Щоближче команда АгроЕкспедиторів просувається до центру України, то вищою стає прогнозована врожайність соняшнику. Радіємо цьому разом із аграріями! Третього дня ділили радість із сільгоспвиробниками Кіровоградської області у ФГ «Степове», ФГ «Могутнє» та агропідприємстві «Ім. Ульянова».
Разом із нашими експертами з компаній BASF, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, а також PEUGEOT CITROЁN UKRAINE ми дізналися, яку врожайність дають олійні за технологією No-Till, які виклики стоять перед аграріями регіону і які врожаї планують зібрати цього року.
Соняшник Кіровоградщини в цифрах
А тепер поговоримо про особливості вирощування соняшнику в Кіровоградській області в поточному сезоні:
За умов мінімуму. У регіоні значна частина агропідприємств вирощує олійні за технологією мінімальної або нульової обробки ґрунту. За рахунок цього підприємствам вдається зберегти вологу в ґрунті, а також зменшити витрати на виробництво. При цьому часто врожайність соняшнику зо No-Till буде вищою, ніж за класичною технологією.
Де заощадили, там і додали. Хоча технологія No-Till дозволяє аграріям зменшити собівартість виробництва, вона все одно залишається високою.
Стара школа. Близько 60% аграріїв області вирощують соняшник за класичною технологією, відмовляючись переходити на системи Clearfield® або Express® Sun. Експерти пояснюють це небажанням сільгоспвиробників відходити від добре відпрацьованої технології та застосовувати більш сучасні препарати з певною специфікою.
Загроза вовчка. Близько 4 років тому в регіоні на великих територіях з'явився вовчок. За словами аграріїв, із кожним роком паразит все більше поширюється по полях. Ситуацію ускладнюють фермери-одноосібники, які вирощують монокультуру по 5-9 років поспіль, не дотримуються агротехнології, використовують неякісне і нестійке до рас вовчка насіння. За словами експертів, в майбутньому це може привести до масового ураження полів по всьому регіону.
Сніг допоміг. На відміну від більшості регіонів, де травневий сніг пошкодив посіви сільгоспкультур, у Кіровоградській області йому раділи. За словами місцевих аграріїв, сніг — це єдині опади за весь весняний період. До того ж, похолодання і сніг ніяк не нашкодили посівам, а тільки поліпшили їхній стан.
Ранок АгроЕкспедиторів почався з пробитого колеса АгроЕкспомобіля. До слова, це вже друге пробите колесо за три дні нашої соняшникової подорожі. Проте завдяки нашим експертам ми вчасно дісталися на підприємства і дізналися багато цікавої інформації.
Першою точкою на шляху команди стало фермерське господарство «Степове», де нас зустріли заступник директора Андрій Пістоль, а також агрономи Сергій Кушніров і Наталія Березовська. Разом з ними ми вирушили знайомитися з підприємством.
Як розповів нам Андрій Пістоль, господарство має в обробітку 3,2 тис. га, на яких колектив любить експериментувати. За час існування сільгосппідприємства тут вирощували різні культури — маку, коріандр, технічні коноплі, нут і багато іншого. Також закладали горіхових сад.
Правда, часто виникали різні складнощі. Так, для вирощування нуту і технічних конопель було складно знайти добре насіння. Горіховий сад вимерз на третій рік, хоча саджанці і були адаптовані під кліматичні умови Кіровоградщини. А поля маку залучали не тільки шкідників, але і любителів розширювати свідомість.
Цього року на підприємстві вирощують соняшник — 560 га, пшеницю — 700 га, сою — 600 га, кукурудзу — близько 700 га, горох — 200 га, ріпак — 100 га, голонасінні гарбузи — понад 200 га, а також спробували вирощувати квасолю на площі 10 га.
Уже зібрали пшеницю із середнім показником врожайності 4,3 т/га. Також недавно почали прибирати голонасінні гарбузи.
