Існує безліч тонкощів, від яких залежить збереження врожаю моркви у зимовий період. Раніше ми писали про контрольне спостереження за морквою у полі за два тижні до збору врожаю, вимоги до коренеплодів для закладки на зберігання та основні правила тривалого зберігання моркви. У продовження теми Kurkul.com, на основі вебінару від головного спеціаліста по зберіганню ТОВ «Терра Юкрейн» Павла Булгакова, підготував інформацію про регульоване газове середовище сховища, найпоширеніші хвороби моркви, що проявляються при зберіганні, та дезінфекцію сховища. Далі — пряма мова спікера.
Часто задають питання про зберігання моркви у регульованому газовому середовищі (далі РГС). Його застосування дає гарні результати, але потрібно чітко розуміти, який результат вам потрібен. Тобто, якщо ви закладаєте моркву на 1-2 місяці, то його застосовувати не варто, ви і при зниженні температури до 10 градусів збережете її свіжою. Якщо хочете бути присутніми на ринку постійно і постійно відкривати сховище, порушуючи газову складову та температурний режим, в такому разі ви повинні розділити сховище на 5-6 частин, а може і більше, та застосовувати РГС.
Давайте одразу розберемося з термінами. Нормальна атмосфера РГС — така, в якій сума концентрацій СО2 і О2 дорівнює 21%, при цьому СО2 в межах 5-10%, а О2 в межах 11-16%. На свіжому повітрі, скажімо, ця концентрація СО2 і кисню теж 21%, але вміст СО2 приблизно 0,002%, а відповідно майже весь 21% займає кисень. У газовій камері це співвідношення буде десь СО2 5-10%, а кисень в межах 11-16%, отож, решту буде займати азот. Ця ось нормальна атмосфера — те середовище, що його інгібує життєдіяльність плодів та овочів.
Накопичення СО2 у тканинах гальмує процес декарбоксилювання органічних кислот і виділення продуктів обміну з клітин, що в свою чергу знижує інтенсивність дихання. При зберіганні у нормальних газових сумішах спостерігається істотна зміна концентрації кисню і СО2 у тканинах плодів, що у результаті створює погіршення поглинання кисню приблизно у 2-3 рази. А це може стати проблемою при реалізації. Низька концентрація кисню в субнормальних сумішах призводить до ще більшого збіднення їх тканин у плодів та овочів, що обумовлюється більш слабким накопиченням у тканинах СО2. Проте все одно СО2 вистачає для гальмування процесів декарбоксалізації. Головне, через низький вміст кисню менше утворюється побічних сполук, весь кисень йде на окислення глюкози.
Для моркви у середовищах першого типу часто виявляються хвороби холоду, а в середовищі третього типу більш інтенсивно протікає процес дозрівання, особливо на початку реалізації. Грубо кажучи, коли менше 1% вміст кисню, термін на реалізацію буде близько 5-7 днів. Як показує практика, якщо ви затрималися більше ніж на тиждень і продукт не продали, він дуже стрімко стає непридатним.
Є ще таке поняття, як модифіковане газове середовище. Його створюють шляхом модифікації, тобто закривають овочі невеликими обсягами, і вони самостійно готують себе до зберігання, продукуючи СО2. Але тут потрібно бути обережним, так як підвищена концентрація СО2 може згубно впливати на моркву. Оптимальна кількість СО2 — 1%. Якщо камера герметична, то я рекомендую піднімати СО2 до 2%. Якщо спостерігаються процеси хвороб або якісь відхилення фітосанітарного стану, то цей процент можна підняти, але не на тривалий період. Що я маю на увазі? Якщо ви виявили, наприклад, склеротинію, то маєте 2 тижні на боротьбу з нею. Тобто якщо ви звернули увагу на початкові процеси, то без втрати показників якості у вас є 2 тижні. Якщо вчасно не боротись з хворобою, через місяць ви втратите 10-15% урожаю, звичайно, все залежить від ступеню ураження та обмеження поширення хвороби.
Для приховування моркви від переохолодження допустимим є варіант з агроволокном, це один із перших моїх пробних варіантів.
При тривалому зберіганні існує 4 основні хвороби — біла гниль (склеротинія), сіра гниль (ботритіс), бактеріоз і ризоктоніоз.
Склеротинія — одна з найбільш частих хвороб, що вражають моркву в період зберігання. Це грибкове захворювання коренеплоду, що рідко проявляється під час росту. Грибок склеротинії не активний влітку, але дуже активний в момент дозрівання коренеплодів. При температурі 15-20 градусів прогресує дуже сильно. Джерелами інфекції можуть бути як ґрунт, так і сховище, приміщення або тара, в якій лежать овочі та уражені рослинні залишки. Пік активності — прояв хвороби на 4-9 тиждень після укладання моркви у сховище. У період зберігання коренеплодів технолог повинен відстежувати виникнення небезпечних симптомів, серед яких ознаки хвороби, коли зона ураження стає м'якою і вологою, на поверхні моркви виступають спори у вигляді білого ватного нальоту з утворенням невеликих крапель. Грибок здатний тривалий час зберігатися в овочесховищі у дерев'яній тарі. У ґрунті розвиток білої гнилі провокує передозування азотними добривами. Ефективним методом профілактики вважається правильне дозування препаратів при внесенні мінеральних добрив і точне дотримання правил сівозміни. Потрібно проводити обробку камер, підтримувати чистоту приміщень, тари тощо. За всіма заходами гігієни потрібно стежити завчасно.
Ботритіс — сіра гниль, при ураженні якою тканина плоду розм'якшується, набуває бурого кольору, на поверхні розвивається пухнастий сірий наліт. Міцелії гриба у період зберігання легко переходять на інші коренеплоди і при контакті, і за допомогою конідій. Джерелом інфекції є залишок конідії на рослинних рештках, дерев'яній тарі, на відмерлих частинах зимуючих коренеплодів, у ґрунті. Поширення хвороби інтенсивне, навіть при невеликому русі повітря.
