Чули, що вчора в деяких регіонах України град йшов та дощі періщили. Ну це точно не про Черкащину. Цілісінький день ми переїжджали в цій області від поля до поля, аби перевірити стан посівів пшениці та спрогнозувати її біологічну врожайність. За бортом було за 40 °C, але і це для нас не перешкода, щоб забезпечити вас цікавою та корисною інформацією. Тож розпочнемо!

Де господар ходить, там і хлібець родить

Агов! Наш АгроЕкспомобіль мчить до господарства «Колос-08». На полі команду вже чекає Володимир Мірошниченко. Він — головний агроном агрохолдингу «Капрі Холдингз»!

Як з’ясувалося, «Колос-08» входить до числа господарств, які об’єднані в одну корпорацію. Таких ФГ тут чотири і всі вони, до речі, спеціалізуються на вирощуванні пшениці. Конкретно ж у «Колоса-08» площі посівів цією культурою становлять 350 га.

«Це господарство має офіційний статус насіннєвого. Тобто може вирощувати та реалізовувати елітні форми сортів», — розповів нам менеджер з регіонального розвитку компанії «Лімагрейн Україна» Володимир Гвоздь, коли ми під’їжджали до поля.

Як же ми помилялися, коли думали, що тільки ми не виспалися після нічного написання блогу. Бо з’ясувалося, що Володимир Васильович взагалі цієї ночі не зімкнув очей. Вдень працювати у полі нереально (можна перетворитися на сухофрукт =)), тому обробляють поля вночі. Відтак, ніякого сну.

Агрономія займає у чоловіка солідне місце у ієрархії життєвих потреб. Свій автомобіль чоловік називає «другою хатою», бо проводить у ній 70% всього часу. Решту ж — у полі.

Ніхто не злякався дощів

На думку головного агронома, цього року все було господарству «на руку», а точніше — сприяло високій врожайності.

«Я вважаю, що пшениця добре перезимувала саме завдяки сортовій якості. Адже опадів в холодну пору року було предостатньо. Снігу випало багато. Навесні відновлення вегетації відбулося в першій декаді березня. Це був сприятливий час, щоб пшениця розкущилася», — говорить Володимир Мірошниченко.

Так, погода цього року дійсно протилежна до минулорічної. То був справді посушливий період. Недобір опадів склав приблизно 50%, що дозволило зібрати пшениці лише 70 ц/га.

До речі, головний агроном залюбки поділився з журналістами й нюансами власної технології вирощування пшениці.

Добре придивіться до неї та уважно перечитайте все написане. Мабуть, в цій технології є щось особливе та неймовірне… Бо якби ви тільки бачили, як виглядає згадана культура на полях господарства! Колос повний, мало до землі гнеться.

Та чи добре це? Чи не сприятиме виляганню пшениці?

«Це сорт «Колонія» компанії Лімагрейн Україна. Його особливістю є те, що рослина має відповідне стебло, котре витримає вагу», — зазначає головний агроном.

На думку Володимира Васильовича, для того, щоб похизуватися подібними показниками, потрібно дотримуватися «правила трьох «С»: Система захисту насіння, Система удобрення і Сівозміна, яку агроном порівнює з Конституцією України.

«У нас попередником під пшеницю на цьому полі була соя. Проте найкращим для цієї культури все ж варто визнати горох. Особливо в нашому регіоні. На жаль, зараз він поступово покидає поля. Це пов’язано, в першу чергу, з ціновою політикою відносно нього. Хоча потенціал вирощування гороху досить високий. Можна отримати до 6 т/га», — наголошує чоловік.

Звичайно ж, секрет успіху та процвітання кожного представника аграрної сфери криється і в відповідальності за власну справу.

«Є хороші господарі, а є такі, що мають землю, проте не знають, як її експлуатувати. Адже поганих грунтів не буває, я завжди так говорю. Просто до кожного поля треба мати особистий підхід», — зауважує головний агроном.

Говорити про негаразди та проблеми він не хоче.

«Якщо людина усім задоволена, то вже не цікаве життя. Нам інвестори допомагають, по можливості щось підкуповуємо», — зазначає чоловік.

А поки пан Володимир ділиться своїм баченням перспектив АПК України, частина нашої команди визначає можливу біологічну врожайність на полях «Колосу-08». Отже, порахувавши кількість колосків на квадратний метр та середню кількість зернин у колосі маємо прогноз урожайності аж у 11,7 т/га. І це вже з поправкою у мінус 30% на втрати. Подивимося під час жнив чи реальними виявляться ці цифри.

