Реклама
ТОП-20 інтерв'ю на Kurkul.com
4 січня 2021 1247 0
Що б не сталося, український фермер буде завжди працювати на землі. Так і команда онлайн-асистента Kurkul.com, попри пандемію Covid-19, карантин, кризи чи безліч інших факторів, плідно працювала увесь 2020 рік.
І хай через карантинні обмеження нам не вдалося побувати в гостях у деяких господарствах, однак це не вплинуло на кількість класних інтерв’ю та фермерських історій на сайті.
Далі — символічний ТОП-20 інтерв’ю 2020 року, які найбільше зацікавили наших читачів. Усі інтерв’ю можна переглянути на сайті у відповідному розділі.
Громадська діячка та власниця лавандової плантації «Семенівський Прованс», Київська область
З гектара лаванди реально отримати мільйон гривень прибутку
За словами Тетяни Турченкової, при правильній організації бізнесу валовий прибуток з 1 га лаванди буде коливатись у межах мільйона гривень.
«У випадку продажу винятково сировини прибуток на рік буде низький — від 30 тис. грн, тобто з 1 га лаванди валовий дохід складе 250 тис. грн на рік, за умови здачі рослинної маси по 45 грн/кг. Якщо ж зайнятися переробкою лаванди на ефірну олію, тоді вирощування цієї рослини буде більш рентабельним бізнесом».
І хоча далеко не всі наші читачі згодні з наведеними розрахунками, тим не менш інтерес до досвіду вирощування лаванди виявився надзвичайно високим.
Виконавчий директор родинної агрофірми «Інтер-Агро-База», Чернігівська область
Земля — найпривабливіший актив в Україні, і ми готові її купувати
Як стверджує Сергій Макуха, після офіційного старту ринку землі торгуватися на ринок піде всього 10-20% земельних ділянок. Тобто це такий обсяг, на який можна знайти кошти: перекредитуватися, знайти якісь державні чи європейські програми. Чоловік сподівається, що держава допомагатиме фермерам.
Великої перехресної конкуренції між аграріями в нас не буде, бо кожен буде зацікавлений викупити насамперед свій земельний банк. Земля — це найпривабливіший актив в Україні, і якщо знайдуться бізнесмени «зі сторони», які складуть нам конкуренцію, то будемо шукати всі можливі шляхи, аби купити землю, де працювали роками.
Колишній співзасновник компанії «Імперія-Агро», засновник дистриб’юторської компанії «Грейс Агро»
Найстрашніше, що може відбуватися між співвласниками — це гроші
Дмитро Оцабрик у 2016 році повністю вийшов з «Імперії» і створив компанію «Грейс-Агро». Водночас він зазначає, що вже мав досвід власника й управлінця великої компанії, а починати з нуля психологічно дуже важко. Бо фактично бізнесмен почав з самого нуля близько 10 років тому, коли в компанії був він сам та бухгалтер.
Я думаю, що небажання ділитися — це проблема глобальна, не тільки в нашій ситуації. Дуже часто розбрат відбувається між співвласниками саме через це. І в мене зараз є багато співвласників в інших напрямках бізнесу, але важливо проговорювати все «на березі». Це для мене була певна наука. У нас з братом не було нічого проговорено, бо між братами наче і не треба домовлятись. Але різниці немає чи це брати, чи це друзі, чи це куми, чи це рідні. Всі, хто займається бізнесом, мають між собою проговорювати відповідні умови роботи.
Ринок дистрибуції України прогнувся під великих виробників
Маючи великий досвід роботи, Дмитро Оцабрик каже: раніше грішили все на дистриб’ютора і звинувачували його в обмані клієнтів. Але дистриб’ютор лише продавав те, що обіцяла компанія.
Насправді дистриб’юторські компанії роблять дуже багато хорошого на ринку України. Нас називають і «баригами», і «торгашами», і ким тільки нас не називають і обзивають. Кажуть, що ми наживаємося на клієнтах, на фермерах. Так, звичайно, дистриб'ютори заробляють гроші, але й у фермера така ж ціль — заробити гроші. Проте, окрім заробляння грошей, я ставлю й інші, більш високі цілі для своєї компанії.
Андрій Гармаш
Фахівець із впровадження стандартів, провідний аудитор систем менеджменту якості
Від локального стандарту на мед виграють пасічники і споживачі
Андрій Гармаш розповідає, що в реаліях сучасного ринку сертифікація — справа добровільна для виробника. І, власне, сертифікуватися йому чи ні, вирішуватиме сам пасічник.
