Цей матеріал з’явився спонтанно, завдяки цікавій історії, що наштовхнула нас на вивчення ринку такої ягоди, як бузина чорна. Нещодавно до нашої редакції звернулася іноземна компанія з проханням допомогти знайти партію замороженої бузини — 3 тис. т. Звичайнісіньке прохання про допомогу вже через годину перетворилося на цікавий квест — чим більше ми обдзвонювали потенційних виробників  і продавців ягоди, тим більше запитань виникало. А коли ми запитували, чи є у нас виробники цієї ягоди, багато співрозмовників, мабуть, крутили пальцем біля скроні. 

З одного боку, дошки оголошень в мережі рясніють рекламою про продаж сушеної та замороженої ягоди бузини вроздріб і гуртом у різних куточках України.

Проте результати обдзвону продавців були дуже неоднорідні. Більшість номерів з оголошень не відповідали, за іншими переконували, що такі об'єми організувати нереально. 

Натрапили на одного фермера з Потавщини, який розповів, що його товариш пробував вирощувати бузину кілька років тому. Вклав у справу понад 2 млн грн, але «прогорів», насадження викорчували. Контактами товариша аграрій, на жаль, не поділився.

Ще за одним оголошенням нам розповіли, що пробують також вирощувати бузину самі. Зрадівши, що можна буде розповісти нашим читачам про вирощування такої нішевої ягоди, ми почали домовлятися про інтерв’ю з керівництвом. Коли раптом нам перетелефонували і сказали, що нічого не вирощують, тільки закуповують у населення. Чого саме злякалися у тому господарстві — важко сказати, але наша розповідь про вирощування перспективної ягоди ставала все більш примарною.

У кінцевому результаті кілька компаній, що потенційно готові були зібрати таку партію продукції, ми знайшли. Але запитань, які залишили по собі ці пошуки, назбиралося також чимало. Знайти правильні відповіді, а також розповісти, що ж відбувається сьогодні з ринком бузини та які перспективи його розвитку, Kurkul.com допомогла керуючий партнер компанії ALTA KRAINA Алла Пономаренко.

ALTA KRAINA — експортоорієнтована компанія, що займається експортом вироблених на власних заводах замороженої ягоди, концентрованих фруктових соків і пюре. Замороженою бузиною компанія займається останні 6 років та постійно працює над розширенням ринків збуту, які охоплюють ЄС, Японію, Ізраїль та інші країни.

Kurkul.com: Як виглядає ринок бузини сьогодні? У яких сферах ця ягода має найбільший попит?

Алла Пономаренко: Ще років 5 тому бузину використовували здебільшого, як натуральний барвник для підфарбовування продуктів харчування, і споживання її було не дуже великим. Потім ситуація змінилася, й цією ягодою почали також заміщати в продуктах чорницю. Якщо подивитися на йогурти, які виробляють у Європі, то там на етикетці замість чорниці можна знайти бузину, що, звісно, здешевлює продукт.

Орієнтовно з 2018 року попит знову зріс, і бузина стала доволі цікавим продуктом для експорту. Сьогодні ситуація змінилася ще більше, оскільки низка досліджень вказує, що бузина має дуже багато поживних речовин та елементів і її можна використовувати, як при боротьбі з усілякими простудними захворюваннями, так і в якості «суперфуду» в усіх веганських продуктах. А оскільки веганство та правильне харчування сьогодні в тренді — споживання бузини продовжує зростати.

Якщо поглянути на ринок Сполучених Штатів, то там за рік споживання бузини збільшилося у 2,5 раза. Наша компанія також отримує дуже багато запитів на цю ягоду саме з Північної Америки.

Читати також: Бізнес на органічній бузині: секрети американських фермерів

Kurkul.com: Яка країна, на Вашу думку, сьогодні споживає найбільше бузини?

Алла Пономаренко: Більшість запитів надходить, звісно, з Європи, але слід враховувати, що у 80% це компанії, які шукають бузину для північноамериканського ринку. Тому, за нашими оцінками, ажіотаж на бузину зробив саме американський ринок.

Kurkul.com: Чи можемо ми оцінити кількість компаній, які займаються бузиною в Україні? Скiльки їх у нас у порівнянні з Європою?