Свій прогноз щодо урожайності дає і спеціаліст ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

«Порахувавши біологічну врожайність на даному полі, бачимо, що потенціал врожаю 10 і більше тон з гектару. Погодні умови цієї весни позитивно вплинули на формування майбутнього врожаю. В період кущення і виходу в трубку ґрунт був достатньо забезпечений вологою. Не було швидкого переходу з одного етапу росту до іншого. Достатня кількість опадів під час цвітіння сприяла хорошому наливу колоса. Весна і початок літа, були щедрі на дощі, але надмірні опади можуть призвести і до негативних наслідків: господарства будуть змушені переносити терміни жнив, зерно може виявитися з високим рівнем вологості, може виникнути ризик спалаху хвороб. Всі ці чинники спровокують додаткові фінансові витрати. Сьогоднішні сонячні дні сприяють доброму дозріванню зерна і високій врожайності. Але нагадую, що подальші погодні умови можуть внести свої корективи в формування врожайності», — говорить експерт з агробізнесу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Діна Сапич.

Сподіваємося, що незабаром ці цифри перенесуться з паперу в реальний простір і порадують старанних представників «Колосу-08»!

Давні знайомі

«Пакуємося» до автомобіля і вирушаємо на ТОВ «Олімп». Господарство має молочно-товарну ферму на 150 дійних корів + молодняк, вирощує пшеницю, соняшник та сою. Агроном господарства Іван Кутовий приєднується до нашого екіпажу і показує дорогу саме до пшеничних полів.

До слова, минулого року наша команда вже побувала в гостях у «Олімпу», але тоді ми обстежували кукурудзу.

За рік господарство вже встигло наростити свої потужності. Збільшується і врожай. «Ми вже твердо вийшли на 100 ц/га кукурудзи, 70ц/га пшениці, 30 ц/га соняшника», — розповідає агроном.

Іван Миколайович працює в аграрці з 1983 року. За цей час наекспериментувався з технологією вирощування пшениці вдосталь. Зараз же знайшов оптимальний підхід до обробітку та підготовки своєї землі до посівної.

Чоловік зізнається, на інших полях господарство грішить таким попередником, як соняшник. Хоча й знають: найкраще під пшеницю — бобові, особливо горох.

«Зараз всі використовують соняшник як попередник під пшеницю. Хоча раніше не дай Бог сказав би в інституті, що після соняшника можна сіяти пшеницю, то я мабуть би й досі сесію здавав», — каже Іван Кутовий.

Куди ж без прогнозів?

Цього року мають оптимістичний прогноз по урожайності — хочуть зібрати не менше 65-70 ц/га (минулого року мали 73 ц/га). Але внести корективи у оптимістичні плани можуть погодні умови.

«Надмірна кількість опадів може спровокувати розвиток хвороб. Також синоптики прогнозують буревії. Цього року такого ще не було, а от в минулому і позаминулому на сусідньому полі була кукурудза, то її геть прибило до землі. На щастя, вона була ще в ранній фазі, то піднялася. Найгірше у нашій роботі — це коли непогода. Ось так дбаєш-дбаєш, а потім хвилин за 20-30 все зводиться нанівець», — розповідає агроном.

Та на мінорній ноті не зациклюються і не забувають про приємні серцю моменти: у Івана Миколайовича це останні дні жнив.

«Найкраще — коли бачиш комбайн у полі, збираєш урожай і розумієш, що все добре», — резюмує чоловік.

А поки ми говорили, вже дозріли і дані прогнозованої біологічної урожайності. Тож для «Олімпу» ми нарахували 6,23 т/га. І хоч цифра доволі середня, віримо, що пшениця не бачитиме буревіїв і дасть як мінімум у половину більше зерна!

Досвід величиною в півстоліття

На що ви погодилися б покласти половину свого життя? Чому могли б цілком і повністю присвятити себе? Замислились? А от директор господарства «Промінь-АА» Микола Скіченко довго думати не став.

«Я в аграрці вже 53 роки! Виконував різну роботу, але вона завжди була пов’язана з землею. І якби зараз мені хтось сказав: «Твій життєвий шлях тільки починається. З чого його почнеш?». Я б знову почав з поля… Я ним дихаю. Я ним живу», — ділиться своїми емоціями очільник господарства.

Чоловік любить свою справу і переконаний, що лише любов рухає все в житті.

«Сам Господь Бог сказав, що все залежить від любові. В нашій справі бувають і прорахунки, і удачі. Інакше ніяк: це — основа життя. Без цього не буде і хліба насушного», — говорить пан Микола і обережно, турботливо проводить рукою по пшеничному колоссю.

До речі, під цю культуру в «Промінь-АА» віддано 900 га землі. Але вона — далеко не все, чим займається господарство.

Як і в усіх ФГ Черкащини тут говорять про позитивний вплив погоди на цьогорічні пшеничні сходи. Агроном «Промінь-АА» Сергій Карпенко розповідає, що культура рано відновила вегетацію і всі фази, які не встигла пройти восени. Він повідав нам і про технологію вирощування пшениці.

