У гонитві за високими врожаями зросла інтенсивність сільського господарства. Але за це довелось поплатитися дегуміназацією чорноземів та руйнуванням екосистем. Відновити природний потенціал родючості української землі може біологічне землеробство. Про його переваги та можливості учасникам конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», яку компанія Тревелайт MICE&Travel провела наприкінці 2019 року, розповів Леонід Центило, директор ТОВ «Агрофірма «Колос».

Що таке чорнозем та що його знищує

Чорнозем – особливий тип ґрунтів, що формується на лесових суглинках або лессах під впливом помірно-континентального клімату з періодичною зміною плюсових і мінусових температур, рівня зволоження, за участю живих мікроорганізмів і безхребетних. Такий тип ґрунту характеризується рекордно високим вмістом гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій, є найбільш доступною формою для живлення рослин).

Українські чорноземи становлять 9% світових запасів та 30% європейських. Загалом у світі ґрунтів цього виду нараховується до 300 млн га. В Україні використовуються близько 24 млн га. Найбільшу площу займають так звані звичайні чорноземи — 10,5 млн га, типові чорноземи складають 5,8 млн га, південні — 3,6 млн га, опідзолені — 3,4 млн га.

Проте якість українських чорноземів невпинно знижується. На зменшення вмісту гумусу в орному горизонті впливають:

1. Підсилення мінералізації гумусу внаслідок підвищення інтенсивності обробітку ґрунту.
2. Необґрунтоване поглиблення орного шару.
3. Недостатнє надходження у ґрунт пожнивних решток та органічних добрив.
4. Внесення високих норм мінеральних добрив, не збалансованих за складом.
5. Спалювання стерні.
6. Посилення процесів водної ерозії та дефляції.
7. Зміна структури посівних площ у бік підвищення частки просапних культур.

Добрива: скільки вносити і як не переборщити

Потенціал українських ґрунтів величезний. Землеробу потрібно лише зробити кальцій та фосфор доступними для рослин та вирівняти дефіцит за іншими показниками.

У 1990 р. аграрії вносили мінеральних добрив у середньому по 141 кг/га. Починаючи з 2000-х цей показник різко впав, що негайно відобразилось на врожайності культур. Пам'ятаєте, як у 2000-х Україна імпортувала пшеницю? У 2018 р. показник зріс до 110 кг/га, але все ще не наздогнав 1990 р.

Щодо органічних добрив, то вони потрібні для ефективного використання мінеральної складової у кількості не менше, ніж 6 т органіки на кожен гектар. Згідно з науково обґрунтованими нормами в Україні цей показник становить для Полісся 12 т, Лісостепу — 10 т, Степу — не менше 8 т на 1 га.

Органічне землеробство 

Що таке «екологічна безпека»? Це удосконалення наявних систем землеробства на основі:

• широкого застосування біологічних засобів для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин;
• обмеження використання мінеральних добрив з урахуванням оптимізації живлення та екологічно безпечних систем засобів захисту рослин;
• впровадження інтенсивної системи обробітку ґрунту з урахуванням біологічних вимог культурних рослин.

Однією з систем біологічного землеробства є органічне рослинництво. З метою збереження якості земель воно балансує між продуктивністю агроценозу і деградацією навколишнього середовища. 

При органічній системі землеробства рекомендується використовувати гній, компости, кісткове борошно, вапно, пісок, крейду. Від того, що й у якій кількості внесли, залежить отриманий результат.

Органічна система, повністю або в основному, виключає використання:

• Синтетичних добрив.
• Пестицидів. Для боротьби зі шкідниками та хворобами використовуються виключно біопрепарати та агротехнічні заходи. Допускається застосування: нетоксичних препаратів (ефірні олії рослин, порошки з водоростей і скельних порід), біодинамічних препаратів (настій із кропиви, відвар із хвоща або полину гіркого), сірчаних і мідних препаратів, органічних синтетичних препаратів (МАНЕБ, цинеб), рослинних інсектицидів (піретрум, ротенон і нікотин).
• Регуляторів росту.
• Кормових добавок до раціону тварин та інших потенційно небезпечних речовин.

Поживні елементи надходять виключно з рослинних решток, бобових, які вирощують, внесеного гною, зелених добрив, інших органічних відходів, старих мінеральних добрив. У органічному землеробстві дозволено застосовувати мінеральні розчинні туки, калійну магнезію, базальтовий пил. 

Перевірити, чи господарство дійсно веде органічне землеробство, просто. Достатньо застосувати спеціальний тест на забруднення ґрунту. Моніторять основні показники: 

• переважання органічного азоту, аміаку, вуглецю, алюмінію в ґрунті;
• наявність санітарно-показових організмів групи кишкової палички, гельмінтів, патогенних мікроорганізмів;
• високе загальне мікробне число;
• наявність термофільних бактерій у ґрунті.

Органічні добрива рекомендовано не глибоко закладати в ґрунт, оскільки при переважанні анаеробних процесів можливе утворення токсичних для насіння і коріння продуктів. Ідеально, коли рослинні рештки перед внесенням компостуються для проходження фази аеробної ферментації. 

Якщо необхідно знизити кислотність ґрунту, то вносять базальтовий пил, розмелені водорості. 

