Вадим Свєтлов ― фермер «нового покоління», який отримав господарство із певним традиційним багажем знань та технологій, але адаптує свій підхід до виробництва відповідно до сучасних уявлень про бізнес, передовий досвід у технологіях та практиках. Зокрема, він мав нагоду отримати практичні знання із сільського господарства у Європі, коли працював за кордоном у різних країнах. 

Зараз молодий фермер керує господарством ФГ «Свєтлова» на понад 1000 га поблизу Сум і із задоволенням ділиться з колегами власними спостереженнями та підходами до бізнесу. Ми виділили найцікавіші моменти про іноземний досвід Вадима Свєтлова з нашої досить тривалої розмови під час інтерв’ю, переглянути яке ви вже можете на yuotube.

Читати за темою: Сергій Нетяга: Все добре — це коли мене питають «Не влазить молоко, що робити?»

Kurkul.com: Розкажіть як ви вибудовували принципи роботи, філософію в компанії: що в Англії побачили і привезли сюди, як іноземний досвід, а що все ж таки від батька успадкували з того, як він будував свою роботу?

Вадим Свєтлов: Звичайно я там побачив як повинні працювати люди. Тому що я бачив як тут працюють люди. Знаєте як от, що зламався трактор ― один робить, а десять дивляться. Так що я побачив там, як дійсно люди мають працювати. Що в них висока продуктивність, що в них є віддача роботі, а не просто «бути на роботі». І я кажу своїм працівникам, що кожен з працівників ― це важлива частина нашого господарства, яка повинна не підвести і зробити свою роботу якісно, класно, максимально продуктивно.

Kurkul.com: Завжди цікаво як же воно там за кордоном. Всі кажуть, що там краще: в Європі, Америці... От ви там були, якщо з точки зору сільського господарства чи є якась принципова різниця?

Вадим Свєтлов: Перша різниця по площі полів. Звичайно у нас масштаби, а у них там невеликі поля ― вони там нарізані. Я коли працював у фермера в Англії, там було у нього 50 полів. Це 500 га ― великий фермер для Англії. І так співпало, що в Данії, де я працював, також було 500 га. Але в нього було 20 тис. свиней. 

І принципове ― це масштаби. Масштаби не ті ― у них дуже величезний запас техніки яку вони мають. От вони, наприклад мають не на 500 га, а на 2 тис. га. Якби в нас була така техніка, як у них, такий великий запас потужностей по техніці в одиницях на гектари...

Читати також: Посівна на 1 000 га: скільки коштуватиме техніка і де взяти гроші

Вони роблять все швидко, якісно, отримують дотації, вони на дотаціях, мабуть, і живуть. У нас же основне «паливо» для руху це тільки гроші. Навіть не кредитні інструменти. Це лише останнім часом програма 5-7-9 допомагає активно розвиватися. В принципі до цього тільки висока рентабельність давала поштовх для розвитку. 

А там у них ― получилось в тебе чи ні ― ти все одно отримаєш допомогу від держави.

Kurkul.com: У них же є страхування посівів.

Вадим Свєтлов: Так. І в нас уже є. Але в нас не довіряють цьому в принципі. А у них воно було завжди. 

Також, наприклад якщо вони беруть добрива, у них добрив, я думаю, разів у 2 - 3 більше кладуть. Азотних добрив так точно. Тому у них високі врожаї, я кажу про Європу. Вони кладуть по 200-250 кг азоту у діючій речовині на гектар. Якщо у нас, то це 120-140 кг/га, можливо, але це вже потужно, це вже забагато. 

У них, наприклад, приїжджає інспектор-еколог на поле, коли ти зібрав урожай пшениці, і бере проби ґрунту. І там залишок діючої речовини по азоту має бути не більше 60 одиниць. Якщо більше ― то це штраф, знімають дотацію.

Тобто вони думають про майбутнє покоління. Щоб добрива, які ти даєш, використовувались всі рослиною. Якщо добриво не використовується, то воно промивається в нижні шари і там буде забруднювати питну воду. Тому вони і мені кажуть: «так, а моя дитина яку воду буде пити тоді»? В них дуже акцент на цьому стоїть.

У нас багато аграріїв живуть одним роком, як джекпот вони чекають один рік. Оп ― все вложили, хімію використали, гербіциди якісь там китайські, в яких післядія ще декілька років після цього. Але вони про це не думають. Вони думають, що це дешевше ― цей рік ми вискочимо, а в наступному побачимо. От постійно йде пошук як можна менше вкласти, за короткий проміжок часу і отримати найбільший прибуток, все.

Читати ще: Жнива почалися: чи зіграють весняні ставки аграріїв?

І в тому числі проблема в нас, що тут земля орендована, а там земля приватна. Вони її в основному мають у себе у власності, тому вони за нею як за своїм доглядають, розумієте.

Kurkul.com: Ви казали, що в Європі держава дуже підтримує саме фермерів, так? Як ви можете оцінити нашу державну політику щодо аграрного сектору?

Вадим Свєтлов: Я взагалі вважаю, що у останні роки супер програми просто. Кількість програм зашкалює і гріх ними не скористатися. До цього десь до 2018-го року була компенсація 40% за купівлю техніки. Зараз класна програма 5-7-9. Ми скористалися нею не один раз. В тому році ми взяли трактор, сівалку, а в цьому році ми взяли комбайн під цю програму.

Класні відсотки ― якщо я до цього брав трактор під 23% у 2018-му році, то зараз я взяв комбайн під 5%. Це розумієте? І сума кредиту там у 5 разів більша ніж та, а відсотки я плачу зараз такі самі, як на трактор, який коштує у 5 разів дешевше. Розумієте, наскільки інструмент працює класно? Ми вивільнили гроші.

Не те щоб в нас їх не було під покупку комбайна, ні. Ми їх залишили як оборотні кошти для того, щоб ми купили спокійно, зараз щоб ми не реалізовували пшеницю по низьких цінах, а провели нормально збір врожаю, щоб ми розрахувалися з пайовиками, щоб ми підготувалися до посіву пшениці озимої на осінь. Тому я вважаю що це суперкласно, молодці. Я задоволений що є така програма.

Читати також: Ірина Демченко: Ми — аматори агробізнесу, але зі стратегічним баченням

І також залишили 25 % компенсації. Це також супер. Тому, що я впевнений, що 80%... Ну може то я вже так загнув, але 50% вітчизняної техніки точно не купували б, якби не було компенсації. Тому, що є все-таки нарікання деякі, але вони нівелюються.

Kurkul.com: Багато хто не бачать вигоди у придбанні вітчизняної техніки, бо вона через пару років може зламатися чи ще щось.

Вадим Свєтлов: Ну є питання завжди. Знаєте, у нас якось навчилися копіювати класно, але трошки ще не дотягують по технології, по надійності я б сказав. Але в принципі у нас є заводи в Україні, такі передовики, так би мовити, продукцію яких можна брати і в принципі не переживати, що вона зламається. Тому, що вона надійна. Вона із дорогого сегменту, звичайно, але в принципі є. Якщо ти береш дешевий продукт, ти розумієш його якість. Ось і все.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.