Зима потроху відступає, сніг сходить з полів, а сонечко з кожним днем пригріває все тепліше і тепліше. І це означає лише одне — скоро розпочнуться весняні польові роботи!

На що ж чекати аграріям від нової посівної кампанії? Kurkul.com спробував розібратись.

Як повідомив у своїй сторінці у Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко, потреба у коштах в порівнянні з минулим роком зросте в 1,2 рази і буде становити близько 79,2 млрд грн. З регіонів також надходять недобрі звістки. Повідомляється, що Сумщина витратить на цю кампанію на 1 млрд грн більше, а на Хмельниччині посівна подорожчає на 25%.

Подібні цифри називає і спеціаліст-аналітик інформаційної компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький.

«Думаю, посівна в розрахунку на один гектар буде дорожчою на 15-20%, але загальна вартість весняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою за минулорічну. Окрім росту витрат на гектар через девальвацію гривні, на підсумкову вартість посівної кампанії вплине те, що осінь була посушливою і близько 1 млн га не були засіяні озимими, тому їх треба буде засівати зараз. Якщо під врожай 2015 р. було засіяно більше 8 млн га озимини, то під наступний – лише 7,1 млн га, а значить, площу ярового сіву потрібно буде збільшувати», — говорить він.

Експерт впевнений, що вартість могла б бути ще більшою, але аграріям зіграло на руку падіння світових ціни на нафту і завдяки цьому не подорожчали ПММ. Також в основному без змін залишилися й зарплати у більшості аграріїв, а це також в певній мірі стримало зростання витрат на посівну і весняно-польові роботи взагалі.

«З приводу посівного матеріалу. Буде переорієнтація з імпортного на більш дешевший український. Також деякі світові виробники перенесли й збільшують частину виробництва насіння в Україні, а ціна виробленого у нас насіннєвого матеріалу менш залежна від курсу долара», — вважає Ярослав Левицький.

Окрім цього, подорожчання посівної кампанії повинні компенсувати ціни на міндобрива. За словами президента АФЗУ Івана Томича, ціни на добрива в цьому році менші за минулорічні на 40%.

Не дивлячись на це, громадські та професійні організації агропромислового комплексу звернулися із відкритим листом до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням сприяти вирішенню проблеми щодо стабілізації ситуації на ринку мінеральних добрив, а також забезпечити ними сільгосптоваровиробників. Аграрії вимагають від голови кабміну поліпшити роботу вітчизняних заводів, а також полегшити процес закупівлі добрив самими товаровиробниками, оскільки ці проблеми стимулюють зростання імпорту міндобрив до країни. А імпортні добрива, як відомо, прив’язані до курсу валюти, що веде до збільшення цін на них.

Але деякі фермери готові відмовитись від добрив через нестачу фінансів і засівати непідготовлену землю.

«У минулі роки ми спокійно брали кредити по 5 млн грн, а вже в 2015 році не змогли взяти, оскільки кредитна ставка була 35%. У цьому році також ситуація незрозуміла, поки що кредитів не надають», — нарікає директор ФГ «Журавушка», що на Київщині, Сергій Плакся.

Подібна проблема є і на Дніпропетровщині. Голова місцевого ФГ «Перспектива» Андрій Гавриленко говорить, що його ферма залишилася без добрив через відсутність коштів.

«Закупили насіння кукурудзи, соняшника, селітру (аби підживити раніше посіяну пшеницю). Також відбулись закупівлі пального. Необхідно придбати ще й фосфорні та азотні добрива. Але на це грошей наразі немає», — говорить фермер.

Отже, нестача власних фінансів у фермерів і відсутність адекватної системи кредитування стане основною проблемою посівної 2016. Про це говорить і Іван Томич.

«Зараз найголовніша проблема — не насіння, не пальне, не міндобрива, а фінансові ресурси. Сьогодні у великій скруті знаходяться середні і малі землекористувачі і тому їм досить проблематично провести весняні польові роботи. Це — проблема №1! Вона обумовлена рядом факторів. В Україні давно знищена кредитна система і кредитування через банки. Бюджетної підтримки також немає, оскільки уряд зробив усе можливе, щоб власних обігових коштів було якомога менше після впровадження нової податкової політики. Господарства будуть менше продавати, щоб не нараховувався ПДВ. Цінова політика на сільгосппродукцію не стимулюється. Тому фінансових ресурсів у деяких господарствах для проведення посівної немає. Вони будуть викручуватись, але нормального результату досягти буде важко», — повідомив голова АФЗУ.