Що стосується технології обробки ґрунту, то на підприємстві вже понад 10 років працюють за No-Till, потроху освоюють Mini-Till. За словами заступника директора, завдяки нульовій і мінімальній обробці ґрунту вдається отримувати стабільні врожаї. Хоча через низьку врожайність будуть потроху відмовлятися від пшениці.
«У центральній частині України агрофірми для вирощування соняшнику застосовують систему нульової обробки землі, відому як No-Till. За рахунок використання цієї системи підприємства економлять ресурси і збільшують свою прибутковість», — коментує менеджер управління прямих продажів Credit Agricole Bank Ольга Кардашевська.
А ми повертаємося до соняшнику. На підприємстві вирощують гібриди різних насіннєвих компаній. Більша частина насіння представлена продукцією компанії Syngenta. Але, як сказав нам Андрій Пістоль, цього року з їхнім насінням були великі проблеми.
Щоб побачити оцінити посіви на власні очі, вирушаємо в поля. Насамперед команді показують соняшник, де посіяно кілька різних гібридів.
Обробка ґрунту. Після збирання сої провели боронування агрегатом Gaspardo Dracula на глибину 15-16 см. Навесні закрили вологу, провели передпосівну культивацію.
Посів. Після передпосівної обробки 29 квітня провели посів гібридів Белла і Савана з міжряддям 70 см, далі посіяли гібрид Роккі з міжряддям 35 см. Норма висіву — 84 тис./га. Через погану погоду навесні сходи були нерівномірними і слабкими.
«Чому ми зменшили міжряддя? Хочемо збалансувати площу живлення. Якщо зменшити густоту, то мінімальна площа живлення у кожної рослини буде своя. Ми поки тільки пробуємо, але зараз бачимо, що треба зменшувати норму висіву», — коментує Сергій Кушніров.
Система добрив. Під час передпосівної культивації вносили міндобриво NPS азот-фосфор-сірка 20:20:14 в нормі 100 кг/га. Пізніше внесли бор 1 кг/га.
Система захисту. Через 5 днів після посіву було внесено ґрунтовий гербіцид Астрель Плюс® в нормі 3,5 кг/га.
Фунгіцидну обробку проводили препаратом Топсін®-М 1,2 кг/га у фазі 6 листків.
У боротьбі з тлею та вогнівкою проводили також інсектицидну обробку препаратом Нурел Д. За словами агронома Сергія Кушнірова, у цьому році було трохи попелиці, що нетипово для цього регіону. Крім того, виникали проблеми з вогнівкою, але інсектицид спрацював ефективно.
Разом з агрономам йдемо оглядати посів. Насамперед помічаємо, що взагалі немає вовчка.
«Ми дотримуємося сівозміни. Вчені говорять, що кукурудза і соя є рослинами-провокаторами для вовчка. Тому в нас соняшник повертається на одне й те ж поле не раніше ніж через 4 роки. Ось чому у нас немає вовчка. Та й не буде, хіба що ми його з насінням завеземо», — жартує агроном.
Шипоноску на полях ми також не виявили. Але в глибині поля ми знайшли кошики, пошкоджені вогнівкою і совкою. Такі кошики зустрічалися дуже рідко, тим не менш, шкода самій рослині була великою.
За словами агронома, урожай на цьому полі будуть збирати через 2 тижні. Очікують отримати по 3 т/га.
Після огляду цього поля ми вирушили дивитися на 30 га пересіву. Після того як кукурудза сильно постраждала від дротяників, на її місці вирішили посіяти соняшник. Кукурудзу «перекрили» препаратом Клінік гліфосатної групи 2 кг/га. Пересіяли гібридами соняшнику ЄС Белла і Голдсан в нормі висіву 84 тис./га з міжряддям 35 см.
Система захисту та добрив така, як і на попередньому полі. Єдине, тут додали також Гуміфілд в нормі 300 г/га.
«Пізній посів — це не є погано. У регіоні зараз багато експериментують із термінами посіву. І найоптимальніший — від 15 до 25 травня. Ґрунт тоді добре прогрівається, сходи хороші. Адже чим тепліший ґрунт, тим швидше «стартує» соняшник. До того ж, у теплій землі рослина отримує менше стресу, менше хворіє. Оглянувши цей посів, я з упевненістю можу сказати, що 2 т/га тут буде», — коментує менеджер Кіровоградського регіонального представництва «Бізон-Тех» Віталій Коваленко.
