Є різні способи дізнатися про нові технології та на власні очі побачити, як вони працюють. А ще аграріям завжди цікаво, познайомитися з досвідом колег і знайдеться, що спитати у фахівців-експертів. Майданчиками, які надають таку можливість, зазвичай є Дні поля. А от компанія «Лімагрейн Україна» розширила рамки «майданчиків» і започаткувала цілу АгроПлатформу, яка дає більше простору для взаємодії обох «сторін» — самих аграріїв та учасників ринку, які забезпечують їх усім необхідним для ведення діяльності.
Зустрічі в рамках АгроПлатформи Лімагрейн пройшли вже у різних регіонах України. А остання в цьому сезоні відбулась 16 серпня в Харківській області. Сюди з’їхалися фермери й агрономи з довколишніх областей. Зокрема, окрім харківських, ми зустріли тут аграріїв із Донеччини, Полтавщини, Луганщини, Сумщини. Це зрозуміло, адже регіон має свої особливості щодо вирощування соняшнику та кукурудзи. Саме ці культури стали «героями» події.
До слова, 2018-й — знаковий рік для «Лімагрейн Україна». Цьогоріч виповнюється 10 років, як всесвітньовідома французька селекційна компанія вийшла на український ринок. За цей час було пройдено великий шлях розвитку. Достатньо сказати, що починалося все з 4 людей, а зараз команда налічує близько 70 співробітників по всій країні.
«Що маємо зараз, крім команди? Маємо дуже широке портфоліо, в якому 4 основні групи культур: соняшник, кукурудза, ріпак і зернові (включаючи озиму пшеницю, озимий та ярий ячмінь). Плюс є зареєстрований сорт льону-довгунця. Наразі ми в Україні компанія № 2 по соняшнику, цього року — № 3 по кукурудзі. І незабаром будуть остаточні дані — тож визначимо ми № 5 чи № 6 по ріпаку, хоча торгуємо ним лише 4-й рік. У нас дуже потужний кейс зернових. І саме на нашому сорті озимої пшениці Колонія в Житомирській області, на площі близько 40 га, був отриманий рекордний врожай у 13,7 т/га», — так окреслив у своєму вступному слові основні здобутки компанії Олександр Астраханцев, директор з маркетингу «Лімагрейн Україна».
Окрім даних про компанію, на зустрічі прозвучали також загальні цифри світових тенденцій та ті, що свідчать про місце України в європейському агровиробництві. Їх озвучив Геннадій Потоцький, фахівець із розвитку соняшнику у Східній Європі. Так, за його словами, наразі в Європі соняшником засіяно близько 4 мільйонів га, тоді як в Україні — більше 6 млн га. В одному лише Центрально-східному регіоні нашої країні під соняшник відведено більш ніж півмільйона гектарів. І, за словами Геннадія Потоцького, тут Лімагрейн займає 40% олійного ринку.
Геннадій Потоцький окреслив основні напрями, які компанія веде в селекції соняшнику:
«Тут, в Україні, ми проводимо багато випробувань. І якщо наші фахівці рекомендують вам продукт для певної зони, то їхня порада заснована на результатах цих випробувань, тож варто до них прислухатися», — зазначив Геннадій Потоцький, звертаючись до присутніх.
Крім того, він зачепив досить важливу як на сьогодні проблему, з якою найбільше зустрічаються виробники соняшнику в південних регіонах, але вона вже поступово просувається й північніше. Йдеться про вовчок.
«Декілька тижнів тому я був на симпозіумі по вовчку в Румунії. Там уже було заявлено, що у деяких регіонах світу офіційно визнано присутність раси Н, тобто 8-ї. Поки що її ідентифікатора немає, але ми можемо констатувати, що тут в Україні, вже теж зустрічається більш агресивна, ніж G раса. Ми провідна компанія по продуктах, стійких до вовчку, і теж змушені визнати, що гібриди, стійкі до A-G рас вовчку, подекуди «прострілюються». Тому ми плануємо до гібридів проекту SUNEO® (які поєднують в собі останній ген стійкості до вовчка і технології Clearfield® та Clearfield® Plus), нові продукти, що мають більшу толерантність, ніж до раси G. Про них буде оголошено восени», — анонсував новинку Геннадій Потоцький.
