Підвищення рентабельності виробництва продукції скотарства сьогодні є дуже актуальним завданням. Майже кожного господарника турбує велика кількість питань, починаючи з доцільності утримання молочних корів і закінчуючи технологіями виробництва продукції. Тож Kurkul.com хоче розповісти про один із новітніх шляхів інтенсивного розвитку молочного скотарства ― виробництво молока А2.

Яке ж молоко називається А2?

Пригадаємо  біохімічний склад молока. Коров'яче молоко приблизно на 87% складається з води і на 13% з «твердих фракцій»: жиру, білка, лактози («молочного цукру») і мінералів. Суха речовина молока складається з жиру (31%), лактози (37%), білків – 26% (з них казеїну 21%) та золи (6%).

Із перерахованих вище елементів нас цікавить саме білок казеїн, який у ссавців складається з трьох фракцій: альфа (48%), бета (39%) та капа (13%). Слід зазначити, що вміст окремих фракцій казеїну у худоби молочних порід суттєво різниться не лише залежно від породи, а й від генетичних особливостей кожної окремої тварини. Кількість білка та тип казеїну у молоці мають визначальне значення для його коагуляційних властивостей та процесу виробництва сиру. 

Цікаво, що білок казеїн не міститься в крові і в молочній залозі, а синтезується з вільних амінокислот крові. Так само, як і будь-який інший білок, казеїн руйнується при термічній обробці, але він більш термостійкий. Для його коагуляції необхідна температура 130оС.

Бета-казеїн та його різновиди. Бета-казеїн має у своєму складі 209 амінокислот, як мінімум у 12 варіантах, що відрізняються різними структурами. Серед них найбільш часто зустрічаються А1-подібний тип та А2-подібний тип – залежно від наявності амінокислоти проліну або гістидину в 67-й позиції білка бета-казеїну. Саме алель А2 визнаний оригінальним геном бета-казеїну у предків та сучасної великої рогатої худоби. Тобто спочатку всі одомашнені корови виробляли молоко, що містить лише бета-казеїн типу А2. Завдяки природній генетичній мутації з'явився варіант білка, названий А1, оскільки він дуже мало відрізняється за складом від вихідного білка А2. Інколи зустрічаються тварини з генотипами  А3, В і С.

Вплив виду і породи тварин на тип бета-казеїну. Згідно результатів численних  наукових досліджень встановлено, що молоко гернзійської, бурої та азіатської порід великої рогатої худоби, молоко людини, інших тварин (овець, кіз, віслюків, яків, верблюдів, буйволів) містить переважно бета-казеїн А2-подібного типу. Голштинська порода в Австралії, Північній Європі та Сполучених Штатах містить А1 і А2 форми бета-казеїну приблизно у рівних частинах.

Чи знаєте ви? Залежно від породи корів, у літрі молока міститься 9-12 г (близько 2 чайних ложок) білка бета-казеїну.

Читати за темою: Нові стандарти на молоко: Другий сорт — не брак?

Тип бета-казеїну і здоров’я людини

Здається, зовсім невеличка різниця між молоком А1 і А2 — амінокислота гістидин чи пролін у 67 позиції білка бета-казеїну. А який вплив на здоров’я людини!

При розщепленні ферментами кишково-шлункового тракту молока, яке містить фракцію бета-казеїну А1, утворюється білок β-казоформін 7 (ВСМ 7) у значно більшій кількості, ніж при відповідному розщепленні молока, яке має фракцію бета-казеїну А2.  Більш високий рівень ВСМ 7 пов'язаний із високими показниками смертності від ішемічної хвороби серця. Також вчені інформують, що цей показник може бути причиною раптового синдрому смерті немовлят. Такі неврологічні розлади, як аутизм та шизофренія, пов’язані з вживанням молока з більш високим рівнем ВСМ 7. Крім того, відомо, що білок ВСМ 7 може надходити не лише з молока, а й із йогуртів, сирів та інших молочних продуктів.

Екологічні дослідження, проведені у дев'ятнадцяти країнах (Великобританія, Фінляндія, Ірландія, Швеція, Данія, Франція, Німеччина, Ісландія, Норвегія, Австрія, Швейцарія, США, Японія, Ізраїль, Австралія, Нова Зеландія, Угорщина, Венесуела та Канада) виявили, що існує достовірний зв'язок між споживанням бета-казеїну А1 та захворюваністю на цукровий діабет 1 типу.

Тому вважається, що молоко, отримане від корів  А1-подібного типу, негативно впливає на стан здоров’я людини. Особливо це небезпечно для немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні. Також це молоко негативно впливає на людей, які схильні до алергій та серцево-судинних захворювань. Молоко, яке містить бета-казеїн А2-подібного типу, вважається низькоалергенним у порівнянні з варіантом А1.

Крім того, у Китаї запропоновано гіпотезу про те, що шлунково-кишкові симптоми в осіб із непереносимістю лактози можуть бути пов'язані з А1-подібним типом бета-казеїну, а не із самою лактозою.

Історичні аспекти

Інтерес до бета-казеїнових білків генотипів A1 і A2 з'явився на початку 1990-х років минулого століття. За допомогою епідеміологічних досліджень та досліджень на тваринах вчені Нової Зеландії виявили позитивні зв’язки між переважанням молока з білками бета-казеїну A1 у деяких країнах і поширеністю у них різних хронічних захворювань. Отримані результати викликали інтерес у ЗМІ, науковому просторі, а також серед підприємців.

В Австралії зацікавленість бета-казеїном А2 виникла у період 2000-2007 років. У подальшому здійснювався перехід до створення моделі діючого бізнесу з наступним  розширенням асортименту продукції та ринку збуту. Фактично лише за 10 років бренд А2 забезпечив одну десяту всіх продажів молока в цій країні.

