Як буде виглядати галузь свинарства в Україні, скажімо, років через 10? Чи подолає світова наука грізний вірус АЧС? Перелік запитань, які хвилюють усіх, хто так чи інакше дотичний до цієї галузі, можна продовжувати довго. На найважливіші питання шукали відповіді 20 лютого в Києві у ході V Британсько-українського агробізнес-форуму «Свиноферма майбутнього», організатором якої виступило Посольство Великої Британії в Україні.

Такого роду заходи відбуваються за сприяння британських дипломатів не вперше. Наші колеги з-за Ла-Маншу зацікавлені у співпраці з українським агросектором. Під час форуму британські фахівці неодноразово говорили про величезний потенціал українського сільського господарства. Власне, мета таких заходів — розкрити цей потенціал, переймаючи іноземний досвід та технології.

Так, наприкінці вересня минулого року на Черкащині відбувся вже другий науково-практичний семінар «Кращий силос, раціони ВРХ та практика доїння», де з українськими аграріями з-поміж інших доповідачів ділився досвідом та технологіями силосування британський експерт Енді Стржелецький.  

Читати по темі: Як перестати хвилюватись і полюбити силос — репортаж із науково-практичного семінару

Та повернімося до Києва, де британські фахівці ділилися своїм баченням розвитку свинарства, його біобезпеки, побудови сталого і прибуткового бізнесу.

Незважаючи ні на що

За словами Артура Лози, незалежного консультанта у галузі свинарства, світові обсяги виробництва та споживання свинини складають близько 112 млн т, залишаючи свинину м'ясом номер один у світі. Щодо ситуації в Україні, то експерт теж констатував зростання до 1,5% за обсягами як виробництва, так і споживання свинини.

Він додав, що хоча до обсягів виробництва та споживання курятини свинині далеко, все ж українське свинарство живе, незважаючи на сучасні проблеми галузі.

«Як і в будь-якій іншій галузі, у свинарстві попит є рушійним фактором розвитку бізнесу. Максимальний показник попиту на свинину в сучасній історії України було зафіксовано у 2013 році — він склав 990 тис. т.  Після анексії Криму та розв’язання бойових дій на Сході України Російською Федерацією в 2014 році стрімке падіння економіки суттєво вплинуло на галузь — обсяг попиту впав майже на 20%», — нагадав експерт.

У 2015 році в РФ заборонили імпорт української свинини, що стало серйозним ударом для галузі. Та попри всі негаразди свинарство залишалося у відносно стабільному стані. Сприяли цьому інертність галузі — тут завжди з певним запізненням реагують на нові загрози, що з’являються на ринку, а також сформований кістяк виробників, які продовжили працювати в цьому бізнесі незважаючи ні на що. Тому, за словами Артура Лози, вже в кінці 2017 року почали спостерігатися ознаки позитивної динаміки для галузі.

Торкнувся експерт і теми АЧС. За його словами, ключовим чинником, що впливає на стан свинарства в Україні, є не тільки складна економічна ситуація, а й африканська чума свиней. Зменшення кількості присадибних господарств, яке сьогодні спостерігається в Україні, може мати позитивний вплив на галузь у контексті боротьби з АЧС. Адже саме такі господарства найбільш вразливі до цієї хвороби.

Водночас Артур Лоза відмітив поступове нарощення поголів’я у промисловому сегменті, що загалом формує позитивну тенденцію для галузі. Так, кількість господарств із поголів’ям понад 5 тис. станом на середину 2018 року становила вже понад 37 % і продовжує зростати.

Біобезпека як основа сталого бізнесу

Більш детально висвітлив проблему АЧС спеціаліст із комерційних питань Департаменту розвитку торгівлі Великобританії, доктор Лоуренс Джон Браун. Він показав учасникам форуму динаміку розповсюдження цієї хвороби у світі.

Так, у серпні 2018 року спалахи АЧС зафіксували у Китаї. З того часу у Піднебесній відбраковано понад мільйон свиней. Та все ж, попри широке розповсюдження цієї хвороби, є країни, яким вдалось подолати цей вірус. У Європі до таких належить Іспанія.

Досягти цього вдалося завдяки спільним та відповідальним діям усіх учасників ринку, швидкій реакції та якісній експертизі. Іспанські ветеринари розуміли, яким чином можна протидіяти розповсюдженню хвороби та як краще застосовувати запобіжні засоби.

Також у країні стежили за умовами утримання тварин та було введено контроль переміщення тварин і продукції свинарства. Крім того, проводили інформаційні кампанії для населення з метою зниження розповсюдження хвороби людьми.

Тему протидії АЧС та біологічної безпеки продовжив керівник відділу здоров’я тварин в компанії Ковентрі Кемікалз Лтд Майк Баттон.

Він нагадав, що АЧС дуже легко поширюється з ферми на ферму через тварин, людей, транспортні засоби, обладнання.. Дуже багато фермерів користуються обладнанням кооперативно, не очищаючи та не дезинфікуючи його при передачі колегам та його прийомі. Загрожують також контакти з сусідськими тваринами, на ринку, під час забою. За словами Майка Баттона, 80 % випадків зараження АЧС можна уникнути, якщо вести належний контроль та дезінфекцію транспорту, що курсує між фермами.

Також британський експерт розповів, як саме треба стежити за чистотою транспортних засобів та обладнання. Після вимиття болота та продуктів життєдіяльності свиней слід дати поверхні висохнути перед обробкою дезінфікуючими засобами.

«Розповсюджена помилка — дезінфекція під високим тиском. Щоб дезинфікуючі заходи були максимально ефективними, слід проводити такі процедури при низькому тиску. Слід також не забувати і про кабіну водія. Її також необхідно вимивати, висушувати та дезинфікувати», — повідомив Майк Баттон.

