Кількість кандидатів у Президенти, які реєструє Центральна виборча комісія (ЦВК), зростає. Наразі ЦВК дала добро 28 особам. Але затвердити остаточну кількість кандидатів мають 9 лютого, втім передвиборча кампанія вже триває.

Agropolit.com промоніторив публічні висловлювання ключових претендентів на пост глави держави та їхні програми в частині агросектору і подає їхнє бачення. Зокрема, ми вивчили, як політики ставляться до теми відкриття ринку землі (за, проти) та держпідтримки агросектору (потрібна чи ні, кого підтримувати — великих, малих, середніх, нікого, всіх тощо). Адже наразі це два ключові питання, які стануть основними  викликами. Оскільки Президент має право законодавчої ініціативи і може підписувати чи ветувати проголосовані Радою законопроекти та зміни до них, то від нього значною мірою залежатиме майбутнє обличчя агросектору, яке визначатиметься вже згаданими двома моментами.

Сайт проаналізував позиції кількох політиків  — Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, Андрія Садового, Святослава Вакарчука, Мішеля Терещенка, Юрія Бойка та Юрія Крутька (нинішній голова АПУ).

Петро Порошенко

«За» відкритий ринок, «за» підтримку фермерства і ключові програми держпідтримки АПК. Адже саме розвиток АПК і відкриття земельного ринку дасть поштовх для розвитку української економіки.

«Без запровадження ринку землі Україна не зробить стрибок вперед. Але цей крок ми маємо зробити разом. Вільному ринку бути», – про це заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом.

10 серпня 2018 року він підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі. Це дозволить легально продавати свою продукцію, отримати соціальний захист та право на пенсію.

Одна з ключових аграрних тез – вільний ринок землі та скасування земельного мораторію. Президент і представники його найближчого оточення з року в рік декларують: земля в Україні має бути товаром. І водночас обіцяють унеможливити потрапляння сільськогосподарських наділів до іноземців та запобігти надмірній концентрації угідь в руках «занадто спритних» співвітчизників.

Юлія Тимошенко

«Проти» відкритого ринку (з умовами), «за» підтримку малих фермерських господарств, «за» програму держпідтримки АПК.

Програма Тимошенко по землі:

1. Ухвалити закон про зарахування до загального трудового стажу роботу 2 млн самозайнятих селян.
2. Продовжити заборону продажу землі. Щоправда, можливість продати землю є: держава може, за їхнім задумом, викупити паї у селян, які хочуть з ними розпрощатися. Водночас пропонувалося збільшити орендну плату до 5% вартості земельної ділянки.
3. Пільгове кредитування фермерів, малих сімейних підприємств та особистих селянських господарств під 8—10%.
4. Ліквідація корупції у сфері торгівлі та скасування необґрунтованих націнок.
5. Не допустити прийняття запропонованої владою адміністративно-територіальної реформи.

Юлія Тимошенко хотіла вільного продажу землі у 2008 році, коли була Прем’єр-міністром.

Пізніше плани змінилися. Лідер фракції «Батьківщина» обіцяла «змести з посад» Президента України Петра Порошенка і Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана в разі розгляду у Верховній Раді законопроекту про продаж сільськогосподарської землі.

Тимошенко нагадала, що «Батьківщина» спільно з Всеукраїнською асоціацією фермерів почали підготовку до проведення всеукраїнського референдуму проти продажу сільськогосподарської землі. За її словами, незважаючи на заборону суду про проведення референдуму, вони не відступили.

«Для всіх аграрних країн світу сімейні ферми – це головний уклад ведення аграрного бізнесу, і це наш із вами шлях. Бо сьогодні 68% землі в Європі обробляють сімейні фермі, 85% землі обробляють в Азії, в Африці – 62%. І можна назвати тисячі аргументів, які спростовують твердження, що фермерські господарства – це вже минуле», – заявила Юлія Тимошенко.

Олег Ляшко

«Проти» вільного ринку землі (за оренду), «за» державну підтримку фермерських господарств. РПЛ підтримує ідею відшкодування ПДВ за експорт олійних культур, але лише тим виробникам, які мають власну переробку.

«Я вважаю, що мораторій – не панацея, але і не порятунок. Це такий проміжний етап, бо насправді треба просто радикально ухвалювати рішення, кому належить земля. Не мораторій продовжувати кожен рік. Ми запропонували і 180 депутатів підписалися під нашою ініціативою за зміни до Конституції, щоб записати так, як у Конституції Польщі, Італії, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Тобто визначити, кому належить земля. Якщо ми визначимо в Конституції, що це – земля фермерів, то, будь ласка, нехай фермери продають цю землю. Але фермери, а не транснаціональні корпорації. Тобто ми пропонуємо в Конституції дати відповідь на це питання. А поки що його немає», — наголосив Олег Ляшко.

