У вівторок, 8 грудня, у Верховній Раді України відбувся Аграрний день. Станом на 12 годину по обіді депутати ударними темпами розглянули та прийняли за основу 9 законопроектів: чотири у другому читанні та п’ять — у першому.

Kurkul.com вирішив заглибитися в тему та дізнатися, наскільки необхідні фермерам зміни, що пропонують внести депутати до існуючих законів, та чи дійсно вони спростять життя аграріям.

У першому читанні прийнято:

• №2027а «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)».

• №2028а «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства».

• №2150а «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною»».

• №2920 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація».

• №3006 «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли».

У другому читанні прийнято:

• №1270 «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо удосконалення механізму передачі земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності)».

• №1280 «Проект Закону про внесення змін до статті 50 Закону України «Про землеустрій» щодо спрощення процедури виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок (друге читання)».

• №1460-1 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог)».

• №2558а «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі (друге читання із скороченням строку підготовки)».

Про правовий статус земель фермерських господарств

Перший законопроект, що нас зацікавив — №2028 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства».

Читати по темі: ВРУ прийняла 9 аграрних законопроектів

Він набрав 280 голосів «за». Цікаво, що його фактичний розгляд тривав 6 хвилин. Якщо вірити сайтові Верховної Ради України, з 11:22:27 до 11:28:23.

Проектом пропонується спростити процедуру утворення фермерських господарств, а саме:

• Скасувати обов'язкову наявність відповідної освіти та досвіду роботи.

• Визначити правовий статус земельних ділянок фермерських господарств як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

• Продавати земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них для ведення фермерського господарства виключно на земельних аукціонах.

• Встановити механізм переоформлення права оренди земельних ділянок, що надані фізичним особам та використовуються для ведення фермерського господарства, на фермерське господарство як суб'єкта господарювання.

Проект Закону зареєстровано за №2028а.

Думки експертів:

Жодної процедури створення фермерського господарства в Україні на сьогоднішній день не існує, вважає голова Асоціації фермерів Хмельницької області Анатолій Мендрик.

«Нам ніхто не дає земель для ведення фермерського господарства. Якщо людина має свою землю (пай), то вона зможе створити господарство. А якщо говорити про створення господарства на базі державних земель, то це практично неможливо. Люди хочуть утворювати фермерські господарства, хочуть бути фермерами, але, нажаль, їм земля не дістається. Заяви від фермерів можуть лежати у земельному відділі роками і до них діло не доходить. Якщо говорити про продаж на земельних аукціонах, то ця земля ніколи не попаде фермерам. Тому що таких грошей прості фермери не мають», — говорить він.

Згодна з Анатолієм Мендриком і голова Асоціації аграріїв Хмельницікої області Катерина Огреба. Вона також вважає, що створити фермерське господарство може лише той, хто має власний пай, а отримати землю державну можливості у простого фермера немає. Крім того, за її словами, фермер не має коштів на купілю землі. Йому не потягатися з бізнесменам і людьми, які будуть більше платити за землю. Тому продавати і здавати в оренду з аукціону для фермера не вигідно. В жодному разі.

«Своє фермерське господарство ми зареєстрували у 1997 р. Тоді ніяких проблем зі створенням не було. Не можу сказати, що хтось з фермерів мені жалівся про складність реєстрації. В плані освіти: чи мають бути люди з вищою освітою при керуванні господарством… В деякій мірі, це важливо. Але, у мене, наприклад, не було сільськогосподарської освіти, я тількі останні 20 років живу в селі, але це не заважає мені успішно керувати фермерським господарством. Якщо керівник не розуміється в аграрних питаннях, він може найняти собі агронома, який надасть компетентну консультацію. Крім того, завжди є можливість проконсультуватись з агрономами сусідніх господарств. Якщо людина хоче займатися фермерством, то в процесі роботи вона обов’язково здобуде відповідні знання. Коли ти нічого не розумієш, ти не будеш господарювати», — вважає вона.

Про мінімальний термін оренди земель під меліорацією

Наступний законопроект, що нас зацікавив — №2920 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального терміну оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація».

Законопроект набрав 304 голоси «за».

Проектом пропонується внести зміни до статті 93 Земельного кодексу України та статті 19 Закону України «Про оренду землі» та:

• Встановити строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, не менш як 10 років.

• Визначити на рівні законів України обов'язок орендарів сприяти належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем на даних ділянках.

Проект Закону зареєстровано за №2920.

Думка експерта:

Директор Галицького земельного агенства Ігор Зварич вважає, що, перш за все, треба розділити питання гідромеліорації і договору оренди землі від людей.

«Яке відношення має людський пай до належного стану утримання гідромеліорації? Це два кардинально різні питання. Меліоративні канали є у підпорядкуванні управління водних ресурсів, а пай це власність людини. Чи має право держава заставляти людину оформлювати право на оренду на 10 років? З точки зору бізнесу це вигідно, тому що людей з кожним роком стає все важче переконувати про термін оренди. Для мене, як для людини, що працює на землі, не вигідно проводити оновлення грунтів, якщо не буду впевнений що договір оренди буде зі мною переоформлений. Той, хто заявляє, що на законодавчому рівні треба встановити мінімальний строк оренди, це той хто не має достатньої репутації», — говорить він.

