На електронну адресу редакції Kurkul.com, на нашу сторінку у Facebook та в чаті Telegram-каналу ви, наші читачі, неодноразово ставили питання про різні правові аспекти діяльності фермерських господарств. Ми вирішили пошукати відповіді на них та випускати тематичні добірки подібних запитань і відповідей на них.

Цього разу поговоримо про цільове призначення землі, зокрема при вирощуванні багаторічних культур. Відповіді надавали адвокати Адвокатського бюро «Сергія Пагера» Віта Замоздра та Влад Ходак.

Kurkul.com: Які види цільового призначення землі можна використовувати для агровиробництва?

Влад Ходак: Кожна земельна ділянка відноситься до конкретної категорії земельних ділянок визначених законом. Віднесення земель до конкретної категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування (також вказаними суб’єктами може проводитись зміна цільового призначення земельних ділянок).

Для агровиробництва найчастіше використовується землі сільськогосподарського призначення як безпосередні земельні ділянки на яких вирощуються сільськогосподарські культури (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги; землі під господарськими будівлями і дворами).

Також агропідприємством використовуються землі житлової та громадської забудови на яких розміщуються забудови для проведення господарської діяльності (адміністративні будівлі, стоянки техніки, місця для зберігання сільськогосподарських культур, врожаю тощо). Проте така практика підприємства є невиправданою та ризикованою.

Сукупність прав власності й користування (оренда, сервітут, емфітевзис і суперфіцій) на землю надають можливість агровиробнику обробляти такі землі й збирати врожай  (здійснювати сільськогосподарську діяльність).

Мало хто серйозно замислювався над питанням збереження земельного банку, проте вказана ситуація змінюється – проблема відтоку орендарів рік у рік стає дедалі гострішою. У зв’язку із цим для агровиробників  все дедалі цікавішим стає питання вчинення комплексу заходів для збереження та примноження земельного банку.

Одним із альтернативним заходом примноження земельного банку може виступати зміна цільового призначення земельних ділянок (отримання земельної ділянки зі зміною цільового призначення).

Kurkul.com: Яка передбачена відповідальність  за нецільове використання землі?

Віта Замоздра: Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України  за порушення земельного законодавства, зокрема, невиконання вимог використання земель за цільовим призначенням, фізичні і юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Адміністративна відповідальність за нецільове використання землі передбачена ст. 53 Кодексу про адміністративні правопорушення і полягає в стягненні штрафу.
Що стосується кримінальної відповідальності, то нецільове використання землі тільки в тому випадку кримінально каране, коли воно пов'язане із негосподарським використанням землі (ст. 254 Кримінального кодексу України) або із забрудненням чи псуванням земель (ст. 239 Кримінального кодексу України), або іншим злочином проти навколишнього середовища.

Kurkul.com: Які ще можуть бути наслідки використання земель не за цільовим призначенням?

Віта Замоздра: Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

• визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
• визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
• відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
• притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

При цьому зазначаю, що за порушення цільового призначення земельної ділянки відповідні органи влади можуть позбавити власника, наприклад, права користування земельною ділянкою.

Однак, необхідно розуміти, що право користування є лише однією зі складових права власності на земельну ділянку, тому власник, позбавлений можливості користуватися своїми угіддями, може оформлювати правочини з купівлі – продажу, дарування земельної ділянки, тобто здійснювати її відчуження.

Kurkul.com: Як змінити цільове призначення, скільки це коштує та скільки часу займе?

Влад Ходак: Процедуру зміни цільового призначення земельної ділянки можна умовно розділити на декілька етапів:

Замовлення виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення у землевпорядній організації (потрібно зазначити що жодного дозволу для розробки такого проекту законом не передбачено).

• Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держземагенства. Погодження проекту проводиться протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Певні особливості зміни цільових призначень земельних ділянок передбачені у випадках змін цільового призначення земельних ділянок природоохоронного призначення, історико-культурного призначення тощо (погодження спеціалізованого територіального органу).
• Звернутися до органу Держземагенства із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку.
• Після проведення змін до відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, потрібно звернутися із клопотанням про затвердження проекту до органу місцевого самоврядування.
• Засвідчену копію рішення про затвердження проекту та зміну цільового призначення земельної ділянки орган місцевого самоврядування має надати територіальному органу Держземагенства для внесення відомостей про прийняття такого рішення до Державного земельного кадастру.

Підсумовуючи потрібно зазначити зазначити, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Після проведення зміни цільового використання - земельна ділянка може використовуватися власником або користувачем у будь-який спосіб, що відповідає категорії земельної ділянки.

Kurkul.com: Чи обов’язково змінювати цільове призначення при вирощуванні багаторічних культур: плодові дерева, ягідні кущі, виноград, суниця, малина

Влад Ходак: За законом землі сільськогосподарського призначення мають використовуватися переважно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складовою частиною якого в сучасних умовах є промислове садівництво та вирощування багаторічних культур. Законом не встановлено жодних обмежень щодо вирощування на землях сільськогосподарського призначення багаторічних культур (насаджень).

Більше того стаття 22 Земельного кодексу України передбачає можливість вирощування на землях сільськогосподарського призначення багаторічних насаджень (сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та інші).

Із специфіки вирощування біоенергетичних культур потрібно зазначити, що Податковим кодексом України визначено низку податкових пільг для такої діяльності.

© Kurkul.com 2019 р.