Літо — гаряча пора і для сільгоспвиробників, і для агроекспедиторів. Усі ми «смажимося» на сонечку, радіємо високим урожаям і проїжджаємо сотні кілометрів доріг. За час АгроЕкспедиції Пшениця 2018 ми відвідали 18 господарств, поговорили з 35 аграріями та побували на 28 полях пшениці.

По регіонах середня врожайність озимої пшениці складає 3,06 т/га, ярої — 2,08 т/га.

Південний і центральний регіони збирають пшеницю, водночас західні області поки зосередили увагу на озимому ріпаку. Але є регіони, де збиральна кампанія зовсім ще не стартувала, мова про Луганську, Харківську й Чернігівську області.

1. Що ж там у бункері?

З півдня на північ і захід йдуть жнива пшениці, є вже деякі дані й по врожайності (вони вказані вище), але точні цифри будуть пізніше. У минулому сезоні було зібрано 26,61 млн т пшениці, що на 2,18 % більше, ніж у 2016 році. В аграріїв є надії поліпшити цей показник, якби не певні «але».

«Стан пшениці в регіоні різний. Деякі поля кращі, деякі — гірші. Цього року велику роль зіграла культура вирощування: якщо господарство правильно вибрало технологію, то бачимо, що пшениця в дуже хорошому стані й може претендувати на 10 т/га. Адже культура не відчувала такої гострої потреби у волозі й зараз перебуває у відмінному стані», — зазначає представник компанії «Август-Україна» Віталій Ванчуляк.

Найменші результати по врожайності показала у 2017 році Миколаївщина — 3,48 т/га, але цьогоріч цю цифру поки вдається побити твердою четвіркою.

Загальні південні показники досить оптимістичні, але спираючись на інформацію аграріїв, можна сказати, що в порівнянні з минулим роком недобір врожаю складе від 5 до 15%, а місцями і 20%.

«Аграрії Миколаївської області до останнього відчували критичну нестачу вологи. У результаті спеки й посухи посіви в цьому році згоріли в регіоні значно раніше, ніж ми того очікували. За календарними планами це приблизно на тиждень раніше, ніж зазвичай», — розповів Олег Земсков, регіональний представник компанії «Август-Україна» в Миколаївській області.

Якщо для південних аграріїв 4 т/га - вже неабияка цифра, то ось у Тернопільській області планують отримати 8 т/га і вважають це неврожаєм.

Загалом, незважаючи на недостатню кількість опадів, аграрії регіонів у порівнянні з минулим роком дивляться на ситуацію більш оптимістично і планують отримати достатній урожай, щоб не залишитися в мінусі.

«На круг врожайність за останні 3 роки становить орієнтовно 8 т/га. І навіть у цьому році при нестачі вологи очікуємо отримати більше. Хоча іноді буває, що і 10-12 т/га збираємо», — розповів Микола Шандрук, головний агроном АФ «Горинь».

2. Українська селекція vs Імпортна селекція

Як нам вдалося з’ясувати, на Південному Сході аграрії переважно вибирають сорти української селекції, але водночас закладають демо-посіви з імпортними сортами, адже отримувати вищі врожаї хоче кожен.

«Багато сортів і гібридів пшениці зарубіжної селекції мають досить високий потенціал, але більшість вимагає інтенсивних технологій. Їм потрібен дощ, волога в певні періоди вегетації, чим Південь похвалитися не може», — пояснив директор Снігурівського філії компанії «НІБУЛОН» Володимир Бедрик.

Центр і Захід, де запас вологи більший, частіше вибирають сорти зарубіжної селекції, такі як Колонія, Дагмар та інші.

«У кожної компанії є сорти з якоюсь «родзинкою», які відрізняються в кращу сторону за певними показниками. Тому не можна зупинятися на одному виробнику, ми щороку сіємо демо-ділянки й оцінюємо потенціал усіх новинок», — каже Анатолій Бойко, заступник директора в «АВС-Агро».

3. Якість зерна

З огляду на прогнози наших експертів, якість отриманого зерна особливо відрізнятися від торішньої не буде, хто планував отримати 2-й клас, той його, як правило, отримає.

У Вінницькій області, як стверджують експерти, зимової вологи було багато, але все ж не настільки, щоб вистачило на налив зерна ранніх сортів. Тому перший урожай буде відрізнятися невисокими показниками — зерно може виявитися щуплим. А ось більш пізні сорти після червневих дощів можуть ще добре додати у врожайності.

«Погодні умови внесли свої корективи, передусім у тому, що почалося раптове літо. Засуха травня-червнятакож вплинула на ранню пшеницю, вона вийшла «запечена». Дощі наприкінці місяця надали їй бадьорості. Але в цьому році рекорду чекати не варто, буде середня врожайність», — припускає Євген Мазуренко, представник компанії «Бізон-Тех».

У будь-якому регіоні, не важливо, Тернопіль це або Одеса, для того, щоб отримати якісне і здорове зерно, треба правильно підійти до протруєння посівного матеріалу.

«Вартість протруювання тонни зерна, здавалося б, велика, але якщо порахувати витрати на гектар, то протруювання коштує стільки, скільки і 100-120 кг пшениці максимум. Це фактично копійки, але ми не маємо потім проблем із кореневою гниллю навесні. Аграрії вже самі розуміють, що варто сіяти краще і вкладати гроші в насіння і його підготовку», — говорить Віталій Хінцінскій, заступник директора з постачання ЗЗР, добривами, насінням «Волинь-зерно-Продукт».

