Хвороби часнику є одним із вагомих факторів втрат врожаю і зводять нанівець усю копітку працю фермера. Часник страждає від хвороб на полі, часто хвороби розвиваються при посадці на зиму. У сховищі хвороби зберігання шкодять уже зібраному врожаю. Найнебезпечнішими є грибкові хвороби, за ними бактеріальні та вірусні.

Збудники захворювань часнику мають специфіку циклів розвитку, і як наслідок, заходи захисту від груп хвороб також різні. Хвороби часнику найчастіше розвиваються спряжено, рідко трапляються у чистому вигляді. Часник одночасно уражають пероноспороз+шийкова гниль, чорна пліснява, фузаріоз+бактеріоз, сіра пліснява+шийкова гниль, бактеріоз+шийкова гниль, зелена пліснява+бактеріоз тощо.

Грибкові хвороби спричиняють найбільші втрати врожаю на полі та у сховищах.Мають стадію розвитку для переживання несприятливих умов. На здорові рослини і незаражені ділянки ґрунту збудники грибкових захворювань потрапляють із садивним матеріалом, інструментами, водою. Міцелій гриба знаходиться всередині тканин рослини, недосяжний для засобів захисту рослин.

Заходи боротьби включають знищення заражених рослин, дезінфекцію інструментів, протруєння посадкового матеріалу, обробку фунгіцидами. Більшість збудників головних захворювань часнику зберігаються у ґрунті тривалий час, тому вірна оцінка ділянки для вирощування і щорічна сівозміна є вирішальними у вирощуванні здорових рослин.

Читати за темою: Секрети вирощування часнику: поради початківцям

Фузаріоз (гниль денця)

Часник вражають патогенні гриби роду Fusarium. У англомовній літературі це захворювання називається Basal plate rot. Збудник тривалий час зберігається у ґрунті і вражає висаджені зубчики часнику. Озимий часник страждає більше, ніж висаджений навесні.

На уражених рослинах і в ґрунті зимують міцелій, конідії, мікросклероції, перитеції і хламідіоспори (частинки міцелію, вкриті товстою оболонкою). Первинне зараження спричиняють аскоспори або конідії.

Перші ознаки захворювання виявляються у період дозрівання цибулин. Симптоми гнилі денця розвиваються повільно і часто виглядають, як пожовтіння і відмирання листків, починаючи від верхівки. Більшість коренів згниває, на денці помітний наліт. Також спори збудника розповсюджуються з вітром, комахами, переносяться з садовим інвентарем, потрапляють із водою з заражених ділянок

Перші ознаки захворювання виявляються у період дозрівання цибулин. Симптоми спершу з’являються на кінчиках листків, які жовтіють і буріють, а потім просуваються до цибулин. Гниль вражає окремі зубки або усю часничину. Часто корінці відпадають від базальної пластинки. Іноді на початку сезону уражений часник вкривається червонуватим нальотом.
Молоді рослини гинуть, ріст зрілих пригнічується. Закладені на зберігання цибулини часнику мають почорнілу шийку, зморщуються, заповнюються рідиною і буріють. Деякі часничини передчасно викидають стрілку. Уражені під час зберігання часничини муміфікуються.

У сильно уражених рослин при спробі витягти їх із ґрунту денце і корені легко відриваються. Поширенню захворювання сприяють пошкодження шкідниками. Фузаріозна гниль денця, на відміну від білої, частіше розвивається за підвищеної температури ґрунту або більш високої температури зберігання. Кількість генерацій залежить від погодних умов. Розвитку захворювання сприяють пізні заморозки і коливання температур. Надмірне внесення азотних добрив зменшує стійкість рослини до патогена.

Читати за темою: Шкідники часнику

• Менеджмент захворювання
  Видалення заражених рослин якнайшвидше, як тільки вони будуть помічені, спалювання рослинних решток, дезінфекція інструментів, внесення у ґрунт калію або вапна, мульчування, висаджування чистого садивного матеріалу. За умови обробки зубчиків часнику перед посадкою гарячою водою інфікованість знижується до 50%.
• Хімічний захист
  Протруювання садивного матеріалу: Мaкcим XL 035 FS (Флyдиoкcoнiл, 25 г/л + мeтaлaкcил-M, 10 г/л)
  В процесі вегетації при виявлені ознак ураження проводять обробку препаратом Світч 62,5 WG (Флудиоксоніл, 250 г/кг + ципродиніл, 375 г/кг, в. г.).