Тим не менше, за даними Мінагропроду, власними коштами аграрії забезпечені на 66,6 млрд грн, або на 84%. Міністерство вважає, що дефіцит можна покрити за рахунок запозичених коштів, зокрема, залученням банківських кредитів в обсязі 7,2 млрд грн. Для цих цілей держбюджетом на 2016 рік передбачено видатки для здешевлення кредитів в АПК на суму в 300 млн грн.

А от Іван Томич говорить, що економії не уникнути, попри те, що економія на всіх компонентах весняно-польових робіт може призвести до поганих наслідків.

«Фермери будуть економити на всьому! Будуть брати найдешевше насіння, добрива, пальне. Але, якщо пальне буде дешевше, то це позначиться на роботі техніки. Якщо купити дешеві китайські засоби захисту — відіб’ється на ґрунті, на повітрі, на екології і на нашому здоров’ї. Ми платимо за цю економію дуже велику ціну», — говорить президент АФЗУ Іван Томич.

До речі, про пальне. Згідно з блогом Олексія Павленка, аграрії забезпечені ПММ трохи більше ніж на половину.

«Багато розмов наразі ведеться щодо потреб у пальному на період весняно-польових робіт. Аграріям потрібно буде 405 тис. т дизпалива та 97 тис. т бензину. Станом на 12 лютого 2016 р. придбано 237,7 тис. т дизпалива та 59,5 тис. т бензину, що становить відповідно 59% та 61% до потреби», — пише міністр.

Озимі

Ще один пункт — озимі. Як казав вище Ярослав Левицький, сумарно не було засіяно близько 1 млн га. Окрім цього, згідно з даними Мінагропроду, із усіх посіяних озимих сходи становлять 89%. З них 33% знаходяться у слабкому та зрідженому стані. Тим не менше, в 11 областях погода стала прихильною для аграріїв і дозволяє провести підживлення озимих на зерно.

По озимому ріпаку ситуація майже така сама: 89% сходів, 11% не утворили сходів. Підживлення ж проведено на 8% проти 4% зернових.

Голова ФГ «Перспектива» Андрій Гавриленко підтверджує несприятливі прогнози щодо озимих.

«Щодо посівів озимих, то на цей момент, сказати щось важко. Велику роль відіграють і погодні умови. Подивимось, яким буде кінець лютого та початок весни. Взагалі, з осені посіви були в поганому стані», — скаржиться фермер.

ВІДЕО з полів Сумщини можна переглянути тут.

Проте експерти вселяють спокій. Аналітик компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький згадує минулий рік і зі стриманим оптимізмом дивиться в майбутнє.

«Ще ні всі господарства закупили потрібний їм обсяг насіння на проведення повноцінної посівної, а деякі забезпечити себе якісним насінневим матеріалом стовідсотково не зможуть і сіятимуть частково тим зерном, що самі зібрали торік. Але і великі холдинги, і приватні фермери розуміють, що аграрне виробництво дуже витратне, і якщо не напружитись і не провести якісну посівну, то нормального результату не буде і навіть витрачені кошти можна не повернути», — говорить експерт.

За його словами, якщо згадати минулий рік, то ситуація теж була критична: девальвація гривні, тотальне подорожчання всього і вся. На думку спадало, що близько третини площі не буде засіяно. Але все завершилося майже без втрат: посівна пройшла успішно, а по пшениці навіть було отримано рекордний урожай. Це вдалося зробити як завдяки сприятливим погодним умовам, так і завдяки наполеглевій праці аграріїв.

«У цьому році економічна ситуація не поліпшилася, у ряді випадків зросло податкове навантаження на сільгоспвиробників. Але, якщо послухати нашого селянина, то з року в рік біднішого за нього в світі нікого немає, але згодом з’ясовується, що не все так вже й погано, як він жалівся. Труднощі й проблеми, безперечно є, але вони не такі вже вкрай критичні. Тому я думаю, що аграрії вчергове зможуть «піднапружитися», і посівна пройде більш-менш добре», — підсумував Ярослав Левицький.

Що ж, не дивлячись на всі економічні й соціальні перепони, кожен фермер знає, що від нього і його дій залежить продуктова безпека країни, ситість її жителів і валютні надходження до бюджету держави. Тому і цього року аграрій вийде в поле сподіваючись лише на себе, свій трактор та прихильність рідної землі, і видасть рекордний урожай. Не дивлячись ні на що!

Андрій Губін, Kurkul.com