Посівна 2020 проходила у незвичних умовах. З одного боку палки в колеса аграріям ставив карантин із тотальною неясністю, що буде на ринку ЗЗР та добрив. З іншого ― різкі добові коливання температур змушували фермерів припиняти сівбу культур в очікуванні більш теплих днів.

Наразі квест «Посівна 2020» позаду. Згідно з даними інтерактивної карти «Посівна Онлайн 2019/20», на початок червня ярими культурами в Україні засіяно понад 15 млн га.

Карантинний режим вплинув і на роботу Kurkul.com. Вперше АгроЕкспедиція Посівна 2020 проходила в режимі on-line. Тож продовжуємо далі моніторити ситуацію з посівною в різних регіонах України, аби подати найактуальнішу інформацію від фермерів і для фермерів.

No-till — і суховії не зашкодять

Цьогорічні суховії пройшли всією територією України від Сходу до Заходу і від Півдня до Півночі. Зазнали їх впливу і в Сумській області у ФГ «Світанок». Але, зі слів Владислава Кириченка, головного агронома господарства, ніякої шкоди посівам ці вітри не завдали, бо понад 12 років тут працюють за технологією no-till.

«Утворення кірки на полях, земля, перебита в пух, заплескані дощами посіви та вітрова ерозія — цього всього, слава Богу, у нас немає. Завдяки технології no-till, коли відсутня оранка, дискування та прибирання післяжнивних решток, у нас немає всього цього», — пояснює фахівець

Машинно-тракторний парк, оснащений технікою брендів John Deere, Horsch, справляється з обробітком 3,5 тис. га. Щорічно ФГ «Світанок» робить ставку на кукурудзу, якої висівають більше тисячі гектарів. На соняшник припадає 700 га, ячмінь пивоварний — 400 га, пшениця озима — 500 га, ріпак — 140 га.

Головний агроном додає, що озимі культури перезимували добре, пшениця увійшла в зиму в стадії кущення. Якби осінь 2019 р. видалась з опадами, то озимих в господарстві посіяли би більше.

«У планах було посіяти більше озимих культур, але відсутність дощів скоригувала плани. Посіяли те, що посіяли. Далі коливання температур, переходи через позначку +5 С° і тепла зима створили сприятливі умови для розвитку шкідників та грибкових хвороб. Відтак, за рекомендацією консультантів BASF обробили озимі інсектицидами. Тому зараз немає нічого критичного. Он пшениця вже колос викидає, а ріпак (третя декада травня) закінчує цвісти», — додає Владислав Кириченко.

Головною проблемою посівної 2020 агроном називає відсутність тепла. Через заморозки посівну, розпочату в першій декаді квітня, довелось зупинити. Кукурудзу та соняшник досівали вже після Великодня, коли потеплішало. Головний агроном додає, що проблем із доставками ЗЗР, добрив чи посівного матеріалу через карантин не відчули. Виручила багаторічна звичка скуповувати все на посівну ще восени.

Прогнозувати врожайність культур Владислав Кириченко не береться. Каже, що від погоди залежить, чи повторить соняшник минулорічний показник 4,2 т/га.

Читати також: Ситуація на полях та прогнози врожаю 2020

Відмова від озимих культур та затримки з доставкою добрив у Центрі

Через осінню посуху в господарстві ЗАТ «Маки» ім. О. П. Сем'янівського взагалі відмовилися від посіву озимих культур. Катерина Михайліченко, менеджер господарства, розповіла, що з 1300 га кукурудзою засіяли 75% площ, соняшником — 25%.

«Посівну розпочали 6 квітня. Якраз встигли досіяти останнє поле, і пішли дощі. А от з пиловими бурями зіткнулися в господарстві, коли вже ярі культури почали сходити»,— інформує менеджерка.

У господарстві не було проблем із доставкою ЗЗР і добрив під час карантину, бо все необхідне купують восени. Тепер залишається чекати лише сприятливої погоди та рівномірних опадів.

«Давати якийсь прогноз на урожай зараз, у травні, — ризиково. Зима видалась безсніжною. І ніхто не знає, коли випаде річна норма опадів. Найкращий варіант, щоб ця волога випадала рівномірно. Тоді вже і про урожай можна буде говорити», — додає Катерина Михайліченко.

А от у ТОВ «Батьківщина-Нива» з Полтавщини ризикнули і посіяли озиму пшеницю в суху землю. Микола Віташ, директор господарства, пригадує, як до останнього чекали опадів. І коли прийшли оптимальні терміни, почали сіяти пшеницю української селекції.

«Після сівби пшениці випало буквально 7-8 міліметрів дощу, і на вдалося отримати дружні сходи. Озима пшениця у нас практично зайшла у зиму  в фазі початку кущення. Перезимувала добре, трошки весною були свої проблеми через морози. Зараз пшениця вже викинула колос. До цього моменту встигли двічі підживити аміачною селітрою та КАСом, спрацювали фунгіцидами, гербіцидами. Тобто провели всі агротехнічні заходи для того, щоб отримати високий врожай. Зараз озима пшениця в хорошому стані, викидає колос», — в телефонній розмові розповів Микола Віташ.

Структура посівних площ, а це 2500 га, у господарстві така: гороху 100 га, сої — 350 га, соняшнику — 450 га, 1000 га кукурудзи зернової та 300 га силосної кукурудзи. Описуючи весняну посівну, Микола Віташ не шкодує емоцій.