Так, повчитись фермерам-початківцям в представників «Промінь-АА» дійсно є чому. Вони готові експериментувати. Як ось, нам показали, чим відрізняються сорти пшениці іноземної та вітчизняної селекції. Справжнісінька гра на контрасті: українська пшеничка жовтенька і невисока, а от «німецька фрау» зелена та «струнка». Проте і тут діє принцип, що зовнішній вигляд часто-густо може бути оманливим. Виявилось, що гарна зовні «німкеня» менш стійка до хвороб. На ній вже зараз можна побачити перші прояви фузаріозу. Тож вже ближче до збору урожаю кожен з сортів продемонструє, «хто є хто».

Загалом же пшеницю характеризують тут як високозатратну культуру.

«Раніше стільки обробітків і підживлень не здійснювали. Рентабельність пшениці сягала 60-70%. Сьогодні ж, навіть якщо будемо говорити, якщо вродило б-7 т/га в середньому, рентабельність буде до 30%», — характеризує ситуацію Микола Дмитрович.

Та на всі негаразди можна закрити очі, коли «прикипів» до того, чим займаєшся.

«У своїй роботі найбільше люблю те, що ти можеш зробити справжнє диво. Адже з маленької зернинки виростає щось корисне для людей. Це робота цікава. Можна творити і навіть щось «натворити». У мене траплялося й останнє. Але про це краще спитайте у директора», — посміхається агроном «Променю-АА”.

Очільник господарства ж дивиться на пана Сергія, як на власного сина. Проте намагається продемонструвати суворість.

«Я сказав агроному: якщо на цьому полі не буде 85 ц/га, то все, прощаємось!», — і собі продовжує жартувати Микола Дмитрович.

Відносно ЗЗР, підприємство не економить, не використовує генерики і зробило свій вибір на користь продуктів компанії Bayer.

«Сьогодні у нас по зерновим 85% препаратів виробництва компанії Bayer. У них дуже хороший підбір фахівців і якісні продукти. Наш регіональний менеджер коли приїжджає, може годинами розповідати і навіть сперечатися з агрономами в найвіддаленіших полях. І завжди вони доходять до істини », — пояснив Микола Скіченко.

Наші підрахунки показників перспективи біологічної врожайності пшениці на полях «Променю-АА» були щодо різних сортів пшениці. Сорт «Литанівка» має дати 6, 2 т/га, Натомість, сорт «Скаген» випереджає його і може вродити по 8,3 т/га.

Ми переконані, що до цього господарства потрібно заїжджати частіше. Не для контролю, а лише для того, щоб бачити приклад прогресу розвитку українського АПК та й просто поспілкуватися із досвідченими спеціалістами своєї справи. Бо й на душі легше, коли бачиш, що про землю піклуються з любов’ю і від щирого серця.

Чотири за раз

Полями-селами, жадібно озираючись на річки та ставки (ну як тут втриматися у таку спеку!), їдемо на фінальну точку другого дня — у село Текуча на однойменне господарство. Та не просте, а українсько-німецьке з іноземними інвестиціями.

На сьогодні це четверта зупинка нашого агроекіпажу. І це вперше ми вмістили стільки господарств в один день за всі роки проведення АгроЕкспедицій!

Головний агроном Михайло Колісник одразу ж приступає до розповідей про свою віддушину — поле. Бо саме тут відпочиває, не дивлячись на те, що тут же і найбільше працює =) До речі, вже 12 років.

У насінництві перевагу надають іноземній селекції. Нам для порівняння агроном демонструє два сорти — «Актор» і «Ноту», аби ми могли порівняти пшеницю. Що сказати, різниця є. Хоча й обробіток, і норма висіву на обох полях однакова.

Прогнозовану біологічну урожайність ми порахували не на обох полях. Бо для об’єктивних замірів на другому полі треба було зайти глибоко в поле (край пристойно виліг). Тож від сорту «Актор» на ТОВ АФ «Текуча» можна очікувати 7,49 т/га.

Показник непоганий, тому швиденько занотовуємо усі технологічні акценти.

Якщо ви думаєте, що агроном часто звертається за допомогою до «старожилів» господарства, то це не так. Картина кардинально протилежна: ще донедавна вчителі Михайла Колісника нині заглядують на його поля та питають поради. Здається, це показник!

В дорогу...

Наповнені позитивом від спілкування з мудрими агрономами, але зморені насиченою програмою дня мандруємо Черкаськими дорогами до привалу, аби швидше взятися за написання блогів.

А поки ви зараз читаєте наш блог, ми переймаємо досвід від аграріїв Київщини та Житомирщини. І стовідсотково вже маємо запас інформації для вас на завтра. Тож слідкуйте за нашим маршрутом та пишіть нам, якщо знаєте кращий спосіб визначення біологічної урожайності. Ми обов’язково ним скористаємось!