4. Весна без опадів і град у розпал збиральної кампанії

У нинішньому сезоні весна принесла із собою посуху. Як зазначають у Миколаївській філії ТОВ СП «НІБУЛОН», за три останні місяці в них випало тільки 10 мм дощу. Урожай вдалося зберегти тільки завдяки зимовій волозі.

Приблизно така ж ситуація спостерігається й на Херсонщині, але найбільше постраждала Запорізька область. Як повідомляли аграрії, понад 90 днів у регіоні не спостерігалося жодного міліметра опадів.

Незвичайна для аграріїв короткострокова весна цього року позначилася на всіх.

«Я ніколи не бачив сніг при температурі +17 ℃, але в цьому році було й таке. Він миттєво танув, точніше, випаровувався, не постачаючи вологу в ґрунт», — розповідає Володимир Гончар, директор підприємства «Славутич» у Харківській області.

Також Харківська область нарікає на суховії, що турбують їх раніше, ніж зазвичай і вивітрюють вологу з посівів, які ще вегетують.

За останній час у ЗМІ не раз з’являлася інформація про сильний дощ із градом у деяких регіонах країни, але про особливі втрати пшениці не йшла мова, чого не можна сказати про виноградники і яблуневі сади.

Коли погода так «бешкетує», це не проходить просто так, основний результат усього цього — зниження очікуваної врожайності з усіма наслідками, що випливають.

5. Продати не можна залишити

Яким же буде рішення українських аграріїв, де в реченні вони поставлять кому — усе залежить від ціни, яку запропонують покупці.

На початку липня 2017 року середня закупівельна ціна на пшеницю другого класу становила 4,39–4,67 тис. грн/т, у нинішньому сезоні ціна виявилася вищою, «НІБУЛОН» пропонує 5,5 тис. грн/т, «Він Агротрейд» — 5,6 тис. грн/т.

Багато аграріїв мають намір притримати свій урожай до кращих часів, для чого інтенсивно будують склади. А для одержання максимального прибутку і класності купують сушарки й зерноочисні комплекси.

Але для значної частини сільгоспвиробників пшениця — це перші гроші в господарстві, тому підбирають найбільш вигідні умови і продають свіжоскошений урожай.

6. Сучасна техніка — невід’ємний елемент інтенсивних технологій

Практично в кожному господарстві, де нам вдалося побувати, є місце і для української, і для іноземної техніки. Чому ж віддають перевагу аграрії, складно сказати, адже це залежить від багатьох чинників, перший із яких — фінансові можливості.

Не дарма кажуть: «Скільки людей, стільки думок», — це стосується і вибору техніки, і вибору сорту культур, і маси інших питань, сперечатися про які можна вічно.

Невеликі господарства на півдні, такі як “Радсад”, не проти використання вітчизняної сільгосптехніки, при цьому і якістю задоволені, і ціною, і тим, що в разі поломок знайти потрібні запчастини не проблема, а механіки з такими несподіванками легко справляються.

Технікою вітчизняного виробництва також користуються на підприємстві «Альфа Фарм». Тут зазначають, що вона теж може бути сучасною й надійною, зате сервісне обслуговування «нашої» значно дешевше.

Щоправда, є один серйозний нюанс, який у сучасному світі досить важливий, — вітчизняні трактори не оснащені обладнанням, яке допомагало б в управлінні технологічними процесами. Але на підприємствах вирішують і цю проблему, ставлять GPS-трекери і протягом дня спокійно стежать за «творчим» процесом своїх механізаторів.

«На території підприємства вся вітчизняна техніка, і майже вся нова. Раніше так не було, але з другої половини 2017 року держава розпочала відшкодування  25% витрат на сільгосптехніку. Ми вже скористалися компенсаціями, придбали торік новий трактор ХТЗ за понад 1,6 млн грн і отримали відшкодування. Потім узяли ще один за 800 тис. грн в іншому банку. Ось тільки компенсацію можна повернути винятково через держбанки, тому ми нічого поки не отримали. Держава не дає нам вибору й доводиться йти тільки в держбанки на їхніх умовах», — ділиться досвідом власник господарства «Агрошляхбуд» Сергій Волкотруб.

Але існує серед аграріїв і протилежна думка. У Тернопільській області запевняють, що українські агрегати заслабкі для активної роботи.

«Спочатку працювали з українською, білоруською, російською технікою. Побачили, що помилилися, техніка начебто нормальна, але постійно ламається. Поміняли її — робота пішла, уже є результат, менше витрат. Я дивуюся дрібним фермерам, які купують старенькі трактори, ними димлять, димлять… Витрати великі, а прибутку ніякого», — поділився досвідом Стефан Древніцкій, керівник господарства «Земля».

Прийшов час ставити «done» в блокноті біля графи АгроЕкспедиція Пшениця 2018.

А нам залишається побажати господарствам високих врожаїв і поспішати почати планування маршруту наступної АгроЕкспедиції.

До нових зустрічей!

© Анастасія Аврамчук, Kurkul.com, 2018