Бджолярі завжди радіють у передчутті нового сезону, нарощуючи бджолині сім’ї в очікуванні хорошого врожаю. Але настрій зразу у всіх псується, як тільки згадується сезон 2018 року, який для багатьох став, можна сказати, найзбитковішим за декілька десятиліть. Причиною цього стало отруєння бджіл інсектицидами. Нічого подібного раніше не було за всі часи незалежності України. Офіційно у 2018 році отруєння перенесло 45 тисяч бджолиних сімей, неофіційно ця цифра у 3–4 рази більша. Валентин Ференчук, голова Ширяївського громадського об’єднання бджолярів, почесний пасічник України та Олександр Брильов, адвокат, партнер компанії Legal partner у вебінарі UHBDP пояснювали, як захистити пасіку від отруєння і яких заходів вживати, якщо такий випадок стався. Ми подаємо скорочений запис вебінару, вибравши найголовіше, аби читачі Kurkul.com також були в змозі захистити свої права. Далі ― пряма мова.
Валентин Ференчук: Труїти бджіл не можна і з цим потрібно щось робити. Нас все-таки 500 тисяч — не просто населення чи електорату, ми трудівники сільського господарства. Які через успішний експорт поповнюють казну валютою. Ми у 2017 році експортували 67 тис. т меду, зайняли друге місце у світі по експорту меду, поступившись тільки Китаю. І, до речі, через отруєння у 2018 році втратили цю позицію. І причина цього, значною мірою, хімічні обробки. Що ж все-таки сталось минулого сезону? Ми проаналізували ситуацію і прийшли до наступної думки. Звичайно ж, це перш за все, збільшення хімічного навантаження на площах сільгоспкультур. Друге — це порушення технології обробітку. Ну і третє — це безкарність. Є ще й четвертий фактор — збільшення тіньового обробітку.
У Верховній раді зареєстрований закон, який посилює покарання за отруєння бджіл. Але те, коли його приймуть,і чи приймуть взагалі, невідомо. У депутатів дуже багато роботи, можемо і не дочекатись. У цій ситуації порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого. Ми довго вивчали цю ситуацію у минулому році, і по закінченню сезону провели круглий стіл з юристами, бо прийшли до думки, що не існує ліпшого захисту нині, як приєднати спеціалістів до розв’язання цього питання.
Юристи компанії Legal Partner разом з районними головами спілки пасічників зібралися і порадили таке розв’язання проблеми: якщо бджолярі зберуться, і буде пасіка у сто сімей з внеском у 2 тис. грн — тисяча при підписанні договору і тисяча на початку сезону, то для такого об’єднання буде відведено 2-3 людини, які будуть допомагати у вирішенні проблемних питань. З початку сезону буде працювати щось типу «гарячої» лінії. Коли починається сезон, туди можна подзвонити, поскаржитись. І вони відреагують, порадять, якщо потрібно буде приїхати, приїдуть і почнуть працювати, зберуть документи, підготовлять для суду. Вважаю, що результативність у цьому випадку буде великою.
По суті, це найкраще, що можна запропонувати. До того ж це не так дорого, я бджолярам пояснюю, якщо у вас 100 бджолиних сімей, 2000 тисячі це приблизно бідон меду. Хоча, бджолярів так часто обманювали, що вони нам не довіряють. Але виходу іншого не має. Ми занепокоєні, що через це проект може бути не реалізованим. Тому що, як я вже сказав, учасників повинно бути сотні, а не один, два, три і навіть десять. Але для цього потрібні гроші.
Читати за темою: Олег Коцюмбас: Пасіка — це сімейний бізнес, який виріс на ентузіазмі однієї людини
У першу чергу ви повинні розуміти, що бджолярі не можуть себе захистити самостійно. Коли стається отруєння вони приділяють увагу бджолам. Пасічники мирні люди, вони далекі від суду, далекі від юридичних справ. У мене теж була недовіра до нашої судової системи. Але хлопці пояснили, що тема отруєння бджіл їм цікава, нова, не властива їх практиці. Але вони спробують і переконують, що результат буде.
Олександр Брильов: Юридична база для бджоляра повинна бути обов’язкова, оскільки повідомлений значить озброєний. Якщо ви знаєте про свої права, таким чином теоретично знаєте, що можна вимагати і як захищатись.
Закон України про бджільництво — це той закон, який повинен стати основою для кожного пасічника. Я не кажу, що ви повинні прочитати від А до Я, але якісь основоположні речі із нього знати не завадило б. Закон направлений на захист фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.
Всі знають, що фермер у випадку обробітку своїх полів повинен інформувати пасічника. Якщо він збирається здійснювати це, то повідомлення має бути не пізніше, ніж за три доби до початку обробітку. І що ще дуже важливо, багато хто цим нехтує. Потрібно не просто проінформувати, що буде здійснюватись обробіток, потрібно вказати назву препарату, ступінь і термін дії токсичного препарату. Чому це важливо? Тому, що у залежності від того, яким препаратом обробляється поле, розраховується, як довго отрутохімікати можуть триматись на рослинах. І, відповідно, як довго бджоляру потрібно буде приймати дії для того, щоб оберігати своїх бджіл від отрути.
Багато хто не знає, що авіаційний обробіток у радіусі 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік заборонений. І багато хто дивується, що є така норма. Власне кажучи цією нормою практично ніхто не користується. Так одна справа знати, а друга користуватись. І що, якщо таке відбувається, то ваші права порушують.
Законом України про бджільництво передбачена відповідальність за неповідомлення і надання неправдивої інформації. Тобто незалежно від того, яким препаратом, законним, незаконним, контрафактним, не контрафактним оброблялися поля. Якщо поле було оброблене препаратом, який дозволений, максимально не шкідливий, але в результаті через нього загинули бджоли, то за неповідомлення пасічника про те, що буде проводитись обробка, теж передбачена відповідальність.
