Міністерство сільського господарства США (USDA) оновило прогноз виробництва та споживання зерна в світі у 2018/19 маркетинговому році. Оскільки цей прогноз є одним з основних драйверів ціноутворення на ринку зерна, цікавим є те, як він вплине на ринки в короткій перспективі і, врешті-решт, яким буде для українського фермера.

Оцінки глобального виробництва пшениці у світі в 2018/19 МР підвищено у порівнянні з оцінками попереднього місяця на 3 млн т до 733 млн т. При цьому, за скорочення рівня міжнародної торгівлі таким зерном очікується й зростання рівня перехідних запасів на 2,5%. Можна сподіватися,  що чинник зростання перехідних запасів при очікуваному скороченні торгівлі буде підвищувати конкуренцію на ринку пшениці й, об’єктивно, буде знижувати світові ціни на даний вид зерна. Це в короткостроковій перспективі й за кордоном. В Україні прогнози цін на пшеницю, на думку аналітиків «Аграрного фонду», будуть більш оптимістичними — нас чекає стабільне зростання, адже в Україні пропозиція продовольчої пшениці скорочується при стабільному попиті експортерів та нарощуванні попиту з боку внутрішніх переробників. Тобто той фермер, який притримав пшеницю, має всі шанси збільшити свій прибуток.

Прогнози по грубих зернових більш негативні як в цілому для світу, так і для вітчизняних фермерів. Прогноз виробництва фуражного зерна в світі підвищено на 30 млн т або на 2,2%, при тому, що зростання світової торгівлі може скласти менш як 1,5 млн т (0,7%!!!). Тобто комусь в кінці зернового року доведеться залишитися з непроданими  запасами, що аж ніяк не буде позитивно впливати на економіку виробництва. Такий стан справ на ринку фуражного зерна не можуть проігнорувати біржі, а це ми вже зараз можемо спостерігати на ринку.

Для України прогноз виробництва фуражного зерна урожаю 2018 року підвищено до 42,2 млн т, що на 2,5 млн т (6%) більше у порівнянні з попередніми прогнозами. Наші експортні можливості відповідно збільшуються на 2 млн т.

Які ризики і загрози для українського фермера? Насамперед це, звичайно, ще більша пропозиція кукурудзи на ринку, ще більше завантаження інфраструктури з обробки та зберігання зерна. А з урахуванням «прозорості» роботи рідної «Укрзалізниці» — взагалі руки можуть опуститися. І як тут не згадати: «Знову біда — гарний врожай»… Що ж робити фермеру, і які можуть бути виходи з ситуації, що склалася?

Насамперед зауважимо — стратегія очікування високих цін є хибною. Принаймні для тих, хто знаходиться в касовому розриві, припинивши або суттєво обмеживши фінансування поточних виробничих процесів. Адже фінансування поточних виробничих процесів — це закладання фундаменту під врожай наступного року, а отже, й перспективи матеріальних статків як самих фермерів, так і держави в цілому. Ми повинні прийняти те, що сформований рівень цін на кукурудзу для України вже є таким, що склався. Всі подальші цінові коливання будуть виходити з поточного рівня, не з минулорічного. Навіть, як мінімум в наступні кілька місяців будуть менше залежати від кон’юнктури зовнішніх ринків. Причина — ми сьогодні перебуваємо у періоді надходження зерна на ринок, тобто в порі найвищої пропозиції ринку. І якщо цьогорічна пшениця пройшла такий період відносно стабільно й навіть на зростаючому тренді з боку зовнішнього ринку, то щодо кукурудзи ситуація протилежна.

Щодо прогнозів цін на кукурудзу, на думку аналітиків «Аграрного фонду», сьогоднішня середня ціна в Україні 4100-4150 гривень за тонну є достатньо виваженою. Водночас у найближчій перспективі цілком імовірним може бути її невелике зниження, насамперед у тих регіонах, які займаються масовим виробництвом кукурудзи. Це буде пов’язано з колапсуванням транспортно-логістичної інфраструктури в регіонах.

Тобто прогноз розвитку подій на ринку кукурудзи є достатньо негативним — ціни «кукурудза по $180» не буде. Або буде, тільки пізніше. Набагато пізніше.

Підтвердженням хибності тактики очікування високих цін є й те, що відбуваються сезонні зміни цін на сировину для сільськогосподарського виробництва. Так, візьмемо для прикладу азотні мінеральні добрива, зокрема аміачну селітру. На внесенні добрив фермери зекономили при посіві озимих, та вже почали відбуватися сезонні зміни співвідношень цін. Тому підживлення сільськогосподарських рослин масово перенесли на весняний період.

Так, кукурудза у вересні в середньому коштувала 4500 грн при ціні аміачної селітри 9800 грн/т. Тобто вартість 1 т селітри дорівнювала вартості майже 2,2 т кукурудзи. Вже сьогодні аналогічне співвідношення складає майже 1:2,7. За прогнозами, в грудні співвідношення складе більш як 1:3, і зі зростанням попиту на добрива ціна буде зростати не на користь сільгоспвиробників. Аналогічною буде й ситуація з пальним, яке фермери розпочнуть закуповувати у січні.

Таким чином, виграє сьогодні той фермер, який обмежує ризики не вирощуванням монокультури, а займається комплексним виробництвом зернових, гнучко сприймає цінові коливання.

Микола Зубарєв, виконавчий директор ПАТ «Аграрний фонд»