Новий аграрний сезон вже ось-ось розпочнеться, а для когось він і вже розпочався: деякі господарства вже проводять підживлення озимих, а деякі намагаються зорати поля після збирання «зимової кукурудзи». Але поки ще є трохи часу подивитися на помилки та здобутки минулого року, оцінити загальні тенденції і подумати, як убезпечити себе від помилок у новому аграрному році.

Саме цим займалися на конференції «Актуальні світові тенденції у сільському господарстві», яка пройшла 1 лютого у Києві. Головним спікером заходу став Юрій Геннадійович Дробязко, засновник агрокомпанії «АТК». Його доповідь з основних моментів, які турбують навесні практично кожного сільгоспвиробника, була досить цікавою та змістовною. Тож Kurkul.com знайомить із нею своїх читачів.

Про «палиці в колеса» та можливі рішення

За підсумками аграрного року, що минув, можна зробити висновок: аграріям доведеться ще досить довго «обходитися» без зайвих грошей, але в той же час перспективи сектору непогані. Так вважає Юрій Дробязко і пояснює свої висновки фактами:

• Незважаючи на прогнози про зростання цін на зернові, на ринку спостерігався лише короткочасний злет цін, а потім вони обвалилися. Цінові «гойдалки» цього року добре-таки попсували нерви багатьом аграріям.
• Ситуація з азотними добривами на українському ринку склалася неприємна: за словами Юрія Дробязко, якщо виходити зі світових цін на карбамід, наприклад, в Україні це добриво мало б коштувати 6500 грн/т з ПДВ. Натомість український виробник пропонує аграріям купувати карбамід по 12 000 грн/т.
• Ситуація з вивозом зерна: цього року багато виробників зіткнулися з проблемою нестачі залізничних вагонів, автомобільного транспорту не вистачає. Великі компанії, каже фахівець, можуть придбати вагони чи побудувати елеватори для зберігання, а от маленьким проблеми з вивозом даються вкрай важко.
• Вартість оренди землі продовжує зростати. За оцінками експерта, вже до кінця року цілком можливо, що ціна оренди становитиме 14% від оціночної вартості землі, якщо курс гривні не зміниться. Тобто на родючих землях до кінця року аграрії вже будуть платити 200$ за гектар плюс податки.
• Ще одним викликом для аграрних компаній Юрій Дробязко вважає відтік кадрів за кордон. Сьогодні українці легко їдуть працювати до Польщі чи інших європейських країн, тому вітчизняному роботодавцю, щоб залишатися конкурентоспроможним на ринку праці і втримати кваліфікованих робітників, доведеться підвищувати зарплатню.

«Що ми бачимо? Ситуація наразі складається таким чином, що нам, агровиробникам, потрібно мати якомога вищий прибуток з гектару, аби була можливість покривати усі видатки і ще залишатися хоч в якомусь плюсі. Як це зробити на практиці? Наприклад, у ситуації з дуже дорогими добривами ми можемо докупити їх вчасно, а потім не викидати зайвого. Як це зробити — я розповім з власного досвіду. Потім, потрібно думати у бік маржинальності вирощуваних культур. Тобто рахувати, які саме культури дозволять нам отримувати найбільший прибуток», — зазначає Юрій Дробязко.

І одразу ж радить не впадати у крайнощі, обираючи культури для сівозміни, та не слідувати сліпо «аграрній моді».

«Наприклад, не зачаровуйтесь ячменем. Минулого року ячмінь коштував досить непогано, особливо пивоварний. Але якщо його буде вирощено більше, ніж потрібно переробникам, він не буде вартий нічого. Знову-таки, урожайність. Що б там не казали про 6-7 т/га ячменю, я вважаю, що це надто оптимістичний прогноз, цілком можливо отримати такі показники в окремих господарствах, на окремих полях. Але в цілому, за усередненими показниками, слід розраховувати не більше, ніж на 4-4,5 т/га в середньому по країні. Навіть якщо ми умовно візьмемо ціну 200$/т, вийде 800$-900$ з гектару. В нинішніх умовах це дуже мало», — розповідає Юрій Геннадійович.

Він взагалі радить визначити для себе якусь певну сівозміну і вже не відступати від неї у пошуках «кращої долі».