«Це був жах. Я таких вітрів та суховіїв не пам'ятаю за все життя. Через брак вологи, низькі температури та вітри кілька разів відкладали старт посівної. Але все ж обсіялись. Проте не вистачає тепла. Якщо у попередні весни кукурудза за 1-2 дні викидала новий лист, то зараз їй потрібно тиждень. Такого не пригадую, щоб у третій декаді травня була ранкова температура +5 С°. Обіцяли, що й до 0 С° дійде. Така аномальна погода накладає відбиток на проростання ярих та їх вегетацію», — пояснює директор господарства

Микола Віташ хвилюється, чи не підмерзнуть соя та силосна кукурудза. Останню культуру сіють для заготівлі корму на 400 дійних корів, яких утримують у господарстві. Але низькі закупівельні ціни на молоко додають негативу.

«Я вже маю план побудови цеху переробки молока в господарстві. Але через низьку вартість молока та ситуацію в країні змушений заморозити проєкт. От всі розказують, що тваринництво — це соціальний проєкт. І уряд хоче з 1 липня підвищувати мінімальну зарплату. Це — ініціатива хороша. Тільки де тваринник братиме на всі ці виплати кошти, коли здаємо молоко по 9 грн/л?» — запитує Микола Віташ

Південь: ставка на соняшник

Дніпропетровщину складно уявити без полів соняшнику. От і в 2020 р. СФГ «Скорук А. В.» ставку робить на соняшник. У родині Скоруків відразу два господарства, які між собою ділять 15 тис. га. Структура посівних площ виглядає наступним чином: озимий ріпак — 2500 га, озима пшениця — 5000 га,  озимий ячмінь — 1100 га, горох —300 га, кукурудза —  350 га. Соняшник посіяли на 6,5 тис. га.

Олександр Земляний, головний агроном господарства, розповідає, що озимі культури восени 2019 р. сіяли в сухий ґрунт. Але невеликі дощі дозволили зерну прорости.

«Десь 30% озимої пшениці та ріпаку в хорошому стані. Пшениця добре розкущилася до зими. А 70% озимих в задовільному стані. Шкідників на полях небагато», — розповідає агроном.

Олександр Земляний додає, що через березневі заморозки ріпак почав викидати цвітоносну стрілку, так і не набравши достатньо вегетативної маси, тож планували його скосити.

Та через низькі температури вирішили залишити та подивитися, як буде вегетувати культура. Ярі культури розпочали сіяти в другій декаді квітня. Тепер у СФГ «Скорук А. В.» очікують дощів.

«Упродовж квітня і травня були опади, але вони малопродуктивні. Ярі встигли посходити, але через невисокі температури дуже повільно вегетують. Прогнозувати врожай ще зарано. Пшениця тільки починає цвісти, ячмінь наливає колос, ріпак закінчив цвісти», — підсумовує Олександр Земляний.

Минулого року в господарстві очікували високих врожаїв. Але суховії та спека, коли за 3 дні всі зернові висохли, зіпсували плани. Так, соняшнику намолотили 2,5 т/га, ріпаку — 3 т/га, пшениці — 3,5 т/га.

Захід: повільна вегетація культур 

Якщо всі регіони скаржаться на весняні заморозки, які заважали безперервно проводити посівну, то в ПП «Агрофірма «Дзвони» на Львівщині посівну не зупиняли. Зиновій Максимишин розповів, що сіяти ярі культури господарство розпочало 28 березня і швидко встигло завершити весняну посівну.

«Нам пощастило. Якщо інші господарства Львівщини, навіть Одеської та Дніпропетровської областей скаржились на квітневі заморозки, то у нас температура була стабільно плюсовою. Невеликий заморозок при березі річки Гнила Липа трохи пошкодив озимий ріпак та пшеницю, але збитки мінімальні. Зараз вже озима пшениця знаходиться на фазі першого вузла», — пояснює аграрій

 У 2020 р. на 8 тис. га земельного банку у ПП «Агрофірма «Дзвони» посіяні:

• озима пшениця — 2216 га;
• яра — 492 га;
• ячмінь — 494 га;
• ріпак — 2080 га;
• соя — 1563 га;
• буряк — 221 га;
• кукурудза — 661 га;
• соняшник — 304 га;
• яра пшениця — 310 га. 

Господарство вирощує овочі борщового набору (буряк, пекінську капусту, капусту броколі, моркву). Лише на опади тепер не покладаються, у ПП «Агрофірма «Дзвони» переходять на крапельне зрошування овочевої групи.

«Сумно було минулого року збирати мізерні головки цвітної капусти та броколі. Тож цього року ми страхуємось від таких погодних сюрпризів. Тому монтуємо систему крапельного зрошення на моркву, броколі. Лише білокачанну капусту будемо вирощувати без поливу», — коментує директор господарства

Повертаючись до ярих культур, то квітневі дощі допомогли їм дружно зійти. Лише темпи вегетації не радують.

«Після зниження температур 17 травня сповільнилась вегетація ярих культур. На сьогодні (27 травня) схожість цукрового буряку на рівні 80 тис. га. Якщо попередні роки у перших числах червня рядочки буряку вже змикалися, то зараз він іще висходжується. Кукурудза неймовірно уповільнила ріст», — додає Зиновій Максимишин.

Аграрій не поспішає робити прогнози на майбутній врожай. Згадує, що у 2019 р. найрентабельнішими стали соя та соняшник, які порадували врожайністю на рівні 3,4 т/га і 4,1 т/га у заліковій вазі відповідно.

У фермерів із різних куточків України бажання схожі: мріють про теплу погоду та рівномірні опади. Тоді й поля порадують врожаями, а господарства — досягненнями.

 © Марина Солонар, Kurkul.com, 2020 р.