Перший міжнародний конгрес «Органічна Україна» зібрав близько 450 учасників з різних куточків не тільки нашої країни, а й усієї земної кулі. Серед них були прибічники різних галузей та напрямків сільського господарства. В тому числі, і прхильники екзотичної для наших країв біодинаміки.

Біодинаміка — поняття в сільському господарстві не нове, адже цей термін існує ще з 20-х років ХХ сторіччя. Але через нестачу достатньої кількості інформації про цей вид органічного сільгоспвиробництва, для більшості українців прихильники цього напрямку виступають такими собі диваками, що носяться з коров’ячими рогами, наповненими добривами, свято шанують посівний календар та збирають місячне сяйво у пляшки. Але та невелика кількість фермерів, котрі більше заглибилися у вивчення теми, розуміють, що створення біодинамічної ферми — це важка праця і складна наука, котрій потрібно присвятити не один рік свого життя.

Саме для тих, хто вирішив ближче познайомитися з біодинамічним сільським господарством, під час конгресу створили окрему дискусійну біодинамічну панель, а на третій день заходу організували екскурсію до ферми «Забір’я». Власники господарства активно займаються аквакультурою (розведенням річної риби), овочами та птахівництвом. Ще одним напрямом є екотуризм. На території господарства розташована конюшня, є велика територія для прогулянок та рекреаційних заходів, а також ресторан, в якому вам приготують власну рибу або м’ясо птиці.

Овочі та риба на фермі вже сертифіковані, як органічні. Птахи — на черзі. Але головна мета власника господарства Геннадія Руденко — створення біодинамічної ферми за усіма світовими стандартами. Найближча ціль — отримання міжнародного біодинамічного сертифікату Demeter для риби та створення на базі ферми навчального центру для тих, хто хоче дізнатися більше про органічне та біодинамічне сільське господарство та побачити приклад успішної еко-ферми на власні очі.

Але Геннадій разом зі своєю партнеркою Тетяною Трошиною тільки-но стали на біодинамічний шлях, тому екскурсія в рамках конгресу мала одразу дві мети: гості змогли б на власні побачити господарство і почути його історію та досвід переходу на біодинаміку, а власники — отримати корисні поради від міжнародних консультантів щодо того, в якому ж напрямку надалі розвивати свій агробізнес.

Команда Kurkul.com також відвідала унікальну ферму та готова поділитися з читачами найцікавішими тезами імпровізованого круглого столу на фермі «Забір’я».

Перше слово було за господарем Геннадієм Руденко, який розповів про часи, коли він тільки-но придбав напівзакинуту ферму. Чоловік розказав як розвивав свій агробізнес та потроху прийшов до думки про перехід до органіки, а згодом — до біодинамічного сільського господарства.

«Потрібно не просто займатися бізнесом, а ще має бути якась етично-моральна сторона. Я для себе зробив висновок, що ми маємо максимально рухатися в сторону якості, тобто стати органічними, принаймні на першому етапі. І ми почали шлях переходу на органіку», — пояснює свій вибір Геннадій.

Слово бере Тетяна Трошина, яка є партнеркою Геннадія Руденко в управлінні фермою. Вона вже давно в органічному бізнесі, а зараз паралельно з фермерством працює на американську компанію, яка допомагає своїм клієнтам знаходити певні продукти по всьому світу.

«Наші клієнти в усьому світі вже готові платити більше, якщо вони знають, що за продуктом, який вони купують дорожче ( іноді і в 2 рази) є якась історія. Тоді вони хочуть бути частиною цієї історії. В Україні поки що про це складно говорити», — ділиться досвідом роботи Тетяна Трошина.

Більше 70% американців готові платити за преміум-якість, бо вони знають, що компанія, яка постачає продукт, має моральну, етичну і фінансову відповідальність перед клієнтами.

«Дуже хотілося, щоб в Україні ми теж до цього прийшли, у нас зараз складні економічні умови, але в цілому, я думаю, все попереду», — з оптимізмом заявляє Тетяна.