Програма по землі:

1. Заборонити продаж землі й ліквідуємо нелегальний земельний ринок, на якому збагачуються товстосуми та спекулянти.
2. Запровадити право оренди землі під жорстким контролем держави.
   Заборонимо іноземцям розпоряджатися нашими чорноземами.
3. Створити прозорий земельний кадастр, який унеможливить земельне рейдерство.

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Нагадаємо, з такою ініціативою визнати фермерів основою аграрного устрою і затвердити це в в Конституції України виступив лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко. Поданий його політсилою законопроект № 6236 «Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств».

Андрій Садовий

«За» відкритий ринок земель, «за» пільгову допомогу фермерам і збільшення держпідтримки.

На думку фракції, відкриття ринку землі в Україні повинно відбуватися в три етапи. Це дозволить підготувати рівні умови — насамперед для українських власників і для фермерів, які уже сьогодні працюють на землі. При відкритті ринку всі його учасники повинні мати рівні можливості — доступ до фінансів, проектів.

«Доки ми не створимо ці умови, не позбавимо людей страхів, що вони виявляться неконкурентними та не отримають доступ до грошей і кредитів, ми не можемо відкривати ринок. Першочергово потрібно удосконалити механізм оренди землі та права її продажу. Слід якнайшвидше законодавчо врегулювати можливість застави та продажу такого права у банках, а також удосконалити механізм емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке посвідчується договором між власником і особою, що виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою, але право власності при цьому не передається)», — говорить політик.

Тобто кожен із власників повинен отримати право позичати кошти під заставу права користування земельною ділянкою. Паралельно слід провести справедливу оцінку земель сільськогосподарського призначення (держава має визначити мінімальну ціну, яка ляже в основу отримання земельної іпотеки). Починати треба з проекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Розробка державних програм пільгового фінансування дрібних виробників та сімейних ферм. Кожен, хто має землю або хоче відкрити бізнес у сільській місцевості, повинен мати всі умови для реалізації цього задуму за рахунок проектів розвитку сімейних ферм та малих фермерських господарств під заставу прав власності та прав користування землею сільськогосподарського призначення.

У середньостроковій перспективі (3-5 років) слід закріпити бюджетне пільгове та довгострокове кредитування малих господарств і сімейних ферм через державні та приватні банки. Насамперед кредитування варто надавати під проекти у садівництві, овочівництві, ягідництві та тваринництві (виробництво молока, м’яса, сиру, органічних продуктів), будівництво теплиць. Але, виділяючи бюджетні кошти, слід чітко прописати механізм контролю за їх використанням: треба відстежувати, щоб витрати йшли саме в Україні — на закупівлю вітчизняних товарів та послуг.

Запуск ринку землі. Йому мають передувати ретельна законодавча підготовка перших двох етапів та чітке визначення «запобіжників» від обезземелення селян (першочергове і пріоритетне право покупки надати українцям), від експансії іноземних компаній (допускати їх після 10-12-річного перехідного періоду і зобов’язати у випадку перепродажу землі надавати пріоритетне право купівлі українцям).

Необхідно убезпечити селян від фінансових спекуляцій (пропонуємо податок на перепродаж у розмірі 90%) на земельному ринку. Все це (прийняти закони, запустити пільгове кредитування тощо) можна зробити за три роки та відкрити ринок з 1 січня 2021 року.

Юрій Бойко

«Проти» відкритого ринку с/г земель (з умовами), «за» пільговий режим повернення ПДВ,  держпідтримку фермерів.

«Що вийде, якщо скасувати мораторій? Приїжджає великий агрохолдинг, за безцінь, враховуючи падіння гривні, скуповує землю, викидає людей за ворота, і люди втрачають все, що у них є. Ніхто не проти того, що має бути ринок, але це повинен бути ринок, який захищає фермерів, власників паю, який не дозволяє потім цю землю перепрофілювати і комусь ще перепродати, – ось цього бояться люди», — зазначив Юрій Бойко.

Політик підкреслив, що мораторій на продаж землі можна скасовувати тільки тоді, коли до цього буде готове суспільство і буде створена надійна законодавча база. "Мораторій повинен бути, поки суспільство не буде готове до ринку землі. Тільки коли будуть створені необхідні умови і люди скажуть "так", ринок можна відкривати. А для цього повинна бути проведена дуже серйозна підготовка. Це стосується і створення відповідної законодавчої бази та інформаційної підготовки людей, щоб вони розуміли, що означає ринок землі".

«Держава в особі уряду байдуже ставиться до реальних потреб виробника. Щоб ситуація у сільському господарстві покращилася, необхідно зробити наступне - насамперед відновити пільговий режим повернення ПДВ сільгоспвиробникам. І друге, від держави має йти адресна підтримка фермерам», — говорить політик.

Юрій Крутько

«Проти» вільного ринку землі. Аграрна партія підтримала продовження мораторію на продаж с/г землі.