Компанія «Лімагрейн-Україна» впроваджує новітні технології не лише в селекції. Сьогодні digital-сервіси впевнено входять у вжиток, стають додатковими інструментами в ефективному агровиробництві.
Про мобільний додаток LG SEEDS уже знають багато клієнтів Лімагрейн. На АгроПлатформі ми самі бачили, як учасники ділились один з одним досвідом її використання. Скажімо, Олександр Білецький, головний агроном ТОВ «Карат-Агро», розповів, що користується додатком майже рік. Адже гібриди селекції Limagrain займають вагому частку серед посівів господарства. Наприклад, цьогоріч посіяли майже 500 га кукурудзи цієї селекції та 200 га соняшнику.
«Це дуже зручно, коли в тебе під рукою є вся детальна інформація і про гібриди, і про технології, а зараз додалася можливість дізнаватися про події, які проводить компанія, та реєструватися на участь. І навіть якщо виникають якісь додаткові запитання до фахівців компанії, то ти вже звертаєшся до них певною мірою підготовлений. Тож додаток LG SEEDS допомагає приймати більш усвідомлені рішення», — запевнив Олександр Білецький.
Тим, хто практикує чи прагне впроваджувати точне землеробство, компанія «Лімагрейн Україна» пропонує звернути увагу на програму EASY VR, застосування якої дасть змогу впровадити змінні норми висіву. Як вона працює, розповів Олександр Астраханцев.
За його словами, програма аналізує інформацію з супутникових знімків конкретного поля щонайменше за 3, а краще за 5 років. І визначає зони з більшою та меншою родючістю. І така «карта» градацій вказує ділянки, де варто збільшити або зменшити норми висіву.
«Як ми сіємо зазвичай? Є рекомендована виробником насіння чи постачальником норма висіву. Умовно кажучи, 80 тис. на гектар кукурудзи. Висіяли, в середньому вийшло наче непогано, то й добре. Але ж треба шукати нові шляхи для підвищення не просто врожайності, а й ефективності вашого виробництва. Бо якщо ми висіваємо з однаковою густотою і там, де високоурожайні умови, і там, де низьковрожайні, то ми все ж таки не добираємо врожаю», — пояснив присутнім актуальність EASY VR® Олександр Астраханцев.
А в коментарі додав, що основа для її впровадження вже зараз в Україні є. Адже вітчизняні аграрії насправді дуже цікавляться новими технологіями. І якщо порахувати, скільки в Україні є сівалок з можливістю зміни норми висіву, то виявиться, що їх більше, ніж у Європі. Однак є одна проблемка — наші виробники, купуючи досить дорогий сучасний агрегат, у переважній більшості використовують лише базові його функції. Тож до них треба доносити інформацію, обґрунтовувати доцільність максимального використання усіх наявних можливостей.
«У цьому році маємо десь 40 полів по всій Україні загальною площею близько 3 тис. га, на яких заклали відповідні досліди. Хочемо й самі переконатися, що це справді працює, що це дає додатковий врожай. І наочно показати нашим клієнтам. Така вже особливість фермерів у будь-якій країні — він сам має «помацати руками», побачити на власні очі, лиш тоді повірить в ефективність пропонованого продукту», — зізнався Олександр Астраханцев.
І додав, що поки технологія працює тільки для кукурудзи, а далі її будуть пристосовувати і для інших культур.
Також він нагадав про ще один цифровий сервіс, який називається HYDRANEO® — так само, як і технологія створення толерантних до посухи гібридів. Програма допоможе визначити оптимальні терміни сівби того чи іншого гібриду кукурудзи в конкретній місцевості і запропонувати відповідний гібрид. В комплексі можна отримати максимальний ефект — висіяний в потрібні терміни гібрид реалізує свій потенціал якнайповніше. Для Слобожанщини, де високий ризик весняної посухи, така можливість — досить актуальна.