«Все одно за кон’юнктурою ринку ви не вженетесь. У першу чергу тому, що усі її намагаються прорахувати «назад», тобто дивляться, що стало прибутковим у минулий сезон чи за кілька останніх років. А «наперед» прорахувати кон’юнктуру практично неможливо, бо серед аграріїв, на жаль, немає провидців. Тому краще дотримуватись один раз визначених для себе оптимальних культур», — радить експерт.

«Поговоримо про пшеницю?»

Пшениця у нас — одна з найбільш розповсюджених та вирощуваних культур, вона є у сівозмінах більшості агропідприємств. Юрій Дробязко, проте, нагадує: інколи і надійна та добре вивчена, здавалося б, культура, може піднести неприємний сюрприз.

«Пшениця наче й непогана культура, у деяких зонах вона просто необхідна. Але у цьому році 30%-40% пшениці просто почорніло, і це зерно й досі лежить на елеваторах. Це, до речі, один з тих факторів, що негативно вплинули на логістику та продаж сільськогосподарської продукції. Коли чорна, хвора пшениця зайняла площі зберігання на елеваторах. І тепер люди мріють, як вони наступного року домішають у ту чорну пшеницю гарної та продадуть або ще якось викрутяться», — каже пан Юрій.

Він пояснює таку ситуацію з пшеницею тим, що у липні випало лише 90% середньої норми липневих опадів у деяких регіонах, якщо рахувати цю норму за останні 60 років. Тож рослини просто випріли, а вологі умови ще й створили гарне підґрунтя для розвитку хвороб.

«У мене є погодні дані з 1957 року, подекадний розподіл опадів та температур. І от якщо дивитися на ці дані, то випало саме 90% середньорічної норми, а якщо дивитися на дані за останні 10 років — то випало 2,2 норми. Дивитися статистичні дані краще на тривалих проміжках часу, так вірогідність помилок набагато нижча. Наприклад, я не вірю у якісь глобальні зміни клімату, бо якщо вивчити статистику за той же період у 60 років, ми побачимо, що 1961-1965 роки були навіть посушливішими та спекотнішими, ніж останні роки. Я вважаю, що це просто флуктуація і якихось глобальних змін поки що чекати не варто», — зайважив есперт.

Соняшник — можливості та ризики

Юрій Геннадійович прямо говорить, що соняшник не любить вирощувати.

«Це не погана культура, навіть швидше хороша. Але я особисто його не люблю з кількох причин: після соняшника важко успішно вирощувати кукурудзу, особливо якщо мало води, падалицю соняшнику потім доводиться забирати з поля роками, на елеватори його возити виходить по вартості приблизно як і кукурудзу, ну може дещо дешевше, але не кожен елеватор здатен приймати насіння соняшнику. На внутрішньому ринку часто бувають проблеми з ціною на соняшник, або ще можуть затримувати орендовані машини, якщо насіння мокре. Одним словом, я цю культуру не дуже люблю», — ділиться своїми резонами Юрій Дробязко.

Проте, зазначає він, було б нерозумним не вирощувати соняшник, якщо господарство має змогу отримувати урожайність на рівні 3,5-4 т/га. Якщо є налагоджений збут та можна отримувати за урожай хоча б 400$/т, його слід вирощувати. Але, як будь-яка культура, соняшник має свої проблеми та нюанси, на які й звертає увагу фахівець.

«По-перше, я б хотів порадити тим, хто вирощує соняшник у вологій зоні та має достатньо опадів за сезон, обов’язково застосовувати фунгіциди. Без них рости буде погано. Я, наприклад, знаю два господарства у західному регіоні, які розташовані поруч і вирощують соняшник. У одному отримують 4-4,2 т/га, в іншому — лише 1,7 т/га і списують низьку урожайність на тумани. Висновки робіть самі», — зауважує пан Юрій.

Є певні нюанси і у застосування гербіцидів на соняшнику. Соняшник, вирощуваний за лексичною технологією, має непогану урожайність але при цьому немає надійного страхового гербіциду, який би убезпечив посіви від бур’янів. Соняшник, вирощуваний за системою ЕкспресСан, матиме такий страховий гербіцид, проте урожайність у нього буде нижчою. Урожайність у соняшника, вирощуваного за системою Claerfield, знижується не так сильно, проте виникає проблема післядії на наступну культуру, якщо застосовувати гербіцид Євро-Лайтнінг.

