Чимала частина українців заправляє свої автомобілі не власним коштом, а за рахунок роботодавців. Керівник компанії «ВЮСТ» Олексій Поздняков каже, що такі методи крадіжок, як дірка у паливному баку, давно відійшли в минуле. Однак, принцип «хитрощів» залишається тим самим. Як же обдурити роботодавця?
Простим способом є декларація неправильних витрат на паливо.
«Найчастіше це відбувається на тих підприємствах, де затверджені паливні норми. Іншими словами, якщо є домовленість про те, що автомобіль використовує 8-10 літрів палива, а насправді він витрачає 5-6 літрів. У такому випадку різницю недобросовісний водій зливає в іншу машину або продає сусідові чи будь-кому ще», — говорить Олексій Поздняков.
До речі, бувають випадки, коли крадіжки зазнають і самі водії.
«Найчастіше крадуть не водії, а у водіїв, поки вони сплять і т.і. На паливний бак можна встановити сигналізацію — водій в кабіні, а в системі ми бачимо, що бак відкритий тоді, коли цього не повинно бути», — розповідає Олексій Поздняков.
Не секрет, що деякі водії хитрують і вигадують різні способи поживитися за рахунок роботодавця. Але виявилося, що ця частина надзвичайно велика. Вважається, що кожен другий водій легкового автомобіля зливає паливо роботодавця на сторону.
Іноді для обману роботодавців на допомогу приходять працівники заправних станцій.
«Це той випадок, коли 90 відсотків палива на заправці заливається в основний бак, а 10 відсотків собі в каністру. Такі випадки встановити нескладно. Питання в тому, наскільки нахабно крадуть. Якщо 10 відсотків, то це відразу видно. Якщо крадуть по краплині, то можливо і не відстежиш, але в такому випадку і вплив мінімальний. Інша небезпечна річ — це домовленість із заправними станціями. Є заправки, куди вони приїжджають, заливають 800 літрів, а рахунок виписують на 1000 літрів. За ці 200 літрів оплата проводиться з інших «чорних» грошей. В системі ми бачимо паливні розбіжності, що є досить частим явищем», — говорить Олексій Поздняков.
Статистика великовагових автомобілів ще більш вражаюча — від 70 до 90% водіїв вантажівок і спеціальної техніки масово крадуть паливо. Фахівці відзначають, що в Україні, можна сказати, зародилася культура крадіжки палива. Однак, таку культуру ефективно і швидко знищує одна проста «протиотрута» — обладнання GPS.
«Одним із найпопулярніших і найвідоміших способів є злив палива. Як у вантажівках, так і в легкових машинах паливо просто викачується через верх. У легкових автомобілях це зробити важче, проте можливо. Трапляється, коли при зливі палива з метою обману системи, піднімають подушки вантажівки. Водії намагаються розгойдати вантажівку, а поки та хитається, паливо елементарно зливається. Вантажівки оснащені пневматичними подушками, які є елементом підвіски. Водії можуть штучно їх підняти і таким чином розгойдати машину. Такий випадок складніший, і встановити його факт буде досить важко, але завдяки нашій техніці це можливо. Просто важче ідентифікувати такого «хитромудрого» водія, а хитрощі дуже швидко передаються іншим», — говорить Олексій Поздняков.
Також нерідко водії привласнюють паливо, що повертається з двигуна в бак. Залежно від умов, проїхавши 1000 км, можна скачати близько 40 літрів. Однак, у такому випадку відбувається не тільки крадіжка, а й псування техніки. У двигун подається певна кількість палива. Зазвичай згоряє не все паливо, насос закачує його трохи більше, ніж спалює двигун. Система повертає надлишки палива назад у паливний бак. Це дуже невелика кількість, але водії втручаються у систему, і надлишки палива зливають у свої каністри.
«Здається, що відстежити такий випадок складно, адже паливо з бака вже відкачано, але ми бачимо, скільки палива спалив двигун. Якщо є різниця, то це можна помітити. Це небезпечно. Ще більшої шкоди машині можна завдати не через крадіжки палива, а спалюючи її. [O1] Були й такі випадки», — згадує Поздняков.
Зустрічаються і складніші схеми крадіжок.