Заключним акордом теоретичної частини заходу була ґрунтовна доповідь відомого вченого, доцента кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, кандидата біологічних наук, Олександра Акулова.
Науковець окреслив основні хвороби, що вражають соняшник передусім у центрально-східному регіоні України. Які загрози вони несуть із собою та наявні методи боротьби з ними. Інформація досить пізнавальна і корисна, адже протягом тривалого часу не було навіть такої практики, як обробка посівів соняшнику фунгіцидами. Захист обмежувався протруєнням насіння. Однак «скорочена» схема сівозміни, поширена нині, створила основу для активізації хвороб, тож питання захисту олійної постало досить гостро.
За словами Олександра Акулова, для контролю хвороб соняшника дуже важливо вчасно їх помітити, розпізнати і вчасно зупинити. Наприклад, фомоз здатен спричинити втрати врожаю до 60%.
«Фомоз, фомопсис, альтернаріоз та септоріоз — чотири хвороби соняшника, які починаються з листків нижнього ярусу. Якщо їх вдасться зупинити саме на цьому рівні, то на середній і верхній інфекція не пошириться. Тому якщо у вас в полях висока насиченість сівозміни соняшником, і якщо в перші етапи вегетації цієї культури стоїть не посуха, а хоча б одна-дві зливи — перший фунгіцидний обробіток, профілактичний, можливо, не найдорожчими препаратами, але все ж таки краще зробити в фазі 6-8-го листків. Таким чином ви поставите бар’єр для розвитку цих досить загрозливих для врожаю захворювань», — наголосив Олександр Акулов.
Загалом же подія і справді була досить насичена конструктивною інформацією та порадами фахівців, особливо, коли дійство перейшло безпосередньо в поля.
Базою для зустрічі в рамках «АгроПлатформи Лімагрейн» стало господарство «Жнива», поля якого розташовані біля с. Затишне Харківського району.
Як зізнався господар підприємства, Олександр Яковенко, 10 га демо-ділянок соняшнику та кукурудзи, що вклинилися у понад 100-гектарний товарний посів соняшнику гібриду Тунка, насправді сіяли «для себе». Адже родина Яковенків є також власником компанії «Украгроресурс», яка займається дистрибуцією, зокрема, насіння селекції Limagrain. Таким чином випробовували новинки, а також вже поширені гібриди в умовах нинішнього року. Результат виявився досить показовим, тож компанія «Лімагрейн Україна» (з якою працюють вже понад 4 роки) запропонувала господарству виступити майданчиком для «АгроПлатформи» по цілому регіону.
На демонстраційних ділянках був представлений і справді досить широкий спектр гібридів соняшнику та кукурудзи. Фахівці компанії «Лімагрейн Україна» детально розповіли учасникам про кожен із них. Ми ж вирішили виділити передусім поради, які прозвучали під час «екскурсії». Деякі з них — якраз були відповідями на запитання, зібрані від аграріїв перед початком заходу.
Олександр Шевченко, директор сектору Центрально-східного регіону:
- Щодо густоти стояння соняшнику хочу підкреслити, що для нашої зони (а це схід і південь), ми радимо не загущувати наші гібриди. 50 тис., максимум 55 тис./га до збирання. Цих обсягів цілком достатньо для формування гарного врожаю.
- Новий гібрид соняшнику для півдня України ЛГ 50585 на сьогодні єдиний, що витримує усі відомі раси вовчка на території України. Але я рекомендував би сіяти його не скрізь, а в тих господарствах, де вже є прецедент ураження гібридів, толерантних до A-G рас вовчка. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, то ЛГ 50585 — це ваш наступний крок. Тоді він проявить себе.
- Іще однією новинкою для центру України є гібрид соняшнику ЛГ 5478. Він має високий потенціал урожайності, який може реалізувати в цій зоні, високу толерантність до основних хвороб, високий вихід олії і стійкість до відомих рас несправжньої борошнистої роси, які були виявлені в Україні, і в тому числі до нових рас, які виявили в Європейських країнах.
