Ринок сливи, як і більшості фруктів в Україні, має великий потенціал розвитку. Але, на жаль, Україна ще не навчилася достатньо використовувати свої кліматичні ресурси, родючі землі та потенціал внутрішнього й зовнішнього попиту, що постійно зростає.
Галузь переробки продукції садівництва теж потребує розвитку. Як виглядає сучасний ринок сливи, та що саме нам потрібно робити для його активного розвитку ― про це та багато іншого ми розповімо у цій статті.
Для України слива не є основною експортною продукцією садівництва. До того ж слива не виділена в окрему групу, а є тільки складовою частиною групи кісточкових фруктів. Та однак слива користується популярністю через гастрономічні властивості. Саме це ― один із головних факторів нарощування попиту на світовому ринку. Окрім того, сливі мало шкодять температурні перепади, а отже, цей фактор не може суттєво вплинути на рівень урожайності.
Як свідчить інформація щодо постачання слив на зовнішні ринки за результатами 2017 року, опублікована на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, українські аграрії забезпечили потребу зовнішнього ринку майже на 8 тис. т. У 2016 році таких фруктів було експортовано лише 1 т на $2,4 тис.
Як стверджують експерти, щороку українські врожаї кісточкових фруктів складають понад 36% у загальному обсязі. Це спонукає не тільки радіти, а й активно шукати нові ринки збуту. Найбільшим і найближчим ринком для нас є саме європейський.
2017 рік став невдалим для багатьох фермерів європейських країн. Відсутність достатньої кількості води для зрошення в одних країнах і негода в інших поставили крапку на їх власних можливостях виробництва сливи і змусили «погасити» попит українською сливою.
У 2017 р. за даними Мінагрополітики найбільшими покупцями наших слив стали:
Фактично Україна вперше за часи незалежності змогла рекордно збільшити експорт сливи на світовий ринок.
у сезон дозрівання слив власного українського продукту достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку. Але навесні, щоб забезпечити попит на ранню продукцію, Україна імпортує цей фрукт із таких країн як Єгипет та Туреччина.
У 2017 році Україна імпортувала майже 1 тис. т слив та терену на $905 тис. Відповідно, позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією групою склало $5,3 млн.
Нині на ринку можна без обмежень придбати сливи як вітчизняного виробника, так і імпортні, з відповідною різницею у ціні. Так, слива українського виробництва коштує в діапазоні від 8,0 грн/кг до 12,0 грн/кг. А от поласувати закордонною сливою ви можете за 35-56 грн/кг.
Незважаючи на поступово зростаючу потребу ринку у культурі, українські компанії вирощують її за залишковим принципом: спочатку черешня, вишня, абрикос, а решта ― слива.
Найбільше садівництвом, а зокрема, сливою займаються компанії, які розміщені у зоні лісостепу. Це пов'язано з тим, що саме ці території є найбільш привабливими за своїми кліматичними умовами. Окрім кількох великих компаній, в Україні почали активно розвиватися малі фермерські господарства, які вже цьогоріч почали закладати молоді сади цього невибагливого фрукту.
Однією із найбільших компаній у західному регіоні та й в Україні, яка постачає сливу як на внутрішній ринок, так і на зовнішній, є ФГ «Гадз» (Тернопільська область). Нині компанія має під сливою 40 га. Завдяки впровадженню новітніх технологій промислового виробництва і сертифікації компанія отримала змогу експортувати вирощені на родючих українських землях фрукти до Норвегії, Швеції, Туреччини, Іраку та інших країн.
Ще однією великою компанією на ринку слив є «Агро-Еталон», яка славиться постійним впровадженням високотехнологічних рішень у своє виробництво та просування на світові ринки.
За інформацією Асоціації «Укрсадпром», в Україні плодово-ягідні насадження загалом займають 206,0 тис. га у плодоносному віці. При цьому площа, яка засаджена сливами, протягом останніх 5 років не змінювалася ― 18 тис. га.
Виробництво кісточкових культур загалом і сливи зокрема в Україні зростає. Та, незважаючи на це, галузь має ряд проблем, головні з яких:
Як і палиця з двома кінцями, сливовий ринок в Україні має свої переваги, а саме:
Підводячи підсумки, варто сказати, що лібералізація європейських ринків ― це чудовий шанс українських аграріїв отримати не тільки нові можливості, а й здобути колосальний досвід у просуванні власного виробництва. Увійти до числа помітних гравців світового ринку ― шанс, який ми не маємо права упустити.
© Ірина Рибчук, Kurkul.com, 2018 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.