Із другого півріччя 2020 року на світових ринках сталь почала рости в ціні. Аналітики пояснюють це так званим постковідним синдромом, коли виробники сталі вимушені адаптуватися до нових умов роботи в кризу та при різних карантинних обмеженнях.

Разом із Kurkul.com спробуємо розібратися, що нині відбувається на ринку металопрокату та чи вплине це на ринок сільгосптехніки в Україні.

---

Ціни на металопрокат ростуть

Ціни на гарячекатану сталь (HRC) у США на умовах франко-завод протягом останніх шести місяців виросли до $870/т.

За даними Лондонської біржі металів (LME), гарячекатана сталь на ринку Північної Америки почала дорожчати із серпня 2020 року. Якщо на початку серпня за 1 т цього металу просили близько $450-520, то в середині грудня ціна виросла на 93%) і склала близько $950/т.

Холоднокатана сталь (CRC) в США подорожчала до $1000/т самовивозом із заводу, а ціна гарячеоцинкованого рулону (HDG) збільшилася до $1010/т.

Зрештою, спотова ціна є найвищою з початку вересня 2018 року. Але водночас ф’ючерсні контракти із ціною, наприклад, рулонної сталі у США укладають по $1 000 на січень, по $990-920 — на лютий-квітень. А вже з травня ціна ф’ючерсів опуститься до $700-800/т.

Трохи раніше, як вказують графіки Лондонської біржі металів, пішли вгору ціни на гарячекатану сталь у Китаї (FOB). Здорожчання тут виявилося трохи меншим, ніж у Штатах, але все одно є доволі суттєвим, як для ринку в цілому. Після мінімуму в $428-430/т у червні 2020 року, ціна на цю продукцію виросла до понад $625/т.

Читати також: Роман Гринишин: Ми даємо нашим аграріям доступ до світового досвіду

---

Імовірні причини росту ціни на сталь

Нинішній 2020 рік спочатку ознаменувався світовою економічною кризою, яка накрила основні ринки в різних куточках світу і різною мірою. А потім до цього додалася пандемія коронавірусу, карантин і тотальний локдаун у багатьох країнах світу, що практично паралізували світову економіку. Тим часом основні гравці на ринку легкої і важкої промисловості, розуміючи обсяги шкоди від викидів виробництва, шукають консенсус та розробляють стратегію сталого розвитку. Такі домовленості базуються на зменшенні викидів вуглекислого газу в атмосферу, продовженні життя металевих виробів та їх вторинній переробці, а також різного роду колабораціях, які допоможуть оптимізувати виробничі процеси.

Зрештою, світова економіка в таких умовах виявилася настільки чутливою, що різко реагувала коливаннями навіть на найменші «натяки» зміни ситуації. Варто тільки згадати, як уже наприкінці року оживились всі ринки, щойно пішли розмови про випробування першої вакцини проти коронавірусу…

Власне, саме подібні оптимістичні прогнози та наполегливе бажання багатьох країн відновити свою економіку (а відповідно ― фінансові вливання та наповнення резервів), на думку деяких аналітиків, спричинили ріст цін на сировинних ринках, у тому числі зерна та металів. До всього додалася перемога Джозефа Байдена на виборах у США, на якого покладають надії повернути весь західний світ «у старі-добрі часи». 

За прогнозом World Steel Association (WSA), попит на сталь в 2020 році мав скоротитися на 6,4% до 1,654 млрд т саме через проблеми й форс-мажори, викликані пандемією COVID-19. Відновлення попиту до 1,717 млрд т очікувалося тільки у 2021 році, але і ця цифра буде меншою обсягів споживання до карантинних обмежень.

У першому півріччі 2020 року було зафіксовано падіння виплавки сталі в більшості країн першої десятки топ-виробників, крім Китаю та Ірану. При цьому найбільше зниження зафіксоване в Індії — на 39,1%.

Так, наприклад, у квітні 2020 року світове виробництво сталі скоротилось на 30,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Протягом 2019-20 років запаси сталевої продукції в переважній більшості скорочувались, але саме в другому півріччі 2020 року багато хто почав активно їх поповнювати. Цей попит ще більше «розкрутив» ажіотаж і потягнув за собою ріст цін на сталь та вироби з неї.

Попит на сталь так різко виріс, що китайські металурги навіть звернулися до держави з проханням розслідувати причини та зменшити ризики спекуляцій на цьому ринку.

А деякі металургійні заводи у США узагалі можуть зупинитися через дефіцит сталевої заготовки.

«Багато учасників ринку скаржаться на те, що не можуть знайти вільні обсяги гарячекатаної сталі, оскільки більшість заводів не працюватимуть в січні і ще не відкрили свої лютневі продажі через відсутність цін. У сервісних центрів, які зазвичай торгують між собою, мало металопрокату для задоволення нових замовлень, не кажучи вже про продаж іншим сервісним центрам», — ідеться в повідомленні.

При цьому багато сталеливарних заводів, печей, зокрема, у Європі, ще не повною мірою відновили свою роботу, а відтак не можуть задовольнити попит на сталь на локальних ринках. Здавалося б, проблему міг би вирішити імпорт сталевої продукції, але тут завжди на варті ліміти для провідних постачальників та квоти гарячекатаного прокату, які були знижені з липня 2020 року. 

Ще кілька років тому подібна ситуація в Євросоюзі або США просто не могла б виникнути. Дефіцит сталевої продукції в будь-якому регіоні був би швидко ліквідований внаслідок імпорту. Однак протекціонізм поставив високі бар'єри між регіонами і деякі компанії не можуть відправити додаткові обсяги прокату в інші регіони.

