Хвороби соняшника викликані переважно грибами. Особливістю традиційного захисту соняшника є протруювання насіння і часто нехтування фунгіцидними обробками. Розвиток хвороб соняшника має особливості залежно від біології збудника та природно-кліматичних умов зони вирощування. Спекотне літо з раптовими дощами 2019 року  сприяло розвитку альтернаріозу. У зоні Полісся на піщаних  ґрунтах переважають кореневі гнилі, сіра гниль (Botrytis), фомоз і фомопсис, склеротініоз, альтернаріоз, вертицильоз, іржа.

Частина хвороб (пероноспороз, склеротиніоз ) зберігається в грунті у вигляді спор кілька десятків років. Склеротиніоз не контролюється сівозміною, оскільки спори збудника мають здатність розлітатися на значну відстань.

У фазу сходів на сім’ядольних листках розвиваються  несправжня борошниста роса, біла та сіра гнилі, фомопсис, альтернаріоз.  Якщо сума опадів вища за середню багаторічну норму, ураженість сягає 50-70%.  В червні на листках і надземних частинах рослин з’являються альтернаріоз, фомоз, фомопсис, які прогресують з липня і до кінця вегетації. У серпні-вересні за високої вологості повітря кошики уражають біла та сіра гнилі.

Фомоз

Збудник — Phoma oleracea var. helianthi Sacc.

Шляхи ураження та перебіг захворювання

Найпоширеніша хвороба соняшника, яка трапляється в усіх зонах його вирощування. Джерелами інфекції є заражене насіння і рештки від минулорічного врожаю. Захворювання проявляється у вигляді чорних плям на стеблі. Симптоми помітні на початку фази цвітіння.

На вершині листка з'являється темно-бура пляма з жовтим краєм. Пляма збільшується, охоплює майже всю пластинку листка і черешок. Уражені листи в'януть, засихають, але залишаються висіти на стеблі. 

До початку періоду цвітіння та утворення кошику захворювання поширюється на стебло і кошик. Спори потрапляють на листки та проростають в них через зубчики, на яких затримується волога. Внаслідок ураження листків порушується живлення рослини цукрами, що утворюються в  результаті фотосинтезу, і соняшник передчасно гине.

Менеджмент захисту

Зазвичай фунгіцидну обробку проводять у фазі зірочки, проте бажано робити обприскування у фазі 6-8 пар листків, особливо у дощові роки і коли сівозміна насичена соняшником. Рекомендовані фунгіциди з діючою речовиною: тебуконазол, 250 г/л

Фомопсидоз (бурий стебловий рак)

Збудник — Diaporthe helianthi Munt.-Cvetk., Mihaljč. & M. Petrov, (1981) (Syn. Phomopsis helianthi Munt.-Cvetk., Mihaljč. & M. Petrov, (1981)

Шляхи ураження та перебіг захворювання

Первинними симптомами є утворення великих ракових виразок на стебла, що призводять до вилягання та загибелі рослин. Збудник розивається на листках, якщо на них затримується вода. Уражені листки вкриваються бурими трикутними плямами, які збільшується і переходять на стебло. Для розвитку захворювання необхідна значна кількість вологи. Якщо плями занурюються глибоко в тканини стебла, воно може зламатися. У зонах вирощування соняшнику на території України хвороба не набуває значного поширення через нестачу вологи.

Менеджмент захисту

Фунгіцидні обробки, як проти фомозу. Рекомендовано до вирощування гібриди соняшника, стійкі до токсину, який виробляє збудник фомопсидозу. 

Пероноспороз (несправжня борошниста роса)

Збудник — Plasmopara halstedii (Farl.) Berl. et de Toni, син. Plasmopara helianthi forma helianthi Novot. та Plasmopara helianthi Novot.

Шляхи ураження та перебіг захворювання

Зустрічається в усіх зонах вирощування соняшника. Найшкідливішим є у Лісостепу та північній частині Степу.  Внаслідок зараження зменшується маса насіння та олійність.

Ооспори і міцелій збудника зберігаються в рослинних рештках чи ґрунті до 7 років. Інфекція накопичується за недотримання сівозміни соняшнику. Інфікованим також є насіння здорових зовні рослин, що виросли на зараженій ділянці. Первинне зараження відбувається у період від проростання насіння до першої пари справжніх листків. Воно можливе лише за великої кількості ґрунтової вологи У добре зволоженому ґрунті ооспори проростають і заражають молоді рослини через кореневі волоски. 