Ігор Зварич вважає, що гідромеліоративні канали повинні передаватися в оренду законодавчим органом. Якщо людина, яка їх орендує, працює з цими каналами, вона буде тримати їх в належному стані.

«Мотивація цього закону яка: людина, яка буде орендувати ці меліоративні канали, буде тримати їх у належному стані, а закону про оренду землі немає. Тобто, якщо завтра договір оренди на землю буде розірваний, у господаря немає сенсу вкладати кошти в меліоративні канали», — вважає експерт.

Про відумерлу спадщину

№3006 «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» набрав 274 голосів «за».

Проектом пропонується:

• Надати право на отримання у комунальну власність нерухомого майна, що перебуває у складі відумерлої спадщини, територіальній громаді за місцем розташування такого майна.

• Встановити порядок інформаційної взаємодії між Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Спадковим реєстром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, з виявлення нерухомого майна, яке має бути визнано відумерлою спадщиною, і повідомлення про це органів місцевого самоврядування.

• Встановити правило, за яким у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди, такий договір вважається продовженим до державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, а також зупинити на цей період строки повідомлення орендарем власника про використання переважного права на продовження терміну оренди.

• Встановити обов'язковість оприлюднення в мережі Інтернет відомостей про судові справи, порушені за заявами про визнання спадщини відумерлою.

• Надати право на подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, крім органу місцевого самоврядування, також кредитору померлого, а у разі, якщо у складі спадщини є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, — також власнику, користувачу суміжної земельної ділянки (зі збереженням положень щодо передачі майна у складі відумерлої спадщини у комунальну власність).

• Звільнити органи місцевого самоврядування від сплати судового збору при поданні заяв про визнання спадщини відумерлою.

Проект Закону зареєстровано за №3006.

Думка експерта:

«Це було лише перше читання законопроекту. Зараз відумерла спадщина переходить за місцем відкриття спадщини, тобто найчастіше це місце проживання померлого. В результаті отримуємо те, що людина проживала в Полтавській області, у неї там була земельна ділянка. Після вона переїждажє до Києва і там помирає. Відповідно, право на цю ділянку має не сільська рада в Полтавській області, а Київська міська рада. Але, по-перше, КМР не відомо про цю ділянку, по-друге, це не зовсім справедливо. Закон же змінює це положення і згідно з ним, ця спадщина переходить до територіальної громади, на якій дана ділянка знаходиться», — говорить член ради Асоціації «Земельна спілка України», експерт Ресурсного центру з прав на землю Проекту USAID «АгроІнвест» Сергій Біленко.

За його словами, також надається право передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення в оренду для цільового призначення, допоки не буде знайдений нащадок або земля не буде передана до комунальної власності. Після цього договір оренди буде скасовано. Право на стягування орендної плати в таких випадках в законі не врегульоване, скоріше за все, буде врегульоване у другому читанні. Напевно, це буде вирішувати нотаріус і таке право отримає нащадок ділянки.

«Також законопроект дає право подавати в суд для отримання прав на ділянку не тільки нащадкам померлого, а і його кредиторам, і користувачам суміжних ділянок. При цьому майно все одно перейде до комунальної власності. Це зроблено тому, що багато органів місцевого самоврядування нічого не роблять і їм простіше отримувати готівку за те, що вони дозволяють користуватися цією землею без судового дозволу, аніж проводити передачу прав через суд. Звичайно, що найбільше тут зацікавлений кредитор, якому потрібно погасити борг, зацікавлений і суміжник, оскільки відсутність догляду за такою ділянкою позначится і на його ділянці. Також зацікавленим може бути і арендатор суміжної ділянки, оскільки йому буде вигідним отримати в оренду і цю ділянку», — вважає Сергій Біленко.

С приводу інформаційної взаємодії між реєстрами, то, за словами експерта, це дуже необхідна норма, оскільки більша частина земельних ділянок в кадастр не внесені. Вони існують в натурі, але в електронній формі їх немає. Огранам місцевого самоврядування надається право вносити інформацію про ділянки в кадастр.

«До того ж, є досить корисне нововведення — інформаційний зв’язок між реєстрами, старими і новими, який допоможе виявляти нерухоме майно після реєстрації смерті власника, на яке зможуть притендувати комунальні органи. Така інформація раз на півроку має автоматично надходити в органи місцевого самоврядування», — говорить Сергій Біленко.

З приводу швидкості прийняття законопроектів, то відповідь пана Сергія була передбачуваною: усе це через приїзд іноземного гостя.

«Законопроекти приймались так швидко через приїзд Байдена. Та і в загалі, обговорення цих законопроектів дуже просте, там немає лобізму, а всі вони мають технічний характер», — повідомив експерт.