Це новий матеріал у рамках проєкту «ІТ Фармінг», створеного командою Kurkul.com у співпраці з компанією «Суффле Агро Україна».

Ще кілька років тому на цих землях, за словами головного агронома ТОВ «Захід Агропром» Олега Фурманця, вовки бігали. Адже ніхто не хотів господарювати на поліській «цілині». На власному прикладі господарство демонструє, що із застосуванням цифрових рішень і сучасних технологій можна побудувати успішний агробізнес і на пісках. Які саме діджитал рішення використовують у «Захід Агропромі», чого не вистачає українському сільському господарству та чи встигає наша аграрна освіта за сучасними тенденціями — в інтерв’ю для Kurkul.com.

Kurkul.com: Як Ви прийшли в агро та з чого розпочинали роботу в «Захід Агропромі»?

Олег Фурманець: Я ― доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства й землеробства Національного університету водного господарства за основним місцем роботи.

Після випуску з аграрного вишу пішов в аспірантуру. Пізніше, уже після захисту, працював викладачем. З 2007 р. був постійно в агро.

Певний час перебував за кордоном, для практики та розуміння, що відбувається в аграрній сфері у світі. Бо в той час, коли я був студентом, орієнтуватися на українське господарство було неможливо. Суцільна руїна, без сліз не глянеш.

У «Захід Агропромі» я працюю з 2016-го року. У певний момент на підприємстві виникла потреба побудови та організації агрохімічної лабораторії.

Тож моя робота починалася з того, що на розваленій підлозі малював стіни, де що має бути. Далі набрав команду агрономів-випускників, з якими вже продовжилось налаштування робочого процесу.

Kurkul.com: Розкажіть про ваше господарство, його виробничі потужності.

Олег Фурманець: Земельний банк господарства сьогодні становить орієнтовно 10 тис. га на півночі Рівненської області — це типова зона Полісся. Ще 5-6 років тому тут взагалі глухо було, нічого не оброблялося, й ми були піонерами освоєння цієї напівцілини.

Сьогодні вже багато молодих господарств заходять у  регіон, навіть є певний ажіотаж — усі кинулись щось робити, і фактично з вакууму з’явився новий ринок.

Читайте також: Олександр Татаров: Без кредитування неможливий майбутній розвиток господарства

Із потужностей для зберігання маємо два елеватори-близнюки. Один у Костополі, а інший у Малинську Березнівського району. Обидва потужністю разового зберігання близько 30-35 тис. т.

У нас був період, коли ми практикували зберігання в рукавах. Жито в нас і по цей день зберігається в рукавах, бо ми його реалізуємо з відтермінуванням. Але поступово від цього відходимо, розбудовуємося, плануємо додавати нові ємності для зберігання.

Основна техніка у нас власна. Орендуємо лише збиральні комбайни на сезон — більше з ідейних міркувань, ніж із технічної чи економічної доцільності. Це спадщина з періоду, коли мали менший набір культур і короткий період збору, тож було недоцільно тримати великий парк комбайнів, які працюють 2 місяці в рік.

Сьогодні ситуація інша — комбайни працюють повний сезон, проте велика ризикованість культур. Той же ріпак вимагає дуже стислих термінів збирання, і ризиковано косити, наприклад, 2,5 тис. га ріпаку чотирма комбайнами. Тому ми оперуємо найманою технікою — якщо треба, то комбайнів може бути 8 або ж усього 2.

Kurkul.com: Які культури маєте в сівозміні?

Олег Фурманець: Вирощуємо озимі ріпак, жито, пшеницю, а також соняшник та кукурудзу. Працювали і з бобовими культурами, та сою ми вивели із сівозміни, оскільки працюємо на піщаних ґрунтах, і вона горить тут. Усі вирощують сою, сподіваючись на бульбочкові бактерії, на симбіоз та економію на азоті. На пісках розвинути нормальний симбіоз із бульбочковими бактеріями важко.

