Підживлення озимих зернових культур  важливе для азотного живлення рослин за умови недостатнього вмісту мінеральних сполук азоту в ґрунті. Залежно від умов його проводять поверхнево навесні, після відновлення вегетації рослин, або ж прикоренево — у фазі кущіння культури.

Українські аграрії вважають, що значну прибавку до врожаю зернових забезпечує ранньовесняне підживлення по мерзло-талому ґрунту. Однак не завжди складаються сприятливі агрометеорологічні умови для ефективного проведення цього заходу і в результаті фермери зазнають значних втрат добрив. 

Отже, наскільки за допомогою підживлення по мерзло-талому ґрунту можна збільшити врожайність озимих культур, коли проводити внесення, які добрива можна застосовувати, в яких нормах, а також яка економічна ефективність цього заходу Kurkul.com дізнавався у Руслана Войтовича, директора і засновника компанії «Арус Трейд» та Ольги Бовсуновської, регіональної консультантки компанії Yara Україна.

---

Навіщо озимим культурам азотне підживлення?

Необхідність в підживленні озимих культур виникає тому, що рослини залишаються взимку нерозкущеними. Також в зимовий період посіви часто вимерзають або мають після сходу снігу пошкодження внаслідок того, що середньодобова температура тривалий час коливається в межах від 0 °C до -2 °C. Крім того, після зими нітрати вимиваються з кореневого шару землі, тому рослини не можуть вбирати живильні азотні речовини й слабшають. 

---

Чи застосовується така практика в інших країнах з подібним кліматом?

Варто зазначити, що практика застосування добрив по мерзло-талому ґрунту застосовується лише в країнах пострадянського простору. 

«В інших країнах раннє підживлення проводять лише за умови відновлення ранньовесняної вегетації культур, коли ґрунт фізично стиглий та готовий для руху сільськогосподарських агрегатів по полю, а рослини активно поглинають поживні речовини», — зазначила Ольга Бовсуновська.

Проте, в господарствах, котрі не мають можливості підживити посіви, що вже відновились, через відсутність відповідної техніки, все ще проводять підживлення по мерзло-талому ґрунту і звітують про непоганий результат. 

Читайте по темі: Морози та рекордні снігопади: Як вони вплинуть на озимі та весняну посівну

---

Коли проводять ранньовесняне внесення добрив?

Підживлення по мерзло-талому ґрунту проводять одразу після танення снігу за допомогою трактора з пружинною бороною або розкидача добрив.

Оптимальним режимом для внесення добрив є початок весняної вегетації й температура повітря від 0 °C до + 5 °C. В таких умовах верхній шар ґрунту залишається перезволоженим, тому добрива добре розчиняються і швидко поглинаються корінням рослин.

За умов стрімкого підвищення температури повітря і ґрунту застосування технології стає неефективним, оскільки рослини не встигають розкущитися й утворити бічні пагони. Слід враховувати, що при наявності рясних опадів, левова частина добрив вимивається з верхнього шару ґрунту, тому ефективність їх внесення істотно знижується. 

---

Які елементи необхідні рослині в цей період?

Метою підживлення по мерзло-талому ґрунту є забезпечення потреби рослин азотом, а також фосфором та сіркою.

Важливою причиною ранньовесняного внесення фосфору є висока потреба рослин у ньому. Від загальної його потреби 70% засвоюється протягом 4-8 тижнів з березня по травень. Крім того, при осінньому внесенні цей елемент фіксується ґрунтово-вбирним комплексом і може бути недоступним для засвоєння в період попиту. 

Рослинам також необхідний достатній рівень сірки, щоб мати можливість ефективно використовувати азот.

Разом азот і сірка є життєво важливими будівельними елементами для білка, тому їх слід застосовувати одночасно. 

---

Які добрива можна застосувати?

Для ранньовесняного внесення добрив можна використовувати:

• аміачну селітру — має найбільш активну і рухливу форму азоту;
• карбамід (сечовину) — містить амідну форму азоту, яка поступово переходить в амонійну, а потім — в нітратну;
• сульфат амонію — азотно-сірчане добриво, яке містить азот в амонійній формі;
• карбамідно-аміачну суміш (КАС) — ефективне добриво, яке містить три азотних форми, завдяки чому забезпечує тривале надходження корисних речовин в рослини.

Читати за темою: Все, що необхідно знати про КАС — вартість, норми внесення та переваги

Однак, не рекомендується застосовувати азотні добрива з додатковими мікроелементами, адже їх варто вносити у рідкій формі по листу у період вегетації. 

«Якщо ґрунт не замерзлий, можна застосовувати NPK добрива, котрі забезпечують рослини енергією для активного росту та рухомими сполуками елементів живлення на початок виходу у трубку. Така практика ранньовесняного підживлення комплексними добривами демонструє значні переваги в країнах з м’якою зимою», — додала Ольга Бовсуновська.

Варто зазначити, що кількість азоту, внесеного по мерзло-талому ґрунту, становить близько 30% від повної дози добрив, що застосовуються протягом періоду вегетації.

---

Які норми внесення добрив варто застосовувати?

З метою точного встановлення доз азоту для підживлення по мерзло-талому ґрунту проводять оперативну ґрунтову й рослинну діагностику, за наявності даних котрої можна коригувати дози добрив.