---

Яка ситуація з цінами на метал в Україні

У рейтингу виробників сталі Україна впевнено тримається в другій десятці (13 місце у 2019 році, 15 — у 2020 році). За десять місяців цього року в нашій державі було вироблено майже 17 млн т сталі, що на 5,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Але Україна є одним із найбільших експортерів сталі і торік посіла 10 місце: вітчизняні металургійні компанії експортували 15,6 млн т сталі.

Власне, цінова політика в нашій державі на цю продукцію базується на основі загальносвітової.

Між тим, учасники ринку металопродукції б’ють на сполох через здорожчання металопрокату, у тому числі для виробництва сільськогосподарського обладнання.

«Думаю, не одного мене турбує ситуація з ціною металопрокату. За останні два місяці вона виросла на 30-50%. У Польщі ціна виросла на 7-10%. Як пояснити клієнтам, що ціни на готову продукцію треба перераховувати ледь не кожного тижня? Як узагалі виживати в таких умовах?», — обговорюють виробники ріст цін у фаховій групі у Viber.

Однак, за словами керівника відділу маркетингу Egritech Дмитра Сорочана, підняття цін на металічну сировину є досить звичним явищем для кінця року і, власне, учасники ринку вже до цього звикли та відповідним чином планують закупівлі й виробничі процеси. Нагадаємо, що компанія Egritech вже давно працює в Україні і спеціалізується на виробництві бункерів-накопичувачів, зерновозів-автопоїздів, причепів і напівпричепів та самоскидів.

Дмитро Сорочан каже, що раніше, як правило, наприкінці року ціни на метал завжди зростали і це нормальна практика для цього ринку. Важливо розуміти таку тенденцію: коли зростають ціни на ринку, то багато тих, хто продає гуртові партії металу, просто намагаються трохи «притримати» метал, тому що хочуть продати його потім за максимальною ціною.

«Що ще суттєво впливає на ціну металу, особливо імпортного? Це курс нацвалюти. Із жовтня в нас курс змінився від 28,50 до 27,90 грн за долар. Насправді ці, здавалося б, 60 копійок  — це велика різниця 60 копійок. При ціні тонни оцинкованої тонколистової сталі 1 000 доларів, то у гривневому еквіваленті ця різниця складе десь 600 грн. Для промислових масштабів вона є доволі великою», — зазначає керівник відділу маркетингу Egritech.

 

Звичайно, як каже Дмитро Сорочан, стрибок цін на метал може вплинути на кінцеву ціну реалізації виробленої готової металопродукції. Але насправді це не має суттєво вплинути на ріст цін готової продукції.

«Що буде з ринком виробників сільгосптехніки? Насправді при виробництві  чорної сталі, зокрема, в Україні на заводах ММК Ілліча, АрселорМіттал, Азовсталь чи  інших компаній, продукція дорожчає, якщо дорожчає сировина. Важливо розуміти, що чорна сталь у кінцевій вартості продукції на нашому ринку не складає 95%, як на ринку металопрокату, а лише близько 20-30%. Тож значного подорожчання я не очікую», — каже експерт. 

Крім того, в Egritech дотримуються чіткого принципу: ціни на свою продукцію встановлювати раз на рік і якомога рідше її переглядати. Єдине, що може змусити компанію це зробити — це саме девальвація гривні, яку поки що «тримає» експорт продукції (і зерна в тому числі).

Керівник елеваторного напряму компанії «Варіант Агро Буд» Олексій Кіба переконаний, що, швидше за все, ціни на метал у 2021 році продовжать рости. При чому, на його думку, така ситуація була штучно створена світовими виробниками металу і всі учасники ринку фактично будуть заручниками таких умов.

 

«При виробництві обладнання для сільського господарства основним фактором ціноутворення є метал. Безумовно, ріст цін на нього впливає на вартість обладнання, яке з нього виготовляють. А враховуючи, що 90% металу, із яким працюють вітчизняні виробники, імпортний, то тут ще додаються курсові ризики. Бо всі контракти підписують із прив’язкою до курсу євро», — зазначає Олексій Кіба.

Експерт також додає, що ціна на метал і курс валют є далеко не єдиними обставинами, що впливають на український ринок сільгосптехніки та обладнання. Існує також фактор квоти (обмеження) на постачання оцинкованого металу в Україну. І коли машинобудівні компанії готуються виконувати зобов’язання по підписаних контрактах, то часто закуповують сировину завчасно. Отож, квоти на закупівлю імпортного металу в першому півріччі 2021 року харківська компанія «Варіант Агро Буд» уже вичерпала, оскільки запланована велика кількість поставок елеваторного обладнання в контексті «відродження» ринку після піку пандемії коронавірусу та економічної кризи. 

Те, що метал в Україні подорожчав на 20-30%, підтвердив Анатолій Кобзаренко, засновник і керівник компанії «Завод Кобзаренка». Ріст цін відчули і в Польщі, де не так давно був запущений у роботу новий завод Kobzarenko Sp. z o.o. Однак бізнесмен залишається досить оптимістичним у своїх прогнозах щодо цін на готову продукцію та виробництво обладнання й техніки для аграріїв загалом.

«Купуємо трохи дорожчий метал на 20%. А тобі все одно це потрібно і ти купуєш. Що є, то й маємо. От як валюта валиться теж біда, неприємно, але  нічого ж змінити не можемо, тому менше жаліємося, а більше працюємо. На 1 грудня ми заробили 1 млрд, як ставили собі в план. Але продовжуємо працювати в тому ж ритмі»,  — розповідає Анатолій Кобзаренко.

Швидше за все, причини росту цін на сталь є цілком зрозумілими для самих учасників ринку. А от як це фактично вплине на вартість готової продукції для сільського господарства, прямо залежить від ситуації на внутрішньому ринку.

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 p.