Горох нам дуже подобається, але, на жаль, зараз він економічно невигідний в Україні. Якщо ситуація зміниться, ми до нього з радістю повернемося.

Читати за темою: Олександр Голомах: Інвестувати в інновації простіше, якщо певен, що земля в нас буде завжди

Частка озимих у нас уже понад 50%, ми стабільно збільшуємо її з року в рік.

Маємо ще окремий проєкт, започаткований нашим підприємством рік тому, — дослідний агрополігон, де ми шукаємо технологічні рішення, проводимо апробацію гібридів, продуктів, схем захисту та будь-яких технологій у конкретних умовах нашого Полісся.

Kurkul.com: Як виникла ідея створення цього полігону?

Олег Фурманець: Стикнулися на початку роботи з тим, що напрацьованих сучасних рішень для зони Полісся просто немає. Вони або ще з радянських часів і неактуальні, або ж більше підходять для умов Центральної України, у кращому випадку Лісостепу. Для нас, із пісками, з перезволоженням та нестабільними умовами, нічого, по суті, немає. Просто досі жоден виробник не хотів закладати дослідну локацію у таких умовах — дуже високі ризики.

Тож спочатку для власних потреб, а потім і для потреб компаній регіону заклали такий дослідний проєкт, який сьогодні має площу понад 1,5 тис. га дослідних ділянок. Ми цьогоріч матимемо майже 200 гібридів кукурудзи на випробуванні і майже стільки ж соняшнику — орієнтовно 170-180 гібридів. Це унікальний проєкт уже не тільки для Заходу України. Ми запрошуємо всіх наших партнерів, усіх, хто працює поруч, для обміну інформацією та досвідом. Це повністю відкритий і публічний проєкт.

Понад 50 компаній-партнерів надають нам свою продукцію на випробування. Частина цих продуктів буде дублюватися за схемами випробувань у Центральній Україні, а частина — на дослідних полях навчальних закладів. Ми тісно співпрацюємо з Університетом водного господарства і з кількома аграрними коледжами.

Читати ще: Олег Сандуляк: Діджиталізація та автоматизація агробізнесу, як спосіб збільшити рентабельність

Якщо говорити про насіння, то до нас долучилися навіть компанії, про існування яких я до цього моменту взагалі не знав, не кажучи вже про основних гравців ринку, з якими в нас довгі та вже традиційні відносини: KWS, Limagrain, Euralis, Corteva, BASF, Monsanto, Bayer. Долучилася й українська селекція, що дуже приємно.

Суффле Агро Україна також приєдналася. На цей сезон у нас будуть комплексні схеми по культурах із їхньою системою захисту. У них портфоліо ексклюзивних продуктів дозволяє вже такі схеми робити, тож це один із наших перспективних проєктів на випробуванні.

Власне, виробники долучаються дуже активно та охоче. Раніше північніше від нас жоден торговий представник не заїжджав, навіть далі Костополя. Казали, що там болото та ліс... Зараз ситуація змінюється. Кілька років тому там почали юридично з’являтися господарства, а зараз вони вже де-факто починають працювати. Але починають свою роботу з того, що переносять технології з Півдня, бо переважно — це сателіти якихось компаній з Одеси, Миколаєва. Тож набивають собі ґулі тим, що тут не працюють їхні підходи, тоді приходять на наш аграрний полігон і шукають, робочі рішення, який гібрид тут кращий тощо.

Kurkul.com: Ситуація з посухами на Півдні — ні для кого не новина. Чи відчуваються у вашому регіоні кліматичні зміни?

Олег Фурманець: Відчуваються й дуже гостро. Якщо брати середньорічну температуру по Рівненській області, кліматична база становила 7,3 °С, а за останніх 5 років середній показник піднявся до 9,6 °С. Два з половиною градуси — це вже дуже багато. Те ж за кількістю опадів, те ж по сумах ефективних температур. Якщо брати групи стиглості гібридів, то сьогодні можемо працювати з гібридами, які районовані під Центральну Україну. Це взагалі болюче питання.