На ринку Великобританії молоко А2 з'явилося у 2011 році, у Китаї – в 2013. В США пакети з молоком А2 вперше були представлені у декількох магазинах для молочних продуктів у 2015 році. Тепер таке молоко можна знайти в обраних роздрібних магазинах по всій країні.

Читати за темою: Родина Кмітів: Хист до бізнесу передається у спадок

Тенденції сучасного світового ринку молока А2

Світовий ринок А2 сегментований на питне молоко, дитяче харчування та інші продукти. Серед них питне молоко є найбільшим сектором кінцевого використання.

Серед частин світу провідним ринком для молока A2 є Океанія. Популярність цього продукту забезпечується за рахунок зростаючої поінформованості споживачів про користь для здоров'я. За Океанією слідують Азія, Європа і Північна Америка.

Згідно прогнозів науковців, світовий ринок молока А2 до 2024 року становитиме $19,324 млн, що зумовлено швидким і стабільним розширенням асортименту  продукції. У 2018 році світовий ринок молока А2 досяг розміру $5,446 млн. В останні роки, за свідченням наукової спільноти, споживачі по всьому світу усвідомили негативний вплив молока A1 на здоров'я, що призвело їх до переходу на молоко A2. Крім того, у зв'язку зі зростаючим попитом, гравці галузі почали розширювати асортимент, виробляючи не лише питне молоко, а й дієтичне та дитяче харчування, сири, йогурти. Крім цього, вони також реалізують молоко А2 у вигляді порошку, ароматизованого молока, сколотин, згущеного молока, топленого та вершкового масла. Ці зміни допомогли гравцям ринку зберегти і розширити свою існуючу споживчу базу.

Вітчизняні реалії та перспективи

Молоко А2 – інноваційний напрям у молочному скотарстві України, але дуже перспективний, зважаючи на світові тенденції та необхідність оздоровлення української нації.

Як вважає доктор с.-г. наук, професор, академік НААН Володимир Ладика, нині вивчення питання виготовлення молока класу «екстра» – на рівні наукових досліджень українських вчених-генетиків та тваринників-селекціонерів у поодиноких підприємствах. 

«Звичайно, формування молочних стад худоби з генотипом А2 в умовах вітчизняних виробництв потребує значних інвестицій і у більшості випадків певного проміжку часу, але всі зусилля можуть бути виправдані закупівельною ціною молока, яка у світі дорівнює вартості органічного. В Україні є проблема руху хороших ідей. Це стосується і молока А2. Населення дуже важко сприймає щось нове та невідоме. Та весь світ уже пройшов психологічний бар’єр, визнав доцільність і користь споживання цього продукту», — вважає науковець. 

На думку Володимира Ладики, сучасна наука дає шанс використати молоко А2 у двох напрямах:

• Більш висока закупівельна ціна і як наслідок висока рентабельність галузі молочного скотарства.
• Ліквідація негативних наслідків для здоров’я людей, насамперед дітей від алергічних реакцій.

«Ми серйозно працюємо над цим питанням, оскільки запровадження ринку А2 в Україні дає нам можливість зберегти бурі породи великої рогатої худоби в Україні (серед них найбільш часто зустрічаються тварини з потрібними генотипами). Зараз наша задача як тваринників-селекціонерів — створення стад А2 у сільськогосподарських підприємствах. Крім того, ми вже маємо попередні домовленості з одним із молокозаводів щодо початку маркетингу і брендингу нової продукції», — вважає експерт.

Генетик, молекулярний фізіолог, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізіології імені Богомольця Тетяна Древицька розповіла, що питанням відбору корів А2 зацікавилися ще у 2017 році після того, як до генетичної лабораторії звернувся один із фермерів України. Оскільки А2 молоко має унікальні харчові властивості, у порівнянні з А1 молоком, воно та продукти, які з нього виготовлені, є безпечними та можуть бути рекомендовані для більшості населення, особливо дитячого та похилого віку. 

«Ми вирішили метафорично назвати свій проект «AngelMilk». Перше завдання, яке постало перед нами – це розробка сучасного методу генотипування гену бета-казеїну. Ми тестували різні підходи, методи отримання генетичного матеріалу, методи детекції. Після розробки методу ми почали генотипування худоби для розділення корів і молока з різними генетичними ознаками, а також продуктів харчування та молоковмісних продуктів. Результати аналізу сучасних публікацій дозволяють сказати наступне: різним людям доцільно вживати різне молоко — комусь А2 (переважній більшості людей), а іншим — А1», — говорить експертка. 

Тетяна Древницька розповіла, що у кишківнику є фермент, який може перетравлювати казоморфін, він має різну активність, і чим вона менша, тим більшою буде шкода від молочних продуктів. Але натомість є категорії людей, яким показане саме молоко А1.

«Саме тому потрібно генотипувати корів, розділяти молоко на А1 та А2, окремо пускати його в переробку (а не змішувати в одну цистерну, як це роблять зараз), молоко та молочну продукцію після генотипування корів потрібно маркувати, аби у споживача був вибір. Хотілося б мати можливість на практиці у черговий раз довести, що наука повинна служити людям. Чекаємо від вас, шановні фермери, ініціативи у створенні унікальних стад А2»,  — запевняє екпертка.

Такої ж думки притримується кандидат с.-г. наук, сільськогосподарський експерт-дорадник із питань селекції великої рогатої худоби Юрій Скляренко. Він вважає, що формування стад худоби, від яких будуть отримувати молоко А2, створить умови для покращення економічного стану господарств та підвищення їхнього прибутку. Також це сприятиме покращенню здоров’я нашого населення. 

© Юлія Павленко, Kurkul.com, 2020 р.