Соняшник на полі, яке ми оглядали, був у фазі цвітіння. Видно, що пізній посів позначився на висоті рослин — вона становить близько 1,2 м. Але кошики були в хорошому стані. Що стосується шкідників або хвороб, то на цьому полі ми не виявили ні вогнівки, ні совок, ні інших шкідників і хвороб.
За словами агронома, збиральну кампанію тут будуть проводити не раніше кінця вересня — початку жовтня. Також планують проводити десикацію. Якщо погода посприяє, тут очікують зібрати до 3,2 т/га.
Після огляду поля ми зробили кілька пам'ятних фотографій у квітучому соняшнику, а по дорозі на підприємство заїхали подивитися на поля з голонасінними гарбузами. І навіть насіння спробували! У процесі дегустації задумалися про АгроЕкспедицію по баштанних культурах =)
Обмінявшись подарунками з господарями (ми фермерам сувеніри, вони нам — пакет гарбузового насіння), команда відправилася на наступне підприємство.
У другому за день господарстві — підприємстві «Агрофірма Могутнє» — нам відразу кинулися в очі новенькі силоси елеватора, встановлені поруч із адміністративним будинком. За словами директора підприємства Максима Підбицького, це найдорожчий, але дуже важливий інвестпроект.
Кожен із силосів розрахований на 7,5 тис. куб. м зерна. Поки їх тільки два, але в планах компанії будівництво ще двох потужностей для зберігання. Питання зберігання продукції в цьому господарстві вкрай актуальне. Тут є вся необхідна техніка для закладки на зберігання в ПЕТ-рукава, а в минулі роки все зерно зберігали на майданчиках в плівці. Проте постійна боротьба з мишами і неминучі втрати змусили задуматися про будівництво елеватора для власного зерна.
У ПП «Агрофірма Могутнє» обробляють 1,5 тис. га земель, але це лише частина виробничої структури, що об'єднує кілька підприємств в Кіровоградській і Тернопільській областях. Засновником її є президент «Компанії «Агромир» Андрій Твердохліб. Сумарна площа земельного банку цих господарств становить близько 10 тис. га.
Особливістю цього «міні-холдингу» є те, що всі підприємства, котрі входять до його складу, обробляють землю за технологією No-Till. У цьому господарстві її використовують уже 12-й рік.
Така технологія дозволяє не тільки зберігати вологу та зменшувати витрати на вирощування — вона ще й дає можливість проводити посівну кампанію швидко і своєчасно.
«У цьому році, як ніколи, ми все вчасно відсіяли. Завдяки No-Till парк техніки дуже невеликий. Три трактори з сівалками, самохідний обприскувач… Немає ні плугів ні борін. Тобто взагалі механічним способом земля не обробляється. Почали сіяти в 20 числах квітня. Почали з кукурудзи, переїхали в інше господарство — «Вікторія-Агро» — посіяли кукурудзу, соняшник. Повернулися сюди і за 4 дні посіяли соняшник тут. Не було дощів. Для польових робіт погода була якомога кращою», — розповідає Максим Підбицький.
Усього в господарстві посіяли 650 га соняшнику. Намагаються чергувати його місцями з кукурудзою, яка в цьому році займає 600 га. Також сіяли сою (150 га) і озиму пшеницю (200 га).
Подивитися на соняшник, який багато років тут вирощували на полях c нульовою обробкою ґрунту, було особливо цікаво. Адже робота «під нуль» вносить свої корективи в загальну систему землеробства.
Попередник. Минулого року на цьому полі вирощували кукурудзу. Це підтверджували залишки стебел і качанів, що лежать на поверхні ґрунту. Вони також підтвердили слова господарів, що механічну обробку ґрунту тут не проводили.