Читати за темою: Farmi — огляд безкоштовного мобільного додатку для фермера

Kurkul.com: З такими темпами скоро доведеться думати про зрошення й на Поліссі?

Олег Фурманець: А ми вже думаємо. На нашому Аграрному Полігоні маємо поле, підготовлене під полив. Маємо домовленість із французькою компанією на постачання поливної установки барабанного типу. З цим нам, до речі, допомогли в Суффле Агро Україна.

Так, звучить парадоксально. Зона полісся, перезволоження. Так, зараз поля плавають, але в літній період це все дуже швидко пересихає. Тому ми намагаємося напрацювати рішення для інтенсивного землеробства в цій зоні.

Kurkul.com: Яка культура для вас є найрентабельнішою з року в рік?

Олег Фурманець: З нашою економікою та кліматом — з року в рік рентабельність по культурах варіюється. Тому, якщо говорити про найстабільнішу по врожайності, то в нашій зоні це однозначно озиме жито.

Якщо ж потрібно виокремити культуру, яка може «вистрілити» — то це ріпак. Стабільно прибуткова з урахуванням економіки та ціноутворення —  кукурудза. Ще не було в нас такого, щоб вона просіла. Ціни, бувало, скакали — був рік, коли шалені врожайності по всій Україні були, а логістика не працювала, залізниця стояла, й ціни почали падати. Попри це, завдяки врожайності все одно виходили в плюс.

Kurkul.com: Сьогодні з розвитком інформаційних технологій сільське господарство дуже змінюється. Чи встигає за ним аграрна освіта?

Олег Фурманець: Якщо говорити про аграрну освіту тодішню й сучасну, то вона дуже далека від реальної ситуації в галузі. Я був по обидві сторони «барикад» — студентом і викладачем.

Техніка й технології постійно змінюються. Тут працюєш без відриву від виробництва й то не завжди встигаєш за змінами. А людям, які викладають певні дисципліни в університеті й водночас 20 років не були в полі, важко розуміти, що треба дати студентам.

Ми два роки не можемо знайти собі штатного агронома — ще одного шукаємо. Хоча постійно беремо студентів, постійно стажуємо. Дуже великий пробіл у знаннях, тотальний. Величезний розрив між тією інформацією, яка дається в освітній програмі, й запитом на те, що потрібно знати і вміти, коли приходиш у поле.

Єдиний плюс нашої системи освіти — це розвиток загального мислення. Завдання освіти — навчитися вчитись і шукати інформацію. Сьогодні завдяки інтернету доступ до інформації є. Питання тільки у вмінні виокремити щось цінне з тієї кількості сміття, яке там присутнє, й застосувати на практиці.

Читати також: Михайло Міщенко: Вирощування пшениці в умовах посухи на Одещині

Kurkul.com: Якими інформаційними джерелами ви користуєтеся? Які ресурси маєте у полі зору найчастіше?

Олег Фурманець: Важко назвати конкретний ресурс. Є загальний перелік певних сайтів, якими користуюсь постійно. Каталоги компаній також часто стають у пригоді, не тільки при виборі продукції, а і при застосуванні. Тому що в певних регламентних нюансах кожна компанія перестраховується, задаючи рамки застосування. Коли ти бачиш ці рамки, то розумієш, де слабке чи сильне місце того чи іншого препарату. Це теж корисно й цікаво.

Тримаю в полі зору також динаміку ціноутворення сільгосппродукції та зміни в законодавстві.

Kurkul.com: Чи можуть діджиталізація та сучасні технології допомогти справді відчутно заощадити?

Олег Фурманець: Завдяки сучасним підходам ми можемо заощаджувати й через більш ефективне використання ресурсів. Наприклад, диференційоване внесення будь-чого. На полі завжди є ділянки, де немає потреби вносити, наприклад, повну норму гербіцидів. Ми з BASF вже третій сезон випробовуємо в себе диференційоване обприскування фунгіцидами на різних культурах: на ріпаку, на пшениці пробували й на соняшнику будемо братись.