Крім того, експерт наголосив, що важливим інструментом у боротьбі з АЧС є навчання персоналу біобезпеці. Насамкінець він зазначив, що зупинятися не можна, навіть коли немає випадків захворювання, адже всі ці заходи проводяться в першу чергу для профілактики.

Наступним перед учасниками форуму виступив старший консультант зі сталого розвитку компанії Baker Tilly Олександр Баськов. Темою його доповіді була нова політика управління відходами тваринницьких комплексів в Україні.

Тваринництво — одне із найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Тому, за словами Олександра Баськова, прийнята концепція по відходах спрямована в першу чергу на вирішення цієї проблеми. Водночас експерт зазначив, що побачити результати роботи цієї концепції вдасться орієнтовно через 5 років. Так, закон про утилізацію відходів тваринництва був прийнятий ще до концепції, але широкого застосування досі не помітно, окрім впливу на собівартість продукції.

Що ж зміниться із впровадженням цієї концепції у життя? Якщо раніше отримували відходи, які слід було переробити чи утилізувати, то зараз мета — не утворювати відходи.  Тобто отриманим відходам необхідно відразу знайти вторинне застосування, фактично перетворивши їх на вторинну сировину. Якщо ж це зробити неможливо, такі відходи слід трансформувати в енергію. У разі, якщо з відходами нічого зробити не можна, їх необхідно утилізувати. Слід зауважити, що вирішення питання утилізації буде лягати на самі  підприємства. За словами Олександра Баськова, в цьому контексті для України найкращий варіант — біогазові установки як комплекс із утилізації відходів.

Підсумовуючи доповідь, представник Baker Tilly зазначив, що вся законодавча база, що регулює ці питання, корелюється з європейським законодавством в рамках угоди України та ЄС і саме за такими правилами працюють у Європі.

Про британські породи свиней та розвиток напряму замороженої сперми у наступній доповіді розповіли представник британської асоціації свинарів Кріс Джексон та представник компанії, що спеціалізується на реалізації замороженої сперми британських свиней, Найджел Оверент. За його словами, штучне осіменіння — це один із найшвидших способів покращення якості поголів'я. Заморожена сперма, що знаходить покупців по всьому світу, контролюється державними ветеринарними лікарями та має сертифікати біобезпеки. Відтак, можна бути впевненим, що імпортуючи такий біоматеріал, разом із ним на господарство не потрапить жодна інфекція чи захворювання.

Влада в руках споживача

Наступним виступив генетик, директор із розвитку бізнесу Choice Genetics Гірт Ромботс. Він зазначив, що останнім часом спостерігається так званий «перехід влади». Рішення про те, що саме виробляти, приймає тепер не виробник, а споживач. В ролі такого споживача на рівні звичайних покупців сьогодні діють і супермаркети, профільні ЗМІ, громадські організації, що виступають за права тварин. Усі вони мають вплив на виробника в Європі та визначають, яке саме м’ясо вироблятимуть у найближчому майбутньому. Так, під тиском громадської думки в Європі поступово відмовляються від кастрації тварин.

Це ж стосується і використання антибіотиків у тваринництві. Якщо раніше вони трактувались як необхідність, то сьогодні все більше сприймаються як загроза.

Усі ці тенденції в тій чи іншій мірі прослідковуються в Україні вже сьогодні і з кожним роком будуть проявлятися все яскравіше.

Стратегія, успішно втілена в життя

Наостанок практичним досвідом з аудиторією форуму поділився заступник директора з розвитку сільського господарства ПАП Агропродсервіс Роман Березовський.

Компанія Агропродсервіс — це вертикально інтегроване підприємство, займається рослинництвом та тваринництвом. Зважаючи на ситуацію з кваліфікованими кадрами в Україні, тут було прийнято рішення виховувати такі кадри самим — ПАП Агропродсервіс ініціював програму, в яку  увійшло 8 сільськогосподарських вузів України. Найкращі студенти отримують стипендію від підприємства, можливість стажування і подальшого працевлаштування.

Читати за темою: Альма-матер для аграрія: поговоримо про агроосвіту

Що стосується свинарства, то тут на рік від однієї свиноматки отримують до 2,6 тис. кг м'яса А забійної ваги у 115 кг досягають на 176-й день. Окрім стратегії будівництва та обладнання свинокомплексів, представник ПАП Агропродсервіс також приділив увагу питанню біобезпеки.

«В компанії приділяють велику увагу навчанню персоналу, щоб нівелювати ризики виникнення та розповсюдження будь-яких інфекцій та хвороб, не тільки АЧС. Це ж стосується і транспорту,  який перевозить свиней у ПАП Агропродсервіс», — зазначив Роман Березовський.

За його словами, транспорт у компанії розділений на кілька категорій: один возить поросят з опоросу на вирощування, інший — з вирощування на відгодівлю. Також є окремий вид транспорту, який возить свиней на м'ясокомбінат. Між собою вони не перетинаються, та після кожного дня перевезення їх механічно очищають, миють і дезінфікують. На кожній фермі є інформаційні таблички, в яких вказано статус усіх автівок, — вимиті вони чи ні. Усі комплекси поділені на умовні сірі та білі зони, із внутрішнім загородженням. Так, працівник, який привозить комбікорм, не має можливості потрапити у білу зону та не має жодного контакту з тваринами.

Після завершення основної частини агробізнес-форуму жваве обговорення почутого та спілкування з доповідачами продовжилося вже у неформальній атмосфері — під час нетворкінг-ланчу. Досвід наших закордонних колег, яким вони охоче діляться, дає нам унікальну можливість — вийти на новий рівень виробництва свинини, не повторюючи їхніх помилок. Залишається сподіватись, що наші виробники цією можливістю скористаються.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2019 р.