Команда АгроЕкспедиції «Соя 2016» відвідала поля 12 господарств у 6 регіонах країни, проінспектувавши поля товарної сої, селекційні й насіннєві ділянки, а також демополя підприємств різного калібру. І тепер готова дати оцінку перспективам вирощування цієї культури в Україні.

Скласти експертну оцінку нам допомагали наші партнери з Науково-дослідного інституту сої, компаній Bayer, Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Урожайність

Почнемо з урожаю та врожайності. В 2015 році, за даними USD, Україна експортувала 2,2 млн т сої. Наша країна посіла шосте місце серед світових експортерів. Усього ж у минулому році згідно з Держстатом було зібрано 3,93 млн т сої. Прогнозована ціна 2016 року – 10,5 тис. грн/т.

Минулого року досягти високої врожайності аграріям завадила посуха. У деяких господарствах були зовсім невтішні показники – менше 1 т/га, але в середньому врожайність по Україні становила 1,8 т/га.

Для порівняння, у 2014 році врожайність у більшості господарств сягала більше 3 т/га. Хоча, задяки впровадженню технології разом з Genetic Plant Cells, господарству «Лотівка Еліт» (Сварог Вест Груп), що знаходиться на Хмельниччині, в 2014 р. вдалося зібрати 3,8 т/га.

Щодо поточного року, то він завдяки сприятливій погоді та значній кількості опадів буде значно врожайнішим за попередній. Аграрії північних Київщини, Житомирщини та Чернігівщини планують отримати близько 2,5 т/га. У більш сприятливих регіонах – Хмельниччині та Вінниччині – говорять і про 3–3,5 т/га. А от сільгоспвиробники Полтавщини готуються зібрати невисокий урожай для регіону – 2–2,5 т/га через несприятливий клімат для сої в регіоні у цілому.

Ситуацію погіршив град із грозами, що випадав у різних районах Полтавщини упродовж літа. Так, на одному з таких пошкоджених полів, яке належить «Крячківка Агро Плюс», агроном досить скептично ставиться до показників урожайності та прогнозує зібрати 1–1,5 т/га сої. Подібні ділянки, що постраждали від стихії, команда АгроЕкспедиції подекуди знаходила і в інших господарствах регіону.

Висновок: у 2016 році варто очікувати значно кращий урожай, ніж у попередньому, але ці показники сильно залежатимуть від кліматичних умов регіону та фінансових можливостей підприємств, адже соя потребує застосування складної агротехнології.

Зменшення площі посівів

За даними Держстату, в 2016 році площа посівів сої зменшилася на 14,4 % і становить 1 846,3 тис. га, що дорівнює 6,9% у загальній структурі щодо всіх культур. Зменшення посівних площ під соєю зумовлено відразу декількома причинами.

Соя стала популярною в Україні зовсім нещодавно, і в перші роки кількість її посівів швидко зростала, адже культура вважалася дуже перспективною і маржинальною. Але останніми роками популярність цієї культури почала знижуватися, адже гарний врожай сої важко зібрати в неідеальних кліматичних умовах деяких регіонів. Крім того, ця культура потребує певного хисту від агронома при розробленні і агротехнологій та системи захисту.

Складна система захисту рослин значно підвищує затрати на вирощування сої порівняно з іншими конкурентними культурами. Тому в деяких регіонах аграрії почали масово відмовлятися від сої, збільшуючи площі під інші культури. Наприклад, новою «зіркою» стає горох. У Полтавському регіоні багато хто з аграріїв відмовляються від сої саме на користь цієї бобової культури, адже горох менш вибагливий і не потребує такої кількості ЗЗР, а його ціна не дуже відрізняється від ціни сої, що робить його вирощування дуже вигідним. Крім того, клімат Полтавщини не дозволяє зібрати значний урожай сої. За словами аграріїв та експертів 3 т/га у цьому регіоні вважаються чимось фантастичним.

Висновки: зараз відбувається регіональна кластеризація з вирощування сої. Цю культуру продовжують інтенсивно вирощувати господарства, що на ній спеціалізуються, в регіонах, які мають сприятливі кліматичні умови. Решта сільгоспвиробників, яким не вдалося досягнути бажаних результутів стосовно сої, поступово відмовляються від неї на користь інших культур, що спричиняє зниження відсотка сої в загальнодержавній структурі посівів.

Органічна ера

Високі затрати на вирощування сої за традиційною технологією призвели до ще однієї реакції серед вітчизняних аграріїв – багато хто з них починає спеціалізуватися на вирощуванні органічної продукції. Команді агроекспедиторів вдалося відвідати одне господарство, яке повністю перейшло на органіку, та кілька підприємств, що перебувають на шляху до цього.

Це і не дивно, адже затрати на вирощування органічної сої значно нижчі, ніж на традиційну, а закупівельна ціна – вища. Так, господарство «Жива Нива», що на Житомирщині, продає урожай компанії Bioland за €570 без ПДВ за 1 тонну. За словами директора підприємства Олексія Язикова, органічна соя дає 300 % рентабельності.

На шляху до повного переходу на органіку і такі великі компанії, як «Арніка» та АТК. Тут також активно замислюються про переробку, наприклад, АТК будує перший в Україні завод із перероблення сої, який одержить органічну сертифікацію. «Арніка» ж уже не перший рік використовує власний завод із переробки ТЕП-сої, також має в наявності сертифікований органічний склад та сушарку.

Зворотним боком медалі є те, що більш дрібні землевласники не гребують генно-модифікованою соєю, затрати на яку є нижчими за традиційну через меншу кількість внесених ЗЗР. Погіршує ситуацію небажання держави і трейдерів фінансово підтримувати вирощування не ГМО-сої, яку приймають за тією самою ціною, що і традиційну.

Висновок: кількість сої, яку вирощують за традиційними технологіями, буде зменшуватися, оскільки все більше підприємств переходять на вирощування високомаржинальної органічної сої, попит на яку перевищує пропозицію. Дрібні ж та низькотехнологічні підприємства будуть займатися шахрайством і потайки вирощувати ГМО-сою.

Загальні висновки

В Україні останніми роками з’явилася тенденція до зниження посівних площ під соєю. Це зумовлено високими затратами та значною залежністю від кліматичних умов. Але, незважаючи на це, великі господарства, що спеціалізуються на сої, не планують знижувати інтенсивність виробництва, впроваджуючи нові потужності з перероблення бобів. Крім того, в країні все більше закріплюється тенденція щодо органічного виробництва, і якщо раніше вона стосувалася лише дрібних товаровиробників, то зараз до органічного руху долучаються і великі холдинги.

Виходячи з цього, можна зазначити, що Україна залишиться в десятці найбільших світових експортерів сої упродовж найближчих кількох років. Крім того, на світовому ринку значно збільшиться обсяг продуктів перероблення сої та органічної соєвої продукції.