Ще жодного разу не було в наших дослідах, щоб ефективність із диференційованим використанням була нижчою, ніж коли просто пряму норму «ввалили» і все.

А економія зразу відчувається. Знову ж таки, на гектар вона не значна —різниця 30-35 грн/га. Але якщо ми в сезон обробляємо орієнтовно 40 тис. га обприскувачем (в середньому 4 рази за сезон поля обробляємо). Множимо це на $1,5/га і маємо $60 тис. з нічого.

Читати ще: Микола Бойченко: Навіть у засушливих умовах маємо урожайність картоплі не менше 30 т/га

Якщо ж узяти азотне живлення, то там взагалі космос. Весняне підживлення азотом озимини коштує орієнтовно $100/га. При аналогічній загальній нормі внесення, якщо більш ефективно вносити, відштовхуючись від характеристик ґрунту, ми отримуємо плюс 6-7% до врожайності. Затрати абсолютно ідентичні, нічого не змінилося. У механізатора, який їздить, теж нема проблем — йому запхали флешку з картою, він навіть не дивиться на монітор, що там відбувається, а свої додаткові 6% по врожайності ми отримали.

Kurkul.com: Є побоювання аграріїв, що всі ці технології коштують шалених грошей.

Олег Фурманець: Якщо дивитися з позиції господарства, де, крім певного стандартного набору техніки, нічого немає й зараз треба дійсно оцифрувати поля, поставити трекери, поставити цифрову платформу, щоб усе це контролювати, і ще щось на додачу — так, це буде серйозна сума.

Та й сама по собі техніка з цим функціоналом дорого коштує. Ми коли купували автономний розкидач Kuhn, він обійшовся нам у €30 тис. Але ці гроші ми за сезон відбили — він один «кинув» стільки, як 6 МТЗ, що у нас їздили.

Тож за сезон інвестиції повернулися спокійно й це без диференційованого внесення. Це просто ми почали нормально вносити, не витоптувати поля коліями через кожні 15 м.

Kurkul.com: Замінюєте всю техніку планово на більш сучасну?

Олег Фурманець: Еволюція будь-якої техніки невпинна. Сьогодні вже важко знайти техніку, яка взагалі без нічого. Рано чи пізно ви зіткнетеся з необхідністю заміни старої одиниці. Саме в цей момент логічно придбати агрегат, який має відповідний функціонал для роботи з сучасними технологіями.

Те ж із трекерами. Будь-який власник хоче бачити, де його техніка, які витрати пального, щоб не ходити за механізатором, чи він злив у відро, чи не злив, порахувати обсяги роботи і таке інше.

Щодо карти полів — як можна працювати, якщо ви не маєте її перед собою. Ви ж не знаєте нічого. Коли починають шукати площу поля, рахувати по розпаюванню — ще ні разу не бачив, щоб вона сходилося з фізичною площею. Не кажучи вже, що на кадастровій карті можуть бути накладки впоперек цих паїв.

Тому такі технології — це основа, яка задає порядок. Коли наша команда прийшла працювати у 2016 р., була паперова карта, де олівцем намальовано контури полів, жоден із яких не збігався по факту. Я приходив відбирати зразки з ділянки, а там ліс росте. На планшет подивився — поле має бути, голову підняв —  сосни.

Читати за темою: Ілля Жемелінський: Інвестиції в наші системи зрошення окупилися за один сезон

Ви наводите порядок, формуєте нормальний земельний банк. Договори оренди зможете моніторити, можете бачити, чи тракторист дискує ваше поле, чи сусідське, чи на пай комусь поїхав, чи городами. Усі ці речі — це загальний порядок виробничого процесу.

Звісно, коли у вас 50 га, цим можна не перейматися. Але коли ви працюєте в масштабі, то у вас вихід простий — або до кожної одиниці техніки ще по два контролери ставити, або нормальну платформу з моніторингом усього, що відбувається.