Уражені рослини у фазі трьох-шести листків відстають у рості та мають дрібні листки. Із нижнього боку листків спостерігається світло-сірий  наліт міцелію гриба. Такі рослини, зазвичай, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні кошики без насіння.

Іншою формою прояву хвороби є карликовість. За пізніх строків ураження (після цвітіння) на листках утворюються великі кутасті світло-зелені плями, на нижньому боці яких розвивається спороношення гриба. Стійкі гібриди мають ген, що кодує токсин проти збудника.

Менеджмент захисту

Застосування протруйників насіння захистить проростки і молоді рослини від максимально шкідливого первинного зараження.

Фунгіцидні обробки застосовують, якщо вирощується сприйнятливий сорт (гібрид); погодні умови сприяють розвитку хвороби; не було застосовано протруйник, проте помічені а в посіві є хворі осередки інфекції.

Початок фунгіцидних обробок посівів від фази 4–6 листків, 

Ефективні фунгіциди з діючими речовинами: азоксістробін, 250 г,л; пікоксістробін, 200 г/л; пропамокарб гідрохлорид, 530 г/л.

Протруйники: мeтaлaкcил-M, 35% т.к.c. Діючі речовини протруйників бажано чергувати.

Септоріоз 

Збудник  —Septoria helianthi Ell. & Kell.

Шляхи ураження та перебіг захворювання

Септоріоз поширюється переважно через рослинні залишки та частково насіння, на яких зимують гриби-збудники у вигляді пікнід. 

Спочатку уражаються сім’ядолі, потім захворювання розповсюджується на нижні та верхні листки у вигляді жовтих, далі темно-коричневих плям неправильної форми, які з часом буріють. Уражена тканина відмирає і випадає, внаслідок чого на листках утворюються отвори. Іноді вражаються стебла та кошики. Не має суттєвого економічного значення.

Для розвитку септоріозу потрібна прохолодна та дощова погода. Спори септоріозу поширюються лише краплями дощу. Вітром збудник не переноситься не лише на соняшнику, а й на будь-якій культурі.

Менеджмент захисту

Сівозміна. За сприятливих умов для розвитку захворювання застосовують обприскування фунгіцидами (наприклад, Карбендазим, 200 г/л).

Сіра гниль соняшника

Збудник — Botrytis cinerea Pers.

Шляхи ураження та перебіг захворювання

Хвороба поширена в усіх зонах вирощування соняшнику, більш шкодочинна у південних областях. Збудник зберігається переважно в ураженому насінні, а також у рослинних рештках.

Вражає соняшник від появи сходів до достигання насіння. Сприятливими умовами розвитку є підвищена вологість. 

На ранніх етапах розвитку уражені рослини часто гинуть. Хвороба може виявлятись у будь-якому місці стебла, але частіше вона уражує нижню частину. Верхні листки уражених рослин в’януть, а нижні засихають. Тканини стебла руйнуються, і воно може зламатися. Зісподу кошиків з’являються маслянисті плями, які вкриваються сірим пухким нальотом міцелію гриба. Згодом такий кошик розпадається на окремі частини. За сприятливих умов (підвищена вологість насіння) збудник пошкоджує насіння під час зберігання.

На півдні України останнім часом спостерігається ураження кошиків соняшника ризопусною гниллю. Збудник найчастіше проникає через механічні пошкодження від шкідників. Сприятливими для розвитку є висока температура та вологість. Сівозміною ризопусна гниль не контролюється. 

Менеджмент захисту

Дотримання сівозмін, використання сертифікованого посівного матеріалу, боротьба з бур’янами.

Рекомендовані фунгіциди з діючими речовинами: боскалід, 500 г/кг, фенамідон, 75 г/л, пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л, пікоксістробін, 200 г/л+ципроконазол, 80 г/л; азоксістробін,250 г/л; флудиоксоніл, 250 г/кг + ципродиніл, 375 г/кг, в.г.

Для упередження розвитку ризопусної гнилі застосовують інсектицидні протруйники та обробки від шкідників. 

Загальними особливостями ураження соняшника є одночасне ураження 3–5 хворобами. Зниження  врожайності від хвороб становить 10–50%. Особливо сильно захворювання розвиваються і завдають найбільшої економічної шкоди на полях із високим рівнем мінерального живлення рослин.

