За прогнозами, експортери Чорноморського регіону контролюватимуть 49% ринку експорту твердозерної пшениці.
Сьогодні ми рідко читаємо чи чуємо звіт про ринок пшениці без інформації про те, що відбувається в Чорноморському регіоні (Росія, Україна, і, в меншій мірі, Казахстан).
Причина полягає в тому, що, за прогнозами, в 2018/19 МР експортери пшениці Чорноморського регіону контролюватимуть 49% експортного ринку твердозерної пшениці (червоної ярої і озимої та ярої білої) та 38% експорту пшениці загалом.
У 2000/01 МР експорт пшениці з Чорного моря становив лише 12% експорту твердозерної пшениці і лише 8% загального експорту пшениці.
Загальний обсяг експорту пшениці (всіх класів) за цей час збільшився зі 113,49 млн т у 2000/01 МР до 181,26 млн т у 2018/19. Збільшення обсягів експорту твердозерної пшениці з Чорноморського регіону склало 59,33 млн т із 67,77 млн т, що збільшило і загальний експорт.
Відсоток Росії у світовому експорті твердозерної пшениці зріс з 1% у 2000/01 МР до 29% у 2018/19 МР. За прогнозами, у 2018/19 рр Росія експортуватиме 36,75 млн т пшениці порівняно з 0,52 млн т за 2000/01 рік.
Експорт пшениці Україною збільшився з 1,96 млн. т (2% світового ринку) до 16,49 млн. т (13% глобального ринку). Експорт пшениці із Казахстану збільшився із 6,5 млн т (9%) до 8,49 млн т (7%).
Відзначимо, що в період між 2000/01 та 2018/19 роками відсоток Аргентини у світовому експорті твердозерної пшениці скоротився з 15% до 11%, відсоток Австралії знизився з 24% до 8%, відсоток експорту Канади зменшився з 26% до 19%, і відсоток експорту США знизився з 23% до 13%.
Але значних змін фізичних обсягів експорту цими країнами не відбулось. Відсоток зменшився, оскільки виріс світовий обсяг експорту (в основному в Чорноморському регіоні).
У період між 2000/01 та 2018/19 роками Росія подвоїла виробництво пшениці (з 35,4 млн т до 70,77 млн т), а Україна збільшила виробництво пшениці на 150% (з 10,21 млн т до 25,04 млн т). У період між 2000/01 та 2018/19 роками виробництво пшениці в Росії, Україні та Казахстані зросло на 57,15 млн т.
Росія та Україна інвестували мільярди доларів у виробниче обладнання та матеріали, дороги, складські приміщення, залізниці, вантажний транспорт та інші експортні об'єкти.
При цьому, врожай пшениці в Чорноморському регіоні у 2018/19 мав середній вміст білка 12,5%. Експортний стандарт для американської твердозерної озимої пшениці склав 12%. Багато імпортерів можуть отримати високоякісне пшеничне борошно з чорноморського зерна із вмістом білка 12,5%, яке значно дешевше за сировину з інших регіонів.
Чорноморські експортери мають переваги для перевезення океаном до 31% світового імпорту пшениці. Північноафриканські країни, такі як Єгипет (імпортер №1), Алжир (імпортер №3), Лівія, Марокко і Туніс складають разом 16% світового імпорту пшениці. Транспортування морем пшениці з портів Чорного моря до портів Північної Африки коштує близько $15/т, порівняно з $30/т з американських або канадських портів і близько $35/т з Австралії.
Росія також має транспортну перевагу в країнах Близького Сходу. США та Канада мають переваги в Японії, Філіппінах та інших країнах Південно-Східної Азії, але тільки якщо пшениця вивезена з портів у західній частині США або західній Канаді.
Росія, Україна та Казахстан охопили 49% світового ринку твердозерної пшениці та 38% всього ринку пшениці, виробляючи та поставляючи високоякісне зерно та використовуючи переваги нижчих морських транспортних витрат.
Кім Андерсон, Державний університет Оклахоми
За матеріалами сайту farmprogress.com, Kurkul.com, 2019 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.