Біодинамічна система

Цей напрям альтернативного землеробства поширений у Європі (Німеччина, Швеція, Данія). Поряд із принципами, загальними для інших систем альтернативного землеробства, вони відрізняються рядом положень:

1. Всі роботи виконують з урахуванням космічних ритмів. Обробіток ґрунту, догляд за посівами рекомендовано проводити у найбільш сприятливі періоди, настання яких зумовлено перебуванням місяця в тому чи іншому зодіакальному сузір'ї.
2. Застосування біодинамічних препаратів. За допомогою біодинамічних методів робиться спроба поєднання землеробства з цілісним ритмом Землі. Спеціальні біодинамічні препарати повинні надати рослинам необхідні сили й активізувати певні процеси в ґрунті. Гумусові препарати готують із гною, кремнієві — з рогів і меленого кварцу. Цим препаратам приписують особливі властивості. Широко застосовують біодинамічні препарати з різних рослин: деревію, кропиви, ромашки лікарської, кульбаби, дубової кори, валеріани, хвоща і т. д.

Травопільна система

Система альтернативного землеробства, на жаль, мало відома в Україні. Хоча вона має високу продуктивність. У травопільній системі характерне велике значення надається бобовим багаторічним травам, які збагачують ґрунт азотом, покращують його структуру.

Система включає:

1. Агроекологічну оптимізацію землеустрою та районування сільськогосподарських угідь.
2. Видову структуру посівів сільськогосподарських культур.
3. Використання високопродуктивних сортів і гібридів, стійких до хвороб, шкідників і несприятливих ґрунтово-кліматичних умов.
4. Використання ґрунтозахисних і фітомеліоративних властивостей різних видів рослин.
5. Конструювання високопродуктивних екологічних стійких агроценозів і агроекосистем.

Чому варто знову подружитись із сидератами?

В останні роки спостерігається дефіцит вологи в ґрунті та відсутність сталих опадів. А сидератам під силу не тільки внести в ґрунт величезну кількість вуглецю, мінеральних речовин, але і накопичити вологу.

Сидерати:

1. Збагачують ґрунт органічними елементами.
2. Сприяють поліпшенню його структури.
3. Поліпшують водоутримуючу здатність ґрунту.
4. Активізують діяльність корисних мікроорганізмів.
5. Захищають ґрунт від вивітрювання, перегріву і вимивання.
6. Зменшують рівень кислотності ґрунту.
7. Зменшують антропогенне і техногенне навантаження на агрофітоценоз.

Читати за темою: АгроПолігон Кернел. Сидерати: експеримент триває

Компостування

Якщо вносити правильно приготовані компости, то через 5 років регулярного використання таких добрив можна зовсім відмовитись від фосфатних, калійних добрив. А кількість азоту балансувати за допомогою бобових у сівозміні.

• Гній ВРХ
• Торфо-мінеральні компости
• Торфо-гнійні компости
• Торфо-рослинні компости
• Компости з побутових відходів
• Компости з відходів с/г виробництва
• Вермикомпост

У розрізі компостів варто згадати тему біологічного очищення стічних вод. Ці відходи виробництва здебільшого використовують лише для зрошування. Хоча після ряду операцій та знезараження стоки можуть бути відмінним рідким органічним добривом. 

Створення спеціальних добрив на основі відходів птахівництва, тваринництва, рослинництва — перспективна тема для тваринницьких ферм, птахофабрик. Сучасні технології та розробки вчених дозволяють зробити органічне добриво для потреб вашого ґрунту навіть із відходів виробництва.

Біологічне, збалансоване землеробство 

 

Це повне використання біологічних закономірностей у процесі виробництва повноцінної та екологічно безпечної рослинницької продукції. Основою такого землеробства є організація розширеного відтворення гумусу як інтегрального показника поступової родючості ґрунту, що впливає на всі ґрунтові режими: поживний, водний, повітряний, тепловий і фітосанітарний.

Ця система пройшла випробування всіма кліматичними зонами України — від Полісся до Причорномор’я. Система біологічного землеробства дає можливість мати хороші показники господарської діяльності. 

Екологічна роль — створення зон трофічного комфорту для рослин. Сюди входить:

• виключення стресів у рослин від нестачі або надлишку поживних речовин і мікроелементів;
• забезпечення доступності елементів живлення кореневою системою;
• пролонгована дія добрив;
• блокада забруднювачів на межі ґрунт — коренева система;
• використання сидератів, що сприяють відновленню запасів органічної речовини й поліпшують агрофізичні властивості ґрунту;
• використання сучасного обладнання, сертифіковане насіння, охорона та використання ґрунтів, водних ресурсів та екологічно безпечне і рентабельне ведення тваринництва.

Основна увага приділяється правильному вибору сівозмін, відновленню і збереженню родючості ґрунту, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками й бур'янами екологічними засобами й методами.

Оптимізація фітосанітарного стану посівів досягається зміною структури ріллі, сівозміною, часткою чистого пару, обробітком ґрунту, строками сівби й нормами висіву насіння, використанням екологічно-безпечних біологічних засобів, мінімальним застосуванням пестицидів.

А чим же боротися зі шкідниками та хворобами? В системі біологічного збалансованого землеробства добре себе зарекомендували біопрепарати на основі мікробних та грибних культур для:

• біопротруювання насіння;
• інокуляції насіння;
• захисту рослин (зменшення хімічного навантаження);
• стимулювання росту та розвитку рослин;
• деструкції токсичних речовин, органічних, тваринних решток;
• біоремедіації (очищення вод, ґрунтів із використанням метаболічного потенціалу біологічних об'єктів (безпечних грибної та бактеріальної мікрофлор).

Всі запропоновані методи та прийоми біологічного збалансованого землеробства покращують фізико-хімічні властивості ґрунту:

• збільшують запаси поживних речовин;
• покращують поглинальну здатність, вологомісткість та вологопроникність;
• збагачують мікрофлорою;
• покращують біологічну активність та агрегатний стан ґрунту.

А значить, рятують українські чорноземи від знищення та зниження родючості.

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2020 р.