Після недовгого спілкування про ферму та шлях до біодинаміки, керманичі підприємства провели екскурсію по території, продемонструвавши гостям пташиний двір господарства, на якому знайшлося місце гусакам, індикам, цесаркам, перепілкам та навіть китайським курям. Після екскурсії гостей частували продукцією «Забір’я» — різноманітною рибою, овочами та пташиним м’ясом. А після того, як всі підживилися, було продовжено обговорення роботи проекту.

Президент громадської спілки «Органічна Україна» Олена Березовська попросила оцінити роботу ферми експерта з Франції Моріса Мейера, Чоловік називає себе не інакше, як фермер-мандрівник і вже більше 20 років займається біодинамічним агробізнесом на своїй фермі в Ельзасі. За цей час він відвідав кілька десятків країн, де сам знайомився з місцевим органічним виробництвом та надавав консультації фермерам.

Поділився порадами Моріс і з власниками «Забір’я».

«Для того, щоб розробити план дій, спочатку потрібно визначитися з метою, ціллю. Потрібно йти крок за кроком, але це дуже складно, якщо ми не знаємо, куди ми хочемо йти. Тому дуже важливо визначити етапи. В біодинамічному сільському господарстві нам необхідно бачити речі глобально. Якщо ми хочемо виводити рибу з сертифікатом Demeter, якщо ми хочемо використовувати послід від птахів, щоб його помістити в озера для розведення планктону для харчування риби, то птиця також повинна бути сертифікована біодинамічно. І якщо ми хочемо птицю-demeter, треба, щоб харчова база була також біодинамічною. В такому випадку у нас є загальна послідовність дій», — говорить Моріс Мейер.

Французький фермер вважає, що цей шлях не найпростіший і навіть з першого погляду може здатися «антиекономічним», тому що набагато простіше купити спеціальне харчування для риби та птахів, ніж виготовити його самим. Але Моріс впевнений, що варто створити повний цикл виробництва на підприємстві — від вирощування кормів за біодинамічними методами до Demeter-сертифікації птиці та риби.

«Ідеї біодинаміки дуже далекоглядні. Настільки, що нам інколи дуже важко зловити ці ідеї. Зазвичай, розуміння біодинаміки приходить з практикою», — говорить Моріс Мейер.

Обговорення плавно переходить до теми органічних і біодинамічних добрив. Геннадій Руденко висловлює цікаво ідею.

За словами фермера, в озерах господарства глибина мулу сягає 30-50 см.

«Фактично, це — органіка, тому що в процесі життєдіяльності господарства там накопичилася і корми, і відходи. Ми робили лабораторні дослідження — в нашому мулі в середньому міститься 40-42% органіки. На Волині та у Вишгородському районі є ставки, які містять сапропель, в яому є більше 50% органіки. Тому якщо біля ваших господарств є озера, моя порада — вивчити питання використання мулу як добрива для ваших культур», — коментує чоловік.

Геннадій Руденко розповідає, що його знайомі фермери з Львівської області, які також займалися аквакультурою, зараз вже відмовилися від продажу риби та займаються виключно видобуванням добрив з мулу, та навіть продають таку продукцію закордон.

Щодо поради Моріса про повний цикл виробництва на господарстві, керівник «Забір’я» має дещо іншу думку.

«Багато чим хочеться займатися, але все рівно, враховуючи і географічну, і економічну ситуацію, має бути розумна кооперація фермерів один з одним: хтось буде виробляти зелену масу, хтось — зерно, хтось, можливо, більш якісну переробку зробить. Біодинаміка — це рух, який може нас згуртувати, об’єднати на роки, дати нам дорожню карту на дисятиріччя, і можливо, частина цієї справи має продовжуватися нашими прийдешніми поколіннями», — говорить Геннадій Руденко.