Біла гниль  (склеротиніоз)

Збудник — Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary (1884)

Шляхи ураження та перебіг захворювання.

Хвороба зустрічається майже в усіх зонах, де вирощують соняшник. Зберігається у грунті, що ускладнює хімічний контроль захворювання. 

Надземний тип склеротиніозу викликає кошикову гниль соняшника і добре контролюється фунгіцидами.За підземної форми ураження від інфекція піднімається від кореня до стебла, мертва і здорова частини відмежовуються фіолетовою смужкою. Ураження склеротиніозом на полі виглядає як хаотично розташовані ланки зів'ялих, відмерлих рослин.

Менеджмент захисту:

Знищення рослинних решток, у яких може зимувати збудник. Сівозміною склеротиніоз не контролюється, проте після соняшнику варто висівати злаки: пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Вони мають природний фермент  оксалат-оксидазу, що руйнує склероції. Гібридів соняшника, стійких до білої гнилі, не існує.

Вчасне застосування фунгіцидів. Разом із соняшником варто висівати рослини, які є індикаторами ураження склеротиніозом. Наприклад, пелюстки ріпаку змінюють колір із жовтого на білий. Після збирання соняшнику варто посіяти сидеральні культури, які виводять склероції зі стану спокою, а після проростання збудник взимку гине.  

Альтернаріоз

Збудник — Altemaria alternate (Fr.) Keissler

Шляхи ураження та перебіг захворювання

В Україні хвороба набула поширення нещодавно. Альтернаріоз вражає усі частини рослини, викликаючи їх відмирання. Стійких до альтернаріозу сортів і форм не виявлено.

 Види Alternaria зберігаються у вигляді міцелію в пошкоджених рослинних рештках, які знаходяться в ґрунті та рідше на поверхні пошкоджених насінин. Масове зараження під час вегетації здійснюється конідіями через повітря. Найбільш швидко зараження відбувається за дощової та теплої (+15...+30°С) погоди, оскільки для проростання конідій необхідна волога.

На уражених органах рослин з'являються темні плями різної форми і розміру. Плями на листках мають характерну кутасту форму і добре помітні на зеленому фоні. Уражені листки засихають і відпадають. Альтернаріоз на кошиках вражає передусім листки обгортки, швидко поширюючись далі. Розвитку альтернаріозу сприяють дощова погода і ранкова роса. У липні-серпні плями вкривають листя, стебла і кошики, спричинюючи їх засихання.  В ураженому кошику насіння недорозвинене або не утворюється взагалі. 

Менеджмент захисту

Знищення рослинних решток, дотримання сівозміни. За сприятливих для розвитку хвороби проводять обприскування посівів фунгіцидами: з д. р. тебуконазол, 250 г/л.

Вертицильозне в'янення соняшника

Збудник —  Verticillium dahliae Kleb. (1913)

Шляхи ураження та перебіг захворювання

Захворювання поширене у південних, більш посушливих регіонах. Збудник зберігається у грунті і розвивається в судинах рослини, внаслідок чого порушується водно-мінеральне живлення рослини і вона засихає. На поперечному зрізі видно закупорення серцевини стебла міцелієм.

Уражена рослина втрачає тургор, листки опускаються і в’януть, а між жилками з’являються некрози. На стеблах біля черешків утворюються чорні плями, які поступово збільшуються.

За раннього ураження рослини гинуть, за пізнього зменшується розмір кошиків, врожайність знижується майже вдвічі, знижується вміст олії та посівні характеристики 

Менеджмент захворювання

Використання системних фунгіцидів на ранніх етапах розвитку (в безсимптомний період). 

Загальні принципи обробки соняшника від хвороб включають такі етапи:

• протруювання насіння фунгіцидними та інсектицидними протруйниками;
• обприскування в фазі 10–12 листків;
• обприскування в фазі появи крайових квіток;
• обприскування відразу після цвітіння, на початку утворення насіння.

Третя обробка – найважливіша, рекомендовано застосовувати системні препарати та препарати відповідно до наявного на полі ураження. Також слід визначити спектр наявних захворювань і скласти карту хвороб соняшнику Під час цвітіння соняшника інсектицидні обробки не проводять через ризик завдати шкоду комахам-запилювачам.

 © Олена Безкровна, кандидат біологічних наук, Kurkul.com, 2019