Загалом до відповідальності притягує суд. Ще декілька років тому читав таку статистику, що суду не довіряють ті, хто у суді не був. Адвокати, які найчастіше більшу частину часу проводять у суді, дійсно знають про його ефективну роботу. І ми вже переходимо до того моменту, як діяти у випадку якщо бджоли все ж загинули.
Читати за темою: Як уникнути отруєння бджіл? Покрокова інструкція
Юридичне обслуговування охоплює наступні послуги
Що стосується оплати, вже частково про це говорили. Тобто для власника до 100 бджолосімей — це 2000 гривень за сезон. Для власників понад 100 бджолосімей — 3000 грн. Сезон ми маємо на увазі з другої половини квітня до кінця серпня. Що стосується оплати, ви сплачуєте 50% одразу при підписанні договору, а другу суму договору ви оплачуєте ви оплачуєте до кінця травня, до 31 чи до 30 травня цього сезону.
Розкажіть про умови паспортизації пасіки, чому про оформленні паспорту пасіки вимагають 100% клінічний огляд бджіл, це ж незаконно?
Олександр Брильов: Паспортизація — це окрема тема. За інформацією з однієї з одеських лабораторій — видачу паспорту вони здійснюють безкоштовно, але за законом, є наказ, де вказано, що потрібно платити за кожну бджолосім’ю. Це приблизно 29-30 грн десь за одну. Існує ще один наказ 2018 року, де вказано, що з бюджету виділяються певні кошти, і деяким категоріям бджолярів паспорт роблять безкоштовно.
Читати за темою: Реєструємо пасіку: покрокова інструкція
Бувають же випадки, що фермер може проводити обробки з 15 березня до 15 вересня?
Валентин Ференчук: На такі хитрощі вони вже йшли. Юристи будуть проводити роз’яснювальні роботи, що все це незаконно. Не можна вести свою діяльність у збиток іншій діяльності. Бджоли не можуть місяць не літати. Вони можуть бути закриті на один чи декілька днів, дивлячись якою отрутою був обробіток. Після попередження про обробку, якщо вона не проводилась, наступний обробіток можна буде робити тільки через три дні після наступного оголошення. І дуже б хотілось, щоб юристи взяли цей приклад на озброєння, тому що такі випадки будуть часто.
Що робити, коли фермер вимагає закрити бджіл у вулику, коли на дворі спека більше ніж +30оС?
Валентин Ференчук: Не можна фермеру заборонити це робити, але ми хочемо налагодити діалог, переконати здійснити обробку іншим препаратом, або в інший день. Був випадок, коли бджолярі ходили до фермера, поки він не відмовився від обробки проти совки у період цвітіння фосфорорганікою. Така обробка спричинила загибель п’яти тисяч бджолосімей. Фермер змінив препарат на Кораген, який абсолютно не шкідливий для бджіл. Пройшов обробіток бджоли абсолютно не постраждали. Це такий позитивний компромісний варіант, який був.
Олександр Брильов: Також хочу додати, якщо отруєння бджіл іноді виникає у результаті обробки не медоносних рослинах, наприклад, таких як горох. І відповідач вказує це у судовому порядку. Але за великим рахунком на горосі багато шкідників, їх потрібно труїти сильними отрутами, які мають сильний фумігантний ефект. І достатньо, щоб бджола перелетіла через це поле — вона загине і частину отрути може принести у гніздо. Все це повинно обґрунтовуватись у суді.
Якщо я маю 10 вуликів, які зареєстровані у паспорті навесні, але згодом у мене з’являються відводки. Чи будуть рахувати ці відводки, як втрачений прибуток, при отруєнні бджіл?
Валентин Ференчук: Потрібно піти у ветеринарну службу, щоб вони дописали кількість відводків у паспорт, там є така можливість. І якщо поставити печатку, то суд візьме це до уваги. Думаю, можна не робити додаткових аналізів, тому що ви ж їх зробили із основних бджолосімей перед цим. Ми працюємо над створенням покрокової інструкції для таких випадків.
Читати за темою: Що не поділили українські пасічники?
Юристи будуть виїжджати по всій території України?
Олександр Брильов: Ні, ми вирішили запустити пілотний проект по Одеській області. Але їздили також у Первомайськ кілька тижнів тому, Миколаївської області. І бачимо, що там теж є зацікавлення. То ми готові і на ближні райони поширитись. Перший рік ми будемо працювати так.
Чи можна послуги адвоката включити у суму позову?
Олександр Брильов: Можна звичайно ж, разом із позовом подається обґрунтування витрат на адвоката. Тобто витрати на правову допомогу несе не адвокат, а клієнт. Тобто ви ці кошти, які були оплачені заздалегідь, зможете отримати у кінці судового процесу. Я веду до того, що кошти необхідно заводити на рахунок одразу. Але потім отримати їх від відповідача. У даному випадку гонорар рахується від суми виграшу, якщо ви хочете цю суму покласти на відповідача, то необхідно заздалегідь заводити її на рахунок, показувати, що дійсно була оплачена ця сума і т.д.
Велика проблема у тому, що обробка проходить вдень, хоча в інструкції сказано — з вечора до ранку. Це ж теж потрібно розглядати.
Валентин Ференчук: Нині багато господарств веде обробіток вночі, технічно це стало вже можливо з появою GPS зв’язку. Коли писався закон, тоді такої технічної можливості не було. У законі написано, що обробляти ввечері чи рано уранці. У новому проекті закону ці моменти враховані і будемо сподіватися, що коли його приймуть, так це буде враховано.
© За матеріалами сайту uhbdp.org, Kurkul.com, 2019 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.