Фахівці ФАО підготували презентацію, у якій підсумовують спостереження за змінами клімату за 132 роки та надають поради щодо пристосування до них.

• З 1880 по 2012 р. підвищення температури на планеті склало 0,85 °С.
• В Україні потепління відбувається дещо швидше — наприкінці 2017 р. середня річна температура підвищилася на 1,1 °С.
• Після ратифікації Україною Паризької угоди у 2016 р., ми погодилися сприяти глобальним зусиллям у реагуванні на загрозу зміни клімату та обмежити зростання температури до 1,5 °С від доіндуаріального рівня.
• В усіх областях України вдвічі збільшилася кількість днів із високими денними температурами повітря (вище 30°). Такі «теплові хвилі» можуть викликати передчасне дозрівання ярих сільськогосподарських культур і знизити їх урожайність.
• В Україні вже сьогодні збільшилась тривалість активної вегетації в середньому на 10 днів. До 2030 р. ймовірне продовження періоду росту і розвитку теплолюбних культур ще на 10 днів.
• Зони Полісся та Лісостепу теплішають швидше, ніж степові регіони. Кліматичні умови південного степу матимуть сучасні риси сухих субтропіків.
• Температура взимку виросла на 1,5-2 °С, а глибина промерзання ґрунту зменшилась до 20-70 см, що є сприятливим фактором для засвоєння ґрунтом зимових опадів та формування достатнього зволоження ґрунту навесні.
• Ризики вимерзання та загибелі посівів від тривалого залягання притертої льодяної кірки в Україні зберігаються.
• Чітка тенденція до зменшення опадів взимку на 3-17%, а влітку та весною — майже без змін.
• Збільшення посушливих площ та підвищення частоти посух. Кількість літніх та осінніх посух до 2030 р. може збільшитися на 15-30%.
• Мають місце суховії в північних і східних регіонах України, що є нетиповим явищем для нашого регіону. 
• Спостерігається випадіння граду у нехарактерні для цього явища весняні та осінні місяці, що провокує вимерзання посівів.

Ґрунти страждають від зміни клімату і тому повинні адаптуватися до неї

Ґрунти активно поглинають парникові гази і таким чином сприяють зменшенню викидів. Втім невірне управління та деградація ґрунтів, а також використання викопних джерел енергії, спричиняють емісії парникових газів, що в комплексі сприяє зміні клімату. Тому з одного боку, ґрунти та рослинництво допомагають боротися зі зміною клімату, з іншого — іноді служать причиною її виникнення, а з третього — страждають від зміни і тому повинні до неї адаптуватися.

Як зміна клімату впливає на рослинництво?

• Озима пшениця найближчими роками залишатиметься найбільш урожайною — ріст на 20-30%.
• До 2030 р. можна очікувати сприятливих кліматичних умов для вирощування ріпаку в більшості областей Полісся, несприятливих — в областях південного Степу.
• До 2030 р. можливе підвищення урожайності ярого ячменю в середньому на 15-20%. Однак, у південних та південно-східних областях його урожай може зменшитись на 15-25%.
• Максимальний рівень ризику для кукурудзи (недоотриманий урожай може досягати 20-30%) ймовірний в областях південного степу, Харківській, Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях.
• До 2030 р. навіть у північному Поліссі зможуть повноцінно визрівати ранньо- та середньостиглі сорти соняшника, можна очікувати високу врожайність. Одночасно можливо стійке зниження врожайності цієї культури в зоні Степу через погіршення зволоження ґрунту (для зменшення втрат у цій зоні доцільно сіяти соняшник під зиму).
• Сприятливі умови для вирощування сої збережуться до 2030 р. в усіх ґрунтово-кліматичних зонах країни, крім північних і західних районів Полісся. У степу ризик ймовірного недобору урожаю складатиме 20-30%.
• Ареал промислового вирощування плодів та ягід поступово поширюється на північ та захід, отримуючи необхідну для визрівання кількість тепла. До 2030 р. для підгалузі плодів та ягід існує ризик зменшення урожайності через витрати ресурсів рослин на пристосування до перепадів температури та відновлення після стресу; збільшення частоти пошкодження заморозками, від градів та зливи.
• До 2030 р. можна очікувати зміни структури посівних площ овочевих, перехід до пізньостиглих більш урожайних сортів традиційних овочів. Збільшення дефіциту вологи матиме негативний вплив на врожаї картоплі та цукрового буряку, особливо у Степу. Надалі можна очікувати розширення зони, сприятливої для баклажанів, солодкого перцю та томатів.
• Поширення ареалу шкідників, збудників хвороб, карантинних об'єктів, збільшення їхньої чисельності та кількості генерацій.

