Практичний семінар із технологій силосування, що відбувся торік, виправдав та навіть перевершив сподівання організатора — Посольства Великої Британії в Україні. І ось наприкінці  вересня у с. Піщане Черкаської області на базі СТОВ «АФ Маяк» пройшов уже другий науково-практичний семінар «Кращий силос, раціони ВРХ та практика доїння», цього разу в розширеному форматі.

Вітаючи учасників семінару, Перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Коттрелл висловила надію, що цей захід стане ефективною платформою для обміну досвідом між британськими компаніями та українськими фермерами, а також  допоможе розкрити потенціал тваринництва і молочної галузі України.

Минулого року британськими напрацюваннями в силосуванні з українськими фермерами ділився доктор Дейв Девіс. Цього ж разу, підтримуючи експертну планку, перед сільгоспвиробниками виступив технічний директор Kelvin Cave Ltd Енді Стржелецький із доповіддю «Організація процесу заготівлі для поліпшення якості силосу й показників продуктивності ВРХ». Британський фахівець понад 20 років присвятив вивченню технологій збереження кормів, біохімії, біології силосу та рубця.

Основна думка, яка прослідковувалася протягом усієї доповіді, — якісний силос потрібен не для годівлі корів, а для підвищення рентабельності господарства. Адже із підвищенням якості силосу пропорційно будуть зростати й надої.

Експерт розповів про основні етапи заготівлі силосу, а також про мікробів-помічників і їх ворогів, які суттєво впливають на якість силосної маси.

«Ми маємо розуміти, що на кожному грамі зеленого корму є мільйони мікроорганізмів, які ми не можемо побачити. Це молочнокислі бактерії, ентеробактерії, також клостридії і дріжджі. Усі ці мікроорганізми в дуже великій кількості присутні на кожному грамі корму, але тільки одна група з них є дійсно корисною — це молочнокислі бактерії. Усі інші будуть буквально красти ваші прибутки», — розповідає Енді Стржелецький.

Після наповнення силосної ями розпочинається «бактеріальна битва». Якщо переможуть клостридії та ентеробактерії, разом із силосом вони з’їдять гроші з фермерської кишені, тому завдання фермера — допомогти виграти цю битву молочнокислим бактеріям. Для цього дуже важливо усунути з силосної ями кисень. У цьому випадку більшість мікроорганізмів, такі як дріжджі й кисневі грибки, «заснуть», тобто перейдуть у неактивну фазу, а ось аеробні бактерії взагалі загинуть.

Проте виграна «бактеріальна битва», у разі добре заготовленого силосу з дотриманням усіх технологій і правил, ще не означає перемогу у війні. Адже рано чи пізно необхідно буде відкрити силос, щоб згодовувати його коровам. А це означає, що кисень знову потрапить до силосної маси, і дріжджі та плісняві грибки, які спали до цього часу, прокинуться й почнуть з’їдати молочну кислоту, виділяючи багато тепла. У цей час утворюється значна кількість СО2, знижується вміст сухої речовини, силос стає більш вологим, втрачає поживну цінність. Так, у США провели дослідження, які показують, що під час ферментації збільшується щільність корму і скорочуються втрати сухої речовини.

Тому у фазі годівлі слід стежити, щоб поверхня зрізу силосу була якомога меншою, щоб мінімізувати можливість проникнення до нього кисню, адже чим менша площа силосної маси контактує з повітрям, тим менше втрат зазнає фермер.

Підсумовуючи свою доповідь, Енді Стржелецький підкреслив, що якісний силос — це поєднання правильного часу, відповідних культур та менеджменту процесів.

Після короткої паузи на каву теоретичну частину семінару продовжив доктор с/г наук, професор, науковий консультант ТОВ «Райт Френк» Руслан Сусол. Він розповів, як саме якість силосу впливає на виробництво молока.

За словами науковця, для тварини є лише два критерії якості силосу: наскільки він поживний і наскільки смачний. Поживну цінність силосу формує вміст сухої речовини, крохмалю й цукрів. Так, для кукурудзяного силосу вміст сухої речовини має бути в межах 30–40%. При зменшенні вмісту сухої речовини втрачається енергія, клітковина, сирий протеїн, а це відображається на надоях та якісних показниках молока: вмісту жирів і білків у ньому.

А от клітковина — це, перш за все, жуйка для тварин, слиновиділення або ферментація рубця й у результаті молочний жир, який усі прагнуть отримати.

«Важливо сказати про перетравність у рубці. Перші 24 години перетравлюється менше 50% клітковини, а 20-25% залишаються неперетравленими. Так, підвищення перетравлення клітковини на 10% дає можливість одержати додатково до двох літрів молока», — розповів Руслан Сусол.

Він додав, що силос — незамінний інгредієнт раціону ВРХ. Це відмінне джерело волокнистих вуглеводів та клітковини, яка відповідає за вміст жиру в молоці.

Проте жоден із кормів не є ідеальним, а лише доповнює інші. Тому краще поєднувати не один, а кілька видів силосу.