Добриво. У мерзлоталий ґрунт було внесено 150 кг/га аміачної селітри. При посіві також внесли 100 кг/га нітроамофоски. Додатково у фазі 10 листків вносили Реаком хелат бору в нормі 1 л/га.
Гібрид. Сіяли на даному полі гібрид НК Неома. Він стійкий до гербіциду Євро-Лайтнінг®, що дозволяє боротися з бур'янами.
Посів. Сіяли соняшник бразильськими сівалками Semeato з нормою висіву 75 тис./га.
Система захисту. Захист від бур'янів при нульовій обробці ґрунту вкрай важлива. Якщо не спрацює гербіцид, прибрати бур'яни механічним способом за допомогою міжрядної культивації не вийде. Тому використовують максимальну норму витрат гербіциду Євро-Лайтнінг® — 1,2 л/га, який вносили у фазі 4 справжніх листків культури.
Також проводили одну фунгіцидну обробку Танос 0,6 кг/га з додаванням 10 кг/га аміачної селітри.
Оскільки після соняшнику зазвичай висівають кукурудзу, осінніх опадів часто не вистачає, щоб промити гербіцид в верхньому шарі ґрунту. Тож головний агроном зізнається: зернова культура іноді страждає від недотримання сівозміни та рекомендацій виробника препарату.
«Поле ми бачимо чисте. Це означає, що застосування препарату Євро-Лайтнінг® повністю себе виправдало. Але є зауваження з приводу порушення рекомендованої технології застосування. Справа в тому, що використання цього гербіциду передбачає наявність певного рівня опадів в осінній період, які його промивають. Якщо цих опадів немає, то передбачається внесення корективів в сівозміну із виключенням посіву чутливих до Євро-Лайтнінгу® культур. Тому я б рекомендував в даному господарстві ввести в сівозміну додаткові культури, які можуть вирощуватися після соняшнику», — прокоментував технологію захисту менеджер з регіонального маркетингу Південного регіону компанії BASF Михайло Черниченко.
Прогноз урожайності. Агроном господарства оцінює потенціал цього поля на рівні не нижче 2,7-2,8 т/га. Із ним повністю згодні і наші експерти. Вони відзначили, що налив зерна ще триває і при сприятливих умовах урожай може досягти навіть 3,2-3,3 т/га. Справа в тому, що соняшник на полі був ще зеленим і вегетував, тоді як на полях сусідів уже давно почорнів і почав підсихати. Так вийшло завдяки системі нульової обробки ґрунту, яка дозволила накопичити більше вологи.
Тепло попрощавшись із підприємством, ми помчали далі назустріч третьому господарству.
Приватна агрофірма ім. Ульянова знаходиться в Новоукраїнському районі Кіровоградської області і обробляє 2,4 тис. га землі. Структура посівів виглядає наступним чином: кукурудза — 800 га, соняшник — 800 га, соя — 300 га, пшениця — 200 га, ячмінь — 200 га, ріпак — 200 га, гречка — 100 га і люцерна — 13 га.
Пробували в господарстві вирощувати і нішеві культури — гірчицю, овес, просо. Але вже кілька років, як відмовилися від експериментів з ними. Причина — проблеми зі збутом.
«Ми овес привозимо, а нам кажуть: «Ой, у вас же голозернистий, а нам звичайний треба. Гірчиця у вас жовта, а нам би білу». Привезли білу, а їм треба жовту… Гречку минулого року забрав «Хуторок». Пропонував їм законтрактоватися, щоб для них цю гречку сіяти, — ніхто не хоче, ризиковано. Якщо в минулому році ми гречку здали в цей період по 15,8 тис. грн/т і вона давала 2 т/га, то сьогодні ми обмолотили одне поле — 0,7 т/га і ціна 11 тис. грн/т. Що ми заробимо? Так виходить, що на гектарі нічого не заробимо, в нуль може вийдемо», — розповідає про проблеми збуту нішевих культур директор агропідприємства Олександр Скічко.