Які заходи сприятимуть поглинанню та скороченню парникових газів?

• Оптимізація застосування добрив, що сприятиме скороченню викидів N₂0.
• Впровадження передових агротехнологій, спрямованих на збереження і покращення родючості ґрунту, обробітку ґрунту без обороту пласта сівозміни; зменшення механічного впливу на ґрунт для утриманню вуглецю.
• Скорочення використання викопних джерел енергії та розвиток відновлювальних джерел енергії.

Що допоможе адаптувати рослинництво до зміни клімату?

• Диверсифікація рослинництва з урахуванням сучасного агрокліматичного районування територій.
• Селекція посухостійких із високою продуктивністю сортів і гібридів сільськогосподарських культур.
• Розширення посівних площ для видів і сортів сільськогосподарських культур із коротким періодом вегетації, що дасть можливість отримувати по два-три урожаї окремих культур.
  Підвищення різноманіття культур для зміцнення резистентності агроекосистеми до зовнішніх стресів.
• Впровадження та відновлення ефективних систем зрошення (зокрема, крапельного).
• Відновлення та створення нових полезахисних лісових смуг(агролісівництво) .
• Зміщення термінів сівби ярих зернових культур на більш ранні, озимих — на більш пізні дати, що забезпечить ефективне використання посівами запасів вологи у ґрунті.
• Удосконалення системи моніторингу за хворобами та шкідниками.
• Удосконалення ефективної системи страхування в рослинництві.

Тваринництво страждає від зміни клімату і тому повинне адаптуватися до неї

З іншого боку тваринництво є однією з причин зміни клімату — через емісії парникових газів внаслідок управління гноєм, кишкову ферментацію великої рогатої худоби та використання викопного палива.

Основні парникові гази природного походження — діоксид вуглецю (СО₂), закис азоту (N₂О), метан (СН₄) і озон (О₃), антропогенно-галоїдні вуглеводні та інші хлоро- і бромовмісні речовини (наприклад, у холодагентах).

Які наслідки може викликати зміна клімату для тваринництва?

• Посилення впливу підвищених температур повітря, вологості, теплового випромінювання, швидкості вітру тощо на стан здоров'я, збереження поголів'я, приріст живої маси, прояв продуктивності, відтворювальну здатність.
• Доступність, кількість, різноманітність та якість кормових ресурсів, питної води.
• Погіршення пасовищних угідь може негативно впливати на кормову базу, особливо у малих сільськогосподарських господарствах (МСГ використовує 34, 7%зелених кормів у загальній структурі годівлі, підприємства — 15,5%).
• У птахівництві можливі зниження рівня прояву господарсько-корисних ознак, зниження виробництва традиційних кормових культур, потреби у нових системах мікроклімату в пташниках, збільшення стресу та смерті птахів.
• Поширення заразного вузликового дерматиту, лихоманки Західного Нілу, блютангу, бореліозу, крим-конгської геморагічної лихоманки, збільшення інфестації кліщами (можлива втрата ваги с/г тваринами до 18%), поширення екзотичних інфекцій тварин, збільшення частоти та тривалості грипу птиці, африканської і класичної чуми свиней, сказу, лептоспірозу та туляремії.

Як адаптувати тваринництво до зміни клімату?

• Покращення кормової бази, що зумовить скорочення викидів метану худобою, застосування селікогелів та природних сорбентів у годівлі худоби.
• Удосконалення технологій прибирання, зберігання і використання гною.
• Скорочення використання викопних джерел енергії (вугілля, газ, дизель) та розвиток відновлювальних джерел енергії (біопаливо, сонячна та вітрова енергія), енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій (рециркуляція води, глибоке заморожування) упродовж усіх ланцюжків доданої вартості.

Які існують заходи з адаптації до зміни клімату у тваринництві?

• Селекція, зокрема для покращення можливості переносити спеку.
• Введення нових видів у тваринництво країни.
• Застосування нових посухостійких сортів кормових культур та створення страхових запасів кормів для запобігання втрат від посух.
• Збільшення площ природних та створення штучних пасовищ, застосування сорго та тритикале у птахівництві.
• Оптимізація структури сінокосів та пасовищ для підвищення їхньої опірності до екстремальних погодних умов, забезпечення затінення (природного або штучного).
• Удосконалення системи моніторингу за поширенням хвороб, паразитів та шкідників тварин.
• Оснащення та будівництво приміщень для тварин зі застосуванням технологій та матеріалів, що захищають від перегріву та мають підвищену стійкість до стихійних явищ.
• Створення ефективної системи страхування у тваринництві для мінімізації фінансових збитків від несприятливих погодних умов. 

За матеріалами ФАО, Kurkul.com, 2018 р.