На екскурсію приїхало чимало фермерів, які тільки планують отримувати біодинаміний сертифікат. Їм Моріс Мейер розповів про перші кроки до офіційної сертифікації в Demeter International.

«Якщо у вас є все для того, щоб бути сертифікованим — ідея господарства, ви вже застосовуєте препарати, ви глобально мислите, то потрібно контактувати напряму з офісом Demeter International і вони вам в індивідуальному порядку скажуть, що треба робити. В Україні немає органів, які сертифікують Demeter. Представники Demeter International інколи вимагають, щоб протягом двох або трьох років ваше господарство супроводжував агент-консультант, який би слідкував за розвитком ферми. Він приїжджає один-два рази на рік і на основі його звітів виноситься рішення щодо переходу на Demeter-стандарти», — пояснює Моріс Мейер.

Також пан Мейер говорить, що у випадку, якщо одразу кілька ферм, що співпрацюють, вирішать отримувати сертифікацію Demeter International, то їм потрібно скооперуватися для виробництва або закупівлі біодинамічних препаратів, які є основою біодинаміки.

«Треба розмірковувати про те, як і з чого ми робимо препарати, як ми їх зберігаємо. Це є важливим моментом. З практичної точки зору фермі, яка розпочинає працювати за біодинамічними стандартами, дуже важко самим робити ці препарати на першому етапі», — розповів французький експерт.

Для тих фермерів, які ще не набули впевненості в своїх силах і розмірковують стосовно того, займатися біодинамікою чи ні, Моріс проводить своєрідну паралель.

«Якби перед тим, як поїсти, нам потрібно було зрозуміти, як проходить процес травлення і тільки після цього починати їсти, то ми ніколи б не поїли. Коли я починав займатися біодинамікою, я мало що розумів у ній, але я почав. Тобто, важливо мати натхнення, мати цю ідею. І у Франції одного дня у нас було засідання тих, хто практикує біодинаміку і я спитав кожного, хто був присутній, чому він займається цим напрямком. Половина з них робили це, тому що їхні батьки також займалися цією справою. Але коли ми їх запитали: чи повністю вони зрозуміли філософію біодинаміки, то фермери відповіли, що ні», — говорить Мейер.

Тому, французський фермер вважає, що українцям не треба комплексувати через нестачу знань.

«Ми всі на цьому шляху розуміння, і саме тому біодинамічне сільське господарство — це холістичне сільське господарство, космічне, яке впливає на трансформацію нашої думки, на наше розуміння життя та його мети. Але це довгий шлях і щоб дістатися на вершину, треба довго йти. Але вершина буде все далі і далі. І чим більше ми йдемо, тим дальшою вона нам здається», — вдається до філософії фермер-мандрівник Моріс Мейер.

Французський експерт вважає, що дуже важливо мати мотивацію і натхнення до біодинамічного фермерства.

«Якщо цього немає з самого початку, у нас нічого не вийде, тому що це високі ідеї. Але самі по собі ідеї ні на що не здатні. Просто на практиці треба застосувати біодинамічні методи, використовувати препарати, посівний календар, бути у пошуку незалежності, автономії і послідовності», — продовжує Моріс Мейер.

Завершуючи зустріч, Моріс Мейер відмітив, що біодинамічне сільське господарство не повинне розглядатися як щось елітарне, доступне для замкнутого кола людей, але і не можна говорити, що такий вид діяльності є чимось простим і легкодоступним.

Кількість прихильників цього «космічного» напрямку сільського господарства в Україні потрохи зростає. Влітку вперше вітчизняні біодинамічні препарати були виставлені на «Агро-2016», що доводить потребу в них у місцевих фермерів. Для тих же аграріїв, хто сумнівається, чи варто заглиблюватися в філософію біодинаміки і починати займатися цим, слід згадати про те, що така продукція є дуже затребуваною в країнах ЄС і компанії-ретейлери готові давати за неї більшу ціну, ніж за традиційні товари. Отже, є над чим замислюватися!

Андрій Губін, Kurkul.com