«Машини оснащені додатковими агрегатами, які використовують паливо. Наприклад, це може бути кулер з компресором і власним двигуном, автономні опалювачі «Вебасто». Найчастіше крадіжка відбувається з системи подачі палива. Таким чином, ми повинні відслідковувати так звані мотогодини, спостерігати скільки насправді часу працював агрегат. Якщо заявлено 30 годин, а ми по системі бачимо, що він працював 10 годин, це означає, що паливо на 20 годин було вкрадено», — говорить А. Поздняков.
Директор ТОВ «ВЮСТ» А. Поздняков далі ділитися видами і способами крадіжки палива.
Маніпуляції з кілометражем — найпоширеніший спосіб обману з боку недобросовісних водіїв.
«Існують два способи: або накрутити більше кілометрів, або менше. Це залежить від того, як вони оплачуються — від кілометражу або навпаки. Існує так званий генератор імпульсів. Його ціна становить кілька десятків євро. Пристрій приєднується до автомобіля і накручує більшу кількість кілометрів. В Україні повно сервісів, куди можна заїхати, якщо не хочеш бруднити собі руки. Пристрій покаже замість 800 км — 1000 км, у результаті чого буде відповідний заробіток».
Іноді буває і навпаки.
«Водії хочуть задекларувати менший кілометраж. Наприклад, Вам потрібно поїздити у своїх справах, щоб цього ніхто не помітив. Найчастіше біля коробки передач є місце, де встановлено лічильник кілометрів. У водіїв є дуже сильні магніти, вони прикладають їх до лічильника, тому він зупиняється. Так вони можуть їздити і бути впевненими, що кілометри не нараховуються. Ми отримуємо звіт і бачимо розбіжності з віртуальним одометром», — говорить А. Поздняков.
100 євро — приблизно стільки коштує встановлення системи спостереження GPS на один транспортний засіб.
«Кожен випадок унікальний, проте найчастіше встановлюється віртуальний одометр, по GPS ми бачимо точний кілометраж. Усі маніпуляції з кілометражем стають майже неможливими. Це найдешевший і найбільш ефективний спосіб. Таку систему ми встановили в одній медичної компанії. За кермом «каблуків» сиділи дуже милі жінки і ми побачили, що ці красуні крадуть 50% палива. І ніколи б не подумав. Дуже часто керівники компаній говорять, що цей водій точно не краде. Бували й такі абсурдні ситуації, коли брат крав у брата. А для власника це було шоком», — говорить А. Поздняков
Стиль водіння. Так, саме це іноді є способом крадіжки.
«Здається, що це дрібниця, але стиль водіння дійсно обумовлює близько 20% витрати палива. Цікаво те, що якщо компанія встановлює систему обліку споживання палива, то водії відразу ж починають їздити дуже неекономно, підвищують обороти, різко гальмують, різко набирають швидкість. Таким чином вони хочуть показати, що споживання залишилося колишнім. До системи контролю палива ми рекомендуємо встановлювати систему контролю водіння. Важливим нюансом є те, що таким чином економиться не тільки паливо, але і витрати на обслуговування автомобіля», — стверджує А. Поздняков.
«Насправді статистика приголомшлива. У транспортних компаніях, що займаються перевезеннями, ми помітили, що 7 з 10 водіїв крадуть паливо. Якщо ми говоримо про спеціальну техніку, будівельну і так далі, то цифри дійсно вражають. Випадки крадіжок становлять близько 90%. Така техніка може витрачати по тонні палива на день і старі методи контролю дуже ускладнюють облік споживання палива. Існує так звана культура крадіжки палива — крадуть практично завжди. Дуже рідко, коли паливо не крадуть — тоді буває дуже дивно. Найчастіше це відбувається в інноваційних компаніях з системою мотивації, завдяки якій не варто красти», — говорить А. Поздняков.
Досить спіймати на крадіжці одного водія, і ситуація в компанії кардинально змінюється.
«Був такий випадок, коли одна компанія встановила систему. Було виявлено водія, який користувався імпульсним генератором. Керівник публічно оголосив про це іншим водіям. Він сказав, що якщо ще хтось користується таким пристроєм, то нехай відразу зізнається, або буде звільнений. А зарплати у тій компанії були дійсно хороші. Наступного дня на своєму робочому столі він виявив 15 таких пристроїв», — розповів А. Поздняков.
© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2017 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.