Несправжня борошниста роса часнику (пероноспороз)

Збудник: Peronospora destructor Casp. В англомовній літературі: downy mildew of garlic.
Іноді призводить до знищення більшої частини врожаю часнику. Розвивається у регіонах із підвищеною вологістю ґрунтів та рясними опадами. Патоген зберігається у вигляді міцелію в ураженому часнику і переноситься при посадці, перенесення із насінням не відоме.

Поширюється із зараженим посадковим матеріалом, тривалий час зберігається у заражених рослинних рештках та ґрунті у вигляді ооспор. Сприятливими для розвитку збудника є: температура повітря – нічна +5...+10 °С, денна +15...+18 °С, зволожені листки протягом 1,5 – 7 годин. Цикл розвитку 11-15 днів, за оптимальних умов ураження швидко набуває характеру епіфітотії.

Уражені рослини відстають у рості і знебарвлюються. За вологих умов патоген утворює спори в уражених тканинах і заражає інші рослини, на листках і стеблах яких утворюються сірувато-фіолетові виразки. Часто уражені листки повністю засихають. Уражені посіви дають поганий врожай, часничини деформовані. На уражених пероноспорозом посівах часнику вилягають цілі ділянки.

• Менеджмент захворювання
  Сівозміна (щонайменше 3 роки до успішного врожаю), використання здорового садивного матеріалу, від перевірених виробників і теплова обробка зубків перед посадкою. Розвитку гриба сприяють кислі ґрунти (показник рH не менше 6). Для зниження частоти ураження пероноспорозом важливі хороша циркуляція повітря і широкі проміжки між рядами. Зайва волога на часниковому полі сприяє поширенню більшості грибкових захворювань. Слід уникати верхнього поливу. Полив дощуванням слід робити на початку дня, так, щоб листки могли до вечора висохнути. Несправжня борошниста роса часнику активно утворює спори вночі, коли листя мокре. Для негайного реагування у разі ураження необхідне регулярне інспектування рослин – перевірка кінчиків листків два рази на тиждень.
• Хімічний захист
  Обробка фунгіцидами перед посадкою і обприскування листків. Препарати: Ридoмiл Гoлд MЦ 68 WP (Meтaлaкcил-M 4%+мaнкoцeб 64%, 68% з. п.), Квадріс 250 SC (250 г/л Азоксистробін).

Сіра гниль (ботрітіс)

Збудник Botrytis porri. Симптоми сірої гнилі включають водянисті стебла і сірий міцелій. Також це захворювання має назву «некрот», шийкова гниль часнику. Гриб атакує часник у вологу теплу погоду. Під час холодного сезону вирощування захворювання може не бути на ділянці, проте уражатиме закладені на зберігання цибулини. Гниль з’являється у місці шийки або механічних ушкоджень, потім поширюється на всю цибулину.

Читати за темою: Старт нової ери українського часнику: як у кооперативі UkrUP посадили зубок

Шийка розм’якшується і ослизнюється, цибулина вкривається пухким нальотом спор.
На зубках утворюються сіро-бурі плями, на яких проступає наліт склероціїв. За пару місяців цибулина згниває повністю, заражаючи здоровий врожай. Оптимальна температура для розвитку збудника +15-20 °С.

• Менеджмент захворювання
  Найкращим заходом захисту є гарне провітрювання та прохолодна температура у приміщенні, де зберігається часник. Оптимальна температура зберігання 0-+2 °С, вологість 70%. Врожай треба переносити у сховище не пізніше 48 годин після збирання, у разі вологої погоди просушувати. Симптоми ураження моніторять для вживання заходів захисту за перших ознак захворювання. Також ефективним є видалення та знищення уражених листків. Серйозно уражені рослини видаляють повністю. Рослинні рештки не можна залишати на полі та компостувати. Поля часнику закладати якомога далі від полів цибулі. Також необхідно дотримуватись ширини міжрядь і висаджування здорових цибулин, уникати надмірного внесення азотних добрив.
• Хімічний захист
  Для обробки за перших ознак захворювання ефективні препарати: Світч 62,5 WG (Флудиоксоніл, 250 г/кг + ципродиніл, 375 г/кг, в. г.); Ридоміл Голд МЦ 68  WG (Meтaлaкcил-М 4%+мaнкoцeб 64%, 68% в. г.); Акробат МЦ (Диметоформ, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг).

Біла гниль  часнику

Cимптоми білої гнилі схожі на ураження фузаріозом, проте більш небезпечні і можуть викликати повний крах виробництва часнику. Фактично це - найбільш небезпечне захворювання цибулевих. Окрім цибулі та часнику, уражає бобові, пасльонові, моркву тощо. Від білої гнилі важко позбутися, ефективні засоби боротьби дотепер не розроблені. Збудник зберігається на ділянці декілька років.