Але з іншого боку, якщо виробник приймає вимоги стандарту, то на цьому етапі ймовірність отримання негативу з боку покупців буде набагато меншою. А ймовірність того, що з вами захочуть працювати великі українські торгові мережі, Metro, Ашан, у рази збільшується. Вони одностайно виступають за те, щоб виробники випускали продукцію відповідно до світових стандартів, і ми готові сприяти цьому.
Директор ФГ «УНІРЕМ-АГРО ПЛЮС», Дніпропетровська область
Ми беремо краще і від No-till, і від оранки
Досвідчений фермер із Дніпропетровщини Андрій Булгаков тривалий час вивчав різні технології, які б допомогли господарству заробляти в умовах критичних агрокліматичних умов. Зрештою, зупинився на тій, яка вивела підприємство на новий рівень виробництва.
У мене була давня мрія — перейти на технологію стріп-тіл (Strip-till). Тут у господарстві працювали за класичною технологією обробітку ґрунту, і вся техніка була підібрана під неї. У цьому випадку ти — як заручник старої технології. Тому, аби перейти на іншу технологію, треба було спочатку кудись подіти старі агрегати і закупити нові.
Експерт у галузі тваринництва.
Як визначити та лікувати мастит у корови
Експрес-діагностика маститу в корів не вимагає спеціального устаткування, її легко робити прямо на фермі, не відходячи від корови. Але цей комплекс прийомів має велике значення, бо мастит завдає серйозного економічного збитку господарствам та фермерам, адже у хворих корів різко знижується удій молока. Крім того, молоко хворих тварин заборонено вживати.
Головне — вчасно виявляти та проводити відповідне лікування маститу. Перш за все необхідно зупинити запальний процес. Перевіряти корів на наявність маститу треба хоча б раз у місяць. Я рекомендую більш правильний варіант — раз у два тижні.
Останнім часом українських фермерів неабияк зацікавили джерсійські корови, адже вони мають кілька суттєвих переваг перед українськими породами, до яких можна віднести скоростиглість та відмінну адаптаційну здатність до будь-яких погодних умов. І багато хто шукає, де можна взяти для своїх ферм цих високопродуктивних корів.
Чистокровних джерсеїв в Україні поки немає. Тварини цієї породи сьогодні — це фізичні помісі, тобто завозилась не сама тварина, а спермопродукція та фізично запліднювались домашні корови українських порід, таких як українська червоно-ряба молочна, голштинська, українська чорно-ряба, й отримували безпосередньо гібриди або «напівкровки».
Або напівкровку, або корову з приміссю джерсея ви можете купити у Львівській, Вінницькій, Полтавській і Чернігівській областях. Невелика їх кількість може бути ще у Дніпропетровській області.
Директор ПСП «Альфа-Агро», Херсонська область
Потрібно на 1 вкладену гривню отримувати 9 гривень прибутку
Фермер із Херсонщини Ігор Брагінець пройшов тривалу аграрну школу і «ріс» разом із агросферою, експериментував та вже напрацював власні стандарти й секрети у вирощуванні сільгоспкультур.
Я люблю експериментувати з добривами, сортами, біостимуляторами. Останніх на ринку дуже багато. Тому важливо знайти той засіб, який виправдає твої сподівання і спрацює в ризикових умовах Херсонщини.
Керівник ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С», Вінницька область
Діджиталізація та автоматизація агробізнесу — спосіб збільшити рентабельність
Молодий фермер із Вінниччини Олег Сандуляк уже добре знає, що агро — це не тільки про успіхи, а й про невдачі. Після багатьох спроб і помилок він вирішив, що сучасний підхід до ведення бізнесу має відповідати всім вимогам часу, та планує інвестувати кошти в повну діджиталізацію свого косподарства.
Ми розуміємо, наскільки це зараз важливо і допоможе оптимізувати виробничий процес. Я вважаю, що в точному землеробстві та автоматизації бізнесу є величезний потенціал. Це основа бізнесу, і ми в агрофірмі плануємо повністю автоматизувати всі процеси.
Головний агроном агрофірми «Гуляйпільське», Запорізька область
Бачимо доцільність глобального переходу на рідкі добрива
В агрофірмі «Гуляйпільське» на Запоріжжі вже багато років експериментують із системою живлення сільськогосподарських культур. Від традиційних гранульованих міндобрив тут поступово переходять до рідких комплексних. І вже побачили ефективність такого переходу — мінімум 0,5 т/га прибавки урожайності на пшениці та соняшнику.