Крім того, норму азотних добрив розраховують виходячи з планованої врожайності. Так, норма внесення аміачної селітри коливається від 50 до 150 кг/га, а КАС — близько 100 кг/га. 

Не варто застосовувати норму азоту понад 70 кг д.р./га. Оптимальною дозою є 20-50 кг д.р./га. 

---

Коли не варто проводити підживлення по мерзло-талому ґрунту?

З огляду на всі особливості технології, ранньовесняне підживлення доцільно використовувати тільки для посівів, на яких не відбулося кущення. В інших випадках слід віддавати перевагу прикореневому.

Вносити будь-які добрива, навіть найсучасніші з інгібіторами нітрифікації азоту та виготовлених у вигляді гранул, покритих полімерами, без снігового покриву не доцільно. Адже рослини засвоюють азот лише через кілька тижнів після його внесення, а за цей час втратиться значна частина азоту з добрив.

У разі внесення азотних добрив за відсутності снігу, залежно від часу внесення й кліматичних умов, втрати добрив становитимуть від 15 до 50%. Тобто з кожних $100, витрачених на придбання добрива, будуть втрачені від $15 до $50. Ці дані підтверджують наукові дослідження, які провели вчені з різних країн, зокрема в Канаді, Європі, США. Варто зазначити, що у цих країнах практика внесення добрив по мерзло-талому ґрунту вже давно припинена. 

Крім того, якщо взимку випало багато снігу (10-15 см) або ґрунт сильно промерзав, то рослини відходять після зими значно довше й навіть за умови внесення добрив по мерзло-талому ґрунту, на початок активного росту рослин поживних речовин у ґрунті практично не залишиться, оскільки разом із таненням снігу левова частина добрив змивається талою водою з поля.

Читати ще: Ринок міндобрив 2021 — виклики та прогнози

---

За якого стану посівів варто проводити ранньовесняне підживлення?

Якщо посіви добре розкущені, мають здоровий вигляд, а на рослинах утворилось 2-4 пагони — проводити підживлення по мерзло-талому ґрунту не варто, адже це призведе до утворення додаткових пагонів кущіння, більшість з яких будуть непродуктивними. Це може призвести до зменшення врожайності посівів. 

Проте, у випадку коли добре розкущені рослини на кінець зимівлі мають пошкоджену листову поверхню внаслідок складних кліматичних умов або через пошкодження шкідниками чи хворобами, слід застосувати ранньовесняне внесення добрив.  

«У випадку, коли посіви озимих культур зріджені та ослаблені, існує доцільність проведення підживлення азотом по мерзло-талому ґрунту, особливо для Півдня України, де останні роки спостерігається значний дефіцит вологи протягом періоду вегетації», — акцентувала Ольга Бовсуновська.

Якщо перед зимівлею рослини були у вигляді проростків, шилець, мали 1-3 листки чи тільки почали кущіння, такі посіви теж потребують підживлення.

---

Яка доцільність внесення добрив по мерзло-талому ґрунту?

При внесенні селітри у нормі 200 кг/га, в перерахунку на діючу речовину отримаємо 34 х 2 = 68 кг/га азоту. З огляду на те, що в середньому пшениця споживає на кожну тонну формування врожаю 25 кг азоту, то надбавка від добрив повинна становити 68/25 = 2,72 т/га. В грошовому виразі, у разі повного засвоєння добрив, це становить близько 2,72 х $200/т = $544/га.

Проте при внесенні азотних добрив по мерзло-талому ґрунту, рослини отримують значно менше азоту — близько 34–51 кг/га. В такому випадку, врожайність збільшиться від 1,36 до 2,04 т/га, або у грошовому виразі — від $272 до $408 на 1 га. Тобто, втрати прибутку від недоотриманого врожаю можуть становити від $136 до $272/га. 

В середньому для озимої пшениці приріст врожайності може складати від 0,5 до 1 т/га, для озимого ріпаку — від 0,4 до 0,6 т/га.

 

Варто враховувати, що частина добрив, яка вноситься по мерзло-талому ґрунту, не використовується рослинами, а отже, не робить свого внеску в підвищення врожайності.

Руслан Войтович зазначив, що внесення азотних добрив у січні-лютому не є ефективним, адже рослини почнуть поглинати азот тільки після відновлення вегетації, а до настання цього періоду внесений азот по мерзло-талому буде вже знаходиться в атмосфері, а не в ґрунті. 

 

«Якщо карбамід та КАС знаходиться в амідній та амонійній формах і мають пролонговану дію азоту, то в селітрі азот знаходиться в нітратній формі, тож він легко змивається і не затримується в ґрунті більш ніж 5-7 днів. Значно ефективнішим є локальне внесення азоту в міжряддя», — акцентував експерт. 

Отже, підживлення озимих культур по мерзло-талому ґрунту може бути ефективним й сприяти збільшенню врожайності, але за умови дотримання низки факторів: врахування стану озимих, визначення часу внесення, застосування правильної дози азотних добрив, тощо. Перед ранньовесняним внесенням рекомендуємо проконсультуватися зі спеціалістами, аби не викидати кошти «на вітер». Якщо у вас виникли питання або доповнення — пишіть в коментарях.   

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.