Алла Пономаренко: Бузина — це лише одна з ягід, які ростуть в Україні, і всі, хто заморожує будь-яку ягоду, можуть робити це і з бузиною. В Україні орієнтовно 300 таких компаній, головне питання в тому, хто потім може зробити правильну переробку, тому що бузина — складний продукт. Компаній, які можуть правильно її очистити, пропустити через лазер і відсортувати, дуже мало — в Україні, мабуть, з десяток компаній, які можуть зробити якісний продукт. У Європі таких, безумовно, більше, тому що там індустрія переробки та виробництва більш маржинального продукту краще розвинена, ніж у нас.

Kurkul.com: Чи зростає споживання бузини в Україні?

Алла Пономаренко: Ягода, яка залишається в Україні, переважно йде на виробництво концентрованого соку, який теж експортується. Внутрішнє споживання бузини в нас вкрай мале. Так у нас історично склалося, що ми не сприймаємо бузину, як щось їстівне. Скажу навіть більше: багато хто дивується, коли дізнається, що я займаюсь експортом бузини, а мої батьки взагалі вважають, що це — шкідлива ягода.

Тобто в нас ще немає розуміння корисних властивостей бузини і ще не настільки розкручений тренд здорового харчування та веганства, немає культури споживання. Тому до 90% ягоди йде на експорт.

Якщо говорити про нашу свіжу ягоду — вона повністю дикоросла й часто росте біля доріг та полів. Відповідно, має завищені показники по важких металах, пестицидах, молочній кислоті тощо. Урожай бузини у нас толком ніхто не оцінює, вона як росла вздовж доріг, так і росте. 

У Європі ситуація інша — знаю, що її в промислових масштабах вирощують у Сербії та Австрії. Там взагалі тренд на органічну продукцію і саме органік бузина в Європі має найбільший попит. Тому за якістю ягоди ми однозначно програємо європейцям.

Kurkul.com: Який шлях проходить ягода від дикорослого дерева до цеху заморозки?

Алла Пономаренко: Якщо чорниця, яка «рулить» ринком ягоди, уже має більш-менш сформований ланцюжок — від кого, як і за якими правилами, то бузина — це чистий WildMarket. Хто хоче — той і збирає. Холодильники є в кожному регіоні.

Можу розповісти, що бачила на власні очі. Звичайні селяни, місцеві жителі приїжджають на власних авто з причепом на місця, де росте бузина, і зрізають гілки або навіть просто руками обривають. Ніяких норм, ніяких технологій, рукавичками не користуються — простий, грубий збір.

Далі ягоду здають дрібним заготівельникам, якщо людина зібрала, скажімо, 300 кг за день, або ж везуть напряму на склад, якщо зібрали кілька тонн. До нас зазвичай приїжджають заготівельники, в яких у машині 2–3 тонни свіжозібраної ягоди. Вона відразу йде в цех охолодження, а потім уже на заморозку. Після заморозки очищаємо залежно від того у пюре піде ягода чи на концентрат — зняти гілку, почистити чи залишити, як є.

Нам же залишається тільки відбирати ягоду за регіонами і відсіювати ті, звідки ми точно брати не будемо, бо буде перевищення всіх допустимих норм за вмістом шкідливих речовин. Наприклад, Полтавщина та Івано-Франківська область мають кращу ягоду, оскільки бузина там росте зазвичай подалі від доріг.

Kurkul.com: Чи є контроль в Україні за якістю ягоди, і як такі показники контролює Європа?

Алла Пономаренко: Ми в цілому переходимо на норми Євросоюзу за всіма показниками, у тому числі за вмістом важких металів і пестицидів у продукції. Це добре, оскільки будь-який експортер ніколи не дивиться на українське законодавство, а хоче дотримання європейських норм. Нашим недоліком є те, що в Україні, на жаль, немає достатньої кількості акредитованих лабораторій, які можуть правильно вимірювати ці показники.

Буває, що стикаємося з ситуацією, коли віддаємо ягоду на аналізи й отримуємо результат, що все в нормі, але з ремаркою: «Ви знаєте, в нас лабораторія працює за старими методами, тому, можливо, аналізи неправильні, ми вам рекомендуємо відправити в Європу і перевірити, що там насправді». Це дуже велика проблема. Ми на європейські норми вже перейшли, а лабораторії, на жаль, ще не «підтягли» під ці норми.

Потрібно, щоб український ринок бузини від дикого переходив у більш свідомий і впорядкований. Можливо, нам також варто замислитися над культивованими насадженнями цієї ягоди. Щоб у цьому напрямку створити правильний та прибутковий бізнес, потрібно мати можливість планування та побудови стратегії, спираючись на статистику та чітке розуміння ринку, якого наразі просто немає.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2020 р.