потім розбиратися з її наслідками. Методів попередження, кажуть спеціалісти, може бути багато: як мінімум фермерам потрібно зареєструвати всі речові права на земельні ділянки, уважно слідкувати за бухгалтерією та господарською діяльністю.

Досвідчені фермери вже мають навіть власні антирейдерські лайфхаки. Наприклад, дехто з них свого часу підключили послугу смс-сповіщень. Якщо з їхньою юридичною особою чи майном намагаються вчинити реєстраційні дії, то фермер одразу отримує повідомлення на телефон і може дуже оперативно відреагувати та заблокувати будь-які несанкціоновані втручання.

Натомість фахівці стверджують, що рейдер ніколи не наважиться зайти на підприємство, якщо:

• усі договори оренди оформлені,
• у господарства немає судових процесів щодо розірвання договорів;
  вирішені всі питання щодо паїв відумерлої спадщини та земель запасу і резерву;
• якщо немає проблем із кредиторською заборгованістю: вчасно гаситься кредит і відсотки, а  банк не продав ваші зобов’язання із заставою;
• якщо немає спорів і судових процесів із співзасновниками;
• якщо немає конфліктів із пайовиками.

Коли все-таки ситуація виходить із-під контролю і рейдери таки намагаються віджати господарство, фермер має використати всі можливі канали комунікації — писати заяви у компетентні органи, оприлюднювати інформацію в соцмережах, звертатися до ЗМІ (Kurkul.com у цій справі завжди допоможе інформаційно) — тобто робити все, аби «тихе рейдерське полювання» набуло розголосу.

Ясна річ, коли до господарства прикуті сотні пристальних поглядів, «віджати» його буде набагато складніше.

«Очна ставка»

Навіть якщо фермер на 99% відсотків «убезпечив» себе від рейдерів, усе одно залишається ризик стати їхньою жертвою. Як бачимо, поки чекати серйозного захисту від держави не варто. Саме тому агробізнес і громадські активісти вирішили об’єднатися та піти на випередження. Так, після низки гучних рейдерських захоплень агропідприємств, заводів і інших компаній минулого літа, була створена громадська організація «Бізнес-варта». Її очолила громадська діячка Ольга Матвіїва, а головою ради став народний депутат Іван Мірошніченко.

«Ми почали працювати ситуативно — фактично разом із фермерами «гасили пожежі» вже на полях, де стояли озброєні тітушки. Торік у«Ниву-2010», ПСП ім. Димитрова й до інших постраждалих оперативно виїжджали наші активісти, у тому числі і нардепи. Але це вже наслідки, з якими боротися важко і неправильно, коли ми будуємо економічно сильну державу. Серед членів нашої організації є народні депутати, які можуть бути потужним інструментом для врегулювання проблеми на етапі її виникнення — на рівні законів і підзаконних актів», — розповідає Ольга Матвіїва.

«Бізнес-варта» вже добре відома тим, що посильно допомагає й підтримує постраждалих від рейдерських атак, а також ініціює вирішення цієї проблеми на рівні Верховної Ради України, Кабміну та Президента. Однак, на думку Івана Мірошніченка, поки що спроби зупинити рейдерів у всеукраїнському масштабі не мають успіху.

Тож аби вкотре зірвати рейдерам «сезон тихого полювання» на фермерські господарства, ГО «Бізнес-Варта», Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та інші аграрні асоціації проведуть у Києві великий Антирейдерський форум.
 

Активісти громадської організації запрошують до участі всіх, хто має що сказати з приводу рейдерства і може запропонувати власне бачення для вирішення цієї проблеми.

«Як це змінити ситуацію щодо рейдерства на всіх ланках? Відповідь шукатимемо на форумі  3 серпня 2018 року, куди запросимо першого-віце-прем’єра Степана Кубіва, 15 народних депутатів, керівництво Мін’юсту та правоохоронних органів та інших дотичних до боротьби з рейдерством структур. Мета форуму: надати поштовх, нові можливості та підходи у боротьбі з рейдерством в Україні», — говорить Іван Мірошніченко.

До всього, Ольга Матвіїва додає: під час форуму пройде три дискусійні панелі. Організатори розкажуть і покажуть про реальні випадки рейдерських захоплень підприємств. Учасники й гості зможуть обговорити причини та способи уникнення рейдерських атак на господарства, внести пропозиції до законодавчого запобігання цьому явищу та отримати консультації й поради від юристів та інших фахівців.

«Під час форуму ми плануємо обговорити законопроект №8121, котрий покликаний унеможливити дії рейдерів і вже був прийнятий ВРУ у першому читанні. Спільно ми з досвіду конкретних випадків зможемо додати те, чого там може бракувати. Крім того, обов’язково говоритимемо про те, що можна оптимізувати для комфортного існування чесного і прозорого бізнесу в Україні — роботу комісій при Міністерстві юстиції, реєстраторів та правоохоронних органів»,  — додає Ольга Матвіїва.

А дехто в мережі Facebook уже жартує, що було б непогано й самих рейдерів запросити на цей форум.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.