Дослідження, яке проводив у яблуневих садах університет Корнуелла, показало, що більша різноманітність видів бджіл має позитивний вплив на урожай яблук.

Наукові дослідження університету Корнуела, опубліковані 18 січня у журналі Science, показують, що яблуневі сади, оточені сільськогосподарськими угіддями, навідує менша кількість видів бджіл, ніж ті сади, які оточені природним середовищем їх існування.

У свою чергу, страждає продуктивність яблунь, коли сад запилює менша кількість або більш близькі види бджіл. Продуктивність зростає у садах, які оточені природним середовищем існування бджіл, що є причиною того, чому більше видів комах потрапляють на яблуневі квітки.

Читати за темою: Як мед, то ложкою, лопатою і бочкою: виставка «Бджільництво Слобожанщини 2018»

Дослідники проаналізували дані за 10 років з 27 яблуневих садів штату Нью-Йорк; у дослідженні враховували типи ландшафтів, які оточують ці сади, визначали продуктивність яблунь і вивчали, які види бджіл відвідували кожен сад.

Дослідники також відновлювали історію еволюції та спорідненість видів бджіл Нью-Йорку, щоб краще розуміти видові поєднання, які сформувалися у цих спільнотах садових бджіл. Ця реконструкція представлена ​​розгалуженою деревоподібною діаграмою споріднених видів, що називається філогенезом.

«Сади, які мають спільноти бджіл, що більш споріднені між собою, давали гірший результат з урожайності фруктів, а там, де спільноти були більш широкі за філогенезом, вирощували набагато більше фруктів», - говорив Хітер Греб, доктор філософії, перший автор наукової роботи та докторант лабораторії Каті Поведи, доцент кафедри ентомології та співавтор роботи. Браян Данфорт, професор ентомології – старший автор дослідження.

Різні види бджіл демонструють різну поведінку по відношенню до того, як вони запилюють квіти. Деякі види підлітають збоку, інші – згори, вони можуть харчуватися у різний час дня з різною частотою, і це все впливає на те, як запилюється яблуневий цвіт.

Читати за темою: Україна медова: проблеми і успіхи галузі очима пасічника

Для розвитку повного набору насіння, яблунева квітка повинна отримати певну кількість пилкових зерен. Коли насіння розвинене добре, тканина, яка утримує це саме насіння, м’ясиста частина плоду, також добре розвивається.

«Якщо повний розвиток отримала тільки половина насіння, плід виходить деформованим, що, у свою чергу, впливає на вагу та придатність до вживання», - каже Греб.

Таким чином, середовище існування довкола господарства впливає на різноманітність бджолиних спільнот і, як наслідок, на продуктивність саду.

Читати за темою: ТОП-15 незвичайних видів меду

Звичайні види, як то земляна бджола (Andrena regularis), джмелі (з роду Bombus) та галіктиди (Lassioglossum), могли нормально переносити умови ландшафтів, де переважають аграрні господарства. У той самий час, багато інших видів земляної бджоли (Andrena genus), які є важливими запилювачами яблунь, не зовсім добре почувалися, якщо сади були оточені сільськогосподарськими угіддями.

«Ми не знаємо достеменно механізму, але види бджіл, які пов’язані з бджолами низької продуктивності, теж мають невисоку продуктивність в запиленні у місцевостях з домінуючими аграрними  угіддями», - каже Греб.

Філогенез показав, що види бджіл, які відвідують сади, оточені фермерськими землями, не є випадковими, а представляють споріднені види, стійкі у цих ареалах.

© За матеріалами Сals.cornell.edu, Kurkul.com, 2019 р.