Ще не бачив такого, щоб технічні інновації в сільському господарстві взагалі не окупилися. Контроль використання пального, який ми поставили, відбився за сезон. Дві сівалки ми переобладнали і поставили відключення секцій на перекриттях — за півтора сезону відбились тільки на прямій економії посівного матеріалу.

Kurkul.com: Які технології вже впровадили в себе і які ще плануєте?

Олег Фурманець: Розповім у хронологічному порядку. Починали з найпростішого — трекерів на техніці. Далі оцифрували поля, зробили нормальні карти, зробили комплексні файли з усіма даними. Потім почали роботу над окремою великою платформою, що об’єднувала б переміщення техніки, земельний банк, кадастр, агрохімію тощо. Поставили відключення секцій на просапні сівалки. Одну з них переобладнали повністю на електричні приводи. Придбали автономний розкидач із можливістю диференційованого внесення по картах. Уся техніка зараз обладнана автопілотом. Ось на такому етапі сьогодні перебуваємо.

Платформу, яку ми запустили спільно з AgroOnline, наразі обкатуємо. Плануємо інтегрувати її під бухгалтерський облік з 1С. Зараз тестуємо цю інтеграцію на нашому Аграрному Полігоні.

Читати також: Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток

Попутно тестуємо і мобільні помічники. Маємо гарні та тривалі відносини з BASF — ми були одним із тестових господарств, хто випробовував Xarvio field manager. Користуємося цим додатком і сьогодні.

Активно тестували Cropio і Farmi. Вони багато в чому перетинаються по функціоналу з Xarvio, та не бачу наразі в них виробничої необхідності саме для нашої компанії. Нам цікавіше мати єдину потужну платформу. Ні Cropio, ні Xarvio, ні жодні інші подібні продукти не дозволяють повноцінно інтегрувати всі наші показники. Додаток Farmi встановлений на особистий телефон. Слідкую за погодніми умовами, дані класно дає на які можна орієнтуватися. Моніторю ціни на зерно по світових біржах, заходжу в агрономічні новини. Також є опція додати господарство та слідкувати за поставками ЗЗР, насіння, міндобрив та виконанням контрактів. Думаю, для господарств це гарний додаток — простий у користуванні та безкоштовний.

Kurkul.com: У чому наша перевага, а чого ще не вистачає у порівнянні з закордонними колегами?

Олег Фурманець: У нас сьогодні унікальна ситуація, коли ще залишився досвід старшого покоління й залишки старих радянських підходів. Там справді було чимало класних речей, які зараз багато хто не бере до уваги. Та поряд із цим уже є і нові бачення, і нові рішення. У поєднанні це дає гарну базу.

Бо якщо порівнювати класичні підходи до землеробства, наприклад, з американськими, то саме емпірично, у базі, американці багато в чому поступаються нам.

Читати ще: Андрій Капріца: Про українські системи землеробства скоро говоритиме весь світ

Наші радянські вчені, як би я їх не «любив», на голову вищі були, ніж те, що я побачив у Сполучених Штатах. От як діло доходило до практики — тут уже була зовсім інша розмова. Зараз ми це все ще можемо поєднувати: нашу спадщину й сучасні підходи, і мати завдяки цьому перевагу.

Нам не вистачає, мабуть, свідомого ставлення до ґрунту, як об’єкта. Бо наші «гойдалки» з ринком землі, з орендою, не дали можливості вибудувати свідоме відношення до землі, як до своєї власності. І що треба працювати так, щоб через 50 років було, як мінімум, не гірше, ніж зараз.

За це потрібно боротися, бо ми втрачаємо стрімкими темпами свої ресурси. Чорноземи, якими ми пишалися, уже фактично втрачені. І зараз ми на межі — залишити якісні землі в минулому чи змінити відношення і зберегти те, що залишилося.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.