Аграрна партія України підтримує продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомляє прес-служба партії 29 листопада 2018 року.

Економічна політика держави в усіх галузях виробництва товарів та послуг має бути орієнтована на захист та підтримку національного виробника. Здоровий протекціонізм повинен завжди домінувати над популізмом.

Малий та середній бізнес є основою соціально орієнтованого економічного устрою і має стати важливим стрижнем української економіки. Для забезпечення його існування, розвитку та започаткування нових підприємств необхідно створити умови для накопичення власного капіталу.

Державне регулювання та контроль за веденням підприємницької діяльності слід мінімізувати до рівня безпеки громадянина та держави.

Суттєвої підтримки в становленні та розвитку потребують сімейні фермерські господарства, інші малі й середні суб’єкти господарювання, що є основою інтеграційних процесів міста і села.

«Ми виступаємо за збереження у власності українського народу земельних ресурсів і надр. Їх ефективне використання є запорукою добробуту наших прийдешніх поколінь і гарантією незалежності та безпеки держави. Для цього необхідно завершити процес земельного реформування шляхом. посилення участі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами, що сприятиме зміцненню матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування; забезпечення дієвих механізмів реалізації прав власності на землі сільськогосподарського призначення їх власниками на користь територіальних громад та місцевих фермерів, що допоможе зняти суспільно-політичну напругу у сфері сільськогосподарського землекористування, гармонізувати приватні, суспільні та державні інтереси», — говорить Юрій Крутько.

Мішель Терещенко

«За» відкритий ринок землі, «за» підтримку родинного фермерства, «за» держдопомогу АПК.

«Я багато років був громадянином Євросоюзу і бачив на власні очі приклад, як треба робити. Нам варто наслідувати досвід Франції. У Франції можна приватизовувати й купувати землю. Але якщо я захочу купити землю, то маю отримати дозвіл від земельного агентства (SAFER), яке опікується тим, щоби власники землі мали відповідний аграрний досвід (підкріплений документально). Адже кожен майбутній власник землі повинен продемонструвати бізнес-план, довести свою аграрну кваліфікацію. Якщо ви не знаєте, що робитимете на землі, яку бажаєте придбати, SAFER віддасть перевагу людям, які знають, що вони вміють і можуть зробити на землі», — говорить політик.

Якщо ж ви будете власником землі, то доведеться піклуватися про неї. Працюючи на землі, слід буде виконувати одну з головних вимог – захищати ландшафт, зберігати родючість землі, стежити за відсутністю забруднення. Це умови, які даватимуть шанс на успіх для родинного с/г бізнесу.

«Я і моя команда підтримуємо сімейний бізнес. Не буде такого, що один агрохолдинг володіє, наприклад, 400 тис. га земель, а буде 400 родин, кожна з яких матиме по тисячі га землі. Я вам можу гарантувати, там, де будуть працювати родини, безвідповідальних загарбників не буде», — говорить Мішель Терещенко.

Вважаю, що зняти мораторій будемо готові через три роки. Як тільки будуть відрізані від влади всі джерела корупції.

Святослав Вакарчук відмовився від виборчих перегонів, але на початку його програма була «за» відкритий ринок землі, «за» продаж державних земель с/г призначення, «за» державну допомогу фермерським господарствам.

«Я не проти того, що мораторій не зняли, коли не готовий закон, який регулює перехід на ринок. Я проти того, що мораторій триває вже 10 років поспіль, а головне, що робота зі створення чіткої схеми ринку не ведеться. Проблема в тому, що політикам простіше паразитувати і культивувати страхи людей стосовно цієї теми, ніж реально реформувати ринок землі. Вони просто не хочуть, тому що це складно, цим треба займатися, пояснювати, що до чого», – зазначив він.

У нас 11-12% землі належить державі. Треба почати з дозволу продавати цю землю, оскільки саме вона є найбільшим джерелом корупції та маніпуляцій. Після того, як її продаж сприятиме формуванню ринку, приватні власники будуть більш підготованими, кон'юнктура цін встановиться, люди зможуть продавати та купувати землю на вільному ринку. І вже як третій етап можна буде вводити іноземних інвесторів. Це лише одна з можливих схем — було б бажання.

Якщо ж перейти від конкретики до загальних слів, то виходить ось яка картина: депутати з їх впертим небажанням вводити ринок землі та упертим продовженням мораторію під мотивацією "ще не готове законодавство", нагадують мені недолугого студента, який прийшов в університет не за знаннями, а для того, щоб просто отримати диплом. Весь семестр він нічого не робить і кожен раз, коли починається сесія, приходить до викладача і просить підписати йому академвідпустку, обіцяючи за рік прийти і все здати. Ми такі академвідпустки підписуємо з 2001 року: кожного разу не готові, бо у нас немає закону. В результаті — ані знань, ані диплома.

© Kurkul.com, 2019 р.