Лохина котрий сезон підряд залишається фаворитом серед ягід. Але все ще є певні нюанси та відчувається брак знань щодо агротехніки вирощування цієї культури. Професійні тонкощі відрив Олег Базюк, керівник підприємства та in-vitro лабораторії ТОВ «Долина Агро» на ягідному форумі «S-FRUIT TRANSFORMATION 2019» (2-4 квітня м. Київ). Найцікавішими моментами Kurkul.com ділиться з читачами.

Правильно обираємо регіон

В Україні найкращі кліматичні умови для вирощування лохини — це захід, північ та Полісся, де оптимальна вологість, і спека рідко сягає 30 °C. Чому важливий клімат та вологість? Лохина за своєю анатомією рослина боліт. Для нормального росту, достигання плодів і утримування зав’язі потрібне постійне насичення вологою. Лохина має високий відсоток респірації (випаровування води через листя). Тому або природно вологі ґрунти, або полив. В ідеалі ягідник повинен мати басейн для поливу із запасом води на 7-10 днів.

Ще лохина не любить спеки. При температурі вище 30 °C вода по рослині не піднімається вище 80 см. Тому верхівки можуть засихати, ягоди осипатися в засушливому кліматі.

Закислення ґрунту

Для нормального росту і плодоношення лохина потребує землі з кислим рН. Для підкислення грунту застосовують різні методи. Наприклад, внесення сірки.

Елемент, який потрапив до ґрунту, засвоюється бактеріями, які його перетворюють до оксиду сірки. Ця речовина, поєднуючись із водою, утворює кислоту, яка повільно просочується вниз із дощовою водою або поливом. Для того, щоби процес закислення ґрунту відбувся, потрібна температура вище 10 ˚С, а в ідеалі  20 ˚С. Аби не нашкодити рослинам, сірку потрібно вносити з розрахунку не більше 8 г на 1 м.кв..

Ще один спосіб підкислення — внесення тирси. У Чилі ягідники вносять по 550 м куб. тирси на 1 га. І це оптимальна цифра. Голландці та німці практикують внесення 600 м куб. тирси та 300 м куб. компосту після вирощування грибів, з трояндових ферм чи навіть закомпостованої трави, скошеної з узбіч доріг. Але не після шампіньйонів. Після цих грибів компост збагачений кальцієм і знижує кислотність ґрунту.

Читати за темою: Соломяний город: мінімум праці — максимум ефективності

Закладання плантації

Голландці так готують землю під посадку лохини. Вносять необхідну кількість тирси та компосту, перемішують усе та на 2 роки закривають плівкою. Потім 3 роки вирощують суницю. Далі повторно вносять компост і саджають лохину. На глинистих ґрунтах перемішують торф із землею, висаджують рослини та накривають агроволокном. Але торф потрібно вносити разом із тирсою. Інакше він швидко мінералізується й рослини починають хворіти. Ще власникам глинистих ділянок під лохиною рекомендована висадка рослин на гребенях. Гребені обов'язкові на важких ґрунтах. По них скочується зайва волога, а в посушливий період просто організувати полив. Гребені повинні бути висотою 20-40 см залежно від місцевості та глибини залягання ґрунтових вод.

Що робити на піщаних ґрунтах? У таких випадках доцільно навесні обробити поле, прокультивувати, посіяти сидерати (найкраще гречку, бо вона бореться з фітофторою). Влітку приорати сидерат разом із тирсою. Тоді все буде добре перемішане.

Читати за темою: Запилювачі та шкідники лохини

Буває і так, що фермери хочуть вирощувати лохину на торфовищах. Такі ділянки потрібно вапнувати для створення оптимального органо-мінерального комплексу.

Технологія вирощування

За кордоном практикують вирощування лохини в контейнерах. Але для півночі та заходу України цей метод не підходить. Коренева система ягоди не витримує морозів нижче 15-18 ०С.

Якщо ви вирощуєте лохину в контейнерах для ринку, то оптимальний склад ґрунту для такого способу буде наступним: 30% торф, 30% кокосове волокно, 30% перліт. Що дає кокосове волокно? Воно полегшує структуру ґрунту, насичує його киснем, формує повітряні пазухи, у які буде заходити коріння рослин.