Керівник господарства зізнається, що соняшник користується попитом завжди і ціна на нього більш-менш стабільна. Тому площі під ним потроху розширюють. Були роки, коли тільки на ньому і «виїжджали», оскільки врожайність олійної культури теж завжди стабільна. Вона легше переносить посуху, ніж та ж кукурудза. Та й вирощувати соняшник в господарстві вже навчилися: використовують різні технології, сіють гібриди багатьох компаній, але незмінно отримують хороший результат.
Попередник. На полі, куди ми приїхали для огляду посівів соняшнику, раніше росла соя. Це відмінний попередник для олійної культури, як каже головний агроном господарства Віталій Тумін.
Обробка ґрунту. Тут використовували дві різні технології обробки. Але різниці в зовнішньому вигляді посівів ми не помітили ні з землі, ні з повітря, піднявши квадрокоптер. Це свідчило про вдале рішення агронома, який адаптує технологію вирощування під умови, що складаються на полі.
«На половині поля було дискування, але потім дощі пішли, і ми не змогли далі дискувати. Землею диски забивалися. Тому на другий половині ми провели глибоке розпушування. Ось ми стоїмо якраз на середині — десь тут був поділ», — говорить Віталій Тумін.
Навесні проводили закриття вологи боронуванням, яке є обов'язковим прийомом для даної зони. Після цього площа вирівнювалася, а перед самим посівом, коли проростали бур'яни, виконували передпосівну культивацію.
Добриво. При посіві соняшника внесено 100 кг/га комплексного добрива з формулою 10:26:26. Також використовуються різні мікродобрива з бором, цинком, комплексним складом. З кожним обприскуванням додають по 1 кг/га сульфату магнію, а також гумати, антистресанти, стимулятори та інші препарати, які підвищують стійкість і врожайність соняшнику.
Гібрид. Тут посіяний гібрид НК Неома із семирасовою стійкістю до вовчка. Ми не знайшли бур'яну на полі, але в регіоні він дуже поширений — сусідні поля були буквально «задушені» ним. Як сказав, агроном, стійкі гібриди соняшнику різних виробників і повернення культури на попереднє місце не раніше ніж через 4 роки забезпечують захист від вовчка.
Система захисту. На всіх полях застосовують виключно гербіциди Євро-Лайтнінг® або Євро-Лайтнінг® Плюс залежно від посіяного гібрида. Але поле, яке відвідали Агроекспедитори, трохи відрізнялося. Тут використовували єдиний гербіцид на основі гліфосату, який вносився навесні до посіву культури. Цієї обробки та механічної культивації було досить, щоб поле залишалося чистим і соняшник розвивався нормально.
Прогноз урожайності. За прогнозом агронома, дане поле дозволяє сподіватися на хороший урожай. Захист від бур'янів спрацювала повною мірою, потенціал гібрида реалізований настільки, наскільки дозволили погодні умови. Тому в господарстві розраховують зібрати тут не менше 3 т/га насіння соняшнику.
На думку керівника Кропивницького структурного підрозділу компанії «Бізон-Тех» Володимира Червонця, на цьому підприємстві, як і в регіоні, урожай буде гіршим за торішній. Його прогноз — близько 2,8 т/га.
«У цьому році лімітуючим фактором є нестача вологи. Аграрії підлаштовують технологію під погоду поточного сезону, але все ж без опадів хороший урожай отримати важко. Тому я вважаю, що на цьому полі урожай буде на рівні 2,8 т/га», — коментує експерт.
Щодо того, наскільки була виправдана відмова від ґрунтової схеми захисту від бур'янів, нам дав коментар представник компанії BASF Михайло Черниченко.
«Ґрунтові гербіциди припускають наявність певних умов: температури, вологості, кількості опадів. В умовах посухи всі ґрунтові гербіциди працюють трохи гірше. І такі злісні бур'яни як амброзія полинолиста можуть виживати в умовах посухи, випереджаючи соняшник в зростанні», — каже Михайло Черниченко.
АгроЕкспедиційна команда продовжує свій кроп-тур і зовсім скоро ми розповідатимемо про стан посівів соняшнику в Черкаській області на агропідприємствах «Ім. Чкалова» і «Воля».
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.