Займає третє місце за поширенням після ботритіозів та несправжньої борошнистої роси (Peronospora). Збудник: Sclerotium cepivorum Berk, телеоморфна стадія – Stromatinia cepivora (Berk.) Whetzel.

Збудник білої гнилі надає перевагу більш низьким температурам. Ураження відбувається за температури від +10 до +24 °С з оптимумом +18 °С. При збільшенні температури розвиток гриба уповільнюється. Збудник завдає шкоди з ранньої весни до пізньої осені, уражаючи рослини на полі та під час зберігання. Гриб зимує і зберігається у ґрунті у формі склероціїв.
Формою переживання несприятливих умов для гриба є склероції, які зберігаються у ґрунті більше десяти років. Зараження відбувається навесні. Гриб розпізнає цибулеві за сполуками сірки, що їх виділяють рослини. Для часнику це алліїн та алліцин.

Часничини розм’якшуються і стають неїстівними. Вони непридатні до зберігання і поширюють захворювання на здоровий врожай, тому при поміченом ураженні їх слід негайно видаляти. У випадках сильного ураження часничини чорніють і повністю згнивають.
На початку ураження на стеблі утворюється пухнастий наліт (міцелій), який простягається до основи цибулини. У розкладеній тканині формуються маленькі, темні зимуючі структури, що називаються склероції.

Листя жовкне і в’яне. Це збігається із дозріванням рослин та збиранням врожаю, тому захворювання залишається непоміченим. Рослини легко висмикуються з ґрунту. При дослідженні базальної пластинки можна знайти білий міцелій, притрушений маленькими темними цятками, схожими на мак. Це склероції, які потім потрапляють у ґрунт і залишаються там, допоки умови стануть сприятливими і знайдеться можливість заразити нове покоління цибулевих.

Читати за темою: 10 справ, які варто зробити фермеру в новому році

Оптимальна температура для проростання (+15-18 °C), склероції залишаються життєздатними 7-20 років. Збудник захворювання поширюється із зараженої ділянки на висаджені рослини; з інфікованим садивним матеріалом; рознесеними вітром краплями дощу, від рослини до рослини через уражені корені.
У вологих прохолодних умовах зараження білою гниллю стає лідером у хворобах часнику.

• Менеджмент захворювання
  Сівозміна цибулевих, купівля здорового посадкового матеріалу, уникнення висадки інфікованих зубків. Огляд часничин перед посадкою чи вирощування з насіння, протруєння зубків перед посадкою також допомагає знизити захворюваність білою гниллю. Опускання зубчиків часнику у гарячу воду нижче температури кипіння теж знижує руйнування зубчиків. При виявленні ознак захворювання часник і бадилля слід зібрати і спалити. Уражені часничини відкласти для негайної переробки (вживання в їжу, оскільки у сховищі вони зігниють). На ділянці ураження не вирощувати часник та цибулю протягом 8 років.
• Хімічний захист
  Протруювання препаратом Мaкcим XL 035 FS (Флyдиoкcoнiл, 25 г/л + мeтaлaкcил-M, 10 г/л). За виявлення ознак ураження обробка Світч 62,5 WG (Флудиоксоніл, 250 г/кг + ципродиніл, 375 г/кг, в. г). Дезінфекція сховищ та обладнання гіпохлоритом натрію або кальцію (наприклад, 1:10 розчин побутового хлорного вапна) з наступним промиванням чистою водою.

Пеніцилінова гниль

Збудник пеніцилінової гнилі : цвілеві гриби роду Penicillium.
Виявляється у пригніченні, в’яненні і пожовтінні рослин. Також відбувається затримка росту. Гриб може утворювати спори в уражених зубчиках, що виглядає, як синювато-зелена маса.

Шкодить переважно у сховищах, у ґрунті довго не зберігається. Спори з уражених рослин поширюються і заражають здорові рослини або зубчики під час посадки. Механічні ушкодження значно полегшують проникнення збудника, який зберігається на поверхні та всередині уражених часничин. Симптоми ураження на полі виявляються у пожовтінні та загальному пригніченні росту, часто пов’язані з загниванням зубків.

При подальшому розвитку захворювання з’являється блакитний чи сіро-блакитний міцелій при основі та по периметру цибулин. Зубчики і вся часничина розм’якшуються і наповнюються рідиною, а потім згнивають повністю, наповнюючись масою блакитно-зеленого міцелію. Корені легко відділяються від цибулини.

