Існує думка, що вдалий був рік чи не надто, але фермер нового «паркетника» собі постарається придбати. Але насправді агровиробники вже відчувають, що маржа на ринку знижується, що працювати на прибуток стає складніше. Щоб підприємство залишалося на плаву та мало стабільні доходи, потрібно знати, скільки насправді коштує кожен гектар поля.

Наприклад, якщо господарство працює і з озимими, і з ярими культурами, обидва виробничі цикли частенько накладаються один на один і фінансовий результат саме поточного року прорахувати досить важко. Тому здебільшого аграрій вимірює результати своєї роботи лише грошовим потоком, який залишається вільним до наступної посівної. З одного боку, це потрібно, адже кошти в кишені – то вже вагома реальність. З іншого ж боку, такий підхід до розрахунків лише заплутує фінансову ситуацію підприємства, адже гроші, які підприємство має у розпорядженні протягом певного часу, та чистий прибуток – це зовсім різні речі. Якщо думати лише про наявний грошовий потік, через якийсь час можна залишитись «на мілині». А оскільки прибутковість підприємства – це запорука здорового бізнесу, важливо знати усі складові цієї прибутковості.

Інколи грошовий потік (Cash Flow) вважають сумою коштів, яку можна використати на власні цілі. Насправді Cash Flow – це різниця між усіма надходженнями коштів на підприємство та їхніми витратами. Причому різниця деталізована, з прорахунком усіх факторів, що впливають на надходження коштів протягом звітного періоду:

Перший «кит» цієї звітності - P&L, він же звіт про прибутки та збитки, або profit & loss statement. Цей звіт чітко відображує усі поточні бізнесові операції, даючи оперативну інформацію про прибутки та збитки щомісяця, а також дає уявлення про маржинальність бізнесу.

Приблизно отак виглядає P&L в аграрному бізнесі:

Такий звіт обов’язково потрібен і великому, і середньому, і дрібному бізнесу. Малий бізнес, який планує зростати і розвиватись, повинен задуматись про своєчасний аналіз фінансових результатів та приймати рішення на основі конкретних показників.

Підготовка такого звіту досить кропітка робота. У великих компаніях з цим простіше, а от «свідомий» дрібний чи середній фермер, який хоче мати правильну фінансову та управлінську звітність, вже знає, що бухгалтер зазвичай дуже неохоче бере на себе цю «зайву роботу». Окрім того, бухгалтер часто-густо ревно охороняє не повністю сформований звіт P&L і не дає його переглянути навіть власнику підприємства, мовляв «ще не все зроблено, потім-потім».

Ось такі затягування підготовки звіту призводять до того, що власник не розуміє, має він прибутки чи збитки за останній період, а це вже – шлях до прийняття невірних управлінських рішень. Наприклад, до витрат, без яких можна було б обійтися, якби власник вчасно зрозумів реальний фінансовий стан підприємства.

У наведеному прикладі статей, що включає звіт про прибутки та збитки, є один рядок, яким сьогодні раді мірятися і великі, і не дуже великі компанії. Це – прибуток до нарахування відсотків, податків та амортизаційних відрахувань, або ж славнозвісний показник EBITDA.

Важливо розуміти, що цей показник дає змогу відстежити формування прибутку безпосередньо в операційній діяльності, яка є подібною у більшості підприємств на технологічному рівні; і вільний від впливу таких факторів як схема фінансування, стан техніки, система оподаткування та оптимізації податків, які настільки ж індивідуальні, як і характер фермера.

Крім того, за допомогою EBITDA  можна порівняти схожі за розмірами та родом діяльності компанії та різні сегменти (напрямки) в рамках однієї компанії.

EBITDA у першу чергу демонструє дохідність того чи іншого напрямку роботи та вміння компанії працювати і заробляти на цьому напрямку. Можна виміряти як EBITDA власне напрямку рослинництва, так і EBITDA одного гектару. Чому важливо навчитися рахувати цей показник з 1 га? Щоб бачити, як працює цей гектар, як можна покращити його «роботу» та скільки принесе розширення земельного банку господарства. Власне, фахівці кажуть, що ризиковано збільшувати масштаб виробництва, не навчившись правильно рахувати EBITDA з гектару.

Формула для розрахунку на перший погляд досить проста:

Собівартість вирощеної на 1 га продукції у даному випадку включає у себе усі витрати на технічні операції, обслуговування техніки, оплату праці (причому фахівці рекомендують податки з заробітних плат також враховувати саме сюди), придбання та внесення ЗЗР, добрив, витрати на насіння. Тобто власне всі ті кошти, що аграрій «закопує» на даному гектарі впродовж сезону вирощування.

Ще й досі часто обчислюють собівартість продукції лише прямими вкладеннями – вартістю ЗЗР, добрив, насіння, забуваючи про ті витрати, які також йдуть на обслуговування гектару, у тому числі адміністративні. Тоді як обчислення собівартості мають виглядати приблизно таким чином (на прикладі кукурудзи на зерно, висіяної на площі 365 га):

Залікову урожайність господарство отримало 5 т/га,відповідно заліковий збір з усієї площі  - 1825 т. Припустімо, що усю кукурудзу продали за експортним контрактом.

Отож у нашому прикладі, маючи собівартість 1 т вирощеної продукції 1497 грн і продаючи урожай за середньою закупівельною ціною 4 609 грн (станом на 9 листопада маємо саме такий показник середньої вартості кукурудзи на зерно), отримуємо:

Заліковий збір 1 825 т х Ціна реалізації 4 609 грн = Виручка 8 411 425 грн

Якщо відняти витрати, отримуємо 5 679 400 грн прибутку без урахування ПДВ, відсотків по кредитах, податків та амортизації.

Отож, EBITDA з гектару маємо 15 560 грн.

Цей показник може бути вищим та «оптимістичнішим», якщо у господарстві розуміють, що важливо:

• правильно виростити продукцію (звернути увагу на ефективну агрономію);
• зібрати вчасно та з найменшими втратами;
• вигідно продати продукцію, бажано вирахувавши «пік» вартості; у якості варіанту убезпечити себе від коливання цін на ринку можна також розглянути форвардні контракти;
• оптимізувати витрати таким чином, щоб вони не з’їли вагому частину прибутку.

І якщо ваш EBITDA з гектару набагато нижчий, ніж можна було б сподіватися, варто переглянути увесь виробничий процес крок за кроком і встановити, які саме етапи тягнуть вас назад. Цілком можливо, що кращим рішенням буде скористатися професійним сервісом від досвідчених компаній, які допоможуть знайти «прогалини» виробництва, підрахувати точну вартість кожного кроку у рослинництві та запропонувати більш ефективні рішення.

Великі аграрні компанії, а також не надто великі, але досвідчені, все частіше залучають саме сторонніх фахівців, адже це допомагає уникнути багатьох технологічних помилок, прихованих витрат, великих капіталовкладень, а головне – втрати такого дорогоцінного, особливо у сільському господарстві, ресурсу, як час.

Джерело: Carefield.com.ua

© Kurkul.com, 2019 р.