- Треба пам’ятати, що високоолеїнові гібриди дуже «чутливі», «тендітні». Це властивість таких гібридів будь-якої селекції. У них слабка енергія. Тому сіяти їх рано, в холод — не можна. Пізно, у спеку вони теж не дуже витримують. Сходи, звісно, будуть, але не надто інтенсивні. Тому високоолеїнові гібриди соняшнику треба сіяти в оптимальні терміни, у вологий ґрунт і добре «підзарядити» їх добривами.
Андрій Дашевський, старший менеджер з регіонального розвитку в Полтавській області:
- Вже до 20 квітня температура на глибині загортання насіння кукурудзи на території Полтавської, Харківської, Луганської, Донецької областей зазвичай становить +10 0С. Цього достатньо, аби успішно провести сівбу гібридів із кременисто-зубовидним типом зерна, які ви можете сіяти й за +6 0С зі швидким нарощуванням температур. Зубовидні гібриди у холодний ґрунт ви не покладете, звичайно. Тому багато гібридів з ФАО за 300 в умовах цього регіону не варто висівати.
- Потрібно пам’ятати, що один день затримки із сівбою – мінус один центнер урожаю. При цьому, наприклад, спочатку сіємо кременисто-зубовидний гібрид Адевей, а потім сіємо зубовидний, наприклад ЛГ 30315. Затягувати посівну кампанію кукурудзи не можна за будь-яких обставин. Чимало господарів спочатку сіють соняшник, а потім кукурудзу. Це помилка. Підвищується ризик встановлення посушливого періоду. А для кукурудзи волога — один із основних чинників. Водночас соняшник затримку витримає. Досвід показує, що соняшник пізнього висіву інколи дає більший результат, ніж раннього.
Юлія Ісечко, менеджер з регіонального розвитку в Харківській і Луганській областях:
- Я знаю, що багато господарств воліють вибрати для себе певну групу стиглості, і сіють в межах однієї групи декілька гібридів соняшнику. Але якщо у вас в господарстві під цю культуру відводяться великі площі, то вам завжди доведеться починати сівбу раніше оптимальних термінів. У такому разі, для ранніх строків, ми рекомендуємо брати середньо-пізні гібриди. Наприклад, ЛГ 5663 КЛ. Цей гібрид рекомендуємо сіяти з густотою до збирання 50-55 тис./га, а в зоні лісостепу — до 60 тис./га. Щоб його впізнати, достатньо звернути увагу на біологічну ознаку — смугасте насіння. При цьому гібрид лінолевого типу з високим виходом олії.
Розмовляючи з учасниками-аграріями, ми помітили, що чимало з них сіють у своїх господарствах гібрид соняшнику Тунка. Навіть спікери нерідко порівнювали з ним характеристики інших гібридів. Як зауважив Григорій Козлов, агроном ПП «Лактус» із Донецької області, це високоврожайний гібрид, що має добрий захист від вовчка, а в їхніх краях це зараз досить актуально. Але при цьому, Григорій Павлович додав, що на «АгроПлатформі» почув і побачив чимало новинок, які дали підставу для роздумів.
Окрім «екскурсії» демо-ділянками з соняшником та кукурудзою від Limagrain, учасники також мали змогу ознайомитися з продукцією компанії Ecoorganic, агротехнікою, яку просуває в Україні компанія VAIT Agropartners, поспостерігати за можливостями самохідного обприскувача Berthoud та пройти тест-драйв на позашляховиках FIAT, Peugeot і Land Rover.
Як зауважив Олександр Астраханцев, компанія «Лімагрейн Україна» планує використовувати такий формат, як «АгроПлатформа», й надалі. Адже проведені заходи довели, що такий майданчик для діалогу досить ефективний, він цікавий і самим аграріям. Бо дає їм змогу безпосередньо отримати відповіді на запитання, які їх турбують найбільше.
© Алла Гусарова, Kurkul.com, 2018 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.