• Менеджмент захворювання
  Після збирання врожаю уникати обрізування бадилля надто близько до головки, а коренів до базальної пластинки, щоб уникнути поранень. Критичним є правильне висушування і зберігання часнику в умовах, несприятливих для патогена, тобто сухому прохолодному приміщенні, що добре провітрюється.
  Часник просушувати у теплому сухому місці 3-4 тижні, потім перемістити у постійне сховище.

З агротехнічних заходів рекомендовано ретельний огляд часнику перед посадкою, знищення уражених рослин, компостування решток часнику неприпустиме. Висадку часнику слід проводити якнайшвидше після розділення на зубчики, щоб не дати можливості збуднику пеніцилінової гнилі утворити спори. Рекомендовано практикувати сівозміну.

Чорна пліснява (аспергільоз) часнику

Збудник: Aspergillus niger. Англійською: Black Mold of garlic.
Переважно вражає цибулю, проте є небезпечним для часнику у південних регіонах із посушливим теплим кліматом.

Читати за темою: Роман Пасічник: Не варто очікувати прибуток від часнику вже у перший рік

Зберігається в ґрунті та нерозкладених рослинних рештках. Конідії розносяться з повітрям і розвиваються, потрапивши на місця ушкодження рослин. Ознакою аспергільозу  є наявність чорних скупчень спор гриба біля шийки, яке простягається радіально униз. Маса спор просвічується через луску. Хворі цибулини часнику розм’якшуються, луска засихає і часто вся цибулина муміфікується.

За сприятливої вологості уражені чорною пліснявою часничини стають сприйнятливими до вторинних грибкових уражень. Хвороба інтенсивно розвивається за умови високої вологості і температури.

• Менеджмент захворювання
  При збиранні врожаю необхідно уникати механічних пошкоджень часнику, а пошкоджені цибулини відбраковувати або зберігати окремо. Після збирання часник просушують на полі близько 3 днів або у провітрюваному приміщенні 3-4 тижні.
  Зберігати часник слід при низьких температурах 0...+12 °С і вологості не більше 65%.
• Хімічний захист
  Перед посадкою зубки часнику слід обробити протигрибковим протравлювачем, зокрема Мaкcим XL 035 FS (Флyдиoкcoнiл, 25 г/л + мeтaлaкcил-M, 10 г/л).

Іржа часнику

Збудник: Puccinia allii.
Захворювання виявляється на листках часнику. На них  з’являються крихітні опуклі плями помаранчево-коричневого (іржавого) кольору. Це літні спори гриба – уредоспори.
Іржа на часнику не призводить до фатальних наслідків, проте знижує ефективність фотосинтезу, уповільнює темпи росту і підвищує сприйнятливість до інших інфекцій. Сильно уражені листки жовтіють і засихають. Спалах іржі часнику призводить до утворення дрібних голвок нетоварного вигляду, втрати сягають 27%.

Коли інфекція сильно поширюється по рослині – розмір цибулини і її якість знижуються.
Із посадковим матеріалом збудник іржі не передається. Крім того, він виживає лише на живих рослинах. Спори гриба розносяться вітром та дощовою водою. Оптимальна температура розвитку збудника іржі +10 °С...+20 °С.

Важливо розуміти, що інфіковані рослини не завжди можуть показати безпосередні ознаки інфекції. Інфекція легко поширюється від однієї частини рослини до іншої і з однієї ділянки поля на іншу протягом літа й осені. Грибок зимує на рослинних рештках, а також на багаторічних видах цибулі (цибуля-батун, цибуля-порей).

• Менеджмент захворювання
  Зрізати уражені листя рослин. Уникати верхнього поливу, особливо наприкінці дня. Вирощувати часник у добре освітленому місці, дотримуючись відстані між рядами.
  Дотримуватися сівозміни, за появи іржі не вирощувати часник і цибулю на ділянці щонайменше три роки.
  Рослинні рештки після збирання врожаю слід збирати і знищувати.
  Стійких до іржі сортів часнику поки що немає.
• Хімічний захист
  Препарати хімічного захисту не дають стійкого результату, деякий ефект виявлено від використання Квадріс 250 SC (aзоксістробін,250 г/л); Натіво 75 WG (тебуконазол, 500 г/кг + трифлоксістробін, 250 г/кг).

Бактеріальні захворювання

Бактеріальна м’яка гниль (інша назва – мокра гниль)

Збудник мокрої гнилі: бактерії Erwinia carotovora (і кілька інших споріднених видів), які потрапляють у рослини через пошкодження. Окрім часнику, вражає овочеві культури.

Найлегше розпізнати бактеріальну гниль за м’якими, вологими, від кремового до бежевого кольору провалами тканини, оточених темно-коричневим чи навіть чорним кільцем. Зубчики зменшуються, заповнюються рідиною, при натисканні провалюються. У місці шийки виділяється рідина з неприємним запахом.

