Засновник фермерського господарства «Геркулес», що на Київщині, Віктор Шеремета в нещодавньому матеріалі на Kurkul.com розповів про своє господарство, технології вирощування та поділився власним баченням сучасних трендів в агровиробництві. Окрім цього, ми торкнулися у розмові з аграрієм і теми ринку землі.

Чого не вистачає нашому закону про ринок землі, скільки коштуватиме гектар та скільки люди готові за нього платити — читайте в нашому інтерв’ю з Віктором Шереметою.

Kurkul.com: З 1 липня набуває чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Яка ваша думка щодо відкриття ринку землі?

Віктор Шеремета: Ринок землі потрібен, але потрібно все робити, спираючись на вже наявний позитивний досвід. У цьому питанні для мене еталон — досвід Франції та Польщі. Ми вивчали досвід французького міністерства в роботі з ринком землі.

У нас усі кричать, що ось у Європі, там ринок. А ви спробуйте там купити землю. Навіть французький фермер не завжди може купити землю. Там є напівдержавна організація SAFER, яка контролює весь цей процес. Звертають увагу на те, чи молодий це фермер, чи пенсіонер, чи займається тваринництвом чи іншими напрямами, і визначає, хто в пріоритеті має право на придбання землі. Французький фермер-пенсіонер не зможе купити землю, щоб потім здавати її в оренду. Перевагу надають тим, хто хоче на цій землі жити та працювати.

Kurkul.com: Які відмінності в нас?

Віктор Шеремета: За нашим же законом, українці зможуть без таких жорстких обмежень купувати землю. Паспорт громадянина є — значить можна. А якщо такий українець фактично проживає в Монако чи Лондоні? Ну що це за робота? Фермер повинен жити там, де його земля, тоді він буде про неї піклуватися та розвивати місцеву інфраструктуру.

Керівництво потужних агрофірм витрачає кошти за кордоном. А от невеликі фермери витрачають їх тут же, у селі. Вони стимулюють роботу місцевих магазинів, перукарень, СТО, закуповують тут же будматеріали, забезпечують людей роботою на місцях.

Читати за темою: Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток

Я знаю аграріїв, у яких понад 10 тис. га землі. У них сім’ї живуть за кордоном, діти навчаються там же, і свої прибутки вони залишають також за кордоном.

Тому моє бачення таке, що землю повинен купити тільки той, хто тут живе і працює. А не щоб, у кращому випадку, кияни купували землю і здавали її в оренду, диктуючи потім умови.

Kurkul.com: Чи можна очікувати, що закон про обіг сільгоспземель ще допрацьовуватимуть і змінюватимуть найближчим часом? Чи це вже остаточна модель на найближчі роки?

Віктор Шеремета: На мою думку, на жаль, це вже остаточний варіант буде. На жаль, тому, що землю повинні купити ті, хто хоче на ній працювати і повинен бути регулятор, який за цим буде слідкувати. Щоб земля не купувалася для шахрайських схем.

Kurkul.com: А хто б міг виконувати функцію такого регулятора?

Віктор Шеремета: У нашому законодавстві такого не передбачено. У Франції це SAFER, у Німеччині за цим аграрні палати слідкують, у Польщі — земельна агенція. А в нас буде дикий ринок.

Читати також: Ринок землі на низькому старті: основні тези курсу Земельні котики

Kurkul.com: Дикий ринок маємо й зараз.

Віктор Шеремета: Так, він існує, але обмежений. Можу навести приклад. Неодноразово приходив один дядечко, падав на коліна, «ну купіть землю, бо дружині треба терміново операція». Діти, що в Києві живуть, відмовилися дати грошей матері на лікування. Зробили, як просив, допомогли, ніби все добре, заплатили. Потім він помирає, сини приходять і кажуть, «а ми нічого не знаємо, ми грошей не бачили».

Kurkul.com: Скільки коштуватиме гектар землі, декларативно і реально?

Віктор Шеремета: Тут два чинники. У Європі що нижчі відсотки в банку, то дорожча земля. У нас же буде мати значення прибуток із гектара. Тому на старті $2 тис. буде 100% і буде ще рости.

Kurkul.com: От багато хто вважає, що як тільки дадуть добро на продаж, землі будуть дуже оперативно змінювати власників. Для тих, хто хоче купувати, краще на старті це зробити, чи почекати на можливе зниження ціни після спаду ажіотажу?

Віктор Шеремета: Якщо брати європейський досвід і світові тенденції — зниження ціни на землю немає. Наприклад, у Німеччині, людей, які звуться в нас олігархами, називають стоматологами. Це люди, не прив’язані до землі, які мають фінансові ресурси та хочуть інвестувати в землю, бо це стабільний прибуток та інвестиції, що не знецінюються.

Читати ще: Що змінює законопроєкт № 2195 — плюси та мінуси для фермерів

У Європі земля за 20 років виросла в ціні на декілька тисяч євро. Хоча у Франції земля, як у нас під пшеницю та кукурудзу, коштує до €5 тис. На зрошенні буде дорожче звісно.

На перший погляд, землю варто купувати зараз, протягом перших двох років, доки не вийшли на ринок юридичні особи. Хоча вже маємо приклади, коли американці, араби й турки домовляються про купівлю землі через підставних осіб.

Я вважаю, що агрохолдинги могли б для своїх працівників придбати 50–100 га землі. Ну чого вони будуть «наймитами» працювати. Це також дещо зніме ажіотаж. Хоча, зрозуміло, що в такому разі людей такими договорами обкладуть, що не розвернутися.

Kurkul.com: Є думка, що люди кинуться відразу продавати, комусь треба гроші на лікування, комусь на нове житло тощо. А хтось каже, що в продаж піде не більше 10–15 %.

Віктор Шеремета: При ціні до $2 тис./га, продавати будуть менш як 10 %. Люди розраховують на ціну $5-10 тис., тож більшість чекатимуть на неї. Впевнений, що через кілька років ціна буде вища. Умовний пенсіонер може заперечити: «для чого мені ті $5 тис. через 5 років, якщо я хочу зараз пожити, давай мені зараз $2 тис. А що буде потім — мене не цікавить».

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.