У чому переваги рідких комплексних добрив? Найперше — дещо спрощується логістика рідких добрив у порівнянні з гранульованими. Операція з внесенням РКД часто відбувається набагато швидше. Також перевагою рідких добрив є те, що вони швидше й краще починають працювати. При таких посухах, які ми спостерігаємо нині, рідкі добрива краще «заробляти» культиватором: коли випадуть хоча б якісь опади, вони миттєво розчиняться і почнуть «працювати». Тоді як гранульованим добривам знадобиться більше вологи і часу, щоб почати виконувати свою пряму функцію.
Координатор Kello-Bilt у Європі, Азії та Африці
Український ринок техніки перенасичений «сміттям»
Компанії-виробники техніки чудово знаються на ринках, де працюють, і всіляко намагаються запропонувати місцевим аграріям свої кращі рішення. Але яким бачить український ринок сільгосптехніки представник однієї з відомих світових компаній?
Відмінності ґрунтово-кліматичних умов України та ЄС суттєві. У Європі історично відносини господар-селянин-робітник зовсім по-іншому склалися. До того ж людина, що сидить у тракторі, в ЄС у 70% випадків і є господарем. У нас же в колгоспах у радянські часи й до них через неправильний і бездумний обробіток зіпсували багато землі. Тому в Україні немало земель, які потребують важкої техніки.
Засновник і керівник СФГ «Урожай», Сумська область
При хорошому врожаї та ціні на податки увагу не звертаєш
Фермерська родина Михайла Шевченка пройшла тривалий шлях становлення в агробізнесі — від кількох десятків гектарів землі, де доводилося працювати самостійно, до грамотно збудованої справи та сучасних технологій виробництва. І тепер їхня агрофірма цілком може конкурувати з великими агрокомпаніями в багатьох напрямках.
Фермери та агрохолдинги повинні доповнювати один одного. При чому, у таких відносинах важлива і третя сторона — держава як регулятор. Якщо буде обґрунтована економічна складова, то у нас і банани вирощуватимуть.
Директор з Агрономії Суффле Агро
Кліматичні зміни змушують аграріїв адаптуватись
На думку Жан-Поля Прюдома, зміни клімату є дійсно серйозною проблемою. Відсутність опадів навіть взимку, рання весна — усе це має вплив на ведення сільського господарства. Так, підвищення глобальної температури всього на 1 °C призводить до зниження врожайності пшениці на 6%, не говорячи вже про зниження якісних показників зерна. Підвищення ж глобальної температури на 4 °C взагалі поставить під загрозу продовольчу безпеку всього світу, враховуючи постійно зростаюче населення нашої планети.
Тому фермерам справді потрібно пристосовуватися до нових реалій. Основне завдання для всіх учасників агроринку — знизити викиди вуглекислого газу і зберегти якісні та родючі ґрунти. Щоб це зробити, слід обрати шлях раціонального та зберігаючого землеробства.
Керівник ПСП «Денихівка» та власник «Dengoff AgroFamily», Київська область
Продаж зерна швидко, зручно і вигідно — огляд мобільного додатка для фермерів
Кожного сезону продаж і купівля зерна є топ-темою для українських аграріїв. Сільгоспвиробники обирають різні тактики збуту: продавати одразу або притримати зерно в очікуванні зростання ціни. У теперішній час діджиталізації на допомогу сільгоспвиробникам приходять сучасні додатки, сервіси та платформи, де можна отримати інформацію про ціни на зерно в Україні та знайти свого покупця чи продавця.
Наші фермери мають зрозуміти одну важливу річ — на ринку зерна треба грати в «коротку». Тобто ідеально продавати зібрану продукцію тут і зараз, але майже одночасно треба купити аналогічний продукт за меншою ціною.
Урожай має працювати і до січня наступного року він повинен «обернутися» 5-6 разів, бо тільки так фермер зможе вторгувати по 2-3 долари за раз. А в кінцевому підсумку прибуток може зрости, наприклад, на 10 доларів на тонні. Це ж набагато краще, аніж якби це зерно просто лежало на складі, тобто це фактично були б заморожені гроші.
Мікробіолог та ґрунтознавець, професор
Активна біологія ґрунтів ― про це треба пам’ятати завжди
Роберт Кремер — всесвітньо відомий експерт у галузі мікробіології ґрунтів та підвищення їхньої родючості за допомогою досить нескладних операцій із живими організмами.
Найбільш важливим чинником із погляду фермера є збільшення прибутковості. Деякі біостимулятори можуть забезпечити необхідне підвищення врожайності саме завдяки мікроорганізмам, які вивільняють більше необхідних поживних речовин для рослини. Крім того, вони можуть відігравати значну роль у регуляції росту культури, покращуючи розвиток саме кореневої системи.
Директор ПП «Стелс-Агро», Херсонська область
У зоні ризикованого землеробства потрібно думати про стійкість та витривалість культур
Аграрій із Херсонщини Олексій Білий точно знає, як реально отримувати достойні врожаї в критичних для сільськогосподарських культур умовах та ділиться своїм досвідом.