Бактеріоз — бактеріальна гниль моркви, що проявляється як у період росту коренеплодів, так і при зберіганні. У момент вегетації бактеріоз призводить до утворення гнилісних плям на плодах, сама рослина слабшає і в'яне. В осінньо-зимовий період, коли морква знаходиться на зберіганні, на ній утворюються водянисті плями темного відтінку, овоч втрачає зовнішню привабливість і смакові якості. Коренеплід у міру прогресування гнилі повністю руйнується і перетворюється в сіру масу. Гниль найчастіше проникає через дрібні пошкодження, тріщини, якщо при збиранні потерли або вдарили, тому сильно оббивати землю на моркві не рекомендується. Мікротравми овочів потім призводять до зараження коренеплоду.
Різоктоніоз — його ще називають повстяна хвороба. Грибку, що викликає цю хворобу, комфортно живеться у сховищі навіть зі штучною системою охолодження. Може проявлятися через 2-3 місяці зберігання, коли ви вирішили, що вже вся напасть оминула вас стороною. Втрати врожаю можуть складати від 5 до 50%. Даний вид грибка живе у ґрунті, тому головна причина його поширення — порушення сівозміни. Але грибкову інфекцію можна занести в сховище разом із тарою, особливо, якщо вона використовувалася без обробки кілька років поспіль. Симптоми ризоктоніозу: на коренеплодах з'являються неглибокі ямочки діаметром 1-5 мм, круглої, овальної або неправильної форми, на них помітний білий грибковий міцелій. Близько розташовані виразки, зливаються в одну велику, але глибина ураження при цьому залишається поверхневою. Міцелій може змінювати колір із білого до світло-коричневого, вражені коренеплоди дуже швидко втрачають товарний вигляд, який більше не відновлюється.
Читайте першу частину матеріалу з вебінару «Зберігання моркви від А до Я (частина 1)»
Є такі препарати як Стереокс і Дезекон, але для них потрібне ще додаткове обладнання, яке створює дрібний дисперсний струмінь і розпорошує препарат, як туман. Таким чином відбувається обробка всіх поверхонь. Як робиться обробка? Спеціаліст вдягає великий рюкзак із приводом від двигуна внутрішнього згоряння, там стоїть моторчик і відбувається розпорошення препарату. Краще обробляти порожню камеру з порожніми контейнерами. Для цього можна використати сірчані шашки. Підпалюють їх, дотримуючись техніки безпеки, попередньо потрібно проконсультуватися з виробниками холодового обладнання.
Деякі фермери обробляли моркву сіркою. Але це дуже ризиковано, бо сірка разом із водою утворює сірчану кислоту, що може завдати опіків моркві. Тобто при обробці сіркою в сховищі потрібно знизити вологість, тільки тоді можна проводити обробку. Також є препарат, який я тестував кілька років тому, називається Тіабендазол. Після збирання моркву потрібно максимально швидко переміститиу у сховище. Зберігання моркви з іншими овочами і фруктами неприпустиме. Особливо з продукцією, яка виділяє етилен. Використовувати автонавантажувачі, автокари, які працюють на пропані, також не рекомендовано, бо вони теж підвищують вміст етилену у повітрі. І взагалі будь-які кари, що працюють на газу або на дизельному паливі. Не рекомендується заїжджати у камерах. Також, якщо камера обладнана датчиками витоку фреону, то на вихлопні гази таких навантажувачів вони можуть реагувати, перекриваючи фреон, і зупиняти процес охолодження, що теж не дуже добре. При підвищеному вмісті етилену у моркві з'являється гіркуватий присмак, тому важливо контролювати СО2 і етилен.
У різних сортотипів моркви — нантський і Шантане є свої особливості зберігання?
Різниця між цими сортотипами у тому, що на коренеплодах нантського типу не так видно ступінь втрати води, а, наприклад, у Шантане, якщо брати сорт Абако, він більше виділяє вологи, має більше процесів дихання, тому часто з’являється склеротинія і ризоктоніоз. Хоча, якщо гарно стежити за фітосанітарним станом моркви у полі, все буде гаразд. Є господарства, які успішно зберігають Шантане.
Як правильно утеплювати сховище пінопластом?
Якщо не екструдований, а м'який пінопласт, то зсередини. Я був у сховищі, яке має загальний каркас і зсередини утеплено пінопластом 100 мм, крім того, шириною одного метра. Але потрібно враховувати і щільність, пожежну безпеку та інше. Якщо ви збираєтеся будувати сховище, то, звичайно, краще завчасно спланувати утеплення, розмір та розміщення обладнання. Також варто враховувати висоту сховища залежно від контейнера. Дуже частою помилкою є не врахування висоти контейнера.
Які сорти рекомендуєте для зберігання?
Все індивідуально, залежить від того, на який ринок ви орієнтуєтеся, є мережі, яким цілком підходять нантські сорти, якщо це свіжий ринок — це краще сортотип Шантане (Абако, Кордоба, Канада). У плані зберігання, то зберігати моркву, яка накопичила більше сухих речовин, та у якої вегетаційний період від 120-140 днів.
До чого призводить перезрівання моркви?
Якщо занадто перетримати моркву, вона старіє, у неї збільшується інтенсивність дихання і, відповідно, про тривале зберігання не може бути мови.
Інші матеріали на основі вебінарів UHBDP читайте тут.
Павло Булгаков, спеціаліст по зберіганню ТОВ «Терра Юкрейн»
За матеріалами сайту uhbdp.org, Kurkul.com, 2019 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.