«Якщо ви вирощуєте такий соняшник, я раджу не використовувати формулу Євро-Лайтнінгу, краще застосовувати формулу Пульсару. Євро-Лайтнінг містить дві діючі речовини: імазамокс та імазапір, останній має дуже тривалу дію. Пульсар же містить лише імазамокс, дія якого коротша. Він починає працювати раніше і раніше припиняє свою роботу. Тому ви можете вирішити проблему з бур’янами і як мінімум сіяти кукурудзу наступного року без втрат. За використання Євро-Лайтнінгу післядія обов’язково буде, причому на перший погляд вона може бути непомітною. Я сіяв пшеницю після соняшнику, обробленого Євро-Лайтнінгом, і наче дуже непогана була пшениця. Я так думав, доки не побачив рослини біля електричної опори, де обробка гербіцидом не проводилася. Там пшениця була на 15 см вищою і колоски мала у 1,5 рази більші», — ділиться досвідом Юрій Дробязко.

Взагалі експерт не приховує своєї прихильності до «чистих» препаратів, що містять лише одну діючу речовину. Бо вони дають широкий простір для комбінацій та обирати саме ту діючу речовину, яка потрібна у конкретний момент.

«Зараз я користуюсь продуктами компанії Green Express. Вони роблять препарати для професіоналів: усі засоби захисту без домішок, без готових комбінацій. Ними дещо складніше користуватися, але можна завжди обрати саме ту речовину і той клас, який тобі потрібен, та зробити необхідну комбінацію. Проблема препаратів з кількома діючими речовинами в тому, що ви вже нікуди не подінетесь від концентрації та вмісту діючих речовин. Розповім на власному прикладі: я цього року вирощував насіннєвий соняшник для компанії Pioneer, робив гібридизацію. Замовник наполіг на використанні гербіциду Примекстра TZ Голд у певній нормі, я його вніс. Потім пішов проливний дощ і соняшник ледве не загинув. Тому що препарат комбінований і ніяк ти ту комбінацію не зміниш. Я пропонував замовнику внести правильну комбінацію, але він відмовився, оскільки існують певні правила вирощування насіннєвого соняшнику», — розповів фахівець.

Соя: про особливості та нюанси

Цього року, зазначає Юрій Дробязко, соя принесла кілька великих розчарувань. Найголовнішим стало не виправдання сподівань: ще 1 серпня очікували збирати як мінімум 4,5 т/га, а при збиранні урожаю отримали усього 2,98 т/га.

«Це була чудова соя, на якій практично не було зроблено жодних помилок, але 26 липня пройшов останній дощ і далі вже волога закінчилась. І ця чудова соя просто скидала боби, ось так і вийшло з результатом вирощування. Я зробив висновок, що на Півдні та Лівобережній Україні не варто братися за пізні сорти, потрібно шукати якийсь баланс. І в жодному разі не використовувати індетермінантні сорти сої. Коли ви дивитесь на достиглу сою, її бадилля має коричневий або ж сірий колір. Сірий — в основному індетермінантні сорти. Ці сорти чудові на зрошенні та дають прекрасні врожаї, коли пізно буде волога. Це пізні сорти, які формують величезну кількість бобів, але якщо не буде вологи — ці боби абортуються, просто осипаються. Тому на Лівобережній Україні краще вирощувати сорти з коричневим бадиллям. Для Правобережної України краще вирощувати індетермінантні сорти. Для сої вкрай важливо підібрати правильний сорт», — каже він.

Потім дає кілька практичних порад з власного досвіду та досвіду своїх колег щодо вирощування сої та найбільш важливих моментів у цій відповідальній справі:

• Якщо сіяти сою по сої або соя була на цьому ж полі 1-2 роки тому, інокуляцію робити не обов’язково. Юрій Геннадійович, тим не менше, її проводить постійно, щоб «руку не збивати», тим більше, що коштує це порівняно недорого. Для цього застосовує ХіСтік Соя у нормі 200 г/га. Тобто ці 200 г йдуть приблизно на 120 кг насіння. Цього, вважає фахівець, цілком достатньо.
• Після коректної сівби наступний важливий момент – правильний вибір ґрунтового гербіциду. Головне — захистити посіви від лободи. Але при цьому гербіцид не повинен діяти так, що під проливним дощем соя опиниться на краю загибелі. Якщо господарство застосовує метрибузин, потрібно правильно брати дозу, щоб прибрати лободу і при цьому не було фітотоксичності для сої, особливо під час дощів. Юрій Дробязко зазначає, що ця доза буде залежати від того, скільки органіки міститься в ґрунтах. Сам він користується нормами 0,2-0,6 кг/га, залежно від типу ґрунтів. Якщо застосовується флуметсулам, краще брати його у чистому вигляді, без допоміжних речовин (експерт рекомендує препарат Флейм), він навіть у нормі 70-80 г/га не токсичний для сої. «Це чудовий гербіцид для сої, після якого за два роки можна забути, що таке хвощ, прибрати пасльонові і т.д. Певні мінуси, звичайно, є: по-перше, ціна 8$ на гектар, що досить дорого; по-друге, здатність накопичуватись в ґрунті. Якщо застосовувати його регулярно, можуть бути проблеми з вирощуванням картоплі та соняшнику після сої. Якщо внести одноразово, потім сіяти кукурудзу, а вже потім соняшник, проблем не буде. А якщо внести кілька разів на сої, потім на кукурудзі, а потім посіяти соняшник, останній постраждає», — каже Юрій Геннадійович.
• Страховий гербіцид сої також потрібен. Юрій Дробязко застосовує у якості страхового ацифлуорфен, хоч і зазначає, що це гербіцид досить «нервовий», дозування його слід регулювати за допомогою масляного прилипача: якщо берізки на полі багато, додавати його слід до 0,4 л на 100 л води, якщо берізки мало, то до 0,2 л і тоді соя не буде припалюватись.
• Ще один важливий момент для сої — павутинний кліщ. Якщо літо буде спекотним, кліщ може практично знищити сою, тому, якщо немає дощів, які б захистили культуру, до змикання рядків її краще обробити засобом, який би знищував яйця кліщів, наприклад, гекситиазоксом. Юрій Дробязко користується препаратами Префект (гекситиазокс) та Калігула: перший знищує яйця, другий — дорослих особин кліщів. Він вважає, що сьогодні соя без обробки проти кліщів не дасть гарного результату.
• Якщо соя не вирощується у монокультурі і це не насіннєві посіви, фунгіциди застосовувати недоцільно. На насіннєвих посівах а також у монокультурі фунгіцидний захист потрібен, перш за все потрібно подбати про контроль склеротинії, застосовуючи карбендазим, боскалід, фамаксодон.

«Цього року вже буде доступна послуга аналізу насіння сої та картоплі на наявність вірусів. Насправді це важливо, бо здорове насіння – це певна гарантія того, що вирощування буде успішним. І якщо, наприклад, насіння вам пропонують уражене фузаріозом чи бактеріозами, його краще просто викинути, це вже сміття, а не насіння», — каже Юрій Дробязко.

Кукурудза: проблеми є, але є і рішення

Кукурудзу засновник компанії «АТК» вирощує вже більше 20 років і вважає однією з найнадійніших культур для України.

«Я вже 21 рік працюю в сільському господарстві і, як не крути, 80% грошей заробив саме на кукурудзі. Зараз ця культура має багато проблем: азотні добрива, вивіз, вартість газу для сушіння, коливання цін, тощо. Проте все одно це культура, яка в середньому за роками, у сприятливій зоні та за коректного вирощування дозволяє збирати не менше 10 т/га зерна», — каже він.

І розповідає про важливі моменти вирощування кукурудзи та важливі стадії розвитку культури:

• Сівба. Експерт радить сіяти на глибину мінімум 4 см, навіть якщо здається, що волога є на 1,5 см. Якщо вологи немає, можна сіяти і на 9 см. В Україні на рівні 50 паралелі слід починати сіяти кукурудзу не раніше 16 квітня, нижче цієї паралелі можна сіяти і раніше. Але, додає Юрій Дробязко, він не знає в Україні регіонів, де можна було б починати сівбу раніше 5 квітня. Сіяти краще з 16 квітня по 5 травня, у південних областях з 5 квітня по 22 квітня. Якщо господарство має сівалки, що здатні вносити при сівбі стартові добрива, потрібно дати під кукурудзу фосфат-іон та нітрат-іон. Найкращим варіантом будуть рідкі добрива, зазначає Юрій Дробязко, та радить розвести у воді приблизно по 15 кг амофосу і аміачної селітри. За будь-яких значень рН можна вносити такі добрива близько до насінини. Якщо вносити сухе добриво, можна внести будь-яке одне, 15-20 кг буде достатньо. Юрій Геннадійович застерігає: не потрібно вносити діамофоску, нітроамофоски чи щось подібне. Можна, але нерозумно — каже він.
• Якщо не застосовувати гліфосат, а обирати інший ґрунтовий гербіцид, вносити його на кукурудзу можна від моменту появи сходів і до утворення другого листка. Причому, нагадує фахівець, слід вважати, що другий листок уже є, якщо з’явився лише його кінчик. Я вношу якийсь гарний метолахлор або ацетохлор з антидотом.
• Наступна важлива стадія — 4 листки. До цієї стадії потрібно встигнути внести страховий гербіцид. Тому що у стадії 4 листків у кукурудзи закладається кількість рядів у качані. «Це не залежить від ФАО. Будь-яка кукурудза формує розмір основного першого качана на стадії 4 листка, кількість рядів. Тому потрібно вчасно внести страховий гербіцид, щоб кукурудза у цей важливий період не мала гербіцидного стресу. Ви повинні її обробити, прибрати бур’яни та дати їй можливість гарно рости без стресів. Формування качана відбувається завжди в один і той же час: у період появи 4-6 листків кукурудзи. У 4 листки формується кількість рядків і, відповідно, ширина качана, у 6 листків закладається довжина качана. Тому у фазі 4-6 листків не обробляйте кукурудзу гербіцидами, це дуже шкідливо. Краще закінчити обробки на стадії 3 листка», — ділиться досвідом Юрій Дробязко.

«Якщо у вас на полі є якась проблема і захист був недостатнім, обробіть 7-8 листок, коли кукурудза формує первинну кореневу систему. Це також важливий процес, але не настільки, як формування качана. Але слід пам’ятати, що у фазі 7-8 листка ви не маєте права працювати регуляторами росту, будь-якими. Якимись іншими препаратами можна, регуляторами росту — ні! А ще було б дуже корисно у виробників насіння з’ясовувати, до яких гербіцидів цей конкретний гібрид не толерантний. Бо, наприклад, гібриди кукурудзи Pioneer мають таку велику проблему – на них не можна застосовувати йодосульфурон. Більшість цих гібридів дуже погано реагують на йодосульфурон, тому Майстер Пауер на них застосовувати не можна. І я вважаю, що виробники чинять нерозумно, коли не кажуть про цю проблему. З минулого року я прибрав йодосульфурон зі всіх своїх обробок.

А також дає ще кілька важливих порад:

Якщо на полі є проблема з берізкою польовою, варто пам’ятати, що бур’ян відростає весь приблизно на стадії 7-8 листка кукурудзи. Якщо провести обробку проти берізки у фазі 4 чи навіть 5-6 листка, це не вирішить проблему. У фазі 7-8 листка обробка флуроксипіром у нормі 0,6 л/га, краще брати препарат з максимальною концентрацією діючої речовини (33%), але інших гербіцидів не додавати.

Якщо сівозміна у господарстві кукурудза-соя-кукурудза або кукурудза-кукурудза, тобто є великий ризик розповсюдження павутинного кліща, варто звернути увагу і на захист від цього шкідника.

Ґрунтовий гербіцид кукурудзі потрібен, не варто думати, що лише страховий зарадить усім проблемам. Зокрема, ґрунтовий гербіцид допоможе прибрати проблему курячого проса та мишію, не допустити формування кореневої системи цих бур’янів. «Корені цих рослин, навіть якщо їх встигнути прибрати обробкою, скажімо, у фазі 2-го листка кукурудзи, вже встигнуть виділити певні речовини у зону коренів кукурудзи. А оскільки куряче просо та мишій з кукурудзою споріднені рослини, ці виділення сигналізують «нас тут багато, ми тісно ростемо, потрібно формувати менші качани, щоб мати змогу їх вигодувати». І таким чином на стадії закладання рядів у качані кукурудза формує їх менше», —- каже Юрій Дробязко. І додає, що ґрунтовий гербіцид має певний суттєвий недолік – він зупиняє ріст кукурудзи. Тому застосовувати його слід з антидотом. Ацетохлор з антидотом –—гарне рішення для кукурудзи і не варто «видумувати велосипед» та шукати якихось складних рішень. Якщо в Україні знову з’явиться С-метолахлор з антидотом, це буде ще краще.
Десикацію кукурудзи можна робити вже за вологості 44-46%, але не гліфосатом, який змушує рослини «вмирати» тижнями, а будь-яким дикватом,який швидко прибере листкову масу.
Добрива: працювати з розумом

З добривами, каже Юрій Дробязко, потрібно працювати розумно та виважено, щоб не викидати гроші, сплачені за ті добрива, на вітер.