Вагома проблема минулих сезонів — відсутність дощів. Ми всі залежимо від Бога. З усіма хворобами та шкідниками можна за допомогою ЗЗР поборотися. А от що ти робитимеш, коли поле засихає? В таких умовах маємо два виходи: поступово переходити на зрошування та використовувати біостимулятори.
Директор компанії «Агрінос Україна»
Корисні бактерії та біостимулятори для рослин — швидка біологічна допомога
Аграрний експерт Юрій Джура пояснює, що зазвичай сільгоспкультури потрапляють у стресовий стан через кілька базових факторів. Зокрема через те, що якісь життєві процеси зупинилися, а їхня зупинка на сигнальному рівні означає, що рослина не знаходить якоїсь амінокислоти, щоб запустити процес фотосинтезу, синтез білку, транспортування води або процес ділення.
Саме це може стати причиною того, що при використанні біостимуляторів із вмістом амінокислот сигнальна система рослин сприймає їх і вважає, що все стало нормально. Але якщо в цей момент не дати достатньо основного живлення, тобто азоту, фосфору, калію в ґрунт і при цьому «розкачувати» рослину біостимуляторами, то який буде результат?
Рослина «хоче їсти, розкриває рота», а їжі немає… Варто завжди пам’ятати, що прогнозування стресів, ризиків і їх профілактика завжди дадуть більше переваг, аніж поспішне «гасіння пожеж на полях»!
Заступник директора Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, керівник ДП «ДГ«ДРАБІВСЬКЕ»
Якісний посівмат нам доводиться реалізувати як товарне зерно
Вітчизняним дослідним господарствам часто треба долати багато перешкод у роботі і часто їм складно витримати конкуренцію з іншими підприємствами. У процесі роботи ці агрофірми постійно стикаються з низкою проблем і шукають їх рішення.
Мушу зазначити, що сьогодні питання реалізації насіння стало для нас досить болючим. Колись насіння із ДГ «Драбівське» йшло в Драбівський, Канівський, Чорнобаївський та Золотоніський райони області в обов’язковому порядку. Сьогодні, хоча за насінням приїжджають з усієї України, бажаючих недостатньо. Тож якісний посівний матеріал часто зберігається в господарстві протягом двох років, після чого реалізується, як звичайне товарне зерно. Через це ми втрачаємо значну частину прибутку.
Директор ТОВ «П’ятидні», Волинська область
Коли з однієї кнопки запускаєш обладнання на €3 млн — це неймовірно
Агрофірма «П’ятидні» на Волині давно стала еталоном стрімкого розвитку та серйозних капіталовкладень. Як підприємству вдалося вийти на сучасний виробничий рівень, читайте в інтерв’ю директора Валерія Діброви.
Не всі підприємства хочуть брати дороге насіння, а ми дешевого не робимо. Та все ж, виробляючи до 4 тис. т насіння лише для своїх потреб, ми вже давно повністю окупили цей завод. Прибавка пів тонни з гектара — це дуже просто й легко завдяки якісному насіннєвому матеріалу.
Засновник і директор фермерського господарства «Вільне», Вінницька область
Фермер із Вінниччини Віктор Цибульський чудово знає, що у сільському господарстві важлива кожна дрібниця: якість насіння та препаратів, правильні агротехнологічні операції, техніка тощо. За роки роботи фермер спробував багато технологій і тепер готовий ділитися своїм досвідом зі своїми колегами.
Цей сезон пшениці вийшов невдалий. Врожайність склала усього 3,1 т/га, культура вийшла збиткова. Але інші культури, грамотно підібрані у сівозміні, компенсували це. Зрештою, ми все одно ніколи не перестанемо сіяти хліб.
Голова Драбівської АФЗУ та засновник фермерського господарства «Драбівсад», Черкаська область
Рекордного врожаю зерна нам цього року не бачити
Ще на початку 2020 року Валерій Перепелиця сказав, що пшениця восени виросте в ціні і коштуватиме близько 240 доларів за тонну. І тепер щоразу, як команда нашої редакції готує щоденний огляд цін на основні сільгоспкультури, бо прогноз цього фермера з Черкащини цілком справдився!
Через погодні умови цього року буде велика проблема з пшеницею. Коронавірус додав питання продовольчої безпеки. Але ми, фермери, нікуди не дінемося. Посівна — це те, що не зупиниш. У будь-який час чи при будь-яких катаклізмах нам треба покласти зерно в землю, а там буде видно далі.
© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 рік.
Виконано за допомогою Disqus
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.