Тематику отримання оптимальних надоїв підтримав і директор із продажу в Східній Європі компанії Milkrite/Interpuls Мартін Aйструп. Він презентував трикутну вентильовану дійкову гуму IMPULSE AIR. Вона покликана підвищити надої при автоматизації процесу доїння, менше травмує і подразнює дійки, запобігаючи маститу. Мартін Aйструп наголосив, що якісне устаткування для доїння —  також один з важливих елементів, який допомагає отримувати вищі надої.

За технічну частину семінару відповідала компанія JCB, яка представила силосний трамбувальник JCB 434 S, що завдяки складним стулкам може проводити трамбування вздовж стінки та впоперек траншеї. Це дозволяє ефективніше трамбувати силос, тим самим знижуючи втрати сухої речовини в ньому.

«Основна лінійка компанії JCB — будівельна, проте ми приділяємо багато уваги й сільськогосподарській техніці. Усі специфікації машин, які ми пропонуємо, розробляємо з урахуванням вимог кінцевого споживача. І дуже багато конструктивних рішень, зокрема по наявності спеціальних опцій ми отримуємо через фідбек від наших клієнтів. Тому можемо з упевненістю сказати, що машини і специфікації, які ми пропонуємо саме в агросекторі, задовольняють вимоги й завдання клієнтів практично на 100%», — повідомив співробітник компанії JCB Ренат Аскаров.

Він додав, що в компанії завжди готові до нових викликів і вирішення нових завдань для сільгоспвиробників.

Крім того, представник компанії «Агроінмаш» Орина Басанець представила лінійку продукції Teagle Machinery Ltd, а саме соломорізки Tomаhawk. Використання таких подрібнювачів соломи дозволяє заощадити кошти за рахунок по-перше зменшення часу роботи змішувача-кормороздавача (відповідно менше знос запчастин та витрати палива), по-друге економія соломи на підстилку від 30% до 50%, по-трете менше вибіркового поїдання та залишків корму.   Також Орина виділилила  фактори, що дозволяють підвищити продуктивність на 1-2л на голову:  збільшення споживання корму за рахунок однорідної структури і неможливості сепарування, можливість додати в раціон більше сухої речовини (зручніше перемішується в кормороздавачі), стимулювання гострими краями соломини стінок шлунку тварини (покращення апетиту), підстилка з подрібненої соломи краще всмоктує вологу та не збиваеться ногами тварини, отже місце чисте і сухе і корова більше відпочиває.

Також компанія «Агроінмаш» представила кондиціонер валків Super ted.  Зі слів представника компанії  він незамінний помічник в ситуаціях, коли треба максимально швидко підсушити сіно, особливо це важливо в умовах нестабільної погоди. Основні переваги: швидка сушка дозволяє зберегти більше корисних речовин, не піднімає бруд з землі, а каміння, що вже попало в валок падає додолу – чистіший корм та менше пошкоджується техніка. 

Після теоретичної частини учасники семінару перемістилися безпосередньо до силосних ям, де Енді Стржелецький показав на практиці як правильно візуально оцінити стан силосу. Також була продемонстрована робота техніки JCB та Teagle.

Наступний пункт у програмі — огляд молочної ферми СТОВ «АФ Маяк». Загальне поголів’я ВРХ у господарстві складає 4200 тис. голів. З них близько тисячі — дійне стадо.

Тут же, на території ферми, представник ТОВ «Райт Френк» Анатолій Левінський продемонстрував учасникам семінару як відбувається експрес оцінка монокорму, використовуючи «пенсильванське сито».

«Наша мета — отримати більше молока, і відповідно, більше прибутків. Це нам може забезпечити потрібний вміст сухої речовини в кормі і, звісно, здоровий рубець», — повідомив він.

Пенсильванські сита складаються з 4 блоків, які дозволяють поділити корм на фуражний (структурну клітковину) і комбікорм. Головне завдання — щоб корова споживала корм повною мірою і не перебирала на кормовому столі.

Наприкінці ознайомчої екскурсії на «АФ Маяк» усі охочі мали змогу оглянути автоматизований доїльний зал.

«Цей доїльний зал ми запустили у 2003 році. У той час у нас тут було 55 доярок на 1 тис. корів. Уже тоді я казав, що доїти тут будуть лише дві доярки. Відвідавши багато країн, оглянувши їхні господарства та доїльні зали, я зрозумів, що необхідно йти шляхом модернізації», — розповів керівник СТОВ «АФ Маяк» Микола Семенович Васильченко.

Надвечір учасників семінару чекали вечеря та неформальне спілкування, де після насиченого дня кожен міг поділитися з колегами емоціями і враженнями від побаченого.

Наукові дослідження, практичний міжнародний досвід та технологічні новинки — семінари в такому форматі, безперечно, стимулюють розвиток українського агросектору. Залишається тільки побажати, щоб вони проводились якомога частіше.

©  Андрій Яцина, Kurkul.com, 2018 р.