«Є така табличка, де розписано, як дисоціює кожне добриво у ґрунтовому розчині. Візьмімо, для прикладу, аміачну селітру NH₄NO₃. У ґрунтовому розчині вона дисоціює на катіон NH₄⁺ (позитивно заряджений іон) та аніон NO₃⁻ (негативно заряджений). Кожен катіон може зв’язатися з ґрунтовим комплексом, «зачепитися» в ньому. Кожен аніон зв’язуватися з ґрунтовим комплексом не може і змивається у стічні води. Тобто за цією табличкою можна бачити, чи можна добрива вносити восени і навесні. Усі негативні іони (аніони) восени вносити не можна, бо ви їх здебільшого втратите. Катіони восени вносити можна. А от якщо взяти хлорид калію, він дисоціює на позитивний К⁺ та негативний Cl⁻. У цьому добриві калій є корисним іоном, а хлор — шкідливим, тому для найкращого результату вносити хлористий калій можна тільки восени та взимку. І от тепер повертаючись до нітроамофосу: він містить хлористий калій, тож вносити його навесні під сівбу вкрай шкідливо. Саме тому я не радив давати його як стартове добриво під кукурудзу. Просто варто розуміти, негативні іони можна вносити лише навесні, позитивні можна восени. Якщо негативний іон шкідливий рослинам, як той же хлор, вносити його необхідно взимку або восени, щоб він промився і не заважав рослині», — розповідає Юрій Геннадійович.

Також варто звернути увагу, як поводить себе амофос у лужному середовищі. Просто розкидати амофос на лужних ґрунтах не можна, оскільки він перейде у нерозчинну форму і таким чином лише додасться загальний фосфор, якого й так багато. Він не буде доступним рослинам. Тому на лужних ґрунтах фахівець рекомендує вносити амофос в рядок. Це кисле добриво, яке при внесенні в рядок тимчасово змінюватиме рН навколо себе і молоді рослини зможуть його спожити.

«І щоб добрива були дійсно ефективними та не викидалися просто так, потрібно робити аналіз ґрунту. На усі основні показники, з кожного гектару окремо. І потім усе поле виконати на карті з отакою погектарною сіткою. Хтось робить сітку в 5 га, хтось в 10 га. Але такий підхід малопродуктивний. В США взагалі роблять таку сітку на 0,4 га (1 акр). Це виходить дорого, тому для себе я знайшов такий компроміс: погектарна сітка. І якщо подивитись на значення рН на цих гектарах, на вміст калію, фосфору, сірки, тощо, то можна побачити, що цей вміст може суттєво змінюватись навіть у межах гектару. А якщо робити аналіз на 3 га, 5 га, 10 га — інформативності не буде. І от зробивши аналіз, створивши карту поля із сіткою, ви побачите, де, наприклад, вкрай потрібно внести калій, а де його достатньо чи навіть у надлишку. Наприклад, у мене на одному полі площею 147 га вносити калій, згідно аналізу, потрібно лише на 30 га. На 117 га його вносити не потрібно, це викинуті гроші. Якщо внести цей калій восени, він гірше полю не зробить, але він зробить гірше вам, бо ви просто викинули гроші. Я сьогодні маю 14 тис. га досліджених полів. І вважаю, що чиню правильно, бо суттєво заощаджую на добривах. У мене є лабораторія, що працює за американськими методиками, але тут, у нас, тож не потрібно чекати, доки зразки відвезуть кудись. Все досить швидко. Колись я був ініціатором її створення, а тепер звичайнісінький клієнт лабораторії», — посміхається Юрій Геннадійович.

А на завершення додає пораду: або потрібно робити аналізи ґрунту, або ж не вносити під кукурудзу нічого, окрім азоту та цинку, а під сою можна і того не внести. На піщаних ґрунтах потрібно під кукурудзу вносити азот, цинк, калій та магній. Проте точно знати, що саме відбувається з ґрунтами на твоїх полях, все ж краще.

© Kurkul.com, 2019 р.