Уражаються рослини при транспортуванні та зберіганні, а також після засухи і наступних дощів. Оптимальна температура для розвитку збудника +20…+30 °C. Під час зберігання або перевезення бактеріальна м’яка гниль може розвиватися навіть за температури вище +3 °C.
Інокуляцію бактеріями здійснюють комахи, вітер із дощем,  рештки від попереднього врожаю. Інфекція потрапляє через пошкодження у шкірці. Часто симптоми ураження непомітні до збирання врожаю.

• Менеджмент захворювання
  Повністю ефективного засобу боротьби з бактеріальною гниллю не існує, проте можливо мінімізувати ураження. Визначальним заходом захисту є профілактика. Інфіковані рослини слід видаляти якнайскоріше, щоб уникнути подальшого зараження. Загальні рекомендації: уникати перезволоження і верхнього поливу; пересвідчитися, що ґрунт добре дренований і рослини розташовані на достатній відстані одна від одної. Для успішного вирощування часнику необхідна сівозміна зі стійкими культурами: кукурудза, квасоля, буряки. Якщо на ділянці була помічена мокра гниль, часник, як і інші вразливі культури, не можна вирощувати на ділянці щонайменше три роки. При обробці ґрунту та збиранні врожаю уникати ушкоджень рослин. Врожай збирати за сухої погоди, ретельно оглядаючи рослини перед закладанням на зберігання. Зберігати врожай часнику у сухому прохолодному приміщенні, яке добре провітрюється. Температура при зберіганні 0...+2 °С, вологість не більше 65% Дезінфікувати інструменти до і після використання, уражені рослини в кінці сезону знищувати. Запобігає поширенню гнилі боротьба зі шкідливими комахами.
• Хімічний захист 
  Застосування бактерицидів на основі міді.

Читати за темою: Вирощування часнику, сорго і льону: як знайти свою прибуткову нішу?

Вірусні хвороби часнику

Часник вражають вірус жовтої карликовості цибулі (OYDV), латентний вірус шалоту (SLV) і звичайний латентний вірус часнику (GarCLV).

Вірус жовтої карликовості цибулі належить до групи Потівірусів. Його переносниками є попелиці, нематоди, часниковий чотириногий кліщ. Розмноження віріонів в організмі переносника не відбувається. За вегетативного розмноження вірус поширюється із зараженого садивного матеріалу на всю рослину.

На уражених листках розвиваються жовтуваті плями різної форми або листя повністю жовтіє і згинається донизу. Уражені рослини відстають у рості, знижується маса цибулини (21,5%) та окремих зубків (25,9%). Підтвердити наявність чи відсутність вірусу можна лише методом імуноферментного аналізу.

Латентний звичайний вірус часнику Garlic common latent virus належить до роду Carlavirus. Вірус є латентним, тобто ураження проходить безсимптомно або з проявами від помірної до сильної мозаїчності.

Читати за темою: 10 справ, які варто зробити фермеру в новому році

Потенційна шкода від цього вірусу потребує додаткової оцінки. Часто зустрічається інфікування вірусом разом із вірусом жовтої карликовості цибулі та латентним вірусом шалоту. Вірус передається попелицями з зараженого поля на здорові рослини.

• Менеджмент вірусних захворювань
  Використання здорового садивного матеріалу збільшує врожайність часнику вдвічі порівняно з зараженим вірусом. Не бажано використовувати для посадки врожай часнику, тому що він може бути інфікований.
• Хімічний захист
  Чисте обладнання та інструменти запобігають перенесенню збудника з одного поля на інше. Заходами профілактики також є боротьба зі шкідниками.

Читати за темою: Ганна Морозова: Маючи 6 т/га товарного часнику, ви ніколи не будете збитковими

Фізіологічні розлади не пов’язані з життєвими циклами описаних захворювань і можуть бути пов'язані з погіршенням погодних умов, порушенням мінерального живлення, генетичними порушеннями. Іноді такі патології діють спряжено зі збудниками захворювань часнику, загострюючи їх прояви.

Таким чином, успішне вирощування часнику залежить від ретельного догляду і регулярного спостереження за станом посівів. Чисте обладнання і боротьба зі шкідливими комахами запобігає перенесенню збудника з одного поля на інше. Важливо висаджувати чистий посадковий матеріал. Швидке висушування перед зберіганням та дотримання оптимальних умов у сховищі протидіє розвитку збудників хвороб.Для усіх перерахованих захворювань необхідним засобом захисту є сівозміна.

© Олена Безкровна, Kurkul.com, 2019 р.