При вирощуванні в контейнерах виробник зіткнеться с такими труднощами:

• зимівля. В ідеалі вони не повинні стояти вище рівня ґрунту та додатково бути утеплені снігом. При мінусових температурах вимірюйте градусником температуру під снігом;
• внесення добрив. Важливо знати концентрацію та кількість речовин, які заходять до горщика та виходять разом із дренажними водами.

При закладанні традиційних плантацій відстань між кущами має бути 2 м мінімум, а краще 3,2-3,50 м між рослинами, залежно від сорту, який вирощуєте. Міжряддя роблять понад 3,2 м. Чому так? Лохина швидко росте та добре кущиться. Вузькі проходи заважатимуть оглядати рослини та збирати плоди.

Підживлення

Вносячи добрива потрібно розуміти, коли і які компоненти слід застосовувати. Наприклад, ви заклали плантацію лохини навесні із рослин в 1,5 або 2 літрових горщиках. Фаза активного росту триватиме з 15 травня по 15 червня. Значить спочатку слід давати більше фосфору для нарощування кореневої маси, а вже після 15 червня робити акцент на азот.

Підбір розплідника

Ідеальний варіант — коли справу маєте із сертифікованим виробником. Але краще на власні очі побачити посадковий матеріал у розпліднику. Так ягідник знатиме, як саме росли його рослини, отримає практичні поради від власників щодо агротехніки та інфраструктури.

Стосовно сертифікації, то в Голландії до цього підходять дуже ретельно, витрачаючи по 5-15 євро на кв. м у розпліднику. Там не можна просто перекопати ґрунт, застелити агроплівкою та висаджувати кущі. Спершу власник розплідника створює хороший дренаж, щоб у майбутньому не стикатися з фітофторою. Далі дбає про добрива, полив. Тобто не тільки гарантує відповідність сортів, але і здоров’я рослин та санітарну безпеку.

Хороший розплідник має кваліфікацію рослин: супер еліта, еліта і т. д., своєчасно омолоджує кущі та слідкує за галуженням.

Вибір посадкового матеріалу

Ідеальний посадковий матеріал — це добре розгалужена рослина, яка активно дає прикореневі пагони, як наприклад, сорт Чандлер.  Вибирати варіанти в касетах чи в горщиках із закритою кореневою системою ягідник мусить сам. Усе залежить від дальності транспортування посадкового матеріалу. Звісно, рослини в 1, 1,5, 2- літрових горщиках будуть більшими та сильнішими. А от у касетах простіше транспортувати саджанці на великі відстані та в інші країни. Наприклад, є господарства, які практикують вирощування касетної розсади об'ємом лише 30 мм, яку потім висаджують квадратно-гніздовим методом та отримують через кілька років високі врожаї.

Читати за темою: Огляд перспективних нішевих напрямків у садівництві та овочівництві

Формування куща

Якщо згаданий сорт Чендлер не стригти 2-3 роки, то отримаєте не кущ лохини, а дерево, схоже на кизил, яке вже не буде достойно плодоносити. Сорти Евіл та Чендлер потребують щорічного підрізування в перші роки для формування розлогого куща. Для чого це потрібно? Раніше ми згадували, що лохина у спеку підіймає вологу максимум на 80 см. Якщо рослина вища, то виникають труднощі. Листя перехоплюють вологу, випаровують її, а ягодам нічого не перепадає.

Сорти

Селекціонери постаралися на славу й зараз є сорти ранні, середні, пізні, для Півдня та Півночі, морозостійкі. Морозостійкість обчислюється в певній кількості годин на рік із температурою нижче +4 градусів. Є сорти, які для нормального плодоношення, закладання квіткових бруньок мають бути в холоді не менше 1000 годин. Для інших сортів, наприклад Драп, оптимально до 50 годин холоду.

Читати за темою: Вітамінний бізнес на Волині: історія найбільшої в Європі плантації чорної смородини

В Україні та світі відповідність сорту — критична проблема. Наприклад, чилійські ягідники закупили посадковий матеріал сорту Дюк, але подальші лабораторні дослідження сортність не підтвердили. А вже було засаджено цими рослинами гектари ягіднику.

Найточніше про відповідність рослини сорту скаже лабораторне дослідження. Науковці по культивованих тканинах у пробірці побачать відмінності між Нельсоном та Чандлером. Тому якщо виробник має змогу зробити ДНК тестування, то краще перестрахуватися. І тоді плантації лохини порадують вас стабільними врожаями.

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.